«УКРСАДПРОМ» та USAID реалізують спільний проект

Підписаним протоколом про наміри визначені та погоджені спільні дії щодо реалізації проекту терміном до 31 липня 2020 року. Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Зокрема, документом передбачено надання Проектом USAID Асоціації технічної допомоги у розробці настанов з дотримання вимог законодавства та міжнародних стандартів з безпечності вирощування, зберігання та збуту фруктів і ягід, а також у впровадженні цих на підприємствах-членах Асоціації. Також Проект USAID забезпечить інформаційно-консультаційну підтримку Асоціації із впровадження нових технологій/сортів, підвищення продуктивності та безпечності виробництва фруктів і ягід, надасть технічну підтримку у створенні/розширенні потужностей для зберігання, передпродажної підготовки фруктів і ягід їх переробки, виробництва напівфабрикатів, розширенні організованих ринків збуту.

Крім того, Проект надасть підтримку Асоціації та її членам у підготовці та участі в міжнародних виставках, торгових місіях та інших заходах з розширення ринків збуту фруктово-ягідної продукції та у створенні демонстраційних майданчиків для поширення кращих практик підвищення якості та формування доданої вартості фруктів і ягід, покращення доступу малих і середніх виробників до каналів збуту.

Співпраця Проект USAID «Агросільрозвиток» та Асоціації «УКРСАДПРОМ» сприятиме:

– впровадженню міжнародних стандартів якості та безпечності сільськогосподарської продукції (стандарти Global GAP, HACCP, інші);

– заохоченню інвестицій у нові технології, модернізацію інфраструктури первинної обробки/переробки та збуту фруктово-ягідної продукції;

– підвищенню врожайності та ефективності вирощування фруктів і ягід та їх збуту;

– збільшенню обсягу організованого продажу фруктів і ягід в торгових мережах та їх експорту;

– створення нових можливостей зайнятості сільських жителів.

Кейси та кращі практики, що з’являться у результаті такої співпраці, будуть поширюватися серед зацікавлених цільових аудиторій через публікації, заходи та онлайн-ресурси Проекту USAID «Агросільрозвиток» та Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки молока дає щорічно одна корова

Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи дані, опубліковані Державною службою статистики України у статистичному збірнику «Тваринництво України 2016».

Середньорічний удій молока від однієї корови минулого року збільшився до 4735 кг проти 4644 кг у 2015 році. Найвищі надої у Київській області, де від однієї корови отримують 6223 кг молока. Друге місце посідає Полтавщина із показником у 5930 кг на рік.

Більше 6 тис. кг молока від однієї корови надоюють також у сільгосппідприємствах шести регіонів.

Незважаючи на незначне зростання обсягів виробництва молока з розрахунку на одну особу вони зменшилися на 1,8% – з 247,8 кг у 2015 році до 243,3 кг минулого року.

Це, перш за все, спричинене зменшенням поголів’ям корів, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Катар планує вивозити українські чорноземи

Про це заявив народний депутат Олексій Мушак на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, секретний план покупки українських земель був схвалений еміром Катару Тамімом бін Хамад Аль Тані минулого тижня.

«Катар придивляється до української землі. Доха (столиця – Катару ред.), налякана недавньою продовольчою блокадою з боку арабських країн, зробила висновки. Єдиний можливий спосіб захистити себе в майбутньому - це зробити свій аграрний оазис. Для цього вибрано провінція Баладіят Еш-Шамаль з територією в 902 км². Оскільки в Катарі нема води необхідної для землеробства, то будуть побудовані гігантські опріснювачі на березі Перської затоки. Залишилося лише одне питання – де взяти родючу землю. Відповідь очевидна. В Україні. Катарські інвестори планують скупити святу українську землю. А далі вивезти її до себе. За грошима питання не стане. Всього для покриття провінції Еш-Шамаль 40 см родючим шаром необхідно 500 млн. тон українського чорнозему», - заявив Олексій Мушак.

Він зауважив, що нічого не зможе зупинити катарських інвесторів, коли вони бачать український чорнозем. "В порту Південний активно йдуть днопоглиблювальні роботи, щоб для вивозу національного багатства могли заходити великі судна. Повним ходом реалізуються плани по розвитку річного транспорту. Таким чином з Чорнобаївського району Черкаської області можна буде на баржах спускати «чорне золото України». З Полтавщини будуть вивозити вагонами. Саме задля цього скоро в три зміни буде працювати Крюківський вагонобудівний завод. Поки що залишається незакритим питання логістики з Вінниччини та Хмельницької області. Цим регіонам України обезземелення загрожує менше, але ризики все ще високі» - сказав народний депутат.

За його словами, перевезення землі обійдеться катарцям в $5 млрд – за ці кошти можна б було скупити всі українські аграрні компанії з ТОП-10.

   

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейтинг аграрних навчальних закладів України

У якості вихідних даних для складання консолідованого рейтингу були використані найбільш авторитетні національні та міжнародні рейтинги вузів України: "Топ-200 Україна", "Scopus" та "Вебометрикс", кожен з яких використовує різні критерії оцінювання вищих навчальних закладів.

З вказаного рейтингу вибрали вищі навчальні заклади аграрного профілю, щоб з’ясувати їх позиції, інформує прес-служба МінАПК.

На першому рівні закріпився Національний університет біоресурсів і природокористування (НУБІП), другу позицію зайняв Сумський національний аграрний університет (СНАУ), трете місце у Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка.

Назва навчального закладу 

Місце у рейтингу аграрних ВНЗ

Місце у загальному рейтингу

ТОП 200 Украина

Вебометрикс

Scopus

Національний університет біоресурсів і природокористування України

1

10

8

11

25

Сумський національний аграрний університет

2

80

130

72

65

Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка

3

86

60

101

124

Миколаївський національний аграрний університет.

4

87

66

83

137

Таврійський державний агротехнологічний університет

5

90

70

89

132

Уманський національний університет садівництва

6

91

136

38

119

Полтавська державна аграрна академія

7

99

116

90

114

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

8

107-108

103

126

111

Вінницький національний аграрний університет

9

118

129

98

137

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького

10

122-123

164

179

35

Харківський національний аграрний університет ім. Докучаєва

11

128

111

142

134

Херсонський державний агарний університет

12

135-136

105

157

137

Житомирський національний агроекологічний університет

13

141

147

122

137

Білоцерківський національний аграрний університет

14

145

124

175

113

Подільський державний аграрно-технічний університет

15

150-151

119

169

137

Львівський національний аграрний університет 

16

175

142

193

137

Луганський національний аграрний університет

17

182

162

195

137

Харківська державна зооветеринарна академія

18

187

132

238

137

Одеський державний аграрний університет

19

207

188

230

137

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

М'ясо по 19 гривень і помідори по 10: чим Україна торгує з окупованим Донбасом

До ТСН потрапили накладні з логістичного центру в місті Майорськ, де розташований пункт пропуску. Документи свідчать про продовження торгівлі України з окупованими територіями.

Щодня КПВВ перетинають сотні машин, це остання контрольована Україною точка на шляху до окупованої Горлівки. Кожну машину мають перевірити, прикордонники подивляться, чи немає зброї або наркотиків, а фіскальна служба – чи не забагато товару везуть. Із квітня з контрольованої території можна взяти з собою 75 кілограмів товару, що коштує не дорожче за 10 тисяч гривень – на кожну людину в авто.

Але завантажуватися по повній мандрівники не поспішають, бо деякі види продукції, зокрема хліб, на окупованій частині Донбасу можна купити й дешевше. Більше краму можна було б узяти в логістичному центрі, створеному для торгівлі в сірій зоні. Там товар продають за середньоукраїнськими цінами, але оптових покупців практично не буває – беруть переважно по кілька кілограмів. "20-30 килограмів беруть, якщо дві-три людини приїздять", - каже продавчиня Олена. Самі ж покупці пояснюють, що їм немає сенсу брати багато, бо звичайних людей з великим обсягом товару не пропустять уже бойовики на своїх блокпостах.

Один із прикордонників на лінії розмежування працює ще з 2014 року. Свого обличчя не показує, натомість демонструє знімальній групі накладні на товари, що везуть на окуповані території з логістичного центру. Це – лише невеличка частка того, що придбали за один день: помідори в накладних коштують 10 гривень за кіло і купуються обсягом не менш, як півтора центнера, огірки – 7 гривень.


З його слів, на пунктах пропуску навіть з'явилася професія – "мурахи". Вони їздять у вантажних бусах, аби на їхню особу відвантажували додаткові 150 кілограмів – і так кілька разів за день. "Їм платять копійки. Заїжджають та беруть той товар, декілька разів перетнули, а потім їдуть додому", - каже свідок. Роз'яснити ці схеми журналісти намагалися у фіскальній службі, але після тижня очікувань надійшла відповідь: "Правила ввезення товарів на тимчасово окуповані території визначено порядком переміщення товарів".

Журналісти спробували відшукати на оптових ринках столиці фантастичні помідори по 10 гривень, огірки по 7, сир по 50 та фарш по 19 гривень за кілограм. Таких цін, з'ясувалося, не існує. На всіх накладних вказане одне й те саме прізвище.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МВФ зняв земельну реформу з порядку денного для України

Про це заявив заступник керівника департаменту комунікацій Міжнародного валютного фонду Вільям Мюррей, повідомляє УНІАН.

"Земельна реформа є важливою складовою програми, але існує необхідність її доопрацювати, досягти консенсусу з ключових і подальших кроків", - наголосив він. Мюррей зауважив, що реформа, котра передбачає запуск в Україні ринку сільськогосподарських земель, відкладається на пізніший термін, але в межах поточного ж року.

Натомість серед умов виділення Україні четвертого траншу кредитних коштів МВФ залишаються пенсійна реформа, прискорення приватизації та конкретні результати в боротьбі з корупцією.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview