230 000 доларів США виділено на підвищення хімбезпеки України

Оскільки проект націлений на підвищення хімічної безпеки в Україні та зміцнення регулюючих інститутів та законодавства в даній області, під час зустрічі фахівці проаналізували прогалини у виконанні Роттердамської конвенції про процедуру попередньої обгрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі, і обговорили шляхи попередження незаконного обороту хімічних речовин і пестицидів в Україні.

До обговорення проблеми долучилися представники ЮНЕП (Женева), експерти Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, митних структур, науково дослідних інститутів, аграрного бізнесу, неурядових організацій та правоохоронних органів.

«Даний проект є надзвичайно важливим для загального розуміння ролі держави-члена в реалізації Конвенції та тих переваг, які отримають підписанти в міжнародній торгівлі. Цікаво те, що Україна досі жодного разу не інформувала Секретаріат про тих чи інших національних обмеженнях або рішеннях щодо імпорту хімічних речовин. Тому метою цього проекту, серед іншого, є заохочення країн до виконання своїх зобов'язань. Я впевнена, що проект має довгострокові перспективи навіть після закінчення зовнішнього фінансування », - коментує Налін Шарма, координатор Секретаріату Спеціальної програми ЮНЕП.

За результатами зустрічі було погоджено створити міжвідомчу робочу групу з Роттердамської конвенції, яка буде працювати над мінімізацією прогалин в реалізації зобов'язань України в рамках конвенції, і зосередити зусилля експертів на зміцненні потенціалу держави у протидії незаконному обігу пестицидів, розробити електронну навчальну програму і провести кампанію інституційного розвитку в декількох прикордонних областях України.

«У рамках проекту ми прагнемо ще раз підкреслити вагому роль всіх сторін, які приєдналися до конвенції. Роттердамська конвенція не встановлює ніяких обмежень чи бар'єрів в міжнародній торгівлі, а тільки вимагає інформувати Секретаріат про рішення щодо імпорту хімічних речовин, прийнятих на національному рівні. У свою чергу, в рамках конвенції країна-член буде проінформована про обмеження і правила інших країн-учасниць і, таким чином, зможе більш ефективно координувати свої міжнародні торговельні відносини. У той же час ми вітаємо пропозиції щодо вдосконалення системи взаємодії між учасниками та відкриті до діалогу », - розповідає Христина Фюел, фахівець Секретаріату Роттердамської конвенції, ФАО.

Нагадаємо, що Спеціальна програма ЮНЕП спрямована на підтримку інституційного розвитку країн для більш ефективної реалізації Базельської, Роттердамської та Стокгольмської конвенцій, Мінаматской конвенції та Стратегічного підходу ООН до міжнародного регулювання хімічними речовинами (SAICM).

Для участі в Програмі було подано 54 заявки з 45 країн світу, і Україна стала однією з семи країн, які отримають фінансування в рамках даного проекту. Реалізація покладено на міжнародну неурядову організацію Green Cross Switzerland.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна забезпечує 25% виробництва м’яких ягід у Східній Європі

Про це під час секції «Експорт і переробка» в рамках IV Національного дня саду повідомила керівник Info-Shuvar, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи Тетяна Гетьман, повідомляє AgroReview.com.

«Серед країн Східної Європи Україна забезпечує майже 25% виробництва м’яких ягід  і приблизно 10% - твердих ягід. Але в експорті нас майже не помітно. Це ї є відповідь на запитання, чому наші виробники не мотивовані виходити на зовнішній ринок – поки що вистачає внутрішнього збуту. Поки що маржа достатня. Але це тимчасово. Ми мусимо думати про експорт», - сказала Тетяна Гетьман.

Експерт розповіла, що споживання свіжих ягід у світі щорічно зростає на 15%. Головні споживачі – це США, Росія, Німеччина, Великобританія, Бельгія та Франція. Майже половина світового обсягу торгівлі припадає на суницю садову, споживання якої зростає щороку приблизно на 3-5%. Але з кожним роком ця ягода незначно поступається своєю часткою лохині та малині, які є лідерами за темпами зростання продажів у світі (17-20% щорічно).

За словами Тетяни Гетьман, обсяг ринку твердих ягід в Україні складає близько 65 тис. тон або  53 млн дол., а м’яких - 55  тис. тон  або 51 млн дол.

У 2010-2013 роках в нашій країні відбувся бум задання нових ягідних насаджень. Лідерами за розширенням виробничих площ (а в перспективі лідерами за зниженням ціни) є малина, лохина і смородина. За словами експерта, зниження ціни сприятиме зростанню споживання цих ягід на внутрішньому ринку.

У той же час ціни на черешню та суницю лишатимуться стабільними, оскільки процес розширення плантацій під ними загальмувався.

Тетяна Гетьман прогнозує, що в Україні й надалі продовжуватиметься розвиток сегменту заморозки ягід, кооперації виробників, а також вирощування органічної продукції на експорт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де шукати нового міністра АПК?

Чутки про цю відставку ходили щонайменше з початку 2017 року, хоча достовірно відомо про неї стало за кілька днів.Ірина Паламар також зазначила: "Часом спілкування між міністерством та профільними асоціаціями й бізнесом було складним – не вдалося своєчасно зреагувати на кризу з африканською чумою свиней що коштувало економіці більше 1 млрд. грн. (а ще є питання щодо інструкцій по ящуру та нодулярному дерматиту), зберегти прозору й зрозумілу усім систему дотацій аграрних виробників, провести  повноцінну аграрну реформу й реформу самого управління в аграрному секторі  - Міністерства й служб (на діяльність яких сьогодні витрачається 70-80% коштів аграрного бюджету). Гостро стояли проблеми контролю за лісовою та спиртовою галузями. Не було обрано моделі підтримки особистих селянських господарств та кооперативного руху. Врешті-решт, міністр обіцяв надати приміщення для роботи профільних асоціацій в Міністерстві, але обіцянка так і не була виконана.

Загалом, аграрний сектор вкрай інерційний й результатами роботи будь-якого Міністра агрополітики є, в кращому разі, заділи його попередника, або й попередників. Виробничі цикли в тваринництві - від будівництва підприємства до отримання першого прибутку  - можуть рахуватися роками.

Проте ця відставка, ставить гостро питання інше питання - яким має бути Міністр аграрної політики та продовольства, щоби його дії буле ефективними та приносили користь суспільству, державі та галузі. Адже, Т. Кутовий став 18-м міністром незалежної України, й третім за останні три роки. Звичайно за такого кадрового калейдоскопу говорити про можливість реалізації будь-яких державних системних стратегій щодо галузі не доводиться.

Сьогодні реальна тактика та стратегія розвитку аграрної галузі знаходиться в руках бізнесу, який, орієнтуючись на наявні ресурси та ринкову кон’юнктуру, творить нинішнє сільське господарство України та візію його майбутнього. Саме тому, для прикладу, в Україні майже зникло вітчизняне сільськогосподарське машинобудування, але активно розвивається зерновий сектор чи птахівництво. Це потрібно чесно визнати.

Тому, можливо, наразі настав час шукати міністра не серед політиків та депутатів, а серед виробників чи фахівців, які будуть більше думати не про політичну доцільність, а про економічну ефективність сектору, що на очах перетворюється в локомотив національної економіки. Очевидно, що в такому разі, питання АЧС чи зовнішніх ринків не потрібно було б «педалювати» профільним асоціаціям чи великим виробникам -  воно вирішувалося б раніше ніж виникала проблема. Швидше за все й реформа галузі пішла б швидше й ефективність витрачання державних коштів була б вищою".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Києві застрелили колишнього в. о. директора Укрспирту Віктора Панкова

У Києві застрелили колишнього в. о. директора Укрспирту Віктора ПанковаУ Києві застрелили колишнього в. о. директора Укрспирту Віктора ПанковаУ Києві застрелили колишнього в. о. директора Укрспирту Віктора Панкова

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як заробити на спаржі в Україні

Володимир Білко: Вирощування спаржі відкриває багато перспектив для малого та середнього фермера, яким би видом діяльності він не займався - овочівництво, ягідництво чи садівництво. Навіть, якщо ви займаєтесь зерновими на невеликих (пайовики) чи середніх площах, спаржа допоможе вам краще «триматись на плаву» та не сильно  відволікатиме від основної діяльності. Оскільки починає давати урожай з середини весни, для фермера це «живі гроші» в той період, коли так необхідні кошти на пальне, добрива, насіння та інші витрати. 

Фермер тепличник-овочівник (а ціна на овочі різко впала в останні роки), вирощуючи спаржу буде взагалі поза конкуренцією, оскільки зможе дати і сезонну, і не сезонну продукцію, яка ціниться набагато вище. Популярності в Україні набуває закладання горіхових садів, раніше в міжряддях на перші роки росту, щоб мати хоч якийсь прибуток, рекомендували висаджувати суницю садову, овочі чи зернові, як високо рентабельну перспективу можна взяти ту ж таки спаржу. Ще  один її плюс, спаржа – це багаторічна, витривала, морозостійка культура, посадивши яку одного разу, ви зможете збирати урожай 10-15 років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейтинг найбільших власників зерносховищ в Україні

У трійці найбільших власників зерносховищ — ДПЗКУ, «Кернел Груп» і Держрезерв.

1. Державної продовольчо—зернової корпорації України (ДПЗКУ) — 39 підприємств, потужність 3,2 млн т.

2. «Кернел Груп» — 39 підприємств, потужність 2,3 млн т.

3. Держрезерв — 29 підприємств, потужність 2,1 млн т.

4. Glencore — 31 підприємство, потужність 1,6 млн т.

5. «Оптимус» — 29 підприємств, потужність 1,1 млн т.

6. «Нібулон» — 17 підприємств, потужність 1,1 млн т.

7. «Хліб України», ГАК — 14 підприємств, потужність 0,5 млн т.

8. «Сантрейд» (Bunge) — 5 підприємств, потужність 0,6 млн т.

9. Alfred C.Toepfer International Group — 10 підприємств, потужність 0,6 млн т.

10. «Агро-Трейд» — 10 підприємств, потужність 0,5 млн т.

11. Миронівський ХП — 6 підприємств, потужність 0,5 млн т.

За інформацією Андрієвського, більше половини зерносховищ в Україні — морально застарілі елеватори, що належать ДПЗКУ. Найчастіше, це бетонні елеватори, склади з напольним зберіганням, вони не технологічні і дуже затратні. Стан половини з них такий, що найближчим часом їх експлуатація стане неможлива

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview