Зеленський підписав закон про відміну "соєвих правок"

Президент Володимир Зеленський підписав прийнятий Верховною Радою 16 січня 2020 року Закон про поправки до Податкового кодексу №1210, який, який передбачає, зокрема, скасування так званих "соєвих поправок", через які експортери сої та ріпаку втратили право на відшкодування податку на додану вартість (ПДВ).

"Сьогодні президент України підписав закон, який скасовує так звані "соєві поправки". Майже 2,5 року тривала боротьба з "соєвими поправками", що скасовували відшкодування ПДВ на сою і насіння ріпаку з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року; ріпаку з 1 січня 2020 до 31 грудня 2021 року. В результаті цього рішення щорічно український малий і середній аграрний бізнес втрачав сотні гривень на кожній тонні реалізованої сої", - написав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький в Facebook у четвер увечері.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні триває зниження цін на цибулю

В Україні триває зниження цін на ріпчасту цибулю. Про це повідомляють аналітики проекту EastFruit. Перш за все, дана ситуація була зумовлена ​​досить об'ємною пропозицією на ринку імпортної продукції нового врожаю з Нідерландів. Крім того, якість цибулі продовжувала стрімко погіршуватися, що негативно вплинуло на попит в даному сегменті, що також змушувало продавців переглядати відпускні ціни убік зниження.

Так, на даний момент основні продажі ріпчастої цибулі ведуться за ціною 10-14 грн / кг ($ 0,38-0,53 / кг), що в середньому на 10% дешевше, ніж в кінці минулого робочого тижня.

За словами гравців ринку, знижувальний ціновий тренд продиктований відразу декількома факторами. Зокрема, оптові компанії та роздрібні мережі все частіше залишаються незадоволені якістю пропонованої цибулі з місцевих господарств і скорочують обсяги закупівель. В таких умовах імпортери почали активніше шукати альтернативу на зовнішньому ринку, в результаті чого поставки імпортної цибулі досить різко збільшилися.

Відзначимо, що торішня ріпчаста цибуля в Україні на сьогоднішній день пропонується до продажу вже в середньому на 29% дешевше, ніж в аналогічний минулорічний період. При цьому, більшість учасників ринку не виключають, що негативний ціновий тренд в сегменті цибулі збережеться і далі. Свою думку, вони аргументують тим, що більшість фермерів прагнуть швидше розпродати торішню продукцію до масового надходження на ринок цибулі нового врожаю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Квоти на добрива: аграрії виходять на мітинг

Голова ВАР Андрій Дикун у своєму відеозверненні до президента України Володимира Зеленського анонсував попереджувальну акцію протесту агровиробників, яка відбудеться 22 травня, о 10:00. Аграрії вийдуть на основні автомагістралі країни, аби заявити про свою незгоду із наміром Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства запровадити квоти на імпорт добрив в Україну. 

«Шановний Володимире Олександровичу! Звертаюся до Вас від імені Всеукраїнської Аграрної Ради та всіх аграріїв України. Сьогодні нам стало відомо, що завтра Міністерство економіки хоче ввести квоти на імпорт добрив з інших країн. Мова йде про країни Європейського Союзу, Сполучені Штати Америки та інші країни. Щоб не було ніяких маніпуляцій, ми, як Всеукраїнська Аграрна Рада, виступали і виступаємо категорично проти завезення добрив з Російської Федерації. Але заборонити ввезення добрив з інших країн - це буде катастрофа для аграрного сектору України!», - заначив голова ВАР. 

Андрій Дикун наголосив, що, фактично, лише останній рік аграрії мають можливість купувати добрива по ринковій ціні. До того тривала довга боротьба із монополістом по виробництву добрив в Україні – групою компаній «Остхем», які належить олігарху Дмитру Фірташу. Свою продукцію на вітчизняному ринку заводи реалізували по значно завищеним цінам. Рішення ж Мінекономрозвитку лише посилить позицію олігарха і аграріям знову доведеться переплачувати.

«Ми категорично проти цього рішення! Окрім того, що постраждають аграрії і, як результат, пересічні громадяни України, країни, проти яких будуть введені квоти, введуть дзеркальні санкції. І, в першу чергу, по основних статтях нашого експорту. І, знову ж таки, мова іде про сільське господарство. Введенням квот ми порушуємо угоду зі Світовою організацією торгівлі і Асоціацію з Європейським Союзом, яку ми підписали. Немає жодних підстав для такого рішення. Ні економічних, ні логічних, окрім одного – дати монополісту в черговий раз нажитися на українцях», - сказав голова ВАР.

Голова ВАР закликав президента втрутитись у ситуацію та не допустити прийняття даного рішення. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рекордний екпорт зерна: чи вистачить хліба українцям в умовах засухи

Українські аграрії встановили рекорд - цього маркетингового року експортували понад 53 мільйони тон зернових. І це ще не межа. Постає питання - скільки ж залишиться на внутрішньому ринку, адже цей рік для фермерів видався надто важким. Чи вистачить українцям хліба, пише ТСН.

Зерно - основна спеціалізація фермера Олексія Лобурця. Він дрібний аграрій. Те, що виростив, віддає вітчизняним хлібопекарням. За останні роки значну частку світового виробництва пшениці забезпечує Україна. З кожним роком вітчизняні аграрії б’ють нові рекорди з експорту зерна.

Короновірусна економічна криза внесла сум’яття в зернову галузь. Казахстан, який є одним з великих гравців на світовому ринку, заборонив експортувати борошно та пшеницю задля продовольчої безпеки своєї країни. Натомість Україна, де донедавна була засуха, навпаки, тільки нарощувала поставки цінного товару за кордон. Ситуація підігрілась ще й шаленим ажіотажем на внутрішньому ринку - люди кинулися запасатися, бо на карантині боялися дефіциту. 

"Кожне підприємство, наприклад, переробляє за місяць 3-5 тисяч тон зерна, а тут йому потрібно було для задоволення миттєвого попиту збільшити об’єм виробництва, наприклад, в півтора рази", - каже президент спілки "Борошномели України" Родіон Рибчинський.

53 мільйони тонн - стільки зернових Україна вже експортувала за 11 місяців. А це вже на 18% більше, ніж минулого маркетингового року. В міністерстві переконані - експортний рекорд приносить більше валюти в країну, а от продовольчій безпеці - не шкодить.

"Трохи менше ніж минулого року матимемо врожаї. Якщо минулого року в нас сукупний врожай зернових був 70 млн тонн. То на цей рік ми матимемо прогноз 65-68 млн тонн. Бізнес тримає нормальний баланс внутрішнього ринку і експорту, і тому ми спокійно можемо говорити про те, що ми сміливо будемо годувати світ і навпаки більше пропонувати, не залишаючи наших людей без хлібу", - переконує  заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Качка.

Україна вирощує набагато більше зернових, аніж сама потребує. І, що цікаво, з кожним роком ця потреба для внутрішнього споживання стає все меншою.

"У 2019 році споживання всередині України становила 21,5 млн тонн. В той момент, як 5 років тому споживання було 24,5-25 млн тонн. З року в рік, тенденція така, що з кількість зменшення населення, а також з іншими макроекономічніми особливостями, споживання падає", - пояснює зернотрейдер Роман Руснаков.

Дефіциту хліба, як то було з масками, запевняють урядовці та аграрії, не буде. Врожайність, попри погодні умови, буде не рекордна, але велика. Вистачить нам, ще й світ нагодувати зможемо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Низький попит опускає ціни на пшеницю нового врожаю

Світовий ринок пшениці залишається малоактивним, оскільки імпортери не поспішають купувати зерно нового врожаю, очікуючи зниження цін під тиском гарних темпів сівби та сприятливої погоди в основних країнах-експортерах.

Міністерство торгівлі та промисловості Йорданії у вівторок проводило тендер по закупівлі 120 тис т борошномельної пшениці довільного походження, проте скасувало всі заявки через зависоку ціну.

Японія на вівторок оголосила тендер по закупівлі 110,573 тис т австралійської, канадської та американської ярої та озимої пшениці з поставкою у липні.

Покупці з Єгипту та Індонезії почали цікавитися поставками пшениці у липні-серпні, проте поки індикатива цін немає.

Після зниження пшеничних ф’ючерсів на біржі в Чикаго до 2-місячного мінімуму трейдери почали закривати короткі позиції та проводити спекулятивні купівлі, що підтримало котирування.

Сівба ярої пшениці в США прискорюється, і станом на 18 травня нею засіяно 60% від прогнозу в порівнянні з 63% в минулому році та 80% в середньому за 5 років на цю дату. Завдяки сприятливим погодним умовам сходи отримані на 30% площ в порівнянні з 21% в минулому році.

Котирування твердої пшениці в Канзас-Сіті продовжують знижуватися по мірі просування збиральної кампанії в штаті Техас.

Липневі пшеничні ф’ючерси в США виросли:

на 0,64 $/т до 183,26 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго,
на 1,29 $/т до 186,75 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі.
Знизилася на 1,75 $/т до 162,22 $/т тверда озима HRW-пшениця в Канзас-Сіті.

В Росії ярими зерновими культурами засіяно 73,5% площ або 21,4 млн га, що на 12% перевищує минулорічні темпи. Зокрема ярою пшеницею засіяно 8,5 млн га або 69,8% площ в порівнянні з 34,8% в минулому році.

Опади, що очікуються на півдні Краснодарського та Ставропольського краю, де спостерігався дефіцит вологи, а також активна сівба ярої пшениці збільшують прогнози виробництва пшениці в новому сезоні.

В Україні сівба ярих культур майже завершена, а прогнозовані дощі сприятимуть розвитку посівів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Кабміні розповіли, коли дозволять продуктові ярмарки

Уряд зможе розглянути можливість проведення продуктових ярмарків з введенням наступних етапів пом'якшення карантину. У Кабінеті міністрів вважають, що країна поки не готова до таких ослаблень.

Про це заявив глава уряду Денис Шмигаль, передає кореспондент РБК-Україна.

За його словами, зараз в Україні дозволена робота продовольчих ринків. Втім, відкриття ярмарків досі є неможливим через те, що вони є фактично масовими заходами.

"Питання продуктових ярмарків ми розглянемо, але це буде в одному з наступних етапів. МОЗ це питання поставить у відповідну етапність. Ми розглянемо це питання, коли до цього дійде... коли Україна отримає таку можливість. Поки що, ви ж розумієте - це фактично масові заходи. Ярмарок - це збір великої кількості людей", - заявив Шмигаль.

Своєю чергою міністр охорони здоров'я Максим Степанов додав, що Україна поки 100% не готова до таких рішень.

"Коли ми говоримо про продуктовий ярмарок, ми повинні розуміти, що це неконтрольований процес. Тому зараз ми 100% не готові до таких речей", - додав Степанов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview