«Укрзалізниця» почала тестувати систему автоматизованого розподілу порожніх зерновозів

Про це повідомляє прес-служба «Укрзалізниці».

Розподіл зерновозів онлайн у тестовому режимі залізничники здійснюють відповідно до наданих клієнтами електронних заявок. Також поступово буде встановлений жорсткий логічний контроль, щоб унеможливити розподіл зерновозів поза системою АС «УППВ». 

«На першому етапі експлуатації розподіл зерновозів проводитиметься відповідно до регулювальних наказів, щоб забезпечити нормальну роботу портів зі своєчасним відправленням порожніх зерновозів. «На наступному етапі диспетчерський апарат філії “ЦТЛ” розподілятиме відправлення зерновозів між основними станціями мережі залізниць України, в середньому визначено 8-10 таких станцій на кожній з регіональних філій. Після розподілу між опорними станціями автоматизована система самостійно розподілятиме порожні вагони між станціями та вантажовідправниками, залежно від електронних замовлень в автоматизованій системі “Месплан”», — пояснив Зеновій Фіняк, перший заступник начальника філії «Центр транспортної логістики» ПАТ «Укрзалізниця» (ЦТЛ).

Після тестування систему автоматизованого розподілу порожніх зерновозів буде переведено в дослідний режим роботи. Раніше повідомлялося, що в липні 2017 року ПАТ «Укрзалізниця» навантажило майже 2,2 млн тонн зерна та зернових вантажів, а загалом з початку року — майже 19,7 млн тонн зерна або понад 308,7 тис. вагонів-зерновозів.

Наразі робочий парк зерновозів становить майже 15 тис. од. Один вагон-зерновоз перевозить 65 тонн зерна та зернових вантажів.

Нагадаємо, що IT-систему автоматичного розподілу вагонів, «Управління пересилкою порожніх вагонів» (АС «УППВ»), ПАТ «Укрзалізниця» запроваджено наприкінці минулого року. Перший рухомий склад, що розподіляється автоматизовано, — цементовози та криті вагони, наразі до них додалися і зерновози.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробники молочки підвищують ціни, незважаючи на падіння продажів

Про це повідомляє ІНФАГРО.

Напевно, стабільно збільшуючи вартість своєї продукції, вони вже створили певний запас фінансової міцності, оскільки на ринку поки ще не з'явилися нові прайси з сильним ціновим зростанням.

В кінці липня свіжі молокопродукти заводами продаються за:

- молоко (2,5%) у дешевій упаковці (плівці) – 15-18 грн./л,
- кефір (2,5%) – 17,5-19,5 грн./л,
- сметана (15%) – 45-48 грн./кг,
- сир (9%) – 70-90 грн./кг.

Тренд поступового, але стабільного зростання цін на свіжі молокопродукти не буде змінено, як мінімум до початку нового сезону, адже сировина буде далі тремтіти і, судячи з усього, досить швидко.

Виробники цільномолочної продукції в першому півріччі не змогли збільшити продажі. Але кінець означеного періоду і зовсім виявився провальним, що спричинило стрімке падіння виробництва.

Минулого місяця у порівнянні з травнем випуск товарного молока зменшився відразу на 10% до 35 тис. т, кисломолочних продуктів – на 4%, до 34 тис. т, а сирної продукції – на 13%.

У липні кардинального зростання продажів теж не сталося. Певне поліпшення становища цельномолочников очікується у другій половині серпня, правда їх успіхи може затьмарити подорожчання сировини.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки заробляють українці на полях у Польщі

Але не працювати. Але це нікого не зупиняє - у літній сезон українці заполонили польський ринок праці, повідомляє  Страна.ua.

Хоча офіційно працювати в країні ЄС з одним лише біопаспортом не можна - потрібна робоча віза і дозвіл на роботу, в Польщі роботодавці часто заплющують очі на відсутність необхідних документів в українців.

Польський ринок потребує дешевої робочої сили, і саме Україна - головний її постачальник. Місцеві чиновники визнають, що якби не українці, польська економіка просто б зупинилася. Хоча багато поляків незадоволені таким станом справ, бо українці збивають їм зарплати.

Зараз в Польщі працює близько 1,5 мільйона українських заробітчан, а до кінця року тут чекають ще півмільйона українців. Виїзду людей на заробітки до сусідньої країни сприяє непроста економічна ситуація в Україні.

У Польщі після введення безвізу українським заробітчанам підняли зарплати в середньому на 30%. Якщо в травні працівники з України отримували 9 злотих на годину (64 грн), то зараз, за ​​даними агентств з працевлаштування, 12 злотих на годину (86 грн).

У літній період в особливій ціні сезонні працівники, які допомагають аграріям на полях. Зараз на сезонні роботи в Польщі шукають працівників з України на зарплату 2,4 тис злотих (17 тис. грн). Раніше вони отримували близько 1,8-2 тис. злотих (13-14 тис. грн).

На збільшення зарплат заробітчанам вплинуло кілька факторів. По-перше, піднялася мінімальна зарплата і погодинна оплата в цілому в Польщі. По-друге, почалися сезонні роботи, зокрема в агрогосподарствах. І тут поляки воліють наймати українців, навіть нелегально, через соціальну та культурну близькість двох народів.

Польських роботодавців не зупиняють й облави на нелегальних працівників з України, які час від часу влаштовують місцеві чиновники. У разі затримання нелегалів роботодавцю загрожує штраф у розмірі до 5 тис. злотих (36 тис. грн).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське тваринництво нарешті отримає стратегію

Концептуальні питання Стратегії були обговорені під час наради під головуванням заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової, першого заступника Держпродспоживслужби  Андрія Жука, представників міністерства, НААН, громадських організацій та підприємств.

«Стратегія направлена на три напрямки: племінна і селекційна робота, протиепізоотичні заходи та ветеринарія, заходи із нарощування поголів’я тварин та просування на зовнішні ринки. Ці питання є наразі актуальними для подальшого розвитку галузі тваринництва. Тому спільно з досвідченими фахівцями ми напрацьовуємо план дій з їх вирішення», - повідомила Олена Ковальова та додала, що зустріч організована відповідно до протокольного доручення Прем’єр-міністра України.

Під час зустрічі були заслухані пропозиції щодо підсилення інституційної спроможності Держпродспоживслужби, налагодження роботи в сфері ідентифікації сільськогосподарських тварин. Також учасники ринку обговорили питання удосконалення селекційно-племінної справи в Україні у відповідності до кращих європейських і світових практик.

Наприкінці зустрічі було домовлено утворити робочу групу з розроблення проекту Стратегії розвитку галузі тваринництва на період до 2030 року та проекту концепції Державної цільової програми селекції у тваринництві на період до 2025 року.

Довідка:

Станом на 1 липня 2017 року у всіх категоріях господарств поголів'я великої рогатої худоби становило 61,2 тис. голів, що на 0,5% більше ніж за аналогічний період минулого року. В тому числі корів – 27,7 тис. голів, свиней – 56,4 тис. голів, овець та кіз – 33,1 тис. голів, поголів’я птиці – 1283,4 тис. голів.

За даними Митної служби України за 5 місяців 2017 року Україною експортовано 147,9 тис. тонн м’яса на суму 218,5 млн дол. США, що на 91,8 млн дол. США або на 42% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зростала вартість хліба за роки незалежності України

Про що ми? Сьогодні говоримо про основний соціальний продукт українця – хліб.

Для зручності розрахунку аналітики порталу “Слово і Діло” порахували ціну за 1 кг хліба. При цьому варто враховувати, що маса однієї буханки залежно від стандартів виробника може коливатися від 0,7 до 1,4 кг. Отож за роки гіперінфляції, а точніше з 1992-го по 1996-й, ціна на 1 кілограм житнього хліба зросла з 1,5 до 15,9 тис. куп.-крб. Середньомісячна заробітна плата за цей час збільшилася з 1,532 тис. куп.-крб до 3,208 млн куп.-крб. Тобто, за 4 роки хліб подорожчав у 10,6 тис. разів, а заробітки збільшилися лише приблизно в 2,1 тис. разів.

Із впровадженням чинної національної валюти ціна на цей продукт встановилася на рівні 52 копійок, тоді як середня з/п по країні становила 103,28 грн. Через 5 років, у 2001-му, хліб коштував уже 1,65 грн, а заробіток пересічного українця складав 253,39 грн. Далі зростання ціни дещо сповільнилось відносно інфляції, але це було викликано радше ситуативними факторами. В 2006 році коли середня зарплата по Україні сягала 864,91 грн, кілограм житнього хліба коштував приблизно 1,96 грн.

А от надалі ріст ціни на цей соцпродукт почав потроху наздоганяти темпи зростання зарплат. У 2011-му, коли, за даними Держстату, середня заробітна плата складала 2,297 тис. грн, один кілограм хліба продавали вже по 4,07 грн, а в 2016-му – по 9,89 грн (середня з/п тоді становила 4,362 тис. грн).

Слово і Діло продовжує рубрику, присвячену зростанню цін на основні соціальні продукти і послуги, цього разу в центрі нашої уваги продукт, без якого не обходиться жодна українська родина – хліб.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що в Україні реально відбувається з експортом молока?

"Нещодавно говорили про збільшення експорту на 20% чи щось подібне, і я пояснював, чому така аналітика не є аналітикою, і вводить ринок в оману (тоді просто взяли вагу всіх молочних продуктів).

 

ФАО та ЄБРР роблять перерахунок (експорту – ред.) в стандартне молоко через реальні коефіцієнти, на базі того, скільки фактично йде молока на виробництво окремих видів продукції.

Так от, за перше півріччя експорт молочних продуктів зріс на 93,9%!

Чому це відбулося? Передусім завдяки прекрасній світовій кон'юнктурі на масло. Експорт масла з Україні зріс втричі! Завдяки тому, що на виробництво одного кілограму масла потрібно чимало молока, загальні показники такі позитивні. До речі, експорт сиру теж зріс на 21%, однак лишається відносно невисоким. Ми цілком можемо отримати за підсумками року найвищий експорт молокопродуктів з 2013 року, що є позитивним моментом і дає надію виробникам", - зазначає Андрій Ярмак.

"В той же час, в високому експорті масла є одна проблема – певна бомба уповільненої дії. Супутником виробництва масла найчастіше є виробництво сухого молока. А от світовий ринок сухого молока не є навіть наполовину настільки перспективним, як ринок масла. Ціни там лишаються відносно невисокими, а запаси – досить значними.

Отже, цілком імовірно, що ми можемо вийти з сезону "великого молока" з надлишковими запасами сухого молока та з дефіцитом молочного жиру.

До речі, позитив в УМІ та експорті вже впливає на виробництво. Переробники збільшили об'єми виробництва. Особливо приємні показники по закупівлі молока від професійних господарств – плюс 4,2%!

Ще більш приємною є цифра в 72%. Це питома вага професійного молока (молока від сільськогосподарських підприємств) в переробці. Минулого року за перше півріччя було 70%.

Отже, якість теж зростає. А значить ми рухаємося вперед!", - підкреслив експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview