178171
182818

Зниження ПДВ несе ризики виникнення нових схем при переробці молока та м’яса

Попри заявлену розробниками Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання окремих видів сільгосппродукції» від 17.12.2020 № 1115 спрямованість положень документу на боротьбу з податковими зловживаннями на аграрному ринку, окремі його норми, навпаки, провокують появу нових оптимізаційних податкових схем, зауважив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи наслідки практичного застосування положень даного нормативно-правового акту протягом першого місяця із дати набуття ними чинності.

За його словами, йдеться про включення тваринницької продукції до переліку видів сільгосппродукції, при здійсненні операцій з постачання яких застосовується знижена ставка ПДВ у розмірі 14 %, зокрема за кодами:

0102 – велика рогата худоба жива;
0103 – свині живі;
0104 10 – вівці живі;
0401 – в частині молока незбираного.
Адже, пояснив науковець, ринок м’ясо- та молокопереробки представлений як платниками ПДВ, так і суб’єктами господарювання, які здійснюють постачання відповідної продукції без нарахування ПДВ. Це відбувається за рахунок формування оптимізаційних схем із застосуванням суб’єктів спрощеної системи оподаткування, які законодавчо звільнені від необхідності донарахування ПДВ у ціні продукції, що ними постачається.

Відповідні схеми набули в Україні досить широкого поширення. За експертними оцінками операторів ринку м’яса та м’ясопродуктів та даними офіційної статистики, частка обсягів постачання м’яса (обробленого та фасованого – клас 10.11 групи 10.1 КВЕД) та м’ясопродуктів (без врахування обсягів постачання м’яса свійської птиці відповідно до класу 10.11 групи 10.1 КВЕД) без нарахування ПДВ становить не менш 35 % загального його обсягу. Відповідна частка обсягів постачання без нарахування ПДВ на ринку молокопродукції перевищує 15 %.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у разі закупівлі м’ясо-молочної сировини з ПДВ за ставкою 20 %, її переробки та послідуючої реалізації вже в режимі без нарахування ПДВ, відповідні суб’єкти отримують перевагу у розмірі 2‑4 % від вартості кінцевого продукту – в залежності від частки вартості м’ясо-молочної сировини у кінцевій ціні. Тобто, суб’єкти господарювання, які зможуть організувати свою діяльність без необхідності нарахування ПДВ на вартість кінцевої продукції, мають можливість продавати свою продукцію дешевше на відповідний відсоток – маючи ту ж рентабельність діяльності, що й підприємство – платник ПДВ, формуючи в такий спосіб свої конкурентні переваги.

Після реалізації положень Закону України № 1115 – в частині зниження ставки ПДВ на операції з постачання м’ясо-молочної сировини до 14 % – вигода суб’єктів господарювання, які придбають її з ПДВ, а реалізують вироблену продукцію в режимі без ПДВ, зросла до 6-7 %, наголосив Леонід Тулуш.

За таких умов великі виробники м’ясо-молочної продукції, які не мають інших варіантів функціонування, ніж як із нарахуванням ПДВ, зазнають податкової дискримінації, оскільки змушені донараховувати різницю у ставках вхідного (14 %) та вихідного (20%) ПДВ фактично за рахунок прибутку, зменшуючи таким чином рентабельність своєї діяльності, наголосив експерт.

Така ситуація може спонукати окремих операторів ринку м’ясо- та молокопереробки до подрібнення свого бізнесу для уникнення необхідності нараховувати «на виході» ПДВ за ставкою 20 %, застеріг науковець.

Крім того, з метою оптимізації податкового навантаження, варто очікувати появу на ринку посередників, які забезпечуватимуть формування, зокрема для молокопереробних підприємств, вхідного ПДВ за бажаною для них ставкою ПДВ у 20 % – за рахунок нових податкових оборудок, як призведуть до зменшення надходжень до бюджету та формування додаткових «заробітків» для посередників з числа податкових оптимізаторів, спрогнозував Леонід Тулуш.

На його думку, практична реалізація положень Закону України № 1115 в частині застосування зниженої ставки ПДВ на операції з постачання окремих видів тваринницької сільгосппродукції вже протягом першого місяця його застосування дозволила виявити цілу низку ризиків, які протирічать самій ідеї законодавчої ініціативи щодо детінізації аграрного бізнесу, а саме:

стимулювання появи нових оптимізаційних податкових схем внаслідок формування відповідної мотивації у господарюючих суб’єктів;
зниження надходжень ПДВ до держбюджету;
запровадження податкової дискримінації сумлінних платників податків з числа великих та середніх переробних підприємств, які не вдаються до застосування оптимізаційних схем. Це є прямим порушенням пп. 4.1.2 п. 4.1 статті 4 ПКУ щодо недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації при формування механізму справляння податків.

Оскільки подальше застосування відповідних законодавчих положень може негативно позначитись на економічних інтересах суб’єктів господарювання з числа сумлінних платників податків та держави, слід якнайшвидше вилучити тваринницьку продукцію з переліку окремих видів сільгосппродукції, при постачанні яких застосовується знижена ставка ПДВ, підсумував Леонід Тулуш.



Ферму, захищену від африканської чуми свиней, створюють в Індонезії

Міністерство сільського господарства Індонезії ухвалило рішення перетворити державний підрозділ з розведення свиней, розташований в Сіборонг-боронг, Північна Суматра, у господарство, достатньо захищене від африканської чуми свиней.

Підрозділ перебуває в процесі отримання сертифіката компартаменталізації щодо АЧС, який забезпечить доступ інших господарств до здорових, якісних та вільних від вірусу поросят.

Попередні інспекції виявили, що підрозділ вже має належну інфраструктуру та управління, і тепер необхідно зробити кілька вдосконалень допоміжних аспектів, перш ніж буде отримано сертифікат. Субпопуляція підрозділу свиней має інший (вищий) стан здоров’я, ніж субпопуляція в навколишніх господарствах. Така ситуація склалася завдяки факторам управління та біозахисту.

Компартаменталізація щодо АЧС є державною гарантією забезпечення того, що тварини, вирощені на цьому господарстві, не постраждали від африканської чуми свиней і можуть бути безпечно розподілені в інші райони. Також компартменталізацію підтвердили свинарські ферми на острові Булан, які експортують живих свиней до Сінгапуру.

Уряд пішов на такий крок, оскільки деякі фермери продають заражених свиней чи продукцію з них. а це сприяє подальшому поширенню АЧС у країні.

Джерело: Meat-Inform



Пиво з бананів почали виробляти в Японії

Перше бананове пиво, виготовлене пивоварами у співпраці з експертами оранжереї Саду тропічних рослин і алігаторів півострова Ідзу в Японії, надійшло в продаж 15 березня.

Сад тропічних рослин і алігаторів Атагава об'єднав зусилля з пивоварнею Hansharo Beer Brewing, щоб створити унікальний продукт, який, як передбачається, приверне відвідувачів і відновить потік туристів, який сильно скоротився після пандемії коронавірусу.

В оранжереї саду Атагава зростає 120 бананових дерев 20 різновидів. Коли плоди дозрівають, їх ретельно збирають по одному і відправляють на пивоварню Hansharo, де випускається близько 50 сортів пива в рік.

За словами головного пивовара Дзюнпея Ямада, 12 кілограмів бананів були перетворені в сік, а потім змішані з пивним суслом для отримання 1000 літрів оригінального напою з м'яким банановим смаком.

Пивоварня вже виготовила 1500 пляшок ємністю 330 мілілітрів, кожна за ціною 950 ієн ($ 8,70), включаючи податки. Планується, що в подальшому напій буде продаватися в ресторані пивоварні і в її інтернет-магазині.

Джерело: EastFruit



Найбільше вершкового масла Україна імпортує з Білорусі

Про це свідчать дані Державної митної служби.

У грошовому еквіваленті експорт вершкового масла склав $11,5 млн, що на 20,6% менше від показника за перші три місяці 2020 року.

Найбільше вітчизняного масла в І кварталі цього року закупили Азербайджан ($3,4 млн), Молдова ($3 млн) та Грузія ($1,5 млн).

Імпорт вершкового масла протягом січня-березня 2021 року був на рівні 2,1 тис. тонн, що на 25,7% менше, ніж за аналогічний період 2020 року.

Вартість імпорту склала $9,8 млн – на 19% менше, як порівняти з І кварталом 2020 року.

Основні постачальники масла в Україну протягом січня-березня 2021 року – Білорусь ($3,8 млн), Німеччина ($2,6 млн), Польща ($1,2 млн).

 

Джерело: AgroTimes



Прикарпатський фермер переміг у номінації «Персона року» UBA Awards 2021

Прикарпатський фермер Богдан Лутчин переміг у номінації «Персона року» UBA Awards 2021. Чоловік став кращим серед ягідників в Україні.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на suspilne.media.

Богдан Лутчин розповів, що такі конкурси відбуваються щороку. У його межах проводять опитування, голосування, а журі вирішує, хто і що важливого зробив у цій сфері.

«Ми провели «Свято полуниці». Завдяки тому, що ми пропагуємо ягідництво, мабуть, вдалося перемогти. Таке свято в Україні ніхто не робив, ми перші. Цього року хочемо провести захід у більших масштабах», — розповідає Богдан Лутчин.

Фермер з Івано-Франківщини за результатами голосування обігнав сімох суперників. Голосування за ягідників тривало у мережі Facebook. Проте остаточне рішення ухвалювали сім незалежних експертів.



Уряд створив “Національний фонд інвестицій України”

За дорученням Президента України, Уряд створив державне підприємство “Національний фонд інвестицій України” (“Націнвестфонд”) та затвердив його статут. Відповідне рішення прийнято на засіданні Кабінету Міністрів 31 березня. 

Метою діяльності “Націнвестфонду” є створення сприятливих умов для реалізації масштабних інвестиційних та соціально значущих проєктів, розвитку міжнародного економічного співробітництва та зростання конкурентоспроможності України. 

Відповідно до затвердженого Статуту предметом діяльності підприємства є: 

- залучення та концентрація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проєктів; 

- фінансування та реалізація пріоритетних інвестиційних проєктів; 

- залучення інвестицій;

-  підготовка інвестиційних та інших проєктів; 

- управління об’єктами власності відповідно до закону;

- утворення інвестиційних фондів, участь у інвестиційних фондах; 

- участь у спільній діяльності;

- участь у соціально значущих проєктах.

Ваш вибір 'Подобається'.