23 агрокомпанії планують приватизувати

Про згідно з рішенням Кабміну повідомляють «Українські Новини», пише agravery.com

Так, до переліку були внесені такі державні підприємства, як Тульчинське виробниче підприємство з племінної справи у тваринництві, «Конярство України», «Укрліктрави», «Криворізький», «Кільчень», «Апостолівський», «Чутове», Богодухівський сільськогосподарський навчально-курсовий комбінат, «Благодатне», «Дністровський риборозплідник», Селекційно-генетичний центр із рибництва «Поділля», «Акваресурси», Експериментальний кефалевий риборозплідник, Регіональний дослідницько-експериментальний комплекс, «Володимирське», «Рассвет», «Центр Аквакультури», «Олександровский шовкорадгосп», «Ліктрави», «Україна».

Також до переліку були додані публічне акціонерне товариство «Тепличний комбінат», Лиманське державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство, Красноскільське державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство.

Ці компанії були внесені до переліку підприємств, які підлягають приватизації відповідно до закону «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі».

Нагадаємо, Кабмін пропонує Верховній Раді передбачити в доходах державного бюджету на 2018 рік 22,5 млрд гривень від приватизації державного майна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відкриття ринку землі не принесе Україні мільярди - експерт

Таку думку висловив Дмитро Корнійчук, політичний аналітик, президент Центру інноваційного консалтингу "КДА».

На його думку, не дарма тема земельної реформи піднялася саме зараз, так як населення України зубожіло за останні три роки, тому люди готові віддати останнє, щоб мати можливість платити за тарифами.
 
«Зараз створюється просто ґрунт для перерозподілу ринку землі. Ціни на продаж землі будуть набагато нижче, ніж в Європі. Звичайно, для деяких людей продати землю, яка не приносить їм прибутку, буде за щастя. Але ніхто не змусить людей продавати землі, якщо вони не хочуть», - сказав Дмитро Корнійчук.

Також експерт розвінчав міф про те, що іноземці не зможуть скупити землі. «Іноземці скуповуватимуть українські землі через свої дочірні компанії, які зареєстровані на території нашої країни. Все буде зроблено через цілком зрозумілі схеми. Також і холдинги через сторонніх осіб будуть скуповувати землю», - заявив Дмитро Корнійчук.

На його думку, головне для влади зараз запустити процес продажу землі.

«Ринок землі не принесе в бюджет мільярди, як розповідає нам влада. Також як нам обіцяли мільйонні інвестиції і дешеві товари з Європи після підписання угоди про Асоціацію з ЄС. Але по факту, через девальвацію гривні, імпортна продукція стала ще дорожче, а українських виробників досі не дуже раді бачити на європейському ринку», - підсумував експерт.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яким буде українське сільське господарство через 5 років: роботи, блокчейн і 100 мільйонів тонн зернових

 

Сьогодні я хочу ще раз уявити, яким буде найближче майбутнє українського сільського господарства. Подивимося, чи будете ви сміятися ще через п'ять років.

Дрони над українськими полями

Дрони над полем уже нікого не дивують. А як щодо дуже великої кількості дронів, які виконують різні завдання? Недалеко від поля стоять вежі - не водонапірні, це станції підзарядки для цих дронів.

Щоранку фермер виїжджає на поле, щоб проконтролювати все, що там відбувається: посів, внесення ЗЗР, збір врожаю. Але крім цього у фермера і так багато справ, а в майбутньому стане ще більше (про це трохи пізніше). Так що замість нього над полем може кружляти зграя дронів: одні - його очі, які передають на планшет відео того, що відбувається, інші обприскують засобами захисту і так далі.

Я впевнена, що це логічний сценарій, тому що найцінніше, що у нас є - це час. І якщо є робота, яку техніка може виконати самостійно, то варто дати їй таку можливість.

Завдяки тому, що вартість акумуляторів падає, а ємність зростає, вже в недалекому майбутньому ми отримаємо такі акумулятори, які дозволять дронам довго кружляти над полями. А якщо акумулятор сів - долетіти до найближчої станції підзарядки.

На поле виїхали роботи

Роботам можна доручити буквально будь-яку роботу: сіяти, поливати, вносити добрива, збирати урожай, шукати хворі рослини, викорчовувати бур'яни. І, звичайно, техніка зменшує соціальні витрати аграрія і вирішує проблему плинності кадрів.

Втім, роботи не витіснять людей повністю. Ще не розроблений такий штучний інтелект, який умів би добре збирати спаржу (її необхідно збирати вибірково протягом декількох місяців). До того ж, кому-то потрібно контролювати роботу всієї системи. Але очевидно, що роботи будуть справлятися з більшістю поставлених завдань куди краще людей. Так що скоро на українських полях буде менше людей, зате більше штучного інтелекту, захованого в металеві корпуси різних форм і розмірів.

Є ще одна причина активно використовувати роботів: так як людей на планеті все більше, нам потрібно більше їжі. Саме автоматизація збільшить врожайність і зменшить втрати при виробництві продуктів харчування.

 

Безпілотні вантажівки замінили перевантажені фури

Безпілотні вантажівки будуть перевозити добрива і насіння, зерновоз - зерно з поля на елеватор, трали перевозитимуть техніку - і все це без участі людей. Вони також забезпечені датчиками, які не дозволяють машині їхати, якщо на неї завантажили більше, ніж треба або якщо є неполадки, які можуть стати причиною аварії.

Массачусетський технологічний інститут прогнозує, що безпілотні вантажівки їздитимуть по дорогах США вже через 5-10 років.

Річкова логістика - не предмет для сміху

Баржа з ​​кавунами, яка цього літа вирушила з Херсона до Києва і стала об'єктом насмішок, як і мої роздуми про дрони п'ять років тому - це тільки початок відновлення річкової логістики. В українських річок величезний потенціал - в радянський період по ним перевозили вантажів на 66 млн тонн. Знову ж таки, давайте згадаємо, що одна баржа може перевести в сотні разів більше вантажу, ніж одна фура.

Подальший розвиток інфраструктури, здійснюваний, в тому числі, і приватним бізнесом, як уже робив «Нібулон», дозволить українським автомобільним дорогам нарешті зітхнути вільніше. А заодно зменшить навантаження на зерновози «Укрзалізниці», з якими у аграріїв вже який рік виникають проблеми.

 

Фермерські кооперативи

У країнах, де добре розвинений агросектор, фермери активно створюють кооперативи. В Україні це явище не дуже розвинене. В першу чергу тому, що фермерські господарства стали активно розвиватися саме останнім часом. Я вірю, що українські фермери найближчим часом будуть зростати не тільки кількісно, ​​але і якісно, ​​з успіхом використовуючи переваги кооперативів: торговельних, фінансових, страхових і так далі - як це роблять їхні колеги з багатьох країн світу. Тому що вирішувати проблеми разом простіше, ніж окремо.

 

«Друкарський» ремонт - дешевше і швидше

3D-друк звільняє аграрія від залежності від виробників техніки і запчастин, прискорює і здешевлює виробництво потрібних вузлів і деталей. Друкувати вже можна не тільки з пластику, а з металу, скла, навіть органіки. Так що замінити зламану деталь в тракторі, використовуючи 3D-друк, реально і вигідно. Особливо це важливо для невеликих фермерських господарств, які мають у своєму розпорядженні більш скромні фінансові ресурси і менші можливості купити все про запас.

 

Поновлювані ресурси з полів

У аграрної галузі є одна цікава особливість: вона може сама забезпечити себе енергією, на відміну від будівельників, офісних працівників та інших. А все тому, що газ, електрику і тепло можна виробляти просто на полях - з відходів виробництва або завдяки енергії сонця і вітру.

У 2020 році Україна відмовилася від імпорту газу з інших країн. Це сталося завдяки зростанню видобутку власного природного газу і зростання виробництва біогазу.

Також аграрії збільшили свою незалежність від традиційних виробників енергії завдяки тому, що отримали дешеві кредити на установку сонячних і вітрових електростанцій, теплових насосів. Зараз такі кредити вже пропонує «Укргазбанк», а протягом найближчих років до нього підключаться і інші.

Блокчейн гарантує безпеку української продукції

У 2018 році всі державні реєстри стали перекладатися на технологію блокчейн. Завдяки цій технології реєстри не можна підробити. Тепер блокчейн гарантує якість української продукції - всі дані про походження сировини, насіння, кормів, добрив, ідентифікації тварин, всі операції записані в такому вигляді, що їх неможливо фальсифікувати.

 

Аграрії і мобільні оператори співпрацюють один з одним

SIM-карта в телефоні - потужний інструмент агробізнесу, тому що вона може передавати дані від вас до співрозмовника, а також від машини до машини, скажімо, між комп'ютером в офісі і трактором в полі.

Крім того, мобільні оператори надають аграріям додаткові послуги, актуальні саме для них: прогноз погоди, аналітику, дані про стан грунту, навіть фінансові кредити або цільове інвестування. Цільова аудиторія у таких сервісів вже є - дрібні фермери та індивідуальні господарства, які не володіють настільки серйозними фінансовими ресурсами, як агрохолдинги.

 

Сільським господарством займаються в містах на вертикальних фермах

З огляду на прогнози зростання кількості населення на Землі - 10 мільярдів чоловік до 2050 року, - світу знадобиться більше площ для сільського господарства і зростання врожайності. Тому сільським господарством почали займатися не тільки в селах, а й у містах.

Такі ферми заполонили українські міста і дають нові робочі місця. Особливо перспективно влаштовувати їх в невеликих містечках на сході країни, які раніше були промисловими, але постраждали через економічну кризу, або бойові дії.

 

Точне землеробство стало must-have

Точне землеробство - це підхід до сільського господарства, який дозволяє йому працювати як годинник завдяки високим технологіям. Використовуючи синергію супутників, роботів, великих даних, мобільних пристроїв, штучного інтелекту, інтернету речей і всіляких датчиків, які контролюють всі процеси на полі і за його межами, можна досягти вражаючих результатів: знати, в якому місці на полі урожай вже дозрів, а де ще немає, розуміти стан грунтів і вносити саме таку кількість добрив, як треба, заздалегідь відстежувати зміну погоди, домагатися кращого результату з меншими витратами грошей і ресурсів.

Точне землеробство робить роботу аграрія такою ж точною і ювелірною, як і робота хірурга. І для українських аграріїв стати такими хірургами - перспектива найближчого десятиліття.
 

Розквіт агро-IT-стартапів

Сучасний агробізнес неможливий без технологій, а технології - без інновацій. Ці інновації розробляють не тільки вчені в лабораторіях, а й стартапери, чиї проекти складають конкуренцію потужним індустріальним гігантам.

Grammarly, Gitlab, PetCube, Ecoisme, SolarGaps ... Список можна продовжувати ще довго. Це стартапи з українським корінням, які завоювали визнання в світі. Однак в Україні є і перспективні стартапи в аграрній сфері. Наприклад, Agri Eye, який розробляє технологію дистанційного зондування та аналізу грунту. Envi Sensor - датчик СО2 в повітрі, який регулює його подачу при необхідності. Petiole - трекер росту рослин.

 

Технології як драйвер зростання аграрного експорту

Україну в світі знають не тільки завдяки зерну або олії, але і завдяки молоку, м'ясу, консервам, органічній продукції. Український агробізнес остаточно переорієнтувався на Європу і Азію, в тому числі завдяки такому масштабному освоєнню технологій - тому що вони дозволяють дотримуватися високих стандартів якості. Тепер повсюдно використовуються системи автоматичного доїння, і молоко приватників, яке раніше було непридатне для вживання, теж йде на експорт в Європу, Азію, Африку.

Але і про зернові не варто забувати: врожайність в Україні досягла 80 центнерів з гектара, а урожай зернових - 100 млн тонн. Щоб підлаштуватися під такі потужності, парк зерновозів «Укрзалізниці» став найбільшим в Європі, розвиваються Південний і Чорноморський порти.

 

Український фермер стає виробником

80 центнерів з гектара - це, звичайно, добре, але не найголовніше досягнення українського аграрія через 5-10 років, і навіть не найголовніша його турбота. Тому що він вже зайнятий керуванням переробними потужностями: на вітчизняний та європейський ринки пішли українські дитячі суміші, соєві шрот і олія, консерви і так далі - товари, над якими необхідно попрацювати більше, ніж просто над збором врожаю, але які приносять великий дохід.

А для цього потрібно домовитися з іноземними супермаркетами, налагодити доставку в інші країни, застрахувати вантаж. Саме тому часу відвідувати щоранку поля немає - замість аграрія за всім стежать дрони, які виводять дані на планшет або на величезний монітор на всю стіну прямо в його кабінеті.

 

В Україні з'явилися цифрові ферми

На них домінують не люди - зооінженери, ветеринари, агрономи. Тепер тут заправляють роботи, гаджети, месенджери і цифри. Людей зовсім мало - щоб контролювати роботу такої ферми, не потрібно багато співробітників. Але в селі все одно багато жителів, тому що така ферма має відмінні фінансові результати, платить досить податків в бюджет, і на ці податки сільрада побудувала хороші дороги, організувала місця для відпочинку, клуб, фастфуд - зробило село комфортним для життя, і приводів виїхати жити в місто у селян все менше. При необхідності до міста можна легко дістатися на автобусі, який ходить чітко за розкладом. А на переробному заводі в тому ж селі працює в основному місцева молодь.

Можливо, комусь ці прогнози здадуться нереалістичними, але згадайте, що говорячи про дрони п'ять років тому, я мала рацію. Не треба недооцінювати наших аграріїв. Сучасний агробізнес вже позбувся п'яних трактористів, яких не можна застати на роботі. Ця галузь здивує вас своїми технологіями.

Автор: Владислава Рутицька, віце-президент фонду SigmaBleyzer

За матеріалами: AIN.UA

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Трансформація молочної галузі потребує спільних зусиль

Головною метою конференції є підвищення обізнаності зацікавлених сторін, які залучені до молочної галузі, про систему контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків і важливості використання найкращої практики для виробництва безпечних молочних продуктів.

«Молочна галузь є специфічною, соціально та економічно важливою в структурі АПК. Її потенціал наразі нереалізований, галузь знаходиться в стані трансформації і дуже важливо знайти правильні кроки, щоб надати потужний поштовх для її розвитку. Сьогодні ми вже маємо реальні зміни, такі як зміщення виробництва молока від господарств населення до сільськогосподарських підприємств, підвищення продуктивності корів, збільшення частки молока екстра-класу. Зростання цін на світовому ринку та відкриття нових ринків призвело до збільшення експорту української молочної продукції за останні вісім місяців на 81%. Але важливим є не тільки нарощення експорту, а в першу чергу забезпечення українського споживача продукцією належної якості. Тут налагодження контролю за якістю і безпечністю молочної сировини відіграє важливу роль», - зазначила заступник міністра АПК Олена Ковальова.

За її словами, трансформація галузі повинна відбуватися за державної підтримки. Уряд у 2018 році планує суттєво збільшити видатки на розвиток галузі тваринництва. Проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачені на це видатки в обсязі 2,3 млрд грн.

Окрім того, Олена Ковальова акцентувала увагу на тому, що реформування системи державного регулювання у сфері безпечності харчових продуктів, передбачає підвищення відповідальності операторів продовольчого ринку за дотримання вимог до якості та безпечності харчових продуктів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через погодні аномалії постраждав урожай кукурудзи, сої та соняшнику – Укргідрометцентр

Про це ГолосUA повідомила начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко.

«Нам варто чекати хорошого врожаю зернових. З ранніми зерновими все склалося, не дивлячись на заморозки, які спостерігалися і в травні і в червні. Період сухої та спекотної погоди припав на другу половину літа, що негативно позначилося на врожаї пізніх культур. Зокрема кукурудзи, сої та соняшнику. Дане погіршення врожаю не є катастрофічним для країни»,- сказала Т. Адаменко.

Експерт уточнила, що найбільше від посухи постраждали саме ті регіони, які традиційно були ключовими у збиранні зерна – Черкаська, Полтавська та Кіровоградська області.

«Центр посухи в цьому році перебував у центральних областях. Станом на кінець липня на території Київської області випало найменша кількість опадів», - відзначала Т. Адаменко.

Нагадаємо, станом на 22 вересня 2017 року в Україні зібрали 40 млн т зерна. Прибирання зернових культур здійснено на площі 10,1 млн га, або 70% до прогнозу, а показник середньої врожайності становив 3,84 т/га (у 2016 р. — 3,94 т/га).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Києві відбудеться Міжнародна виставка Ukrainian Food Expo

23-24 листопада 2017 у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» вперше відбудеться міжнародна виставка продовольчої продукції Ukrainian Food Expo.

В останні роки назрівала гостра необхідність проведення в Україні виставки, яка б об'єднала всі продовольчі сектора на одному бізнес-майданчику для продуктивної співпраці з українськими та іноземними закупщиками. Рада з питань експорту продовольства (UFEB) створює такий майданчик на виставці Ukrainian Food Expo і запрошує до участі виробників та переробників продовольства, постачальників технологій, обладнання та послуг для харчової промисловості.

Тематика виставки охоплює всі напрямки харчової промисловості: м'ясний, молочний, кондитерський, олійно-жировий, фруктово-овочевий, бакалійний, а також напої, соуси, рибопродукти та ін. Крім того, передбачена окрема експозиція постачальників обладнання, технологій і послуг для переробки харчової продукції.

Серед відвідувачів виставки – іноземні трейдери і дистриб'ютори, великі торгові мережі, мережі магазинів формату «біля дому», представники інших сфер роздрібної торгівлі, товарних продовольчих ринків, оптово-роздрібних продовольчих складів і баз, підприємств громадського харчування, логістичних компаній і, звичайно ж, кінцеві споживачі.

Відвідувачі Ukrainian Food Expo познайомляться з новинками продовольчого ринку України, зможуть випробувати «в ділі» кращі рішення для організації власної переробки, знайдуть корисні ділові контакти і зміцнять вже існуючі зв'язки. Для максимально продуктивних переговорів на виставці буде працювати спеціальна бізнес-зона.

В рамках виставки пройде третій міжнародний Конгрес експортерів продовольства Ukrainian Food 2017, а також тематичні конференції та семінари по упаковці і технологіях переробки харчової продукції.

Реєструйтеся на участь або відвідування виставки вже зараз!

Сайт виставки ufexpo.com.ua.

За детальною інформацією звертайтесь:

Оксана Березовська
тел .: +380 67 443-24-38
          +380 50 144-86-11
e-mail: [email protected]

Анастасія Павлюк
тел .: +380 67 470-82-31
e-mail: [email protected]

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview