178171

Землю - громадам: які зміни у земельних відносинах очікуються найближчим часом

Законопроект №2194 про передачу державних земель за межами населених пунктів (окрім земель, де розміщуються об'єкти держвласності) в комунальну власність територіальних громад буде винесено на розгляд Верховної Ради в другому читанні наступного тижня. Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький під час конференції USAID з аграрного та сільського розвитку "Інсайти земельної реформи. Які питання на порядку денному?".

"Якщо ми говоримо про законопроект №2194, який стоїть на порядку денному на наступний тиждень, першочергове завдання передати землі за межами населених пунктів у розпорядження громад. Ні в кого немає сумніву, що це необхідно зробити, і це треба було зробити давно. Є указ президента від 15 жовтня, ми очікуємо завтра або на найближчі засідання уряду винесення відповідного рішення Кабміну на виконання указу та реалізації його Держгеокадастром. Але для повної картини необхідно ухвалити законопроект №2194", - сказав Тарас Висоцький.

За словами першого заступника керівника Всеукраїнської асоціації громад Івана Фурсенка, законопроект №2194 відкриває перед громадами можливість самостійно планувати розвиток власних територій у межах і за межами населених пунктів в інтересах та за участю місцевого бізнесу й населення.

"Закон дасть змогу громадам визначати допустиме цільове призначення земель на підставі єдиної комплексної документації, встановлювати межі між територіями громад і затверджувати детальні плани території за межами населених пунктів ", - прокоментував Фурсенко.

Крім того, законопроект №2194 передбачає перегляд функцій Держгеокадастру в частині розпорядження землями сільгосппризначення, зокрема, відомство перетвориться на сервіс-орієнтовану службу для ведення Державного земельного кадастру та забезпечення функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних.

"Контрольні повноваження Держгеокадастру буде передано місцевим радам й обласним державним адміністраціям, контрольні повноваження з додержання екологічного законодавства у сфері земельних відносин збереже Держекоінспекція. Також скасовується державна експертиза землевпорядної документації та узгодження майже всіх видів документації із землеустрою", - пояснив перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко.

Щодо запобіжників проти зловживань стосовно розпорядженням земель головами ОТГ, жоден спікер змістовно не зміг відповісти, наголошуючи лише на тому, що громада може з "вилами та граблями протестувати". 

Згідно із законопроектом №2194 також пропонується скасування частини дозволів і дублювання процедур перевірки документації із землеустрою; запровадження контролю документації із землеустрою через громадську експертизу/рецензування; надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних; інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; запровадження страхування відповідальності виконавців робот із землеустрою та зниження вартості робіт із проведення землеустрою та їхньої тривалості за часом.

Законопроєкт №2194 – здоровий глузд у земельних відносинах

Законопроєкт №2194 щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин пройшов перше читання ще в листопаді 2019 року. Проте через численні зміни концепції обігу сільськогосподарських земель потребував суттєвого доопрацювання початкової редакції, повідомляє прес-служба УКАБ.

«У зв’язку з тим, що в країні відбулись значні зміни в основоположному законопроєкті про обіг с/г земель, довелось також коригувати велику частину положень законопроєкту №2194. В результаті декількох циклів обговорення, десятків нарад робочих груп, опрацювання сотень пропозицій та поправок Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики 7 жовтня 2020 року узгодив фінальний варіант законопроєкту №2194 до другого читання. Розгляд  законопроєкту в залі Верховної Ради планується цього місяця, тож можна незабаром очікувати прийняття ще одного основоположного документу із пакету земельної реформи», – розповідає Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ. 

Законопроєкт №2194 є вагомою частиною земельної реформи та містить низку важливих положень. Зокрема, про передачу державних с/г земель у комунальну власність, дерегуляцію землеустрою, передачу функцій контролю в земельній сфері на місця, забезпечення переважного права на купівлю земельних ділянок, запровадження принципу «єдиного вікна» у оформленні земельних ділянок, усунення різних дефектів земельного законодавства та ряд інших положень.

Анатолій Мірошниченко, перший заступник Голови Держгеокадастру, наголосив, що Держгеокадастр підтримує положення законопроєкту №2194: «Так, відомство втратить певні важливі функції за набуття чинності документу, що сильно позначиться на роботі Держгеокадастру, адже буде зменшення не лише його функцій, а й повний перегляд структури органу. Проте ми до цього готові, тому що ті новації, які пропонуються законопроєктом №2194, потрібні для суспільства».

За словами експерта, передача земель у комунальну власність для місцевого самоврядування – це перевага територіальної громади і від децентралізації  суспільство може лише виграти. Основна маса функцій управління повинна здійснюватись на місцевому рівні, а для того, щоб місцеве самоврядування ефективно функціонувало, йому необхідна матеріальна основа, якою безумовно є земля. Законопроєкт 2194 передбачає, що всі землі за межами населених пунктів мають бути передані в комунальну власність.

«Що стосується дерегуляції, на сьогодні в Держгеокадастру є багато механізмів землевпорядного контролю, які значною мірою дублюються і виникає багато бюрократичних перешкод на набуття права на земельну ділянку, – пояснює Анатолій Мірошниченко. – На наше переконання, потрібно оптимізувати землевпорядний процес, залишити єдину точку контролю при державній реєстрації земельних ділянок. Велика кількість контролюючих – це засіб забезпечення безвідповідальності, тому і тут повністю підтримуємо ті зміни, які пропонує законопроєкт 2194. Ми покладаємо на нього великі надії, і сподіваємось, що розгляд законопроєкту дійде до логічного завершення».

«Законопроєкт має довгу історію, – йому біля 8 років, і це вже третя редакція. До документу було подано близько 2,5 тис. змістовних поправок і пропозицій, тому розгляд зайняв скільки часу. Крім того, специфікою законопроєкту є те, що до нього було імплементовано як мінімум 6 значних законопроектів, і в результаті з’явилось багато осіб та відомств, інтереси яких зачіпає даний документ, і з якими потрібно знайти спільну мову. На сьогодні всі конфліктні питання знято, а документ став більшим і має 800 сторінок», – коментує Сергій Біленко, Радник Комітету з питань аграрної та земельної політики.

Досить великий блок в документі по дерегуляції, – відмінюються всі погодження документації, що стосуються формування земельних ділянок, залишаються лише деякі щодо планувальної земельної документації. «Скасовується інститут державної землевпорядної експертизи, – більш того, завдяки законопроєкту буде проведено пілотний проєкт здійснення внесення відомостей про земельні ділянки до земельного кадастру сертифікованими інженерами землевпорядниками. Ідеологія розвитку земельного законодавства повинна ґрунтуватись  на тому, що головною функцією Держгеокадастру має бути не розпорядження землями, а наповнення державного земельного кадастру, саме тоді можна буде говорити про нормальний розвиток територій, інвестиційну привабливість тощо», – наголосив Сергій Біленко.

За словами Івана Фурсенка, першого заступника керівника Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, право громад розпоряджатись землями було забрано в 2002 році, і передано районним адміністраціям: «З ними співпраця місцевого самоврядування була значно краща, ніж починаючи з 2013 року, коли ці функції забрала державна агенція, і відбулась повна централізація земельних відносин в Україні, а села позбавили основного елементу планування своїх територій і подальшого розвитку. Ми як асоціація, підтримуємо законопроєкт №2194, тому що крім передачі земель с/г призначення за межами населених пунктів, він вирішує ще ряд нагальних питань для громад, таких як: встановлення меж між громадами, можливість планувати території за межами населених пунктів, контроль за ефективним використанням земельних ділянок тощо. Тому, законопроєкт невід’ємним елементом проведення земельної реформи».

Аграрна спільнота сподівається, що народні депутати підтримають цей законопроєкт, як важливу і масштабну складову земельної реформи.

Ваш вибір 'Подобається'.

Чи сіятиме Україна в грудні?

Пізня озима сівба є вже традиційною для українських аграріїв, оскільки стали частішими і жорсткими посушливі умови в серпні-вересні, що змушує зрушувати терміни проведення посівної. І озима посівна 2020 р. не стала винятком.

Згідно з даними Укргідрометеоцентру, кумулятивна кількість опадів в період з 1 серпня по 20 вересня 2020 р. на більшості території України не перевищувала 10-30% від норми, що менше, ніж під час посухи 2015 г. У зв'язку з цим вчені рекомендували змістити строки сівби на другу декаду вересня - першу декаду жовтня. У той же час в деяких регіонах ризик затягування посівної аж до першої декади грудня є високим, якщо це дозволять зробити погодні умови.

«Згадуючи посівну 2015 р., можна відзначити, що, згідно з даними профільного міністерства, досить активно сівба тоді здійснювалася в листопаді і навіть в першій половині грудня. Так, за підсумками листопада 2015 р. було засіяно близько 274 тис. га озимою пшеницею (4% від загальної посівної площі під культурою) і близько 126 тис. га - озимим ячменем (12%). Що стосується збільшення посівних площ в грудні, то ці значення могли бути обумовлені коригуванням даних у деяких регіонах і не відображати реальної картини сівби, але фактом залишається дуже пізня посівна, яка формує ризики зниження врожайності за рахунок входу в зиму в недостатньо розвиненому стані», - зазначив начальник служби бізнес-проектів ІА «АПК-Інформ» Андрій Купченко.

У той же час, додав аналітик, підсумкові дані щодо врожаю 2016 р. показали, що навіть в умовах такої пізньої посівної врожайність озимої пшениці збільшилася на 8% (до 42,2 ц/га), а озимого ячменю - на 16% (до 36,2 ц/га). Безумовно, ключовий вплив на виробничі показники озимих культур мають погодні умови в зимовий період і в період весняної вегетації, але, з іншого боку, дані значення показують, що пізня сівба не є такою критичною для формування майбутнього врожаю.

Для формування врожаю озимих культур 2021 р. окрім дефіциту вологи характерний ще й дефіцит оперативної інформації щодо посівної кампанії, що буде впливати на формування ринкової ситуації і цінових трендів. Оперативна інформація про хід осінньої посівної, яка з'явилася тільки 30 вересня, показує, що станом на 28 вересня озимою пшеницею засіяно 1,5 млн га з прогнозованих 6,1 млн га (25%), що є мінімальним показником за 10 останніх років, при порівнянних підсумкових площах під даною культурою.

«Так, в 2019 р. на аналогічну дату озимою пшеницею було засіяно 2,9 млн. га, в схожому через погодні умови 2015 р. - 2,8 млн. га. Найближчим до поточного показника виявилося значення 2013 р., коли на звітну дату було посіяно лише 1,8 млн га озимої пшениці», - резюмував А.Купченко.

Джерело: АПК-інформ

Ситуація критична: врожайність пшениці впала по всій території України

2020 рік - рік випробувань та перешкод для всього світу і аграрії України не виключення. Тепла зима і прохолодна весна, особливо в квітні-травні, дощі та повені ставили врожаї аграріїв під велике питання, передає прес-служба УКАБ.

На початку вересня Держстат розмістив дані щодо обсягів виробництва, урожайності та зібраної площі сільськогосподарських культур за їх видами по регіонах. Так, нарешті, з’явилися більш-менш офіційні дані зборів пшениці.

На жаль, вони є не втішними для більшості областей України.
Збори пшениці на 1 вересня 2020 року склали 25,096 млн т, що майже на 3,5 млн т менше ніж це було минулого року. Врожайність пшениці по всій території України впала на 3,6 ц/га до 38,7 ц/га в порівнянні з аналогічним періодом (на 1 вересня) 2019 року.

Більше всього постраждали такі області: Вінницька – -12,6 ц/га (43.9 ц/га в 2020 році); Одеська – - 12.5ц/га (18.8 ц/га в 2020 році); Хмельницька – -10.9 ц/га (47.3 ц/га в 2020 році); Черкаська – -10.6 ц/га (44.3 ц/га в 2020 році) та Київська – -9.9 ц/га (43.7 ц/га в 2020 році).

Ситуація доволі критична, адже навіть для ринку пшениці це втрачені мільйони доларів – (3,5 млн т*211,3 дол/т = 739 млн $). Загалом, втрати аграріїв в 2020 році вимірюються мільярдами доларів США.

«Екстремальна посуха в центрі та на півдні України, зокрема в Бессарабії, спричинила суттєві втрати врожаю та оголила наріжну проблему агросектору - недорозвиненість страхування посів сільгоспкультур. Відсутність діючих програм страхування та неспроможність держави покривати збитки, завдані надзвичайними погодними умовами, залишили багатьох сільгоспвиробників сам-на-сам перед загрозою банкрутства. Саме тому перезапуск агрострахування в найближчі терміни є одним з ключових пріоритетів аграрної політики», - коментує ситуацію Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ.

my-visual_49073973 (1)

Застосування біологічного інсектициду Бітоксибацилін-БТУ в садівництві

Головним чином мова йде про скорочення застосування хімічних засобів, високотоксичних препаратів, як результат - зменшення пестицидного навантаження на садові агроценози, а також в майбутньому, як перспективний напрямок перехід на вирощування екологічно безпечної продукції.

Одним з таких біологічно препаратів є інсектицид Бітоксибацилін-БТУ, який інтенсивно використовується при вирощуванні плодової і ягідної продукції. Діюча речовина препарату - живі клітини бактерій Bacillus thuringiensis, а також, продукти їх життєдіяльності, ендо- та екзотоксини. Потрапляючи в кишечник шкідників бактерії починають розвиватися, комахи припиняють харчуватися, втрачають активність і незабаром гинуть. Препарат ефективний проти більшості плодожерок, молей, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів і інших  комах, які шкодять плодовим і ягідним культурам. При використанні препарату в садівництві ефективною нормою вважається внесення 5-7 л / га. У разі несприятливих погодних умов (низькі температури), інтенсивного наростання популяції шкідників або в залежності від їх стадій розвитку, норму використання препарату можна збільшити до 10-15 л / га.

Потрібно пам'ятати, що біологічні агенти контролю шкідників не мають моментального стоп ефекту, і при їх використанні не потрібно чекати максимального поширення шкідників, а вносити завчасно при їх виявленні. Періодичність обробок також залежить від поширення шкідливого об'єкта, погодних умов і коливається від 5-7 днів у весняний період і початку літа, до 10-14 днів у другій половині вегетації.

Так які ж переваги ми отримуємо при використанні біоінсектеціда Бітоксибацилін-БТУ?

Ми зберігаємо корисну ентомофауну, яка буде розвиватися в вашому саду і допомагати вам боротися зі шкідниками. Препарат має короткий термін очікування і його можна використовувати незадовго до збору врожаю. Бітоксибацилін-БТУ не викликає резистентності у комах шкідників, не накопичується в фруктах і ягодах.

Найбільші покупці української олії - дослідження

Компанія Stark Shipping підготувала щорічне дослідження «Експорт української олії з портів України». Аналіз відображає період з 1 вересня 2019 року по 31 серпня 2020 року.

У дослідженні опубліковані дані по всіх країнах, які купували українську олію, а також наводиться Рейтинг компаній-експортерів і фрахтувальників.

Рекордний показник

У 2019-2020 маркетинговому році морським шляхом Україна експортувала 6,63 млн т рослинної олії (+300 тис. тонн). Танкерами було відправлено 5,69 млн тонн, в контейнерах - 933 тис. тонн. Це рекордний показник для України. При цьому контейнерні відправки за рік зросли на 42%.

Сьогодні на олію, за відповідний календарний період, припадає 5% всього українського експорту, який здійснюється морським шляхом (не враховуючи контейнерні відправки).

Індія - кожна третя тонна

Індія імпортує 33,1% української соняшникової олії і залишається незмінним лідером рейтингу. У 2019-2020 МР ця країна скоротила імпорт наших рослинних олій відразу на 16% в порівнянні з попереднім сезоном. Пов'язано це з тим, що в даний час серйозну конкуренцію українській соняшниковій олії на ринку Індії складає соняшникова олія з російського ринку. Тільки в цьому сезоні з Чорноморських портів Росії в Індію було експортовано 457,5 тисяч тонн, що на 309,4 тисяч тонн більше ніж у попередньому МР. Таке зростання експорту пов'язане зі збільшенням пропозиції, сприятливою ціновою кон'юнктурою і зростанням впевненості у індійських покупців щодо якості російської продукції.

Китай продовжує нарощувати імпорт олії - плюс 11% проти попереднього МР. Але ця цифра могла бути вище, якби не велика конкуренція з боку Росії (752,7 тис. тонн рослинної олії в цьому сезоні проти 227,7 тис. тонн в минулому МР). Такий високий попит на соняшникову олію з боку КНР залишається через скорочення внутрішньої переробки олійної сировини і відповідно зниження виробництва рослинних олій.

ЄС. В умовах дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, триває нарощування експорту соняшникової олії в європейські країни - до 32% від загального числа відправок. Основне зростання показали: Іспанія + 23%, Італія + 10%, Франція + 100%. Але є ряд країн, які в цьому МР показали негативну динаміку імпорту: Великобританія -15%, Португалія -61% і Греція -9%. Вперше Україною партія соняшникової олії була експортована до Румунії.

В цілому перша п'ятірка країн покупців української олії виглядає так:

Індія  - 1 883 358 тонн (33,1% ринку)
Китай - 968 124 тонн (17,0%)
Нідерланди - 593 034 тонн (10,4%)
Ірак - 487 335 тонн (8,6%)
Іспанія - 484 100 (8,5%)

Перші 6 компаній - 80% ринку

Перша шістка компаній лідерів серед експортерів соняшникової олії залишається незмінною і в цьому році. На частку шести найбільших компаній припадає майже 80% ринку. Але зростання кількості експортованої олії простежується не у кожної з компаній.

Топ експортерів (всі види олії, без урахування контейнерів) виглядає так:

Kernel - 1 467 219 тонн (25,8% ринку)
Cofco - 944 232 тонн (16,6%)
Bunge 603 660 тонн (10,6%)
Alfa Trading (Wilmar) 575 074 тонн (10,1%)
Cargill 457 528 тонн (8,0%)
Allseeds 450 217 тонн (7,9%)

Перше місце як експортер займає компанія Kernel, яка відправила 1,467 млн ​​тонн, що на 5% більше, ніж в попередньому році. Крім того, в цьому році компанія продовжує нарощувати співпрацю з терміналами ABS і Nika-Tera, а також перевалку за допомогою барж.

Підрозділ Kernel швейцарська торгова компанія Avere Commodities SA поставила на міжнародні ринки 1,571 млн т рослинної олії, що на 28% більше ніж у попередньому МР. Дана цифра становить 28% від всього обсягу експортованої Україною олії. Компанія почала фрахтувати річкові баржі для догрузок основних судів - 20'516 тонн. Також в цьому сезоні компанія стала купувати олію на Російському ринку, цифра склала 58'736 тонн. Істотно розширився ряд країн, в які йдуть поставки: Китай (165'450 тонн), Судан (13'150 тонн), Саудівська Аравія (14'570 тонн), Малайзія (11'220 тонн), Оман (3'000 тонн) , ОАЕ (2'500 тонн).

COFCO експортувала в цьому сезоні 944 тис. тонн олії, що на 10% більше попереднього. В основному компанія виробляла відвантаження з терміналів: Евері (40%), ЮПСС (24%) в Миколаївському порту, О'Лірі (19%) в Чорноморську і Маріупольського морського порту (16%). Частина вантажу (10'350 тонн) була довантажена баржами на зовнішньому рейді Миколаївського порту.

Четвертий сезон поспіль компанія Bunge займає 3-є місце рейтингу експортерів, в цьому МР цифра склала 603'660 тонн олії. І незважаючи на те, що компанія як фрахтувальник відправила на 12% менше ніж у минулому сезоні, їй вдалося зберегти за собою позицію в трійці лідерів рейтингу. На 17% виріст обсяг річкових поставок олії, що вироблена в Дніпрі на маслоекстракційному заводі компанії, після чого її за допомогою барж доставляють в морські порти для перевантаження на основне судно.

278.png

Ваш вибір 'Подобається'.