182818
178171

Зеленський схвалив приватизацію Житомирського лікеро-горілчаного заводу

Президент Володимир Зеленський передав державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" в управління Фонду державного майна України для подальшої приватизації підприємства.

Відповідний указ глава держави підписав 29 вересня, повідомляє прес-служба Президента.

Як зазначається в документі, такий крок здійснено з метою оптимізації переліку об’єктів державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами, однак не використовуються для забезпечення діяльності Президента.

“Оскільки Житомирський лікеро-горілчаний завод є таким об’єктом, глава держави підтримав пропозицію ДУС про його передачу в управління Фонду державного майна України для подальшої приватизації”, - пояснили в Офісі Президента.

Очікується, що результатом реалізації цього кроку буде збільшення надходжень до Державного бюджету.

Ваш вибір 'Подобається'.


Врожай кавунів на Херсонщині в майбутньому може опинитися під загрозою

Про це повідомив голова Херсонської обладміністрації Юрій Гусєв.

Також він зазначив, що посуха в цьому році вплинула на урожай зернових.

- Дійсно, погодні умови для Херсонщини цього року були несприятливі. Волога в грунті менша, ніж в минулому році. Відповідно, і врожайність по раннім зерновим гірше, ніж торішня: якщо в 2019 році вона перевищувала 34 центнера з гектара, то в цьому - трохи більше 32. Те ж стосується і плодово-овочевих - також маємо певне зменшення врожайності. Зокрема, середня врожайність овочів відкритого грунту склала в цьому році 252,6 ц / га - це майже на 4 ц / га менше відповідного періоду минулого року. Саме тому ми говоримо про те, що для нас критично важливим є розвиток зрошення. Це зменшить ризики через погодні умови, - зауважив Юрій Гусєв.

Без зрошення проблема може торкнутися і урожай баштанних.

- Повторюся, ми з прем'єр-міністром говорили про зрошення. В контексті цього він відвідав Інститут зрошуваного землеробства НААН в нашому регіоні. Без зрошення через кілька років ми будемо мати величезну проблему. І це стосується, в тому числі, баштанних культур. Херсонщина - це не тільки кращі кавуни, а й томати, продукція переробки яких спрямовується в різні регіони України, а також на експорт, - заявив він.

Джерело: Агроюг

Ваш вибір 'Подобається'.


На Житомирщині в приватній металевій сушарці згоріло 30 тонн хмелю

Теґи: 

Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу ДСНС України.

“28 вересня о 7:01 до Служби порятунку „101“ надійшло повідомлення про пожежу в приватній металевій сушарці для хмелю в селі Видибор Черняхівського району. На місце події одразу було спрямовано відділення 23-ої Державної пожежно-рятувальної частини”, — йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що з’ясувалось, що пожежа виникла на другому поверсі, де зберігалося 30 тонн пресованого хмілю.

“На момент прибуття рятувальників покрівля будівлі вже поплавилася та горіння відбувалося всередині приміщення. Враховуючи значну площу пожежі та велику пожежну навантаженість, на допомогу було викликано додаткові сили та засоби. Поруч з сушаркою було розміщено обладнання для пресування хмелю. Тому одне відділення рятувальників спрямувало свої дії на гасіння та охолодження конструкції сушарки”, — зазначається в повідомленні.

Наголошується, що друге відділення рятувальників вживало заходів щодо запобігання перекиданню вогню на устаткування.
“Пожежу локалізовано о 8:00. Вогнеборцям довелося розбирати конструкції та тюкований хміль і проливати їх водою, щоб запобігти повторному загоранню. Пожежу ліквідовано о 12:20. Вогнем знищено 30 т хмелю. Сама сушарка значних пошкоджень не зазнала”, — йдеться в повідомленні.

Окрім того, на ліквідації надзвичайної події працювало 9 чоловік особового складу та 2 одиниці пожежної техніки. Причина займання встановлюється фахівцями.



Експерт розповів, чи конкурентоспроможний ринок свинарства в Україні

Таку думку висловив доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри технологій у птахівництві, свинарстві та вівчарстві Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ) Вадим Лихач в інтерв’ю «АгроЮг».

«Свинарство, як одна з провідних галузей тваринництва та сільського господарства України, постійно привертає підвищену увагу науковців і практиків. Така увага зумовлена тим, що на галузь покладається вирішення ряду важливих питань, зокрема продовольчої безпеки країни в контексті забезпечення населення таким важливим продуктом харчування як свинина… Однак, попри надзвичайну важливість галузі для вітчизняної економіки фактичний стан її впродовж останніх років не відповідає потенційним можливостям», – зауважив він.

На думку професора, лише ті, хто вкладає в інновації, науку та знання – матиме конкурентоспроможну продукцію.

«Я часто кажу студентам: «Якщо ви годуєте суперм’ясні генотипи однією пшеницею, то не очікуйте від них суперприбутку». Ми робимо вигляд, що годуємо свиней, вони роблять вигляд, що ростуть. Так можна коротко охарактеризувати конкурентоздатність. Якщо ти вклав в нього, то матимеш результат», – підкреслює Лихач.

Наразі ж, згідно офіційних даних щодо цін, прибуток від реалізації свинини нині на півдні складає приблизно13 грн/кг ($0,5). За словами експерта, це не найгірший варіант ціни станом на сьогодні.

«В європейському та американському свинарстві борються за центи прибутку, а ми боремось за десятки гривень. Середня собівартість кондиційних свиней по господарствам складає 33,95 грн – це максимум при умові дотримання раціону годівлі, нормальної генетики, нормальних умовах утримання. Що ми маємо сьогодні за ціною реалізації? В середньому – 46 грн. Як ми бачимо, прибуток 13 грн/кг ($0,5) – непогана ціна. Якщо 100-кілограмова свиня –$50ми матимемо на свині. За час своєї кар’єри свинолога, я бачив різні показники собівартості – доходило і до $100», – розповідає Вадим Лихач.
«На сьогодні ринок свинарства – другий після пташиного. Птиця своєю кількістю оборотів і скоростиглістю має переваги – за 42 дні отримуємо 2-2,5 кг бройлера. А свиня виростає до 100 кг, як би ми не крутили, вона виросте за 150-170 днів. Різниця обороту викликає переваги у птиці, а також її вартість. Середня вартість свинячої вирізки –120-130 грн/кг, грудка птиці – 95-100 грн/кг. Додамо ще той факт, що купівельна спроможність населення низька, тому більше і орієнтуються на птицю», – відзначає він.

Тому свинарство чітко займає свою другу позицію. І, якщо, навіть, взяти статистику 70-их рр минулого сторіччя, то близько 40% в м’ясному балансі країн, які займаються свинарством та споживають його продукт, це буде продукція свинини.

«На півдні – житниці України, в наявності розгалуженої системи портів і вивантажуючих напрямків, куди ми вивозимо збіжжя, яке збираємо, гріх не пропускати його через прирости свиней. Це просто порушення всіх законів продовольчої безпеки нашої держави. Давайте пригадаємо історію: в кожному селі була свинарська ферма. Не ВРХ, тому що ВРХ все ж таки більше споживач зеленої маси трави, а в нашому регіоні це проблематично у зв’язку із кліматичними умовами. А у свинарстві – це бетонна коробка з налагодженою системою годівлі та вентиляції. Зерновими забезпеченість колосальна. Тому, чому б не розвивати галузь свинарства? Якщо брати аналіз за чисельністю поголів’я свиней по областям, то Миколаївська область регулярно займає останнє місце. Парадоксально», – каже експерт.

Чому так?

«Я не побоюсь цього слова, тому що держава, коли була субсидіальна підтримка аграрного сектору – 2010-2013 рр., все одно не звертала на це уваги, а тому не було можливості інтенсивно реалізувати цей напрям. На сьогодні це одиниці господарств у Миколаївській області, які займаються свинарством на високих потужностях. Але за чисельністю поголів’я – останнє місце, на жаль…», – підкреслює Лихач.

На його думку, велика кількість поголів’я, в основному, сконцентрована в Східній, Центральній і Західній Україні.

«В південному регіоні щодо конкурентоспроможності – воно має право на існування. Ми цифри з вами подивились. Але немає чомусь бажання розвивати цю галузь. Чому? Я не можу сьогодні відповісти на це питання», – резюмував Видим Лихач.

Ваш вибір 'Подобається'.


Гривня зміцниться після початку продажу нового врожаю - НБУ

Про це в інтерв’ю LIGA.net розповів заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

"Ми очікуємо, що початок продажу нового врожаю матиме позитивний вплив на пропозицію валюти. Тобто гривня може повернутися до укріплення. Якщо це буде ринковий рух, то штучно стримувати ревальвацію ми не будемо", - сказав Гелетій.

Він зазначив, що нині загалом дуже непогана ситуація з платіжним балансом, зокрема й поточним рахунком. Український експорт під час кризи знизився значно менше за імпорт.

"Тобто фундаментальних чинників для якогось довгострокового послаблення гривні ми не бачимо", - відзначив Гелетій та нагадав, що Нацбанк продовжує виходити на ринок, якщо коливання курсу відбуваються в той чи інший бік.



В Україні створять об’єднання водокористувачів для організації меліорації та зрошення

В Україні триває активна робота над проєктом Закону України про об’єднання водокористувачів. Станом на сьогодні триває стадія дискусій щодо конкретних пропозицій чи зауважень до положень законопроєкту. Про це повідомляє прес-служба Державного агентства водних ресурсів.

До наступного сезону зрошення мають бути законодавчо врегульовані питання щодо утворення об’єднань водокористувачів. Це нова інституція, яка дозволить аграріям брати участь в управлінні меліоративними системами. Це питання нещодавно розглянула Громадська рада при Держводагентстві.

Голова громадської ради Ігор Брагінець, ознайомивши присутніх з деталями проєкту Закону України «Про об’єднання водокористувачів», запропонував членам ради у тижневий строк внести пропозиції, на основі яких буде сформовано консолідовану позицію громадської ради щодо законопроєкту, яка буде передана Координаційній раді з питань відновлення роботи та розвитку зрошувальних систем, що утворена постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 50.

Наступним питанням, що розглянула рада, були проблемні питання заповідних водно-болотних територій, які презентував заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника Ростислав Журавчак.

У свою чергу, Ігорем Брагінцем було запропоновано Ростиславу Журавчаку долучитися до роботи басейнових рад, які наразі на своїх засіданнях розглядають елементи планів управління річковими басейнами.

Зокрема, зазначив, що плани управління містять окремі розділи – території (зони), які підлягають охороні, адже такі території є особливими і потребують спеціального захисту відповідно до чинного національного законодавства.

Разом з тим, членом ради Андрієм Неліпою було порушене питання щодо необхідності врахування зон охорони водних біоресурсів при розробці Планів управління річковими басейнами.