Як подорожчання дизелю впливає на собівартість врожаю у 2026 році
Різке зростання цін на дизельне пальне у 2026 році створило серйозні виклики для аграріїв. За останні два місяці пальне подорожчало майже вдвічі, що зробило цьогорічну посівну найдорожчою за останні роки. Фермери змушені ретельно планувати кожен літр пального, адже основна загроза криється не лише у витратах на посів, а й у майбутніх витратах під час жнив, якщо ціни залишаться на такому ж високому рівні.
Про це розповідає AgroReview
Зростання витрат на пальне та його вплив на собівартість
На сьогодні дизель на українських автозаправках коштує від 87 до 96 грн за літр. Підвищення цін пов’язане з напруженою ситуацією на Близькому Сході та перебоями у світових поставках енергоносіїв. Міністр економіки Олексій Соболев заявив, що витрати аграріїв на посівну збільшилися на 5%, що становить близько 40 доларів на гектар. На перший погляд, підвищення на 30–40% вартості дизелю не здається критичним, проте на практиці цей показник впливає на фінансову стійкість господарств значно сильніше.
“Дизель подорожчав удвічі з лютого — і посівна-2026 вже стала найдорожчою за останні роки. Фермери рахують кожен літр. Але головне питання не про посівну, а про те що буде під час жнив — якщо пальне залишиться дорогим”.
Витрати дизелю на гектар залежать від виду польових робіт: закриття вологи — 4 л/га, культивація — 8–12 л/га, сівба — 3–5 л/га, обприскування — 2–3 л/га. Загалом на основні операції під час посівної на 1 гектар йде 15–20 літрів дизелю. Для середнього господарства з площею 500 гектарів це означає необхідність закупити 7 500–10 000 літрів пального. За поточної ціни у 92 грн за літр витрати складають від 690 000 до 920 000 грн лише для проведення посівної, без урахування збирання врожаю та транспортування.
Господарства з більшими площами, наприклад 1 000 га, на весь сезон витрачають 65–70 л/га, що у разі нинішніх цін на пальне збільшує собівартість щонайменше на 1 млн грн.
Наслідки для маржинальності культур та адаптація аграріїв
Підвищення витрат на пальне позначається на рентабельності сільськогосподарських культур по-різному. Великі агрохолдинги завдяки оптовим закупівлям, кращим умовам кредитування та фінансовій стійкості мають змогу частково компенсувати зростання витрат. Для малих фермерських господарств ситуація є значно складнішою.
Найбільше ризикують втратити маржу виробники ячменю, вівса та ярої пшениці. Зростання витрат на їх вирощування випереджає динаміку цін на реалізацію, що може призвести до нульової або навіть мінусової рентабельності. Тому фермери все частіше оцінюють не лише врожайність, а й реальний прибуток з урахуванням усіх логістичних витрат і доступу до переробки.
У відповідь на виклики аграрії впроваджують низку заходів для економії пального. По-перше, мінімізують глибину передпосівної підготовки ґрунту, що дозволяє зберігати як пальне, так і вологу. По-друге, використовують точне землеробство та агронавігатори, які допомагають уникати перекриттів під час сівби й обприскування, економлячи до 10% пального, насіння і добрив. Для господарства з площею 500 гектарів це може означати економію до 69 000 грн лише на пальному.
Ще один шлях оптимізації — гуртові закупівлі дизелю через спеціалізовані агропетрольні платформи. 16 квітня в Києві відбулася бізнес-зустріч AgroPetrol 2026, де аграрії мали змогу порівняти пропозиції постачальників і зафіксувати ціни на сезон збирання.