«АГРО-2017»: чим дивує найголовніша агропромислова подія України

"Агро-2017" відкриває можливості для співпраці з країнами – лідерами світового аграрного сектору, а також є унікальною нагодою для діалогу між приватним бізнесом і державою, асоціаціями та іноземними представниками.

Особлива увага приділяється під час виставки новинкам сільськогосподарської техніки та устаткуванню, високопродуктивним породам свійських тварин, сучасним агротехнологіям для всіх галузей сільського господарства.

Крім того, відвідувачі зможуть ознайомитися з інноваційними технологіями, автоматизацією управ­ління і контролю в сільському господарстві, впровадженням енергозберігаючих технологій. Під час виставки буде насиченою і ділова програма: більше ніж 30 науково-практичних заходів (конференції, круглі столи, симпозіуми, брифінги);

Також відбудуться презентації та дегустації різноманітної продукції, показ племінних коней та великої рогатої худоби.

А сьогодні, 7 червня, під час на "Агро-2017" встановили новий рекорд – "Найвищий в Україні коровай". Витвір кулінарного мистецтва, а саме коровай вагою понад 500 кілограмів виготовив  ПАТ "Київхліб".

У рамках «АГРО-2017» традиційно пройдуть спеціалізовані виставки:

ЕкспоАгроТех - 2017 – сільськогосподарська техніка, обладнання і запасні частини;
Біопаливо - 2017 – відновлювальні джерела енергії;
Hi-Tech Агро - 2017 - автоматизація, керування альтернативною енергетикою, GPS і GIS-технології;
Organic - 2017 – органічні продукти і технології;
Animal'EX - 2017 – свійські тварини, ветеринарія і продукти для тваринництва;
Еквісвіт – 2017 – виставка конярства та кінного спорту;
FishExpo - 2017 – рибне господарство і рибальство;
Рослинництво і агрохімія – агротехніка, агрохімія, екологічні продукти і технології, присадибне господарство, садівництво, городництво, рослинництво, теплиці;
Agro Build - Expo - 2017 - будівництво в аграрному секторі: техніка, БМЗ, будівельні матеріали;
Агротранспорт і логістика - забезпечення транспортування і зберігання продукції.

А також нові спеціалізовані виставки:

Сучасний Фермер – комплексні рішення для невеликих фермерських господарств та приватних землевласників;
EСO HOUSE - 2017 – демонстрація переліку будівельних екологічно чистих матеріалів і технологій.
"Агро-2017" працюватиме з 7 по 10 червня в Києві на ВДНГ.

Щиро зичимо учасникам та відвідувачам виставки плідної роботи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Після зняття мораторію попит на землю буде в рази більший, ніж пропозиція – економіст

За даним опитувань, серед власників паїв лише 10-12% хочуть продати свій пай, в той час як не менше 90% із діючих фермерів хочуть купити землю.

"З економічної точки зору за час дії мораторію сформувалася величезна відкладена пропозиція. Якщо у власності громадян перебуває 27 млн га паїв, то 12% – це близько 3 млн га; і якщо такий обсяг одномоментно вийде на ринок – це справді багато. Але попит іще більший. Українці не дуже люблять продавати землю; як ми пам’ятаємо історію – українці завжди мріяли прикупити ще землі", – заявив Михайло Кухар.

Досвід країн, які відкривали ринки землі, вказує на поступове зростання вартості ділянок, а також формування позитивних тенденцій в АПК – зокрема, збільшення врожайності та перехід до більш дбайливого землекористування. Крім того, відкриття ринку землі стане драйвером для зростання оренди, яка зараз може вимірюватись декількома мішками збіжжя на рік.

"Тому я б не радив власникам одразу продавати. Скажімо, в країнах східно-європейського поясу, зростання гектара землі в ціні за перші 2 роки склало в середньому 72%", – зазначає експерт.

Він також вказує на низку міфів, які супроводжують питання земельної реформи та гальмують її проведення.

"Один із таких міфів – неготовність земельного кадастру. Український кадастр – один із найкращих у Європі. У Польщі, коли вводили ринок, кадастр ще був на папері. Але це їх не зупиняло", – підкреслив економіст.

Він звертає увагу на те, що урядова модель запуску ринку передбачає створення низки преференцій для фермерів, оскільки розвиток фермерства стане стимулом розвитку сільських територій.

За матеріалами: 112 Україна

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Після зняття мораторію попит на землю буде в рази більший, ніж пропозиція – економіст

За даним опитувань, серед власників паїв лише 10-12% хочуть продати свій пай, в той час як не менше 90% із діючих фермерів хочуть купити землю.

"З економічної точки зору за час дії мораторію сформувалася величезна відкладена пропозиція. Якщо у власності громадян перебуває 27 млн га паїв, то 12% – це близько 3 млн га; і якщо такий обсяг одномоментно вийде на ринок – це справді багато. Але попит іще більший. Українці не дуже люблять продавати землю; як ми пам’ятаємо історію – українці завжди мріяли прикупити ще землі", – заявив Михайло Кухар.

Досвід країн, які відкривали ринки землі, вказує на поступове зростання вартості ділянок, а також формування позитивних тенденцій в АПК – зокрема, збільшення врожайності та перехід до більш дбайливого землекористування. Крім того, відкриття ринку землі стане драйвером для зростання оренди, яка зараз може вимірюватись декількома мішками збіжжя на рік.

"Тому я б не радив власникам одразу продавати. Скажімо, в країнах східно-європейського поясу, зростання гектара землі в ціні за перші 2 роки склало в середньому 72%", – зазначає експерт.

Він також вказує на низку міфів, які супроводжують питання земельної реформи та гальмують її проведення.

"Один із таких міфів – неготовність земельного кадастру. Український кадастр – один із найкращих у Європі. У Польщі, коли вводили ринок, кадастр ще був на папері. Але це їх не зупиняло", – підкреслив економіст.

Він звертає увагу на те, що урядова модель запуску ринку передбачає створення низки преференцій для фермерів, оскільки розвиток фермерства стане стимулом розвитку сільських територій.

За матеріалами: 112 Україна

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська кухня підкорила Європу

Українські продукти харчування все більше завойовують європейців, вітчизняні вареники та інші смаколики просто розмітають з полиць магазинів у країнах ЄС.

Про це пише Директор асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко у Facebook.

Українці все частіше відкривають у Європі невеличкі магазинчики, щоб нагадати співвітчизникам рідні смаки та залучити місцевих покупців.

За словами Дорошенка, наприклад, у Польщі дуже популярними стали знамениті цукерки "Вечірній Київ", бекон та халва, які пропонують значно дешевше, ніж місцеві виробники. Наприклад, у Варшаві можна купити рибну ікру з України втричі дешевше.

Найбільше у таких магазинах серед клієнтів - українців, які проживають за кордоном. Магазини просто не справляються з обігом товару.

Європейцям найбільше до смаку наші вареники, а також сушена риба.

Проте, за словами експерта, багато з українських продуктів "застряють" на митницях, через відсутність необхідних документів стандарту якості.

За матеріалами: Знай

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Cобака задавила на тракторі фермера-мільйонера

Згідно з висновком медиків, cмeрть підприємця настала від серцевого нападу після потрапляння під трактор, передає Ukr.Media.

Процвітаючий британський фермер зaгинув, збитий трактором, який привела в рух собака, що застрибнула в кабіну.

Інцидент стався на фермі, що належить 70-річному Дереку Миду, в селі Хьюіш в Північному Сомерсеті. За офіційною версією, причиною cмeрті фермера став серцевий напад, викликаний попаданням під трактор-навантажувач.

Дерек Мід був власником компанії Mead Group, яка володіє найбільшим аукціонним центром в південній Англії і фермою Puxton Park. Він заробив собі статок виготовленням молочних продуктів, а також вирощуванням свиней, овець і стад молочної худоби на 2000 акрах землі, які належать йому та його сину в Сомерсеті.

Крім цього, він входив до керівництва Національної спілки фермерів Великої Британії і до місцевої ради Північного Сомерсета.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Шоколадом цукерки лише пахнуть: чи потрібно обмежити імпорт пальмової олії законом

Лідерами з використання пальмової олії є кондитерська (печиво, цукерки, торти) і молочна (сири, згущенка, спреди) промисловості. "Рослинні жири - в рази дешевші, аніж молочний жир, тож виробники використовують їх, щоб знизити вартість продукції. Населення бідніє на очах, зарплати людей не встигають за ростом цін на харчі. Однозначно, що користі від такого продукту дуже мало. Адже, якщо в сирі чи маслі немає молочного жиру, то він не міститиме такі потрібні організму жиророзчинні вітаміни. Але мені здається, що обмеженням імпорту проблему не вирішити. Якщо ми це зробимо, то що виробники використовуватимуть замість пальмової олії? Маслом ніхто її замінюватиме", - зазначає Ніна Кільдій.

За її словами, кондитерська промисловість, яка не використовувала досі масло, бо воно дуже дороге, й надалі його не використовуватиме, бо тоді побачимо неймовірний злет цін. "Хто купуватиме ласощі по 400 — 500 гривень?! У переважній більшості так званих шоколадних цукерок, які продають в магазинах, справжнього шоколаду давно нема. Використовується шоколадна глазур, де какао-масло замінене пальмовою олією. Шоколадом цукерки лише пахнуть. Коли обмежать імпорт, виробники намагатимуться шукати альтернативу. Як варіант - замість пальмової можна використовувати ще кокосову олію або замінники на кшталт маргарину. Оце мене найбільше лякає. Особливо використання маргаринів, кулінарних жирів, бо відразу виникне проблема із трансжирами, які можуть спричиняти серцево-судинні хвороби та деякі форми раку", - застерігає експерт.

Вона підкреслює, що пальмова та кокосова олія - це незмінені жири, тому великих доз трансжирів вони не містять. Маргарини, які утворюються з рідкої олії шляхом гідрогенізації, мають дуже багато цих небезпечних речовин.

"Єдиного дослідження, яке б показувало, що пальмова олія негативно впливає на здоров'я людей - немає. Як немає і заборони на її використання, наприклад, в ЄС. Проблема в тому, що в процесі виробництва пальмову олію гріють при високих температурах, щоб позбутися запаху та забарвлення. Це сприяє виникненню гліцидолу, який, як припускають, є токсичною сполукою. Щоправда, пальмову олію не рекомендують використовувати в дитячому харчуванні, адже доведено, що вона перешкоджає нормальному засвоєнню кальцію в дітей до трьох років. А для організму, що росте, цей мікроелемент дуже потрібен", - зазначає Ніна Кільдій.

За її словами, попри все, обмеження імпорту - не найкраща ідея. "Потрібно жорсткіше боротися з фальсифікатом готової продукції, посилити штрафи за обман споживачів. Бо найгірше, що чимало виробників використовують пальмову олію, але "забувають" чесно про це написати на етикетці. А ми їмо шоколадку чи сир, думаючи, що вони корисні, бо справжні", - підкреслює Ніна Кільдій.

За матеріалами: expres.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview