“Зерновим шляхом”: як Україна перемагає у боротьбі за світову продовольчу безпеку
Попри спротив кривавих російських загарбників, Україні вдалось продовжити “зернову угоду”, яка дозволяє експортувати вітчизняне збіжжя через три морські порти та забезпечувати продовольством мільйони людей в світі. УНІАН з’ясовував, як наразі працює цей експортний шлях та як цьому перешкоджає країна-терорист Росія.
Днями Україні вдалось продовжити дуже важливу для національної економіки “зернову угоду” про вивіз вітчизняного збіжжя через морські порти “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”.
Варварська Росія робила все можливе, щоб продовження угоди, яка працює під егідою ООН та Туреччини, не відбулося: спочатку штучно затримувати в Босфорі інспекцію кораблів, які перевозять нашу сільгосппродукцію. Згодом вони зробили чергову спробу шантажу, заявивши, що погоджуються на продовження лише на 60 днів замість 120. Але всі забаганки ворогів відклались і договір було продовжено на чотири місяці з можливістю подальшої пролонгації.
“Угода по “зерновій ініціативі” пролонгована ще на 120 днів. Вдячний Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гуттерішу та президенту Туреччини Реджепу Ердогану, а також всім країнам-партнерам за спільні зусилля для продовження дії документу ще на 4 місяці. Це означає, що Україна продовжує експортувати через три морські глибоководні порти свою агропродукцію”, – написав на своїй сторінці у Facebook віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков.
З перших днів повномасштабної навали російських загарбників на нашу землю вітчизняні морські шляхи, якими в мирні часи вивозилось майже 90 відсотків аграрного експорту, були заблоковані окупантами. Це стало болісним ударом як для української економіки, так і для багатьох країн, які роками споживали наше продовольство.
Виходом з цієї ситуації стало розширення експортних автомобільних та залізничних шляхів через західні кордони, а також через річкові порти. Але зрозуміло, що цей спосіб не міг повністю покрити той масштабний обсяг експорту, який забезпечувався морем.
Тож, зважаючи на складну ситуацію на світовому продовольчому ринку, за сприяння міжнародної спільноти у липні минулого року Україна та Росія уклали (кожна окремо) угоди з ООН та Туреччиною про розблокування портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” для експорту української аграрної продукції.
“Зернова угода” була укладена на 120 днів з можливістю її автоматичної пролонгації за згоди всіх сторін. І кожен раз перед наступним продовженням Росія, як і належить терористичній державі, намагалась нашкодити Україні та ставила під загрозу продовольчу безпеку багатьох країн і шукала причини аби вийти з цього договору.
Наші успіхи на “зерновому шляху”
Попри ті перепони, які продукує Росія, наша країна продовжує годувати продукцією своєї землі мільйони людей по всьому світу. За підрахунками Міністерства інфраструктури, з 1 серпня минулого року, від першого дня дії “зернового договору” і до 22 березня, з портів Великої Одеси вийшли 833 судна, які експортували 25,3 мільйона тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки. В першу чергу, це було зерно пшениці та кукурудзи.
А загалом національний експорт агропродовольства, включаючи вивіз продукції суходолом та через річкові порти, за десять місяців війни склав майже 39 млн тонн зернових, олійних культур і продуктів їх переробки. Згідно з даними Державної митної служби, за підсумками 2022 року Україна експортувала агропродовольства на суму 23,6 млрд доларів. І хоча показник 2022 року на 15 відсотків менше рекорду 2021 року у 27,9 млрд доларів, минулорічний показник вартості експорту став другим у новітній історії України.
В рамках розширення своєї присутності на світовому ринку Україна наприкінці осені ініціювала гуманітарну програму Grain From Ukraine, яка реалізується за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН, до неї долучились вже понад 30 країн та інституцій.
Наша країна планує відправити зі своїх портів аграрну продукцію до країн, які найбільше постраждали від продовольчої кризи та потребують термінової допомоги. І станом на березень під егідою ООН уже понад пів мільйона тонн українськоі пшениці було доставлено до країн Африки та Азії.
Ці показники могли б бути вищими, якби Росія забезпечувала належну інспекцію суден в Босфорі, а не саботувала її. Зокрема, у лютому на вхід до портів Великої Одеси під завантаження української агропродукцією спільним координаційним центром (СКЦ) у Стамбулі було проінспектовано тільки 71 судно. Це на 17 суден менше, ніж у січні. І через саботаж російської сторони в лютому проведено лише 149 інспекцій (в січні – 173) при запланованих 296.
Що дає “зернова угода”
Перш за все, продовження “зернової угоди” дає змогу нарощувати валютну виручку для нашої держави. Оскільки, аграрна продукція за підсумками минулого року склала близько половини загального експорту з України.
До того ж завдяки “зерновому коридору” аграрії мають більше можливостей продати зерно попереднього року і мати обігові кошти для проведення польових робіт в новому сезоні.
“Для аграрного сектору це дуже важливо, оскільки ми спостерігаємо нестачу грошей у фермерів для старту та проведення посівної кампанії та здійснення операційної діяльності в 2023 році. Тому це дуже позитивний знак для всієї країни загалом, позитивна подія для економіки, оскільки саме морські порти дозволяють здійснювати експорт ефективно”, – підкреслив в коментарі УНІАН керівник бізнесу Corteva Agriscience у Східній Європі Сергій Харін.
Українська сторона перед черговим продовженням “угоди” хотіла долучити до “зернового шляху” ще й Миколаївський порт. Також в планах було збільшити тривалість дії цього договору, аби це додало стабільності для роботи вітчизняних аграріїв. Країна також прагнула збільшити спектр товарів, які б можна було експортувати цим шляхом. Проте це наразі поки не втілилось в життя.
“Основні аспекти роботи, які були підписані ще в липні, не змінились. Тобто ми маємо 120 днів, номенклатура товарів – зернова та олійна група. І ми так само маємо проходження кораблів до Босфору з перевірками, які здійснюються інспекціями на території Туреччини”, – зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Натомість для терористичної Росії ця угода є вимушеним кроком, який вони здійснила лише під тиском міжнародної спільноти. Вороги, розуміючи значущість для економіки нашої країни навіть обмежених можливостей морського експорту, безумовно, продовжать саботувати та перешкоджати повноцінному процесу виконання домовленостей. Їхня мета – нашкодити Україні та послабити міжнародні санкції, які накладені на країну-терориста.
“В такий спосіб Росія залишає платформу для діалогу, де намагається досягти часткового зняття санкцій, відновлення постачання сільськогосподарської техніки та запчастин до неї, скасування доступу до портів для російських суден і вантажів і тому подібне”, – пояснив член Ради Комітету Асоціації правників України з аграрного права Ярослав Сербін.
Врешті для світової спільноти продовження “зернової угоди” дає можливість отримувати якісні зернові та олійні за прийнятними цінами. Це означає зменшення ризиків для продовольчої безпеки світу та доступність продовольства для мільйонів людей. І це не перебільшення: до війни наша країна давала їжу по усьому світу 400 мільйонам осіб.
“Зернові” перспективи
Серйозними перешкодами для нормального повноцінного функціонування “зернового коридору” залишаються російські провокації. Наприклад, обстріли портових територій та продовження затримок інспекцій суден у Босфорі.
“Щоб уникнути ймовірних загроз, варто всім країнам, залученим до цієї угоди, активізувати контроль за виконанням усіх вимог та правил цього експорту, стежити за шляхами руху продовольства до країн призначення та робити все можливе для дотримання правил. Але це залежить не суто від України, а від усіх зацікавлених сторін”, – наголосив керівник бізнесу компанії Corteva Agriscience у Східній Європі Харін.
“Вивезення продовольства наземними шляхами до портів Європи є дорогим, довгим та не дає змоги експортувати необхідний об’єм. Крім того, європейським портам недостатньо потужностей, щоб приймати українське зерно. На мою думку, “зерновий коридор” буде продовжувати працювати, оскільки є одним з основних способів вивезення українського зерна та недопущення гуманітарної кризи в світі”, – вважає аграрний юрист Сербін.
Безумовно, тема роботи “зернового коридору” залишається одним з важливих питань для світової спільноти, зокрема, для тих країн, що залежні від українського продовольства. Тож повна зупинка агроекспорту з України морем практично неможлива, попри погрози і шантаж Росії.
Україна й надалі буде намагатись розширяти та покращувати умови морського експорту. На меті лишається залучення Миколаївського порту та збільшення переліку тієї продукції, яку буде можливо експортувати у такий спосіб. Також гострим залишається питання покращення умов для проходження інспекції торговельних суден, які перевозять українське продовольство.
В усякому випадку, Україна, не зважаючи на важке економічне становище через повномасштабну війну, не залишить в біді нужденні країни та з усіх сил намагатиметься забезпечувати якісною і доступною аграрною продукцією своїх іноземних партнерів. І всі ми чекаємо, коли наші героїчні захисники виженуть російських окупантів з нашої землі, повернуть контроль над Кримом, Чорним та Азовським морями, і тоді ніякі “угоди з чортами” вже не будуть потрібні.
Автор: Альона Кириченко
Джерело: УНІАН