17 овочів і фруктів, схожих на щось інше (фото)

Щасливий перець

Полуничний метелик

Витончена редька

Ведмедик

Морквяний Базз Лайтер

Гарбузовий дракон

Томатне каченя

Кращі друзі приймають ванну

Гусячий гарбуз

Томатний диявол

Картопляний ведмедик

Утка з гарбуза

Перелякані перчики

Мама і син

Кролик-томат

Редька-утікач

Містер Баклажан

 

 


 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Нова зрада": Україна перейшла на російське борошно

Згідно з даними митної статистики, основними експортерами пшеничного борошна в Україні за січень-квітень 2017 року були Росія (на 109 тисяч доларів), Італія (на 260 тисяч доларів) і Угорщина (на 120 тисяч доларів). Поставки з цих країн склали 153,56 тонн, 149,49 тонн, 49,83 тонн пшеничного борошна відповідно.

Нагадаємо, також за станом на 31 травня 2017 року Україна експортувала 339,4 млн т борошна, що на 41,4 тис. т більше показника минулого року.

За 2016/17 МР Україна експортувала 338,1 тис. тонн пшеничного борошна, що на 42,8 тис. тонн більше, ніж за аналогічний період минулого МР.

Як відомо, Україна купує за кордоном борошно тих сортів, які не виробляє сама.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії просять Президента звернути увагу на корумпованість законопроекту "Про оцінку впливу на довкілля"

Також асоціації звернулися до Голови Представництва ЄС в Україні Хьюга Мінгареллі з проханням зустрітися та обговорити загрози цього закону, а також до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, Першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва та Міністра Кабінету міністрів Олександра Саєнко з проханням надати оцінку положенням цього закону та поінформувати Президента про ризики, які він несе.

«Під виглядом адаптації до положень європейських директив пропонується запровадити нову корупційну схему, що, безумовно, негативно позначиться на євроінтеграційних прагненнях українського бізнесу та відношенні до процесу євроінтеграції в цілому», - зазначається у зверненнях.

Закон передбачає, що відповідні державні органи зможуть приймати рішення щодо допустимості впливу підприємств (зокрема, тваринницьких ферм) на довкілля. При цьому в самому законі не вказані критерії, за якими це рішення буде прийматися. Тобто уповноважений орган на власний розсуд зможе вирішувати, чи є вплив на довкілля того чи іншого підприємства допустимим.

«Ми переконанні, що практична реалізація цього закону зробить непередбачуваним для суб’єктів господарювання результат проведення дозвільних процедур, необхідних для започаткування планованої діяльності, а також призведе до розвитку корупції, оскільки закон наділяє працівників компетентного органу необмеженими дискреційними повноваженнями», - йдеться у зверненні.

У зверненнях асоціацій зазначено, що народні депутати не підтримали ініціативи громадськості, спрямовані на усунення корупційних положень закону. Автори законопроекту аргументували це тим, що нібито неможливо встановити вичерпний перелік підстав для прийняття рішень про допустимість/недопустимість впливу на довкілля. Асоціації вважають, що таке обґрунтування є результатом невірного тлумачення норм європейських директив.

Законопроект №2009а-д був зареєстрований у Верховній Раді 22 лютого 2016 року та вперше прийнятий парламентом 4 жовтня того ж року. Однак представники тваринницької галузі, як і Президент, знайшли в ньому не просто недоліки, а величезне підґрунтя для розплоду корупції, що в підсумку призвело до ветування даного закону. Незважаючи на пропозиції Президента допрацювати закон та вилучити корупційні складові, 23 травня 2017 року Верховна Рада прийняла закон вдруге, залишивши чиновникам можливість отримувати хабарі на оцінці впливу на довкілля.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво свинини в Україні скоротиться

Про це розповів голова Асоціації свинарів України (АСУ) Артур Лоза.

«Виробництво скоротиться порівняно з попереднім періодом на 1-3%, можливо, на 5%. Якщо «дно» попиту ми пройшли в 2016 р., то «дно» виробництва ми якраз зараз спостерігаємо, і лише до кінця року з'являться певні позитивні зрушення», — сказав він.

При цьому, за прогнозами голови асоціації, поголів'я свиней за підсумками року істотно не зміниться.

«Ми не очікуємо ніяких змін. Можливо, будуть певні коливання, але істотного зниження не відбудеться. Зростання буде повільним, і цього року ми не побачимо збільшення поголів'я», — додав Артур Лоза.

За його словами, найбільший спад поголів'я свиней в Україні був зафіксований у першому кварталі 2016 р. Факторами такого скорочення стало різке падіння попиту на свинину — на 22%, збідніння населення, епідемія африканської чуми свиней (АЧС), а також російський мораторій на експорт української свинини.

Експерт додав, що ще одним негативним чинником, що вплинув на скорочення поголів'я свиней в нашій країні, стало скасування пільг для аграріїв з податку на додану вартість (ПДВ).

При цьому він повідомив, що особливістю галузі свинарства є її «інертність», внаслідок якої наслідки кризи, зафіксованої в 2016 р., будуть спостерігатися ще протягом довгого часу після її закінчення.

«Враховуючи інерційність галузі, криза протрималася певний період часу, і ці наслідки кризового впливу ми починаємо відчувати через 10 місяців, рік, півтора», — сказав експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво свинини в Україні скоротиться

Про це розповів голова Асоціації свинарів України (АСУ) Артур Лоза.

«Виробництво скоротиться порівняно з попереднім періодом на 1-3%, можливо, на 5%. Якщо «дно» попиту ми пройшли в 2016 р., то «дно» виробництва ми якраз зараз спостерігаємо, і лише до кінця року з'являться певні позитивні зрушення», — сказав він.

При цьому, за прогнозами голови асоціації, поголів'я свиней за підсумками року істотно не зміниться.

«Ми не очікуємо ніяких змін. Можливо, будуть певні коливання, але істотного зниження не відбудеться. Зростання буде повільним, і цього року ми не побачимо збільшення поголів'я», — додав Артур Лоза.

За його словами, найбільший спад поголів'я свиней в Україні був зафіксований у першому кварталі 2016 р. Факторами такого скорочення стало різке падіння попиту на свинину — на 22%, збідніння населення, епідемія африканської чуми свиней (АЧС), а також російський мораторій на експорт української свинини.

Експерт додав, що ще одним негативним чинником, що вплинув на скорочення поголів'я свиней в нашій країні, стало скасування пільг для аграріїв з податку на додану вартість (ПДВ).

При цьому він повідомив, що особливістю галузі свинарства є її «інертність», внаслідок якої наслідки кризи, зафіксованої в 2016 р., будуть спостерігатися ще протягом довгого часу після її закінчення.

«Враховуючи інерційність галузі, криза протрималася певний період часу, і ці наслідки кризового впливу ми починаємо відчувати через 10 місяців, рік, півтора», — сказав експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Іноземні компанї відмовляються інвестувати в тепличний бізнес України

Саме з цих причин кілька років тому в Україні припинили роботу чимало підприємств, які вирощували овочі в закритому ґрунті. Але проблеми з енергоносіями не скінчилися. Їх відчувають навіть закордонні інвестори. Нині охочих вкладати кошти у розвиток тепличних господарств украй мало. Навіть іноземці, які торік інвестували в цю галузь, не впевнені в завтрашньому дні.

П'ять років тому нідерландець Майкл Хондерс із командою нідерландських фермерів вирушив до Казахстану, Грузії та України, щоб вирощувати овочі за сучасними технологіями. Згодом у м. Буську Львівської області він заснував компанію «Галіція Ґрінері», а сам став її комерційним директором.

 «Дешевизна виробництва в пострадянських країнах — міф. Усе обладнання довелося закуповувати в Нідерландах, а витрати, наприклад, на електрику — непередбачувані: тарифи змінюються майже щомісяця», — розповів Майкл Хондерс.

Закордонні інвестори свої прибутки на законних підставах виводять за кордон. В Україні залишається заробітна платня, плата за оренду землю, енергоносії тощо. Українські тепличники витрачають свої прибутки в Україні, тим самим підтримуючи вітчизняну економіку.

Крім того, негативно вплинуло на тепличне виробництво закриття хімічних підприємств, які випускали мінеральні добрива.

Також здали свої позиції господарства, що вирощували посадковий матеріал. Тепер усі ці компоненти — від посадкового матеріалу до технологій — тепличні господарства України закуповують за кордоном.Тепер власникам теплиць надзвичайно складно говорити про рентабельність тепличних господарств у 100—150%, що було результатом дешевих енергоносіїв.

kurkul.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview