«Укрцукор» представить цукрові заводи на HKTDC Food Expo 2017
В рамках поїздки, 17-19 серпня, учасники не лише візьмуть участь у виставці HKTDC Food Expo 2017, а й проведуть ряд зустрічей із зацікавленими трейдерами.
За словами керівника аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслани Бутило, китайський ринок є досить бажаним та перспективним для українського виробника, адже квоти на безмитні поставки цукру до ЄС залишаються мізерними: «Китайський ринок завжди був дефіцитним, так як споживчий попит росте з кожним роком, в силу збільшення кількості населення і внутрішнє виробництво не може задовольнити потреби країни в цілому. Українські виробники мають значний експортний потенціал і можуть частково задовольнити потреби китайського споживача», - прокоментувала Бутило.
За 11 місяців поточного МР українські виробники експортували рекордну кількість цукру – 751 тис. т і наступного року важливо закріпити за собою завойовані позиції.
Нагадаємо, що в травні поточного року відбулась інспекція українських підприємств - виробників бурякового жому представниками з КНР, за результатами якого ряд українських підприємств-виробників цієї продукції отримали дозвіл на експорт до Китаю.
В Україні поголів'я свиней продовжує скорочуватись
Така кількість свиней співставна з показниками 2011-2012 рр, коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України», з посиланням на дані ДССУ.
Так, рівно 5 років тому станом на відповідну дату сукупне поголів’я «індустріальних» свиней складало 3 млн 497 тис. голів і було на 2 тис. голів більшим ніж у 2011-му. Тож цьогорічна кількість свиней у промисловому секторі навіть дещо поступається аналогічному показникові згаданих періодів.
«Необхідно віддати належне промисловим виробникам свинини: за п’ять років вони відчутно наростили свій виробничий потенціал. Так, якщо за січень-липень 2012-го виростили 269,4 тис. т живої ваги свиней, то доробок аналогічного періоду поточного року на 15% більший — 310,1 тис. т ж.в. Приріст обсягів забою вдвічі більший (30%), а сам показник зріс на 70 тис. т, досягши 303,5 тис. т живою вагою», — коментує аналітик АСУ Олександра Бондарська.
«Проте, якщо п’ять років тому з обсягу отриманого приросту живої ваги свиней на забій йшло 87%, то за підсумками семи місяців 2017-го цей показник складає 98%. Відповідно, „люфт“ для розвитку галузі значно менший. З іншого боку, на відміну від підсумків січня-травня поточного року, ми не забиваємо більше ніж виростили, а це дає сподівання на поступове відновлення поголів’я», — додає аналітик.
Восени спробують повернути спецрежим ПДВ для агросектору
Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com повідомив народний депутат, голова аграрного парламентського підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі Валентин Дідич.
«Думаю, що восени повернемося до відновлення спецрежиму ПДВ для АПК. Адже він щороку забезпечував галузі колосальні кошти на розвиток: 2011 року – 13,5 млрд грн; 2012-го – 14,3 млрд грн; 2013-го – 13,74 млрд грн.; у 2014-му – 19,8 млрд грн; у 2015-му – 43,2 млрд грн; 2016-го – 5,8 млрд грн», – пояснює народний депутат.
Але паралельно, на думку Дідича, потрібно думати над тим, як вирішити ще одне питання – ухиляння від сплати податків агробізнесом. «Адже такі випадки є. За даними ДФСУ, у 2015 році 17,046 тис. сільськогосподарських підприємств (користувачі спецрежиму ПДВ) отримали на свої спецрахунки 82,861 млн грн. При цьому, 1369 із них не обробляли землю та не мали найманих працівників. Тобто, 2,853 млн грн податкового кредиту вони отримали незаконно», – підсумовує депутат.
Житомирське підприємство почне виробляти олію
Про це повідомляє управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації.
Підприємство встановило універсальну автоматизовану лінію з виробництва соняшникової, соєвої, ріпакової, лляної та гірчичної олії потужністю 70-100 тонн на добу (в залежності від культури).
У 2016 році ХПП виробляло соєву олію, яку експортувало до ЄС.
Потужності Яблунецького ХПП з одночасного зберігання наразі складають 13 тис. тонн. На 2018 рік заплановано збільшити їх до 30 тис. тонн.
Довідка: Яблунецьке ХПП – переробник олійних, бобових культур, виробник макухи й олії, а також трейдер зернових культур.
Мале фермерство – великі перспективи. Що заважає українським аграріям?
За оцінками експертів, дрібні та середні агроферми є запорукою розвитку села, оскільки вони сприяють розбудові інфраструктури в областях, збільшують надходження до місцевих бюджетів і створюють робочі місця, а значить – формують успішне майбутнє України.
Зміна клімату: на вирощування яких культур перелаштовуються аграрії
У звіті повідомляється, що температура зросла на 0,45-0,56 градуса порівняно із середнім показником, який фіксували з 1981 по 2010 рік, пише landlord.ua.
Екологи пов’язують це з феноменом Ель-Ніньо (полягає в різкому підвищенні температури на 5-9 °C) поверхневого шару води на сході Тихого океану.
Окрім іншого, середня температура поверхні світового океану досягла рекордно високого рівня, перевищивши показник 2015 року на 0,01-0,03 градуса.
Земля встановила ряд рекордів, як от — найспекотніший рік за сучасну епоху, найвищий рівень моря і найбільший обсяг випущених парникових газів.
З 2000 року в Україні спостерігають тенденцію до підвищення температур в липні-серпні, і з початку століття вона склала в ці місяці майже 2 ˚С. Разом зі спекою прийшли посухи.
«Кількість опадів в Україні майже не змінилася, але через підвищення температур у літні місяці зросло випаровування вологи», – вважає завідувачка відділом агрометеорології Гідрометеоцентру України Тетяна Адаменко.
Через пом’якшення зими покращилися умови перезимівлі озимих. Якщо раніше вимерзало 25-30% площ, то за останні 25 років у середньому 10-12%. Зараз в Україні вимерзає 3-5% озимих.
Через зміну клімату й глобальне потепління оптимальні умови складаються для вирощування томатів, сої й решти теплолюбних рослин.