212 фермерських господарств отримають 65 млн гривень

Всього на одержання такої підтримки претендувало 308 фермерських господарств.

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

«За держпрограмою надання кредитів фермерським господарствам у цьому році  вдалося задовольнити 70% заявок. Зазначу, з Луганської та Донецької області задовольнили 100% заявок. Перевага надавалась тим господарствам, які мають в обробітку до 500 га землі,  є членами кооперативів або займаються розведенням ВРХ,  ягідництвом, виноградарством чи органічним виробництвом, а також чия діяльність показує динаміку розвитку. Важливим є те, що вперше фінансову підтримку отримає  сімейне фермерське господарство», - повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час виступу на міжнародній виставці ефективних рішень для агробізнесу «АгроКомплекс 2017».

Загальна сума асигнувань, визначених програмою на 2017 рік, складає 65 млн гривень, що у 4 рази більше ніж минулого року (2016 – 15,7 млн).

До складу конкурсної комісії, яка проводила конкурсний відбір та займається формуванням реєстру фермерських господарств для одержання фінансової підтримки, увійшли: представники громадських організацій, профільних асоціацій, дорадчих служб, представники Мінагрополітики, Укрдержфонду. Усі засідання комісії транслювалися у режимі  онлайн.

Після погодження Мінагрополітики реєстру фермерських господарств, що отримали право на одержання фінансової підтримки, міністерство спрямує розподілений обсяг коштів до Укрдержфонду, який укладатиме з ФГ-переможцями конкурсу договори про надання кредитів та перерахує їм бюджетні кошти.

Довідка:

Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” за  бюджетною програмою “Надання кредитів фермерським господарствам” передбачено бюджетні асигнування в обсязі 65 млн грн, з яких: 25 млн грн – за рахунок загального фонду, 40 млн грн за рахунок спеціального фонду.

Відповідно до Порядку  використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам,  затвердженого постановою Уряду № 1102 від 25 серпня 2004 року, фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається  фермерським господарствам у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, за умови  забезпеченням виконання зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів та створення нових робочих місць у селі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які області найбільше потерпають від агрорейдерства

Про це повідомила заступник міністра юстиції України з питань державної реєстрації Олена Сукманова, пише Укрінформ.


"Хотіла звернути увагу на досить важливу річ: внаслідок роботи антирейдерських штабів ми побачили, що не у всіх регіонах є проблеми агрорейдерства. Наприклад, західні та східні області взагалі не мають такої проблеми. Найбільше скупчення сільськогосподарських земель тільки в центральній частині України. Там дійсно маємо проблеми", - сказала Сукманова.

Вона нагадала, що за ініціативи Міністерства юстиції з 15 серпня по всій України почали працювати антирейдерські штаби.

"Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів, вони працюватимуть до 15 листопада. Створення таких штабів було ініціативою міністерства. Звичайно, що вона не виникла просто так, був такий меседж від землевласників, від аграрних підприємств, від професійної спільноти, асоціацій. Нині наші представники в територіальних управліннях юстиції займають надактивну позицію у всіх засіданнях, консультаціях і тому подібне. І ми побачили, що це достатньо вдалий досвід", - наголосила вона.

За словами Сукманової, антирейдерські штаби стали унікальним майданчиком. "Не державним органом, а дійсно майданчиком, де спілкуються всі представники державних органів, які навіть теоретично мають чи можуть взяти участь у вирішенні подібних питань. Це і юстиція, і МВС, і Держгеокадастр, і прокуратура. До того ж, штаби створені на базі облдержадміністрації. Усі ці перераховані органи беруть участь у засіданні штабів. І коли на засідання з проблемою приходить фермер чи селянин, МВС, Держгеокадастр чи юстиція не можуть переадресувати вирішення питання комусь іншому, бо ж всі разом беруть участь у засіданні штабу, а значить - спільно вирішують проблему", - заявила вона.

Заступник міністра зауважила, що завдяки правоохоронним органам та оперативній роботі штабів вдалося запобігти виникненню будь-яких силових конфліктів.

За її словами, найпроблемнішими областями є Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська і Житомирська області.

"Але навіть у тих регіонах, де немає таких гострих питань, ми проводимо дуже корисну і важливу роботу. Наприклад, створили пересувні мобільні групи, які їздять по всій Україні, по всіх селах, по всіх районних центрах, і консультують людей. Цікаво, що зазвичай люди взагалі не звертаються з питаннями рейдерства. Приходять з дуже побутовими питаннями: як оформити земельну ділянку, спадщину, як отримати субсидію, одружитися чи розлучитися і тому подібне", - розповіла вона.

Сукманова повідомила, що на адресу штабів надійшло по всій Україні близько 300 звернень стосовно нібито рейдерських захоплень. З них тільки близько третини містили ознаки рейдерства. В інших фіксувалися якісь порушення, конфліктні ситуації, спір між сусідами тощо, зазначила вона.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нерівномірність розподілу бюджетних коштів - головний недолік дотацій для АПК

Левова її частка знову концентруватиметься у розпорядження кількох десятків сільгосппідприємств, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи проект Бюджетних висновків Верховної Ради України, підготовлений Комітетом з питань бюджету до першого читання проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» (реєстр. №7000 від 15.09.2017.).

Підпунктом 1.11 пункту 1 Бюджетних висновків передбачається доповнення Прикінцевих положень законопроекту №7000 пунктом 16 – щодо призупинення на 2018 рік дії абзацу другого пункту 16-1.6 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» №1877-IV від 24.06.2004.

Останнім передбачено, що з 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації буде здійснюватись у сумі не більше ніж 150 млн грн на одне сільгосппідприємство на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб. Така норма була запроваджена у якості своєрідного запобіжника, який унеможливлював би надмірну концентрацію сум держпідтримки в розпорядженні мізерної кількості сільгосппідприємств, пояснив науковець.

На його думку, у разі призупинення дії даної норми у Законі про Держбюджет-2018 ще на рік «законсервуються» наявні проблеми із виплатою бюджетних дотацій, що досить яскраво проявились у 2017 році – першому році функціонування відповідного напряму підтримки.

Йдеться, в першу чергу, про значну нерівномірність розподілу сум бюджетних дотацій, зазначив експерт. Адже за результатами семи порцій виплат бюджетних дотацій у 2017 році 50 сільгосппідприємств – найбільших їх отримувачів – тобто лише близько 2% від загальної кількості сільгосппідприємств, внесених у відповідний Реєстр, та менш як 3% сільгосппідприємств, що вже отримали такі дотації у 2017 році, – змогли сконцентрувати у себе понад 70 % загальної суми державної підтримки.

На решту 97% учасників даного напряму підтримки припадає менше 30% загальних сум бюджетних дотацій. Станом на кінець жовтня вона становить не більше 350 тис. грн на рік в середньому на одне таке підприємство, зауважив експерт.

Очікувалося, зазначив він, що за результатами виплати дотацій у 2017 році порядок функціонування даного напряму підтримки у 2018 році буде скориговано – особливо з врахуванням необхідності продовження дії цієї, безумовно, корисної програми. Проте замість очікуваного удосконалення порядку виплати дотацій Комітет з питань бюджету ВРУ вирішив «заморозити» на 2018 рік дію важливого запобіжника, який зміг би усунути ключовий недолік даної форми підтримки – нерівномірність розподілу бюджетних коштів.

Таке рішення Комітету може похитнути довіру значної кількості сільгосппідприємств до даної програми підтримки та зумовити їх відмову від участі у ній. Причому таке рішення окремих сільгосппідприємств лише на руку найбільшим реципієнтам даної форми підтримки: чим менше коло учасників, тим більший розмір бюджетних дотацій, отримуваних тими сільгосппідприємствами, які залишатимуться у відповідному Реєстрі.

Без застосування запобіжників щодо обмеження частки окремих сільгосппідприємств та пов’язаних з ними осіб у загальній сумі бюджетних дотацій цей напрям державної підтримки фактично спрямовується лише на стимулювання подальшої концентрації аграрного капіталу, сприяння розвитку надпотужних переважно інтегрованих сільгосппідприємств.

Натомість, раціональна аграрна політика повинна передбачати стимулювання розвитку якомога більшої кількості суб’єктів господарювання, адже це сприятиме збалансованості розвитку вітчизняної аграрної галузі.

Зважаючи на це, рішення Комітету з питань бюджету щодо незастосування у 2018 році запобіжника, який обмежував би максимальні суми бюджетних дотацій «в одні руки», одночасно із лобіюванням окремими групами збільшення обсягів фінансування даного напряму за рахунок зменшення фінансування по інших не менш важливих напрямах і програмах підтримки розвитку сільгосптоваровиробників, складно визнати економічно доцільним,  підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна та Саудівська Аравія підписали Меморандум про інвестиційне співробітництво в АПК

Від імені Уряду України Меморандум підписав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Міжурядовий документ на законодавчому рівні визначає конкретні напрями двостороннього інвестиційного співробітництва у сільськогосподарській галузі та механізми заохочення інвестицій у сільське господарство. Зокрема, Сторони здійснюватимуть обмін інформацією про інвестиційне середовище, включаючи аграрну політику, правила та регулюючі нормативні акти з питань залучення інвестицій, податкового регулювання, потенційних інвесторів із зазначенням їхніх потреб, а також наявність інвестиційних компаній, які мають намір проводити діяльність у галузі сільського господарства та діючі програми підтримки інвестицій.

«Сільське господарство є ключовою складовою торговельно-економічного співробітництва між нашими країнами, а частка продукції АПК в загальній структурі українського експорту до Саудівської Аравії є найбільшою. Підписання Меморандуму – це можливість розширити наше співробітництво у сфері сільського господарства та відійти від моделі прямих поставок сировини, залучивши інвестиції у вітчизняний агросектор, зокрема в переробну  промисловість. Уряд України готовий надати  відповідне сприяння саудівським інвесторам», - прокоментував Максим Мартинюк.

Довідка:

Експорт сільськогосподарської продукції з України до КСА становить близько 80% від загального обсягу вітчизняного експорту до Королівства. За 9 міс. 2017 року експорт продукції сільського господарства склав 309,8 млн. дол. США. В основному експортувалися:

-  зернові злаки – 254 млн. дол. США;

-  олія – 25,2 млн. дол. США;

-  м'ясо та субпродукти (в основному, м'ясо птиці) – 11 млн. дол. США;

-  яйця птиць – 1,6 млн. дол. США;

-  масло  – 1,7 млн. дол. США.

Обсяг імпорту незначний.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українців нагодують європейськими ГМО-продуктами

Кабмін хоче змусити українських виробників маркувати продукцію, що містить генно-модифіковані організми (ГМО) як в Європі. Тобто, при вмісті ГМО на рівні 0,9% і більше в продуктах харчування, кормах і ветпрепаратах на кожній пачці виробник зобов'язаний буде написати «Ця продукція містить ГМО» або «Ця продукція містить генно-модифіковані організми».

Що випливає з норм законопроекту, який КМУ недавно подав у Верховну Раду (№7210 від 19 жовтня 2017 року), щоб привести наше законодавство у відповідність з Регламентом № 830/2003 Європарламенту і Ради ЄС, пише
ubr.ua.

Як відзначають автори в пояснювальній записці, головна мета документа - надійне і повне інформування споживачів про наявність ГМО в продуктах, щоб українці могли робити усвідомлений вибір при покупці. Брати товар з модифікованими організмами або без них.
 

Нове маркування

Законопроект пропонує змінити норми відразу чотирьох законів:

    
«Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні ГМО»;
    
«Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів»;
    
«Про захист прав споживачів»;
    
«Про ветеринарну медицину».

В основному правки стосуються зміни порядку і конкретизації вимог до маркування та відстеження продукції з ГМО.

«Це пов'язано з зобов'язаннями України, взятими під час підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Одним з нововведень є маркування ветеринарних препаратів спеціальною позначкою «Ця продукція містить ГМО», - розповів адвокат Pavlenko Legal Group Сергій Олексин.

Перш за все, новий закон торкнеться виробників ветеринарних препаратів і кормів для тварин. Кормові добавки, премікси і готові корми повинні містити позначку про наявність у складі продукції ГМО.

«Якщо питання використання ГМО в продуктах харчування і косметиці, так чи інакше, було врегульоване, то виробництво продукції для тварин не підлягало такому щільному контролю», - зазначив  керуючий партнер юридичної компанії "Тарасов і партнери", адвокат Андрій Тарасов.

Разом з тим документ не стосується медикаментів для людей або тварин, а також методів зміни генетики, які не є генною модифікацією.

Така ж позначка передбачена для продуктів харчування, які містять частку ГМО в кількості 0,9% і вище. Для нефасованих продуктів, наприклад, що відпускаються на вагу, ця інформація повинна бути вказана в супровідних документах на товар.

Буває, що потрапляння ГМО-домішок в незначних кількостях (до 0,9%) неминуче в силу технічних особливостей виробництва. Тоді не потрібно маркувати продукцію, але виробникові доведеться підготувати докази, що він вжив усі можливі заходи для запобігання попаданню модифікованих організмів в свою продукцію.

Відмітки «без ГМО», які застосовуються зараз, підприємства зможуть ставити тільки при бажанні. Наприклад, щоб відрізнятися від конкурентів. Але в такому разі все одно доведеться запастися відповідними доказами, як того вимагає закон про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів.

І тут наші виробники можуть зіткнутися з новими труднощами, пов'язаними власне, з перевіркою на вміст ГМО.

Проблеми ідентифікації

У країні функціонують кілька молекулярно-генетичних лабораторій, що спеціалізуються на продуктах харчування, куди повинні відправляти зразки товару підприємства.

«Для оперативної і злагодженої роботи кількість таких пунктів варто було б збільшити як мінімум в чотири рази, з урахуванням того, що перевірку продукції в лабораторії треба робити мінімум два рази на місяць - при цьому спочатку перевіряється серія сировини на вміст ГМО, а потім вже готова продукція», - зазначила юрист АК «Прайм» Анастасія Бірюк.

За її словами, в країні має бути мінімум 25 лабораторій. У кожній області України при відділеннях Держпродспоживслужби вже існують лабораторії, але далеко не всі вони облаштовані відповідною технікою.

При цьому сама процедура реєстрації ГМО не ускладнюється, а тільки конкретизується порядок її проведення, уточнятся відомості, які повинні вказуватися.

Реєстрація по-новому

Виробники харчових продуктів, кормів та інших товарів не зможуть виводити на ринок продукцію з модифікованими організмами, до моменту державної реєстрації їх джерела. Поки досить реєструвати тільки саму продукцію з ГМО.

Вміст цих організмів в українських продуктах також поки ніяк не регулюється. Є встановлений законом порядок реєстрації продуктів, вироблених з використанням ГМ-технологій. Все, що є в цьому реєстрі дозволено до використання, все інше заборонено. Проводить реєстрацію та веде реєстр Держпродспоживслужба.

«Якщо продукція, що містить ГМО, вводиться в обіг вперше, необхідно складати письмову декларацію із зазначенням кожного продукту. Зокрема, вказувати інформацію про кожний інгредієнт харчової продукції та кормів (добавок), вироблених з ГМО, його унікальний ідентифікатор, а також реєстраційний номер такої продукції в держреєстрі ГМО», - зауважила Анастасія Бірюк.

Зараз в держреєстрах фіксують сорти рослин, породи тварин, створених на основі модифікованих організмів, а також ГМО джерела кормів. Окремо пропонується включити до реєстрів дані про ветпрепарати. Для них терміни розгляду заяв будуть не як для інших продуктів 120 днів з моменту подачі документів, а 210 днів.

«Крім того, до цих пір при ввезенні ветпрепаратів імпортер повинен реєструвати тільки джерело ГМО, то при прийнятті законопроекту імпортер зобов'язаний буде зареєструвати і сам препарат», - пояснюють юристи.

Так, законопроект зобов'язує виробників при проведенні держреєстрації ветпрепаратів включати відомості про модифіковані організми, що входять до їх складу.

«Такі зміни в цілому досить органічно вписуються в існуючу процедуру реєстрації ветеринарних препаратів. Фактично покупці ветпрепаратів знатимуть, чи отримують їх домашні тварини ГМО», - вважає Сергій Олексин.

За його словами, введення законопроекту не є формальним виконанням умов Угоди про асоціацію з ЄС, оскільки виробники продуктів тваринного походження зможуть контролювати, чи є їх продукція екологічно чистою або містить ГМО.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найефективніше використовують землю агрохолдинги (інфографіка)

Вони мають локальну конкурентоспроможність та потребують державних пільг і дотацій, а також створення державних фондів підтримки, локальних кредитних спілок.

До такого висновку прийшли в Українській аграрій конфедерації, проводячи дослідження ефективності аграрного бізнесу в Україні. Результати були презентовані в рамках виставки «Агрокомплекс-2017», пише landlord.ua

В досліджені взяли участь 8500 виробників аграрної продукції. Показники оцінювались за 2015 і 2016 роки, а всі підприємства розподіли на 6 груп залежно від кількості землі в обробітку – до 100 га, 100-200 га, 200-1000 га, 1000-5000 га,  5000-10000 га і більше 10000 га. Критерії для порівняння – кількість створених робочих місць, сплата податків, внесок у соціальну сферу, ефективність з точки зору врожайності культур/продуктивності тварин тощо.

«Ми отримали інформацію від Державної фіскальної служби, Держгеокадастру, Держстату, а також безпосередньо від сільськогосподарських підприємств, — зазначив президент УАК Леонід Козаченко, презентуючи результати дослідження. — Ці дані можуть стати відправним пунктом для формування державної стратегії розвитку АПК».

Роблячи висновки, Козаченко зазначив, що середнім виробникам доцільно вдосконалювати технології та розвивати локальну конкурентоспроможність. Тут в нагоді стануть часткові державні пільги та дотації.

Великі вертикально інтегровані підприємства мають більші перспективи. Їм легше просувати свою продукцію на світовому ринку. Окрім того, агрохолдинги мають вплив на глобальну політику. Тому сприяти їх розвитку потрібно, дотримуючись антимонопольного законодавства. Великі компанії мають конкурувати.

Водночас, саме у них найвищі показники продуктивності використання землі, орендної плати, соціальних та інших виплат.

http://landlord.ua/wp-content/uploads/2017/11/111-1068x801.jpg

http://landlord.ua/wp-content/uploads/2017/11/222-1068x801.jpg

http://landlord.ua/wp-content/uploads/2017/11/333-1068x801.jpg

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview