150670

120 свиней довелося забити селянам на Тернопільщині через африканську чуму

Про це повідомили в головному управлінні Держпродспоживслужби в області, пише zik.ua.

Хворобу виявили у двох господарствах села Стіжок. Перша підозра на захворювання виникла ще 26 червня, коли загинула тварина в одному з місцевих дворів. Наступного дня повідомлення про захворювання надійшло із сусіднього господарства, загинуло четверо поросят.

Дослідження підтвердили у тварин вірус африканської чуми свиней. Після цього ветеринари визначили зону захисту, до якої увійшло 6 населених пунктів Шумського району.

«За результатами профілактичних заходів у Стіжку, в зоні захисту, здійснено забій 120 свиней і відібрано біоматеріал для подальших досліджень у Львівській регіональній державній лабораторії ветмедицини», – повідомили в управлінні Держспожислужби.

Зазначається, що перед заїздами в населений пункт функціонують ветеринарно-поліцейські блокпости, проводиться перевірка та дезинфекція коліс автотранспорту. Здійснюється також облік та клінічний огляд тварин у прилеглій зоні.

За інформацією управління, на цей час в області числяться на обліку два неблагополучні пункти щодо чуми свиней. Хворобу зафіксували також у шумському селі Антонівці, де проводять профілактичні заходи. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Максим Шкіль: «Перша логістична компанія формує власний парк вантажних вагонів»

Про це в інтерв’ю виданню AgroReview розповів власник компанії Максим Шкіль.

«Наразі тарифи Укрзалізниці наблизилися до тарифів приватного парку, і це дає нам можливість купувати власний рухомий склад. Я вважаю, що керівництво Укрзалізниці нині робить правильні дії: перше – закуповує новий рухомий склад; друге – запроваджує систему прозорого розподілення вагонів серед учасників ринку», – пояснив Максим Шкіль.

Власник Першої логістичної компанії уточнив, що мова йде про закупівлю нових багатокубових вагонів для перевезення зернових з елеваторів у порти: «Перша логістична компанія закуповує нові вагони українського виробництва. Вживані вагони не купуємо, оскільки в тих пропозиціях, які ми отримували, вартість б/у вагона – біля 30 тис. дол, термін його експлуатації – 10 років. Новий вагон коштує 60 тис. дол і має термін експлуатації 25 років з можливістю пролонгації. Тому я вважаю економічно недоцільним купувати б/у вагони. Інвестувати економічно вигідніше та перспективніше у нові, хоча спочатку це і виглядає затратніше».

Максим Шкіль додав, що контракти на купівлю власних вагонів з виробниками рухомого складу укладені. Перша логістична компанія вже почала отримувати нові вагони. Крім цього, у планах ПЛК також розширення парку вагонів в управлінні.

Довідка. Перша логістична компанія – це транспортно-експедиційне товариство, яке надає повний комплекс послуг у сфері залізничних перевезень. Компанія є одним з лідерів логістичних послуг в Україні та має багаторічний досвід з організації перевезень Україною, країнам СНД, Балтії, Західної Європи та Азії.

ПЛК працює на ринку надання експедиторських послуг з 2011 року і входить в ТОП-3 перевізників зернових культур залізничним транспортом. Компанія має широку мережу філій та представництв по всій території України.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Суд забрав у Бахматюка птахофабрику та віддав її НБУ

Йдеться про рефінансування, яке НБУ надавав банку Олега Бахматюка в червні 2014 року, пише НВ.

Суд постановив стягнути це майно на користь НБУ в рахунок заборгованості Фінансової ініціативи на 2,1 млрд грн.

Зокрема, НБУ отримав в заставу пташники, корівники, інкубатори та інші технічні будівлі підприємства.

Майно Зугреского племптахопродукту знаходиться в смт Шахнте, Зугресі та Харцизьку Донецької області. Зараз це окупована територія, а вирощуванням курчат займаються бойовики ДНР.

За українським законодавством власниками цієї агрокомпанії є 5 кіпрських компаній, аналітичний сервіс YouControl відносить її до групи Укрлендфармінг Олега Бахматюка, але група заявляла, що не веде бізнес на окупованій території.

Нацбанк проводив оцінку цього майна: за станом на травень 2017 року його оцінили в 8,5 млн грн, що на 237,2 млн грн нижче вартості, яка була узгоджена в іпотечних договорах.

Тепер НБУ буде продавати це майно на відкритих торгах за вказаною ціною.

Цього року НБУ активізувався по стягненню заставного майна з поручителів банку Фінансова ініціатива. Аналогічні позови були направлені і до інших компаній Олега Бахматюка: Станіславська торгова компанія, Птахофабрика Київська, Берегівський м'ясокомбінат та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Конфлікт США і Китаю вигідний для українських постачальників зерна

Загострення торгових відносин між США і Китаєм може сприяти зростанню експорту зерна з країн Чорноморського регіону в Китай та інші країни, стверджують трейдери й економічні аналітики, опитані агентством Reuters, пише mind.ua.

Нові можливості експортних поставок пшениці, кукурудзи та сої в Китай і навіть ЄС можуть відкритися для основних постачальників регіону: України, Казахстану і Росії, які вже присутні на таких ринках, як Нігерія або Мексика, де раніше повністю домінували США.

Країни чорноморського регіону у 2017/18 фінансовому році зайняли близько 37% світового ринку пшениці, згідно з даними International Grains Council, обігнавши США і Канаду разом узятих.

За цей же період США експортували 902,4 тис тонн пшениці в Китай, що нижче, ніж у попередньому сезоні (1,56 млн тонн), випливає з даних держстатистики США.

«Ми тільки почали закуповувати пшеницю у Казахстану в цьому році. Наше перше замовлення було на кілька тисяч тонн, – сказав один із китайських зернотрейдерів. – Якщо продажі і прибутки  будуть хороші, ми без сумніву посилимо імпорт. Це пов'язано з нинішньою торговою війною».

Можливо, пшениця з Чорноморського басейну не зможе повністю замінити пшеницю з США також через різницю в класах якості, що може змусити трейдерів звернутися до закупівель канадської пшениці, додав він.

Згідно зі статистикою, Україна і Росія, традиційними імпортерами для яких зазвичай були країни Північної Африки і Близького Сходу, наростили поставки пшениці до В'єтнаму, Індонезії, на Філіппіни, в Іспанію, Туніс, Танзанію, Судан, Оман, Мексику і Кенію в сезоні 2017/18 років.

Нинішній торговий конфлікт також дає шанс Україні збільшити поставки кукурудзи в ЄС, який у червні ввів 25%-ві імпортні мита на кукурудзу із США, розповіла Світлана Малиш, аналітик Thomson Reuters, яка базується в Києві.

Китай також може закуповувати українську та російську кукурудзу, якщо скоротить закупівлі з США, припустив Метт Аммерманн, ризик-менеджер в INTL FCStone.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Одещина планує наростити експорт вина до країн ЄС

Про це повідомив начальник управління аграрної політики Одеської обласної державної адміністрації Іван Петрів, передає УНН з посиланням на прес-службу ОДА.

“Заплановано ввести контроль якості: від куща до готової продукції. Також реалізація проекту дозволить при експорті ідентифікувати вино, яке виробляється саме на території Одеської області. Адже невід’ємною складовою в умовах асоціації з ЄС залишається забезпечення якості та контролю походження харчової продукції. Зокрема, до кінця цього року буде завершено складання кадастру виноградників. Такий підхід стане основою для ефективного захисту прав виробників нашого регіону”, — підкреслив Іван Петрів.

Окрім того, керівництво Одеської обласної державної адміністрації посилює співпрацю з китайськими колегами.

Начальник управління аграрної політики ОДА Іван Петрів зазначив, що “загальний імпорт вин до КНР невпинно зростає, що відкриває нові перспективи для виробників регіону за умови високої якості продукції”.

Нагадаємо, українські вина все активніше купують за кордоном.

Зокрема, протягом перших п’яти місяців цього року Україна поставила на експорт 145 тис. дал. вина, що на 37% більше, ніж у січні-травні 2017 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на українське масло збивають білоруси і дрібні виробники

Дорожче контрактирують товар 82%-і жирності тільки для імпорту в Китай — 4300 $/т, або ЄС — $5000-5200, пише agroday.com.ua.

Однак постачання в ЄС доступні небагатьом, та й обмежені квотою. Остання нещодавно була затверджена на рівні 1050 тонн, це на все друге півріччя.

Різниці в ціні для поставок в пострадянські країни і далеке зарубіжжя практично немає. Попит на селянське масло (72,5% жирності) теж невисокий. Імпортери з країн СНД оцінюють його в 3500 $/т.

Аналітики відзначають, що трейдери не поспішають радувати українських виробників збільшенням цін. Все через те, що на ринок впливають конкуренти з Білорусії, а також дрібні українські виробники. І ті, і інші закуповують молоко в основному у населення, тому собівартість виробництва їх продукції не настільки висока. А ось потреба в оборотних коштах відчувається дуже гостро.

Зараз виробництво масла в Україні демонструє сезонне зростання. Тільки в травні було випущено 11 тис. т, або на 21% більше, ніж у попередньому місяці. Але тоді ще значна частина молока йшла на виробництво сирних продукт

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview