Диверсифікація логістики в агросекторі: нові маршрути та комбінації перевезень
У поточному сезоні питання диверсифікації логістики набуло особливої актуальності для українських аграріїв, з огляду на посилені безпекові ризики. Виробники дедалі частіше впроваджують комбіновані підходи до транспортування, розбиваючи довгі маршрути на коротші ділянки і поєднуючи різні види перевезень для оптимізації доставки продукції.
Про це розповідає AgroReview
Автомобільні перевезення як альтернатива залізничним шляхам
Як зазначає генеральний директор компанії Spike Brokers Олександр Соловей, найбільш ефективним способом доставки агропродукції на відстані 200–300 км до портів наразі є використання автомобільного транспорту. Це стосується навіть таких регіонів, як Чернігівщина та Сумщина, де залізнична інфраструктура постійно перебуває під загрозою обстрілів, а перевізники побоюються втрати доступу до мережі через потенційне відрізання вузлових станцій.
«Наразі автомобільні перевезення до портів будуть доцільнішими навіть із Чернігівщини та Сумщини. Там вузлові залізничні станції постійно перебувають під обстрілами, і деякі перевізники, побоюючись відрізання від мережі, неохоче спрямовують вагони на ті напрямки», – зауважив Олександр Соловей.
Морський експорт домінує, але зростає роль альтернативних маршрутів
Морські перевезення залишаються найпоширенішим способом експорту для українських агровиробників. За словами експерта, частка експорту агропродукції через український морський коридор зараз становить 85–88%, тоді як поставки через Дунай залишаються на рівні близько 1% від загального обсягу відвантажень.
Водночас ускладнення залізничної логістики до портів і постійні ризики обстрілів стимулюють аграріїв активніше шукати нові шляхи для експорту. Все більше компаній розглядають альтернативні маршрути через західний кордон, аби зменшити залежність від традиційних шляхів і знизити вплив військових ризиків на логістику.
Таким чином, стратегія диверсифікації логістики стає ключовим трендом для українського агросектору в умовах збереження воєнних загроз та необхідності забезпечувати безперервність експорту.