Імпорт добрив в Україні зріс, але дефіцит NPK та фосфору зберігається
У першому кварталі 2026 року Україна наростила імпорт мінеральних добрив до 1,178 млн тонн, що на 13% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Однак, за цим зростанням прихована серйозна структурна проблема, яка безпосередньо впливає на врожайність у сезоні 2026 року.
Про це розповідає AgroReview
Структура імпорту: надлишок азоту і гострий дефіцит NPK та фосфору
На тлі суттєвого збільшення поставок азотних добрив (693 тис. тонн), які закрили значну частину попиту завдяки імпорту карбаміду з Нігерії та сульфату з Китаю, ситуація з комплексними NPK (204 тис. тонн) та фосфорними добривами (12 тис. тонн) залишається напруженою. За оцінками аналітиків, за станом на 1 квітня 2026 року Україні бракує щонайменше 100 тис. тонн комплексних NPK та 70–80 тис. тонн фосфоровмісних добрив.
«На 1 квітня 2026 року маємо нестачу NPK як мінімум 100 тис. тонн і явну нестачу фосфоровмісних добрив — 70–80 тис. тонн. Треба брати до уваги заборони на експорт фосфорних добрив з Китаю та ланцюг проблем які вже відчуваються через іранську війну. До кінця поточного року слово «дефіцит» стане майже синонімом для слова «добрива»»
— резюмують аналітики.
Фосфорних добрив імпортовано критично мало, а калійних — лише 27 тис. тонн. Вплинули як заборони на експорт з Китаю, так і логістичні складнощі, спричинені війною на Близькому Сході.
Внутрішнє виробництво скорочується, а дефіцит добрив поглиблюється
До повномасштабного вторгнення українські заводи виробляли понад 5,2 млн тонн азотних добрив щороку. Нині цей показник становить лише 20–50% довоєнного рівня через стрімке зростання цін на газ, енергетичну кризу та проблеми з транспортуванням. Так, у сезоні 2025–2026 років вироблено лише 1,016 млн тонн аміачної селітри, що майже удвічі менше, ніж роком раніше.
Додатково обмежують ринок безпекові заборони на перевалку вибухонебезпечних добрив у морських портах. Це створює дефіцит аміачної селітри для весняного підживлення, а імпорт морськими партіями залишається суттєво обмеженим.
Заступник голови ВАР Денис Марчук наголошує:
«Повністю замінити аміачну селітру неможливо. Але аграрії які зможуть внести хоча б вапняково-аміачну значно покращать перспективи врожаю»
Фахівці прогнозують, що дефіцит азотних добрив може призвести до втрати близько 20% потенційного врожаю та суттєвого скорочення валютних надходжень агросектору.
Рекомендації для аграріїв у сезоні 2026
У нинішніх умовах експерти радять господарствам, які ще не забезпечили себе добривами, діяти негайно:
- Пошук альтернативних постачальників NPK і фосфору. Через обмеження експорту з Китаю варто розглянути придбання фосфату з Марокко, співпрацю з туніськими чи польськими виробниками. Тим, хто має сталі відносини з дилерами, слід домовлятися про резервні поставки.
- Заміна аміачної селітри іншими формами азотних добрив. КАС і карбамід можуть стати частковою альтернативою. Особливо враховуючи, що карбамід з Нігерії представлений на ринку, хоч і за значно вищою ціною.
- Впровадження точного внесення добрив. В умовах дефіциту важливо вносити добрива лише там, де це дійсно потрібно, і в оптимальних дозах. Перевитрата на родючих ділянках — це марне витрачання і фінансів, і дефіцитного ресурсу.
Вирішення проблеми дефіциту NPK та фосфорних добрив стає стратегічним завданням для аграріїв на сезон 2026 року, адже від цього залежить не лише врожай, а й економічна стабільність українського агросектору.