182818
178171

Зеленський затвердив рішення РНБО про підготовку до запровадження ринку землі

Про це повідомляється на сайті Офісу президента. Так, влада повинна забезпечити з 1 липня використання в роботі центральних органів виконавчої влади Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць і територій територіальних громад.

Уряд повинен вжити заходів щодо створення з 1 січня 2022-го інформаційно-аналітичної системи моніторингу статистичних та адміністративних показників територіальних громад із урахуванням сучасних потреб реформування місцевого самоврядування.

Влада повинна розробити і подати в тримісячний термін на розгляд до Верховної Ради зміни до законодавчих актів про зарахування частини податку на доходи фізосіб до місцевих бюджетів за місцем реєстрації місця проживання фізичної особи – платника податку.

Крім того, Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру разом із місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування повинна завершити процес передачі в установленому порядку сформованим територіальним громадам земельних ділянок. Також створять Державний адресний реєстр – набір базових даних національної інфраструктури геопросторових даних.

Міністерство фінансів, Міністерство розвитку громад і територій разом із місцевими держадміністраціями до 1 липня повинні розробити і затвердити методику оцінки рівня здатності територіальних громад, яка буде базуватися на основі показників фінансової спроможності.

Нагадаємо, що вже 1 липня в Україні повинен бути запущений ринок землі. Він спрямований на дерегулювання у сфері землеустрою, а також передачу комунальних земель громадам.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Володимир Зеленський підписав закон про фінансування Мінагрополітики

Про це повідомляє прес-служба Офісу Президента.

Президент підписав Закон «Про внесення змін до додатків № 3 та № 4 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1393-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 15 квітня.

Як сказано в повідомленні, у грудні 2020 року парламент призначив Романа Лещенка на посаду міністра аграрної політики та продовольства, а Кабінет Міністрів скасував рішення про приєднання Міністерства аграрної політики та продовольства до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Щоб забезпечити фінансування міністерства, закон, що його підписав Президент, вносить зміни до державного бюджету на 2021 рік і встановлює видатки Мінагрополітики в розмірі 6,8 млрд грн. Відповідно, зменшуються видатки Мінекономіки на 6,4 млрд грн та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів – на 434 млн грн.

Від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства до Мінагрополітики перерозподіляються обсяги надання та повернення кредитів фермерським господарствам у сумі 50 млн грн.

Такий перерозподіл коштів дасть змогу забезпечити діяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України, зауважили у пресслужбі Президента.

Уряд за місяць з дня набрання чинності закону має забезпечити передачу будівлі за адресою: Хрещатик, 24 у Києві Міністерству аграрної політики та продовольства.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Заманливі перспективи та поточні виклики: українська аквакультура потребує поштовху

У середньому, 2020-го українці спожили по 15 кг риби та морепродуктів. Це більше за рік попередній, та й загалом цифра останніми роками поступово зростає. З боку іншого, зростання відбувається головним чином за рахунок імпорту. Ну й Україна все ще суттєво не дотягує до 20 кг, рекомендованих ФАО – Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООH.

Такі факти та цифри натякають на важливе завдання.
 
«Сьогодні Україна імпортує  більшість рибної  продукції , яку споживає. Але віримо, що завдяки природним ресурсам, людському та освітньому потенціалу Україна має всі можливості для розвитку аквакультури і здатна не тільки забезпечити власне споживання, а й виходити на зовнішні ринки», – каже Ксенія Сидоркіна, директор Програми USAID з аграрного та сільського розвитку – АГРО.
 
Програма стала одним зі співорганізаторів виставки-форуму «Aquaculture Business Ukraine 2021». Участь у заході взяли близько 200 осіб, так чи інакше пов’язаних з аквакультурою. Учасники з’ясовували, що маємо вже та що потрібно зробити для подальшого розвитку галузі.
   
У планах – спрощення оренди водойм і держпідтримка

Аквакультура — це штучне вирощування риби й інших водних продуктів, гідробіонтів. Здійснюється у повністю або в частково контрольованих умовах – ставки, садки та інше. Саме продукцію цього сектору сільського господарства ми найчастіше купуємо в рибних відділах супермаркетів чи спеціалізованих магазинах.
 
Україна багата на водойми, має протяжне морське узбережжя. Та й розведення риби практикується у нас із давніх давен.
 
«Аквакультура в Україні є третім за значимістю джерелом тваринного білка після вирощування худоби та птиці. Крім того, розвиток сектору робить значний внесок у зайнятість сільського населення та населення прибережних територій», – наголошує Олег Баздуганов, в.о. голови Державного рибного агентства України.
Він перелічує основні види риби, що вирощують в Україні зараз: коропові, райдужну форель, кілька різновидів сомів, карася, стерлядь, осетрів, бестера, вислоноса. Останніми роками дедалі популярнішою стає тилапія. Станом на 1 січня 2021 року в Україні було зареєстровано 4568 профільних підприємств різних форм власності. Загальний обсяг продукції аквакультури становив торік 18,5 тисяч тонн.
 
Очевидно, що галузь має потребу в поштовхові.
 
За словами Олега Баздуганова, нині готовий законопроект, покликаний спростити ведення аквакультури – зокрема, це стосується умов оренди водойм.
«Найближчим часом плануємо ініціювати запровадження нульової ставки ввізного мита на імпорт комбікормів для інтенсивної аквакультури та на дороговартісне обладнання для індустріальної аквакультури, – додає керівник Держрибагентства. – Також будемо просити державу про механізми державної підтримки на кілограм вирощеної риби, компенсацію вартості електроенергії, що використовується для цілей аквакультури суб’єктами господарювання, і компенсацію вартості води».
394.jpg
 
Швидше за все, необхідні для розвитку галузі кроки не мають обмежуватися лише різними компенсаційними механізмами. Всеохопний аналіз проблем і можливостей галузі аквакультури в Україні, кращі практики та рекомендації ще 2017 року було зібрано в Дорожній карті «Розвиток аквакультури в Україні». Її підготували за підтримки Міністерство промисловості, торгівлі та рибальства Норвегії та Норвезько-української торговельної палати.

Іноземний досвід в асортименті
 
На перший погляд, це може виглядати дещо суперечливо – Норвегія є на сьогодні і найбільшим імпортером рибної продукції в  Україну, і державою, що прагне допомогти їй розвинути власну аквакультуру.
 
«Є великі можливості та рішення для розвитку комерційно вигідного співробітництва між країнами, – переконаний, однак, посол Норвегії в Україні Ерік Сведал. – Тут недорога робоча сила, низька вартість оренди на землю, Україна географічно близька до важливих ринків. Це дуже суттєві фактори. Але зараз тут є й багато викликів, таких як регуляторні питання, відсутність кваліфікованого персоналу, кредитних коштів і технологій».
 
Норвегія чи не найкраще позиціонована в якості партнера чи консультанта. Аквакультура є найбільшим сектором економіки цієї країни, її експортна вартість перевищує експорт промислового рибальства. Загалом, Норвегія – друга в світі за обсягами експорту морської рибної продукції, торік її було продано 2,7 млн тонн. Лосось, форель, європейський лобстер і блакитні мідії є основними експортними морепродуктами Норвегії.

Говорячи про співпрацю з Україною в сфері аквакультури, посол Ерік Сведал наголошує на важливому факті: обидві країни є членами Конвенції Пан-Євро-Мед. Це інструмент, який стосується правил походження товарів у рамках угод про вільну торгівлю між договірними сторонами. Наприклад, перероблена в Україні продукція норвезького походження може експортуватися до Євросоюзу на умовах зони вільної торгівлі, що є частиною Угоди про асоціацію.

На форумі було представлено інші потенційно цікаві для України приклади та цифри.

Зокрема, досвід Ізраїлю. Свого часу через високу вартість землі, прісної води та робочої сили там обрали шлях інтенсивної аквакультури. Тобто, спрямованість на якомога більшу «врожайність» із гектару водойми.

Промовисті цифри озвучила Магарита Смирнова, провідний фахівець управління рибного господарства Міністерства сільського господарства Ізраїлю.

«У 1997 році вилов із гектару становив трохи більше 5 тонн риби, у 2011-му вже 7-8 тонн, а нині – 10-20 тонн. Інтенсифікація просто шалена», – розповіла вона. Разом із тим, процесу було притаманне скорочення кількості підприємств галузі (зараз їх усього 35) разом із де-факто збереженням площі водойм.

Особливістю аквакультури в Європі є участь у галузі малого бізнесу, наголосив старший офіцер із рибництва й аквакультури ФАО Гайдар Ферсой.

«У Великій Британії  станом на 2020 рік налічувалося 4100 рибних господарств. Із них лише 5 мають понад 250 співробітників. Натомість у 260 підприємствах працюють від 5 до 9 людей», – наводить він приклад.

До слова, трійка лідерів за споживанням риби в Європі виглядає так: Португалія (56,8 кг на людину на рік), Норвегія (54,3 кг), Іспанія (45,6 кг). 

3,6 мільярда доларів як привабливий приз за реформу галузі
 
Для розвитку будь-якої галузі критично важливими є інвестиції. Вони створюють нові підприємства та робочі місця, приносять нові технології.
 
Аквакультура не виняток. Більше того, вона добре позиціонована для капіталовкладень.
 
«Є низка переваг України для залучення інвестицій у галузь. Споживання риби та морепродуктів у світі продовжує зростати. За прогнозами, за період з 2019 по 2028 роки виробництво аквакультури зросте на 28%, – каже Оксана Ткачук, радник з питань інвестицій компанії UkraineInvest. – Україна має вільну торгівлю з ЄС, яка передбачає звільнення морепродуктів від митних зборів. Фактично, це для нас перепустка до другого за величиною ринку з торгівлі рибними продуктами і найбільшого імпортера риби в світі».
 
Це не всі переваги. Ще Україна має найбільшу площу прісноводних ресурсів, придатних для риболовлі й аквакультур у Європі – понад 1 млн. га. Щоправда, з них нині використовують лише 15%. Крім експортних перспектив, є потенціал до  збільшення споживання на внутрішньому ринку.
397.jpg
 
«За підрахунками аналітиків  UkraineInvest, за умови збільшення виробництва аквакультури на 400 тис. тонн на рік в економіку країни можна залучити близько 3,6 млрд доларів інвестицій, – каже Оксана Ткачук. – 2 млрд на виробництво і 1,6 млрд – на переробку».

UkraineInvest є державною компанією із залучення та підтримки інвестицій в Україні, допомогою якої можна скористатися і за наявності інвестиційних проектів у сфері аквакультури. Тим часом підтримку вже готовий надати Європейський інвестиційний банк.

У кінці минулого року стартував проєкт «Основний кредит для аграрної галузі – Україна». ЄІБ виділяє 400 млн євро, з них до 140 мільйонів – на підтримку аквакультури та рибальства.

«Це перший проєкт за історію незалежності України, коли безпосередньо було зроблено окремий акцент на аквакультурі», – наголошує Дмитро Христенко, ключовий експерт проєкту з питань аквакультури та рибальства. Основними напрямами технічної підтримки є спрощення кредитування для підприємців, зміцнення навичок і нарощування потужностей, дорадництво.

Ну і коли мова зайшла про різні види підтримки та заохочень, то варто згадати ще про такий.

Організатори форуму «Aquaculture Business Ukraine 2021» оголосили конкурс студентських наукових робіт на тему: «Українська аквакультура: шлях до успіху». Конкурсанти мають підготувати наукові роботи за результатами заходу.

«Ми хотіли би почути їхнє бачення – що і як потрібно змінювати, які проводити реформи. Метою є також подальше долучення освічених, талановитих студентів до наших проєктів і співпраця з ними», – підкреслив директор Бюджетної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» Юрій Шарило.

Приз для переможця організатори тримають у секреті, але обіцяють – він сподобається.

Стаття стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Ця стаття відображає думку її авторів та не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду США. Докладніше про Програму USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).
 
 Автор: Анатолій Марциновський
 


На Закарпатті виготовляють унікальний медовий оцет

Родина Перестів із Закарпаття не тільки заснували в регіоні медовий туризм. В 2010 році сім’я бджолярів Людмила та Віктор Перести відкрили перший в Україні дегустаційний зал меду «Медовий дім». Знаходиться він у Мукачевому, пише SEEDS.

«Ми пропонуємо нашим гостям, не лише смачну продукцію бджільництва, але й цікаві факти про те, як виготовляється мед, якими властивостями він володіє.

Серед цікавих деталей, ми створили можливість побачити справжнісінький діючий вулик, і відвідувачі можуть спостерігати та почути бджіл», – розповідають засновники «Медового дому». 

Є у солодкому Домі Мукачева невеличка музейна експозиція. Складається вона з інструментів, за допомогою яких пасічники добувають мед. Також тут є чимала колекція меду з 62 країн світу та унікальна карта України в сотах.

Крім меду і багатьох продуктів бджільництва родина Перестів одна з небагатьох в Україні виготовляє медовий оцет. До його складу входить лише два компоненти: мед та вода.

Медовий оцет – продукт, виготовлений на основі натурального меду, шляхом бродіння молочно – кислих бактерій. Це приправа, яка відмінно підходить до найрізноманітніших страв.

А ще медовий оцет також можна використовувати для косметичних цілей, він є одним з кращих засобів для очищення обличчя.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


На Великодні свята в Україні будуть хмари, дощ, вітер та трошки сонця

Субота 1 травня - спогад про поховання Ісуса Христа - в Україні хмарно, +15...+18° С, на сході та півдні до +21° С, у високогір'ї Карпат +6...+12° С, місцями дощі.

У великодню ніч очікується температура повітря +5...+9° С в центральній, північній, східній частині України, на заході та півдні країни до +13° С, можливі грози, під час грози пориви вітру.

У свято Великодня в Україні - перемога тепла над холодом, благодатні теплі дощі, буйне цвітіння садів. Температура повітря +18...+21° С, у Закарпатті до +23° С, у високогір'ї Карпат +15° С, часом дощі, дощі з грозами, пориви вітру до 5 м/сек. 2 травня почуємо великодні передзвони на честь Христового Воскресіння після семиденного мовчання, дзвони благотворно впливають на організм, за допомогою акустичних биттів здійснюється позитивний хвильовий вплив.

У понеділок, 3 травня - початок Світлої седмиці, яка теж вважається святковою, з урочистими богослужіннями та хресним ходом: на сході України ще буде вище 20° С градусів тепла, на решті території вже похолодає до +15...+18° С.

Травень очікується з нестійкою температурою, можливі короткочасні похолодання, вітер, наступний тиждень нам це продемонструє. Місяць буде з нестабільною, мінливою і тому небезпечною погодою. Очікуються сильні дощі, вітри та значні перепади температур.

На заході країни в суботу вночі +8...+12° С, вдень до +19° С, атмосферний тиск вище норми. У Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях можуть бути дощі, подекуди з грозою. У пасхальну неділю буде хмарно з проясненнями, очікується підвищення температури повітря до +22° С, вдень можливий дощ. Новий тиждень почнеться з похолодання до +14 ...+16° С вдень, буде хмарно, місцями дощі, сильний вітер.

У Закарпатті 2 травня температура повітря підніметься до +21° С, а 3 травня знизиться до +14° С. У передвеликодній і великодній день хмарно з проясненнями і дощі, на початку нового тижня теж похмура погода, але опадів не передбачається.

У південних регіонах в передвеликодній день буде до +20° С, Великдень відзначиться комфортною теплою погодою до +22° С, переважно без опадів. У понеділок 3 травня температура повітря ще залишається досить високою +19...+22° С, але очікується посилення вітру, можливі опади. З вівторка прогнозується похолодання при ясній погоді. Температура води у Чорному морі +9° С.

На сході України з суботи до понеділка температура повітря буде підвищуватися з +19° С до + 23...+26° С, проте у вівторок обрушиться до +14...+18° С. У пасхальну неділю опади малоймовірні. У понеділок, 3 травня може бути посилення південного вітру до 8 м/с, можливі опади.

У Харкові передвеликодній день буде похмурим і дощовим, температура + 13 ... + 19 ° С. На Великдень буде часто визирати сонце, максимальна температура + 20 ° С, до вечора посилення південно-східного вітру до 5 м / сек. Погода хоча і хмарна, але досить комфортна.

Передвеликодній день буде похмурим і дощовим, температура +13...+19° С. На Великдень буде часто виглядати сонечко, максимальна температура +20° С, посилення південно-східного вітру до 5 м/сек. 

У північних та центральних регіонах у суботу, 1 травня температура повітря вночі +10...+12° С, вдень +17...+18° С, у Кіровоградській та Черкаській областях до +21° С.

На Великдень найвищу температуру покаже термометр в Кіровоградській області +23° С, найнижчу в Чернігівській +17° С. Буде хмарно з проясненнями, очікуються грозові дощі.

У Києві в перший день травня + 11...+18° С, сонечко буде виглядати часто. У пасхальну неділю буде хмарно, вдень очікується дощ, можливо з грозою, для святкування на природі погода не найкраща.

Другий день Великодня буде хмарним з невеликими проясненнями, температура до +17° С. Потужний західний вітер посилиться у другій половині дня та може досягати швидкості 10 м/сек.

 



Ціни на огірок виросли до рекордних показників

Про це свідчать дані моніторингу AgroTimes.

Через зменшення пропозиції через повільне достигання врожаю та збільшення витрат на опалення цієї холодної весни на тлі зростання попиту перед Великоднем, на початку третьої декади квітня трапився черговий стрибок цін на тепличний огірок.

Ціна на найбільшому гуртовому ринку заходу України «Шувар», що у Львові 27 квітня досягла 59 грн/кг, щоправда, наступного дня знизилася до 57 грн/кг. На найбільшому гуртовому ринку півдня України «Неждана», що в селі Великі Копані на Херсонщині короткоплідний фермерський огірок сьогодні по 55 грн/кг.

Імпортний огірок також подорожчав синхронно з українським і коштує на гуртових ринках 54 грн/кг.

Це найвищий рівень цін на цін за 5 останніх років. Найнижчі ціни на огірок зафіксовані торік – тоді він коштував 10 грн/кг. Щоправда погодні умови були набагато сприятливішими, а пік попиту тоді минув раніше, адже Великдень тоді відзначали 19 квітня.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.