178171
182818

Зниження ПДВ несе ризики виникнення нових схем при переробці молока та м’яса

Попри заявлену розробниками Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання окремих видів сільгосппродукції» від 17.12.2020 № 1115 спрямованість положень документу на боротьбу з податковими зловживаннями на аграрному ринку, окремі його норми, навпаки, провокують появу нових оптимізаційних податкових схем, зауважив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи наслідки практичного застосування положень даного нормативно-правового акту протягом першого місяця із дати набуття ними чинності.

За його словами, йдеться про включення тваринницької продукції до переліку видів сільгосппродукції, при здійсненні операцій з постачання яких застосовується знижена ставка ПДВ у розмірі 14 %, зокрема за кодами:

0102 – велика рогата худоба жива;
0103 – свині живі;
0104 10 – вівці живі;
0401 – в частині молока незбираного.
Адже, пояснив науковець, ринок м’ясо- та молокопереробки представлений як платниками ПДВ, так і суб’єктами господарювання, які здійснюють постачання відповідної продукції без нарахування ПДВ. Це відбувається за рахунок формування оптимізаційних схем із застосуванням суб’єктів спрощеної системи оподаткування, які законодавчо звільнені від необхідності донарахування ПДВ у ціні продукції, що ними постачається.

Відповідні схеми набули в Україні досить широкого поширення. За експертними оцінками операторів ринку м’яса та м’ясопродуктів та даними офіційної статистики, частка обсягів постачання м’яса (обробленого та фасованого – клас 10.11 групи 10.1 КВЕД) та м’ясопродуктів (без врахування обсягів постачання м’яса свійської птиці відповідно до класу 10.11 групи 10.1 КВЕД) без нарахування ПДВ становить не менш 35 % загального його обсягу. Відповідна частка обсягів постачання без нарахування ПДВ на ринку молокопродукції перевищує 15 %.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у разі закупівлі м’ясо-молочної сировини з ПДВ за ставкою 20 %, її переробки та послідуючої реалізації вже в режимі без нарахування ПДВ, відповідні суб’єкти отримують перевагу у розмірі 2‑4 % від вартості кінцевого продукту – в залежності від частки вартості м’ясо-молочної сировини у кінцевій ціні. Тобто, суб’єкти господарювання, які зможуть організувати свою діяльність без необхідності нарахування ПДВ на вартість кінцевої продукції, мають можливість продавати свою продукцію дешевше на відповідний відсоток – маючи ту ж рентабельність діяльності, що й підприємство – платник ПДВ, формуючи в такий спосіб свої конкурентні переваги.

Після реалізації положень Закону України № 1115 – в частині зниження ставки ПДВ на операції з постачання м’ясо-молочної сировини до 14 % – вигода суб’єктів господарювання, які придбають її з ПДВ, а реалізують вироблену продукцію в режимі без ПДВ, зросла до 6-7 %, наголосив Леонід Тулуш.

За таких умов великі виробники м’ясо-молочної продукції, які не мають інших варіантів функціонування, ніж як із нарахуванням ПДВ, зазнають податкової дискримінації, оскільки змушені донараховувати різницю у ставках вхідного (14 %) та вихідного (20%) ПДВ фактично за рахунок прибутку, зменшуючи таким чином рентабельність своєї діяльності, наголосив експерт.

Така ситуація може спонукати окремих операторів ринку м’ясо- та молокопереробки до подрібнення свого бізнесу для уникнення необхідності нараховувати «на виході» ПДВ за ставкою 20 %, застеріг науковець.

Крім того, з метою оптимізації податкового навантаження, варто очікувати появу на ринку посередників, які забезпечуватимуть формування, зокрема для молокопереробних підприємств, вхідного ПДВ за бажаною для них ставкою ПДВ у 20 % – за рахунок нових податкових оборудок, як призведуть до зменшення надходжень до бюджету та формування додаткових «заробітків» для посередників з числа податкових оптимізаторів, спрогнозував Леонід Тулуш.

На його думку, практична реалізація положень Закону України № 1115 в частині застосування зниженої ставки ПДВ на операції з постачання окремих видів тваринницької сільгосппродукції вже протягом першого місяця його застосування дозволила виявити цілу низку ризиків, які протирічать самій ідеї законодавчої ініціативи щодо детінізації аграрного бізнесу, а саме:

стимулювання появи нових оптимізаційних податкових схем внаслідок формування відповідної мотивації у господарюючих суб’єктів;
зниження надходжень ПДВ до держбюджету;
запровадження податкової дискримінації сумлінних платників податків з числа великих та середніх переробних підприємств, які не вдаються до застосування оптимізаційних схем. Це є прямим порушенням пп. 4.1.2 п. 4.1 статті 4 ПКУ щодо недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації при формування механізму справляння податків.

Оскільки подальше застосування відповідних законодавчих положень може негативно позначитись на економічних інтересах суб’єктів господарювання з числа сумлінних платників податків та держави, слід якнайшвидше вилучити тваринницьку продукцію з переліку окремих видів сільгосппродукції, при постачанні яких застосовується знижена ставка ПДВ, підсумував Леонід Тулуш.



Держгеокадастр має провести оцінку корупційних ризиків у зв’язку з викриттям масштабної корупційної схеми — НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції наголошує, що Держгеокадастру необхідно усунути недоліки у роботі своїх інформаційних систем, щоб припинити корупційні практики та забезпечити прозоре розпорядження землями. Про це йдеться у пресслужбі НАЗК.

Зволікання з проведенням відповідних змін призводить до нищівних наслідків для держави. 

Так, 1 квітня кіберфахівці Служби безпеки України викрили корупційну схему з відчуження сільськогосподарських земель держави посадовими особами Держгеокадастру.

Схему було реалізовано через незаконне втручання до Державного земельного кадастру. У порушення вимог земельного законодавства посадовці оформлювали на одну особу ділянки за одним цільовим призначенням по два і більше разів.

Через цю корупційну практику посадовці вивели через електронні реєстри понад 700 тисяч гектарів державних земель. Корупційна схема діяла у 22 областях.
Прогалини у роботі «Національної кадастрової системи» та відсутність реєстру громадян, які отримали ділянки за процедурою безоплатної приватизації, дали змогу недоброчесним посадовцям вивести землі держави, які за сукупною площею співмірні з половиною Івано-Франківської області.

У НАЗК нагадали, що у травні НАЗК перевірить організацію роботи із запобігання та виявлення корупції в Держгеокадастрі. НАЗК сподівається, що до цієї перевірки Держгеокадастр проведе оцінку корупційних ризиків у своїй роботі та підготує власну антикорупційну програму з їх усунення, адже попередня програма органу закінчилася ще минулого року.

Джерело: sud.ua



Яка вартість грибів у різних регіонах України

Теґи: 

Про це йдеться у звіті UMDIS.

Так у Київській області ціни білих печериць на оптовому ринку – 38 грн/кг, в мережі супермаркетів – 38-40 грн/кг. Ціна коричневих печериць з господарства – близько 40 грн/кг, на оптовому ринку – близько 40 грн/кг. Ціна гливи на оптовому ринку – 50 грн/кг.  Експерти відмічають, що попит на гриби середній.

У Черкаській області, станом на звітну дату, ціна білих печериць з господарства – 33-34 грн/кг. Попит стабільно хороший.

У Вінницькій області ціна білих печериць з господарства – 33-34 грн/кг, на оптовому ринку – 38 грн/кг. Попит середній.

На Львівщині ціна білих печериць з господарства – 42 грн/кг, на оптовому ринку – 45-46 грн/кг. Зазначається, що в області попит на гриби середній.

У Івано-Франківській області, станом на 2 квітня, ціна білих печериць з господарства – 40-42 грн/кг, на оптовому ринку – 45-46 грн/кг. Попит середній.

На Харківщині ціна білих печериць на оптовому ринку – 40 грн/кг. Експерти зазначають, що попит останні дні минулого тижня був гірше, багато київського гриба на ринку.

У Одеській області ціна білих печериць з господарства – 36-38 грн/кг, на оптовому ринку – 41-42 грн/кг.

У Херсонській області ціна білих печериць з господарства – 37-38 грн/кг, на оптовому ринку – 38-40 грн/кг. Попит середній через побоювання закриття ринків.

Джерело: agro-business.com.ua



У травні випуск свіжої молочної продукції зросте

Випуск всіх свіжих молокопродуктів, крім кисломолочного сиру, за два місяці поточного року виявився менше торішнього рівня, повідомляє ІНФАГРО.

Можливо, позначаються високі ціни, хоча виросли вони і незначно.  Збільшувати ціни зараз наважуються небагато операторів.  В кінці березня, в основному, фігурують такі цінові рівні:

молоко 2,5%, плівка – 24,0-26,0 грн/л
кефір 2,5%, плівка – 28,5-30,0 грн/л
сметана 15%, плівка – 64-70 грн/кг
сир 9% – 110-124 грн/кг.

Виробники, можливо, ще спробують трохи підняти ціни на травень.  Хоча такого сплеску попиту, як навесні минулого року, не буде.  Українські споживачі вже звикли до всіляких локдаунів і не роблять стратегічних продуктових запасів.

У лютому в Україні помітно скоротився випуск кисломолочних продуктів (-3% до лютого 2020 року, до 35,5 тис. т), молока розлили теж на 3% менше (38 тис. т).  А ось виробництво творожної продукції незмінно зростає.  У лютому випустили майже 8 тис. т, що на 11% більше торішнього показника.

Насправді споживання творожної продукції в країні навряд чи зросло, просто багато українців відмовляються від базарного продукту на користь магазинного.  У квітні виробничі показники особливо не виростуть через Піст, а ось в травні можна розраховувати на відчутне збільшення продажів товару і, відповідно, випуску всієї свіжомолочної продукції.

Тенденції ринку свіжих молокопродуктів в Україні формує десяток операторів.  У перспективі лідери будуть збільшувати свою частку, витісняючи з ринку дрібних регіональних виробників.



На Полтавщині двох керівників агропідприємств підозрюють у зловживанні повноваженнями

Полтавською обласною прокуратурою направлено до суду для розгляду по суті обвинувальний акт стосовно керівника товариства з обмеженою відповідальністю та директора державного підприємства за зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, службове підроблення та службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України).

Про це пише propozitsiya.com.

Як розповіли в обласній прокуратурі, досудовим розслідуванням встановлено, що у 2019 році керівник товариства та директор державного підприємства уклали договір на постачання врожаю. Після збору зерна кукурудзи та поставку його на елеватор керівник товариства, зловживаючи своїм службовим становищем, вніс до офіційних документів (рахунків-фактури, акту надання послуг) неправдиві відомості про виконані роботи із сушіння зерна кукурудзи, що призвело до заниження залікової ваги кукурудзи врожаю 2019 року на понад 92 тонни. Директор державного підприємства, своєю чергою, не перевіривши обсягів робіт із сушіння кукурудзи, перерахував кошти товариству за фактично не надані послуги.

Унаслідок таких дій товариство незаконно одержало від державного підприємства майже 573 тис. грн та отримало в розпорядження понад 92 тонни зерна кукурудзи вартістю понад 411 тис. грн, а державне підприємство зазнало збитків на загальну суму понад 980 тис. грн.

Наразі керівник товариства відсторонений від посади, директор державного підприємства звільнений із роботи.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося Управлінням Служби безпеки України в Полтавській області.

 



Вчені винайшли молекулу, яка допомагає рослинам економити воду

Вчені з Австралії та Німеччини виявили молекулу, яка допомагає рослинам справлятися з посухою. Про це інформує Nature Communications.

Вчені з Дослідницького інституту Уейта (Австралія) і Вюрцбурзького університету (Німеччина) з’ясували,що відповідальною за такий механізм виявилася молекула гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) — органічна сполука і найважливіший гальмівний нейромедіатор ЦНС людини і ссавців, який міститься і в організмі рослин. Харчову добавку на його основі виписують для лікування розумової відсталості, після інсульту або травм мозку.

«ГАМК вважається давнім посередником клітинної комунікації, який присутній у всіх біологічних царствах. У тварин і людини ця молекула часто пов'язана з процесами розслаблення інгібуючого медіатора ЦНС. Для рослин її призначення було не цілком визначено: відомо лише те, що вона накопичується в організмі рослин при стресі», — йдеться у повідомленні.

Австралійські та німецькі вчені з'ясували, що вона може контролювати розмір пір в листі рослин. Це необхідно для того, щоб знизити втрату дорогоцінної вологи при посухах. Чим більше ГАМК накопичило рослина, тим краще воно впорається з нестачею надходження води з навколишнього середовища. Відкриття вчених може позначитися на врожайності культурних посадок. Щоб відповісти на питання, як саме, необхідні подальші дослідження. Адже регуляція продихових отворів ключовий фактор, що визначає плодючість і стійкість до посухи.

Джерело: kurkul.com