Зростання працевлаштування українських біженців у Німеччині за три роки втричі

За останні три роки частка українських біженців, які знайшли роботу в Німеччині, зросла більш ніж утричі. Якщо влітку 2022 року лише 16% українців, які прибули до країни після початку повномасштабної агресії росії, мали офіційне працевлаштування, то вже через три роки цей показник досяг 51%.

Про це розповідає AgroReview

Значення інтеграційних та мовних курсів

Однією з ключових причин такого прогресу називають проходження інтеграційних та мовних курсів, що дозволило багатьом українцям швидше адаптуватися до нових умов і знайти роботу.

“Багатьом вдалося знайти роботу після проходження інтеграційних та мовних курсів”, – розповів керівник дослідження Федерального інституту демографічних досліджень Андреас Етте.

Поряд із зростанням рівня працевлаштування підвищився й рівень задоволеності роботою серед українських біженців. За даними опитувань, частка респондентів віком від 20 до 50 років, які відзначають, що задоволені або дуже задоволені своєю роботою, виросла з 87% у 2023 році до 94% нині.

Міграційні тенденції у Європі

Водночас у Німеччині фіксують посилення невдоволення через збільшення кількості молодих чоловіків з України, які прибувають до країни. Після того, як Україна ухвалила рішення дозволити виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років, кількість звернень на отримання тимчасового захисту зросла не лише у Німеччині, а й у Швейцарії. Зокрема, у Швейцарії протягом декількох тижнів кількість заяв від молодих українців на захист типу S зросла з 3 наприкінці серпня до 185 у середині жовтня, що становить майже третину всіх нових звернень. Проте, наразі ситуація поступово стабілізується.

Схожі процеси спостерігають і у Польщі. Кількість українців віком 18–22 роки, які перетнули польський кордон, збільшилася з 19 осіб на тиждень у середині серпня до понад 1 000 у середині вересня. Однак Прикордонна служба Польщі уточнює, що ці дані не враховують кількість повернень до України, а також можливість багаторазового перетину кордону однією особою. Відтак, фактична кількість тих, хто виїхав та не повернувся, удвічі менша за офіційно оприлюднені показники.