«Вільний обіг землі в ЄС» - 8 моделей, про які не розкажуть експерти

Що насправді передбачено законодавством європейських країн та чи дійсно ринок «вільний» - пише agropolit.com.

Польща

30 квітня 2016 набув чинності закон щодо обігу землі,  що вводить певні обмеження на продаж сільськогосподарських земель у Польщі.

Згідно з законом, сільськогосподарські землі може купити лише держава, релігійні об’єднання і фермери, проте не всі без винятку. Бажаючий купити землю повинен володіти не тільки сільськогосподарськими навичками, але й бути власником сільгоспугідь площею до 300 гектарів та проживати в місцевості, у якій бажає придбати землю. Більше того, щонайменше 10-ти років, покупець зобов’язується вести на цій землі господарську діяльність, і без дозволу суду не може цю землю ні продавати, ані здавати в оренду. Ці правові положення не стосуються сільськогосподарських угідь площею до 0,3 га (30 акрів).

Франція

У Франції, за усіма операціями на ринку землі сільськогосподарського призначення стежать державні місцеві компанії, що входять у спілку Sociétés d’Aménagement Foncier et d’Etablissement Rural (SAFER).

Особливо компанії слідкують за тим, щоб не допустити різкого скорочення числа сімейних господарств. Спілка SAFER, подібно як Польське Агентство Сільськогосподарської Нерухомості (ANR) користується правом першості на купівлю землі, а крім цього вона може не допустити підписанню угоди на продаж.

SAFER заблокує угоду на продаж, якщо вважатиме, що вона носить спекулятивний характер, торги відбуваються за зниженою ціною, або операція може спричинити розпад домашнього господарства чи стати на перешкоді діяльності фермерам-початківцям у конкретній місцевості.

Загалом, механізм Франції є достатньо жорстко врегульованим. Діє не лише право першості на купівлю для власників сусідніх земель, а й зобов’язання щодо особистого користування придбаною землею протягом 15 років із забороною оренди. Країна настільки захищає свою землю перед іноземним покупцем, що на практиці її може придбати лише корінний французький фермер.

Німеччина

Влада може не погодитися на продаж землі, якщо угода має спекулятивний характер, торги відбуваються за зниженою ціною, або ж якщо новий власник не має наміру використовувати угіддя в сільськогосподарських цілях. Владні структури можуть заблокувати здійснення такої операції, внаслідок якої може відбутись надмірна концентрація землі в руках одного власника. Покупець зобов’язаний подати план розвитку власного земельного господарювання.

Правовими нормами стосовно обігу земель у Німеччині займається спілка Bodenverwertungs — und — verwaltungs GmbH (BVVG), яку курує Федеральне Міністерство Фінансів. BVVG виконує подібні функції подібно як SAFER у Франції.

Данія

У 2015 році були прийняті законодавчі норми, що значно спрощують купівлю землі в цій країні. Розширився перелік осіб, які отримують право на придбання землі, а також скасовані норми щодо площі земельного господарства та вимогу набуття сільськогосподарської кваліфікації. Покупець землі в цій країні зобов’язаний лише осісти на придбаній землі.

Словаччина

З 2014 року в країні діють нові закони щодо обігу землі, відповідно до яких власником землі сільськогосподарського призначення може бути фізична особа, яка вела свій бізнес у сфері сільського господарства або працювала там щонайменше три роки.

Юридичні особи повинні довести, що мають трирічний стаж ведення бізнесу у сільському господарстві. Покупцями угідь можуть бути особи, які живуть на постійній основі в країні щонайменше 10 років або юридичні особи, що зареєстровали свій бізнес принаймні 10 років тому. Пріоритетністю у процесі купівлі землі користуються особи, що проживають саме у тій громаді, де вони хочуть придбати землю.

Під дію закону не підпадають ситуації пов’язані з даровизною, передачею землі близьким родичам, не стосується це теж земель у міській зоні та сільськогосподарських ділянок поза межами міської зони площею до 20 акрів (0,2 га).

Румунія

Закон, який вступив в силу в 2014 році, дозволяє продавати землі сільськогосподарського призначення в країні для громадян європейських країн, а також Ісландії, Ліхтенштейну і Норвегії.

Однак пріоритетністю у покупці землі користуються співвласники, орендарі, власники земель, що прилеглі до земельної ділянки, яка продається, а також Румунське Агентство Громадської Власності. Коли жодна зі сторін, що має привілей пріоритетної купівлі не виражає бажання придбати землю, вибір покупця має право здійснити продавець.

Болгарія

Сільськогосподарські землі можуть придбати і володіти ними лише фізичні особи, які легально проживають в країні щонайменше 5 років. Аналогічні вимоги поширюються на юридичних осіб – фірма мусить бути зареєстрована в Болгарії щонайменше 5 років. Право на придбання та володіння землею сільськогосподарського призначення не поширюється на юридичні особи, у яких частку мають партнери або акціонери, зареєстровані в вільних економічних зонах.

Угорщина

Фізичні особи, церкви, фінансові установи та сама держава – це суб’єкти, що мають право на придбання землі в Угорщині. Для того, щоб купити у цій країні землю, треба володіти навичками у сфері сільського господарства або вести бізнес у сільському господарстві щонайменше 3 роки. Особи, які не виконують цих умов, можуть придбати не більше, ніж 1 га сільськогосподарських угідь. Максимальна площа землі, яка може перебувати у власності обмежена 300-ма гектарами.

Покупець має зобов’язання особисто вести сільськогосподарську діяльність, цільово використовувати землю протягом 5-ти наступних років після купівлі, а також не передавати право на користування нею третій стороні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці стали менше їсти хліба, м'яса, риби, овочів – Держстат

Про це повідомляє УБР.

Наприклад, у середньому за місяць українець у 2010 році споживав 5,1 кг м'яса. У 2016 році рівень споживання впав на 400 грам і був зафіксований на рівні 4,7 кг

Споживання риби та рибопродуктів знизилося на 600 грам і становить 1,2 кг.

Картоплі та хліба за останні 6 років стали споживати менше на 1 кг.

У 2016 році показник споживання хліба дорівнює 8,3 кг, а картоплі - 6,7 кг



 

Українці стали менше їсти хліба, м'яса, риби, овочів – Держстат (ТАБЛИЦЯ)

Згідно з даними Державної служби статистики, за 6 років в Україні скоротилося споживання деяких продуктів.

Про це повідомляє УБР.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/social_problem/ukraintsyi_stali_menshe_est_hleba_myasa_ryibyi_ovoschey__gosstat_tablitsa_4287
Golos.ua © 2015

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Україні найбільше випадків рейдерства в АПК

Про це заявив президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич, пише Kurkul.com.

«За ці півроку до АФЗУ надійшло 570 звернень про рейдерство. Лідер — Кіровоградщина. Друге місце — Херсонщина, третє — Вінничина, четверте — Дніпропетровщина. Але таких випадків насправді більше», — зазначив Томич.

Раніше президент АФЗУ заявив про те, що близько 70% всіх випадків рейдерства стосуються саме середніх фермерських господарств.

Томич також додав, що в країні набуває активного поширення «човникове» рейдерство.

«Країною курсують по 2-3 комбайни і збирають поля, які ще не оброблені», — пояснив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Укрзалізниця» почала тестувати систему автоматизованого розподілу порожніх зерновозів

Про це повідомляє прес-служба «Укрзалізниці».

Розподіл зерновозів онлайн у тестовому режимі залізничники здійснюють відповідно до наданих клієнтами електронних заявок. Також поступово буде встановлений жорсткий логічний контроль, щоб унеможливити розподіл зерновозів поза системою АС «УППВ». 

«На першому етапі експлуатації розподіл зерновозів проводитиметься відповідно до регулювальних наказів, щоб забезпечити нормальну роботу портів зі своєчасним відправленням порожніх зерновозів. «На наступному етапі диспетчерський апарат філії “ЦТЛ” розподілятиме відправлення зерновозів між основними станціями мережі залізниць України, в середньому визначено 8-10 таких станцій на кожній з регіональних філій. Після розподілу між опорними станціями автоматизована система самостійно розподілятиме порожні вагони між станціями та вантажовідправниками, залежно від електронних замовлень в автоматизованій системі “Месплан”», — пояснив Зеновій Фіняк, перший заступник начальника філії «Центр транспортної логістики» ПАТ «Укрзалізниця» (ЦТЛ).

Після тестування систему автоматизованого розподілу порожніх зерновозів буде переведено в дослідний режим роботи. Раніше повідомлялося, що в липні 2017 року ПАТ «Укрзалізниця» навантажило майже 2,2 млн тонн зерна та зернових вантажів, а загалом з початку року — майже 19,7 млн тонн зерна або понад 308,7 тис. вагонів-зерновозів.

Наразі робочий парк зерновозів становить майже 15 тис. од. Один вагон-зерновоз перевозить 65 тонн зерна та зернових вантажів.

Нагадаємо, що IT-систему автоматичного розподілу вагонів, «Управління пересилкою порожніх вагонів» (АС «УППВ»), ПАТ «Укрзалізниця» запроваджено наприкінці минулого року. Перший рухомий склад, що розподіляється автоматизовано, — цементовози та криті вагони, наразі до них додалися і зерновози.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На українських ринках подорожчала лохина, а слива і виноград подешевшали

Лохина в цьому сезоні коштує на чверть дорожче, ніж в аналогічний же період минулого року. Про це повідомляє «АПК-Інформ».

Активний попит дозволяє українським виробникам лохини уникати цінових коригувань, незважаючи на сезонне збільшення пропозиції.

На даний час фермери відвантажують лохину по 130-180 грн/кг, залежно від якості та обсягу партії.

Варто відзначити, що нині ціни на лохину в Україні в середньому на чверть вище, ніж на початку серпня 2016 року. В аналогічний минулорічний період господарствам не вдавалося вести відвантаження дорожче 140 грн/кг. Однак, незважаючи на вищий ціновий рівень, лохина має підвищений попит на внутрішньому ринку та в експортерів.

Станом на 7 серпня, лохина зросла в ціні на українських ринках на 6%, і її середня вартість становить 150 грн/кг.

Найдорожче в Україні лохину пропонують за ціною 180 грн/кг на ринку «Шувар» у Львові. Найнижча ціна на лохину зафіксована на ринку «Столичний» у Києві - 120 грн/кг.

Також на оптових українських ринках знизилася ціна на сливи на 20%. Середня вартість сливи по Україні на даний момент становить 8,50 грн/кг.

Знизилася в ціні і диня на 30% до 9,50 грн/кг. Мінімальна ціна на диню встановлена в Херсоні (ринок «Нежданий») - 4 грн/кг.

Крім того, в Україні подешевшав білий виноград на 22%. Купити білий виноград на оптових ринках країни можна в середньому за 35 грн/кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробники молочки підвищують ціни, незважаючи на падіння продажів

Про це повідомляє ІНФАГРО.

Напевно, стабільно збільшуючи вартість своєї продукції, вони вже створили певний запас фінансової міцності, оскільки на ринку поки ще не з'явилися нові прайси з сильним ціновим зростанням.

В кінці липня свіжі молокопродукти заводами продаються за:

- молоко (2,5%) у дешевій упаковці (плівці) – 15-18 грн./л,
- кефір (2,5%) – 17,5-19,5 грн./л,
- сметана (15%) – 45-48 грн./кг,
- сир (9%) – 70-90 грн./кг.

Тренд поступового, але стабільного зростання цін на свіжі молокопродукти не буде змінено, як мінімум до початку нового сезону, адже сировина буде далі тремтіти і, судячи з усього, досить швидко.

Виробники цільномолочної продукції в першому півріччі не змогли збільшити продажі. Але кінець означеного періоду і зовсім виявився провальним, що спричинило стрімке падіння виробництва.

Минулого місяця у порівнянні з травнем випуск товарного молока зменшився відразу на 10% до 35 тис. т, кисломолочних продуктів – на 4%, до 34 тис. т, а сирної продукції – на 13%.

У липні кардинального зростання продажів теж не сталося. Певне поліпшення становища цельномолочников очікується у другій половині серпня, правда їх успіхи може затьмарити подорожчання сировини.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview