Одеське господарство «Балкани» повністю відмовилося від плуга на користь сівозміни

Сільськогосподарське господарство «Балкани» на Одещині повністю відмовилося від використання плуга, впровадивши нову систему сівозміни та мінімального обробітку ґрунту. Таке рішення стало відповіддю на рекордні посухи, які щороку посилюються на півдні України, та на зменшення кількості опадів, що суттєво впливає на врожайність і рентабельність господарств у регіоні.

Про це розповідає AgroReview

Новий підхід до сівозміни та агротехніки

Керівник господарства, Радослав Златов, розповів, що два роки тому прийняв сміливе рішення, яке багато агрономів традиційної школи вважають ризикованим. «Балкани» перейшли на сівозміну, що складається на 50% з озимої пшениці та ячменю, на 20% — із зимувального гороху, а ще 30% полів займає озимий ріпак. Така структура сівозміни є оптимальною саме для посушливого богарного землеробства півдня України, де можливості для змін обмежені.

Повна відмова від оранки, дискування та глибокого розпушування спричинена прагненням зберегти вологу в ґрунті. Златов наголошує, що кожен прохід техніки по полю пришвидшує випаровування вологи, що у посушливих умовах прирівнюється до свідомої втрати частини врожаю. Саме тому господарство обрало стратегію мінімального або навіть нульового обробітку.

Горох як агрономічний інструмент і економічна вигода

Горох, який займає п’яту частину полів «Балкан», вирощують не для продажу, а як агрономічний інструмент для майбутніх урожаїв. Культура накопичує азот у ґрунті за допомогою бульбочкових бактерій, що дозволяє суттєво зменшити витрати на азотні добрива, які у 2026 році подорожчали на третину. Крім того, горох не забирає вологу з глибоких горизонтів, що надзвичайно важливо в умовах посухи, і розриває патогенний цикл хвороб та шкідників, який утворюється при постійному вирощуванні злаків.

«Горох — це культура для сівозміни, яка потім впливає на врожай наступних років. Він накопичує азот, плюс не забирає вологу з нижніх шарів ґрунту. Після гороху ми наступні 2 роки отримуємо дохід, який на ньому не добрали» — пояснює Златов.

Відмова від інтенсивного обробітку ґрунту забезпечила господарству значну економію. Зменшення кількості проходів техніки дозволяє заощаджувати на пальному і амортизації — від 500 до 800 грн на гектар, що дає щорічну економію в межах 500 000–800 000 грн при обробці 1 000 га. Збереження вологи у посушливі роки забезпечує додаткове підвищення врожайності на 10–20%, що може принести ще 5 000–10 000 грн/га, враховуючи поточну ціну пшениці та середню врожайність.

Досвід господарства «Балкани» стає практичним прикладом для аграріїв Херсонщини, Миколаївщини та Одещини, де посуха давно перестала бути винятком. За два роки впровадження нової стратегії господарство довело її ефективність на практиці, а не лише на папері чи в наукових експериментах.