«НІБУЛОН» відкрив термінал у Запорізькій області

15 червня у с. Біленьке Запорізької області в присутності Прем‘єр-міністра України Володимира Гройсмана відбулося урочисте відкриття нового перевантажувального термінала з відвантаження зернових та олійних культур на річковий транспорт, збудованого за усталеною традицією компанії «НІБУЛОН» якісно і в короткі терміни – усього за три місяці.

Перевантажувальний термінал для зернових та олійних культур філії «Хортиця» (с. Біленьке Запорізький район) у Запорізькій області зведено за кошти Європейського інвестиційного банку. Кредитна угодна, на загальну суму 74 мільйони доларів США, була підписана Олексієм Вадатурським в Брюсселі.

Новозбудоване підприємство в Запорізькій області оснащено найсучаснішим обладнанням від провідних виробників світу. Будівництво розпочалося 10 березня. Практично менше ніж за сто днів виконано всі роботи з будівництва підприємства.

У будівництві такого потужного об’єкта було задіяно близько 1,5 тис. людей із 100 підрядних організацій практично з усієї України.

Вартість будівництва термінала, розміщеного на ділянці більше 6 га, становить близько півмільярда гривень. Новозведений комплекс має наступні технічні характеристики: об’єм зберігання зерна – 77 тис. тонн, добова потужність сушарок становитиме 4 тис. тонн, добова потужність з відвантаження на водний транспорт – 12 тис. тонн. Загальна потужність комплексу з відвантаження – 716,8 тис. т/рік.

Високотехнологічний перевантажувальний термінал у Біленькому забезпечить робочими місцями близько 120 людей, а також значно скоротить витрати сільгосптоваровиробників області на транспортування вирощеної продукції.

У рамках заходу відбулось  підписання кредитної угоди з Міжнародною фінансовою корпорацією на загальну суму 100 мільйонів доларів США. Це дозволить компанії реалізувати масштабний інвестиційний проект щодо розвитку інфраструктури річкових перевезень і завершити реконструкцію власного суднобудівно-судноремонтного заводу в Миколаєві. Окрім того, це дозволить створити близько 2 тис. додаткових робочих місць, залучити до роботи до 150 будівельних організацій і забезпечити роботою понад 3 тис. людей будівельних і монтажних організацій, збільшити об’єми річкових перевезень до 4 млн тонн на рік та зняти з автошляхів 160 тис. автомобілів. У результаті аграрний сектор України додатково отримає близько 5 млрд грн доходів.

Нагадаємо, що паралельно із будівництвом цього перевантажувального термінала компанія зводила аналогічний об’єкт у м. Гола Пристань Херсонської області, урочисте відкриття якого відбудеться вже наступного тижня.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська органіка отримала державний логотип

Про це повідомляє Департамент продовольства Мінагрополітики на офіційній сторінці у Facebook.

"14.06.2017 Укрпатентом прийнято рішення про реєстрацію державного логотипу для органічної продукції (сировини) як знаку для товарів і послуг. Тож вже скоро побачимо логотип на українській органічній продукції!" - йдеться у повідомленні.

Також Департамент продовольства опублікував два варіанти логотипу з написами українською та англійською мовою.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з'явиться Сертифікат походження риби

Відсутність механізму контролю за виловом і простежуваністю виловленої риби продукує величезний чорний ринок риби, стримує розвиток легальних підприємців, ставить під питання харчову безпеку.
 
«Сертифікат походження риби та система простежуваності виловів – це ефективний спосіб боротьби з незаконним рибальством. Якщо риба буде виловлена без дозвільних документів, вона не отримає сертифікат. Без сертифікату її неможливо буде продати, ми позбавляємо браконьєрство економічного змісту. Закриваючи ринок  для нелегальної риби, ми відкриваємо нові ніші для легальних виробників, для рибних фермерів»,  ̶ зауважив голова Держрибагентства Ярема Ковалів. 

Говорячи про економічний ефект Сертифікату, він  сказав, що, за оцінками експертів,  тіньовий ринок риби  в Україні становить щонайменше 150 тис тонн  на рік або 6 млрд грн, які вийдуть «з тіні» завдяки сертифікату. Крім того, впровадження Сертифікату має важливу екологічну складову і необхідне для  підтримання сталих запасів риби у  водоймах.
 
Експерт Офісу підтримки реформ Костянтин Дем’яненко  відзначив, що  в ЄС система сертифікації вважається ключовим фактором для забезпечення простежуваності водних біоресурсів у комерційних операціях.  Розробляючи український законопроект, експерти спиралися на досвід  Данії, Великобританії, Словенії, Естонії та Норвегії, а також  директиви Генеральної Комісії з питань рибальства у Середземномор'ї (GFCM).
 
«Закон передбачає створення централізованого механізму електронної звітності про перші операції з переміщення водних біоресурсів та продукції з них. Протягом 24 годин з моменту вивантаження риби з  човна на рибоприймальний пункт або з моменту її першого продажу рибалкою переробнику чи торговій мережі,  центральна інформаційна система Держрибагентства отримує відповідну електронну звітність. Усі подальші продажі відбуватимуться зі збереженням первинної документації, яка на будь-якому етапі має підтвердити законність походження риб.  Сертифікація також стосуватиметься фермерської та  імпортної риби»,  ̶ повідомив  Костянтин Дем’яненко.
 
Ярема Ковалів додав,  що впровадження сертифікату походження риби та системи простежуваності – не справа одного дня. Держрибагентство  сподівається, що  ВР прийме законопроект до кінця 2017 року і з 1 січня 2018 р. система сертифікації та простежуваності розпочне  працювати в Україні. Повномасштабний запуск системи, включаючи електронний портал з інформацією  для споживачів, може зайняти до 3-х років.   Вся електронна звітність буде забезпечуватись самими суб'єктами господарювання, без залучення до процесу складання звітності державних посадовців/інспекторів, корупційні ризики зведено до мінімуму.

«Сертифікат матиме виключно електронну форму, кожній партії риби присвоюватиметься власний унікальний номер. Кожен бажаючий, і представник державного  органу, і звичайний споживач зможе зайти на спеціальний електронний портал та перевірити законність походження риби»,  ̶  повідомив голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кабмін збільшить бюджетну підтримку аграріїв до 8 мільярдів гривень

Про це йдеться в бюджетній резолюції до 2020 року, затвердженої урядом у ході засідання.

Згідно з документом, загальний обсяг підтримки аграріїв в 2018 році може скласти 6 мільярдів гривень, у 2019 році – 7 мільярдів гривень.

Зазначені кошти будуть спрямовані на бюджетні дотації, технічне переобладнання сільгоспвиробництва, здешевлення кредитів і страхових платежів, кредитування фермерських господарств, стимулювання розвитку тваринництва, садівництва, рибництва.

Нагадаємо, 8 лютого Кабмін затвердив порядок щомісячного пропорційного розподілу 4 мільярдів гривень дотацій на підтримку аграрного сектору в 2017 році, покликаний компенсувати збитки сільгоспвиробників від скасування спецрежиму оподаткування ПДВ. Кошти будуть надаватися сільгоспвиробникам, які займаються насамперед, тваринництвом, вирощуванням винограду, фруктів, ягід, горіхів, овочів, тютюну та цукрових буряків. При цьому на підтримку птахівництва буде направлено не більше 50% від загальної суми.

Всього в поточному році на підтримку аграрної галузі уряд передбачив 5,5 мільярда гривень, що становить 1% від валового виробництва сільгосппродукції. Дана норма про виділення 1% від аграрного ВВП закріплена у Бюджетному кодексі на 2017-2021 роки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Росія хоче стягнути з Roshen $2,6 млн

Теґи: 

Федеральна податкова служба Росії за 2014 - 2015 рік знайшла порушення у виплаті ROSHEN дивідендів з незаконним використанням податкових пільг, встановлених в угоді між урядами Росії та України від 8 лютого 1995 року.

Українська компанія наполягає на тому, що всі податки були сплачені в бюджет України належним чином.

"Корпорація ROSHEN заявляє про те, що дані претензії з боку ФНС РФ є неправомірними і порушують міжнародні зобов'язання РФ відповідно до вищезазначеної Угоди. Корпорація ROSHEN і всі юридичні особи, що входять до її складу, сплачують податки в повній відповідності до чинного законодавства. Дані претензії є спробою стягнути з корпорації ROSHEN додаткові податки, які були належним чином сплачені до бюджету України. Корпорація буде використовувати всі наявні правові засоби з метою захистити свої інтереси та права і не допустити неналежного оподаткування доходів корпорації органами ФНС РФ на шкоду бюджету України", - зазначили в ROSHEN.


Також вчора агенство УНІАН повідомило, що Басманний суд Москви продовжив до 13 вересня арешт Липецької кондитерської фабрики ROSHEN.

Суд у грудні 2016 року наклав арешт на 14 об'єктів нерухомості, зокрема, на склад готової продукції, чотири цехи, будівлю підсобного корпусу і сім земельних ділянок загальною площею понад 700 тис. кв. м у рамках кримінальної справи про розкрадання з бюджету Росії 180 млн руб. за рахунок незаконного відшкодування ПДВ. Вартість заарештованої нерухомості - майже 1,5 млрд руб.

20 січня 2017 року українська кондитерська корпорація ROSHEN оголосила про зупинку виробничої діяльності своєї фабрики в Липецьку (РФ) із політико-економічних причин. Повна зупинка і консервація планувалися на квітень 2017 року. У заяві зазначалося, що з 2013 року Липецька фабрика скоротила обсяги виробництва втричі - до 40 тис. тонн у 2016 році зі 132 тис. тонн у 2013-му.

Причиною стало різке зниження асортименту після заборони Росспоживнаглядом у 2013 році експорту української продукції ROSHEN на територію РФ, активна антиукраїнська пропаганда в російських ЗМІ, а також мала представленість продукції ROSHEN на полицях російських магазинів.

У компанії відзначають, що продаж російської фабрики неможливий через арешт майна, накладений слідчим комітетом Російської Федерації в рамках порушеної кримінальної справи.

Довідка: До складу корпорації ROSHEN входять Київська, Кременчуцька і дві Вінницькі кондитерські фабрики, Вінницький молочний завод «Рошен», дві виробничі площадки Липецької кондитерської фабрики, Клайпедська кондитерська фабрика (Литва) і фабрика Bonbonetti Choco (Угорщина).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Конституційний Суд умив руки від питання продажу землі

Так вирішила колегія суддів, повідомило Depo.ua джерело у КСУ.

За його даними, суд ухвалить відповідне рішення найближчим часом.

Нагадаємо, що у лютому 2017 року народний депутат  Олексій Мушак вніс до Конституційного Суду подання 55 народних депутатів щодо визнання неконституційним мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

У Земельному кодексі України вказано, що українську землю можна продавати і купувати. У прикінцевих положеннях кодексу зазначено, що купівля-продаж землі можливі лише за умови ухвалення закону про обіг земель.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview