170513

2500 гривень за корову: як уряд підтримає АПК

Про це заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду, повідомляє LANDLORD.

За словами очільника уряду,  продукція агропромислового сектору склала 5 частину всієї продукції, що виробляється в країні. В цьому році планується збільшення частки продукції з доданої вартості. Разом з цим найбільше зростання цін теж продемонстрвав агросектор.

«В цьому році ми даємо реальну підтримку фермерству, для того щоб і ціни залишались стабільними і якість залишалась високою. Ми направляємо 2,5 млрд гривень на будівництво молочно товарних комплексів. Це означає, що ми через ці 2,5 млрд надаємо кредити агропромисловим підприємствам, тім хто хоче будувати нові ферми, нові тварині комплекси. Ефективна ставка цих кредитів буде близько 3% у гривні до 5 років, цього достатньо абсолютно і всі асоціації це підтримують, або ми будемо компенсувати порядка 30% вартості, якщо не задіяні кредитні ресурси, якщо це справжні кошти підприємців, введених потужностей в експлуатацію», — заявив він.

В цьому році також передбачається сплата за утримання корови.

«Ми передбачаємо підтримку молочного стада фактично всім юридичним особам виробникам. Ми будемо компенсувати близько 1500 гривен в рік  на корову, що дає молоко. Для того, щоб ми теж збільшували надій молока, для нашої країни. Ми також хочемо стимулювати поголів’я в домогосподарствах, простими словами у людей в селі, хай утримають не менше 12 місяців молодняк ВРХ. І ми кожній такий родині, домогосподарству, за кожну голову такої худоби заплатимо в рік 2500 гривень»,- додав він.

Також в країні продовжить діяти програма відшкодування вартості вітчизняної техніки.

«На ці цілі ми в цьому році направляємо 1 млрд гривень. Фактично ми будемо компенсувати 25 % вартості сільгосптехніки, яка виробляєтеся в Україні. Компенсація передбачається тим хто купує таку техніку. Фактично ми очікуємо зростання кількості виробництва вітчизняної техніки, яка є конкурентною», — наголосив Гройсман.

Підтримка галузі садівництва та ягідництва відбуватиметься через компенсацію вартості саджанців.

«Ми також будемо підтримувати в цьому році садівництво та ягідництво, особливо це стосується малих, невеликих господарств.  Сьогоднішнім рішенням ми передбачаємо, що 70% вартості посадкового матеріалу буде компенсовано державою. Єдине питання щоб цей посадковий матеріал був вироблений в Україні. Ми розраховуємо збільшення площ під садами в Україні на більше 3 тисячі гектарів, завдяки цієї програми», — прогнозує Прем’єр-міністр.

На підтримку фермерства в цьому році передбачається 1 млрд гривень.

«Це, знов ж таки, здешевлення кредитів для фермерських господарств. Фактично кредити фермерам, під повною координацією асоціацій фермерів, будуть надаватись під 1% річний у гривні, все інше ми будемо компенсувати з державного бюджету. Ми передбачаємо для фермерів окрему підтримку у 40% відшкодування вартості вітчизняної с/г техніки. Всі ці рішення напрацювались спільно з аграріями спільно з асоціаціями. Я вважаю що це прозора, відкрита зрозуміла система», — стверджує голова уряду.

Також передбачається розстрочка на сплату ПДВ при ввезені обладнання

«Все обладнання, яке буде ввезено в Україну воно буде мати розстрочку по сплаті ПДВ на 24 місяці. Це означає, що воно буде відразу коштувати дешевше на 20%. Це дозволить модернізувати українське виробництво, створити нові робочі місця, створити якісний українськи продукт і бути конкурентними на міжнародних ринках, в тому числі», — підкреслив Володимир Гройсман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перед відміною продажу «домашнього» м’яса потрібно створити мережу сертифікованих забійних цехів

Таку точку зору висловила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар, пише AgroPolit.com.

«Коли розпочався галас навколо «заборони» селянського молока, згадали, що у нас іще не вирішена проблема із «домашнім» м’ясом. Тут, щоправда, інша ситуація. Основний фокус, якщо простими словами, на тому, де було забито тварину: чи в подвірних умовах, чи на бійні. На промислову переробку м'ясо від худоби подвірного забою не приймають уже давно. Заборону було введено 2010 року — на вимогу СОТ. Тому, якщо заколов удома кабанчика — то лише для свого вжитку, або ж на базар. Водночас частка худоби, вирощуваної селянами, в загальному обсязі тваринництва — також немаленька… Але розмови про те, що варто взагалі заборонити подвірний забій, точаться давно. Та це питання настільки болюче й соціально гостре, що його також постійно відкладають», — пише AgroPolit.com.

За даними заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, станом на 1 грудня 2017 року з 3,9 млн голів великої рогатої худоби — 2,7 млн вирощено в приватних домогосподарствах; з 6,5 млн свиней — домашніх 3,1 млн; із 1,4 млн овець і кіз — 1,2 млн «селянських».


Міжнародних вимог заборонити домашнє м'ясо немає. Однак Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» забороняє обіг м'яса без нанесених на частини туш позначок придатності.

"А такі знаки можуть наноситися тільки на бойні й тільки якщо в результаті предзабійного та післязабійного огляду не виявилося причин, за якими м'ясо може бути визнано непридатним для споживання людиною. Причому бойня має бути відповідно сертифікована. Єдине, що ця норма має вступити в силу за 2 роки", — пише видання.

Однак із квітня цього року набирає чинності інший пункт цього ж закону. Як зазначено у коментарі прес-служби Держпродспоживслужби України, «з 04 квітня 2018 року набирає чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Статтею 34 цього Закону вводиться норма щодо зменшення обсягів забою тварин не на бійні до трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин на тиждень». Іншими словами, якщо в селянина або малого фермера більше, ніж 3 кабанчики, то вже в «домашніх» умовах одночасно «колоти» їх вони не мають права. Це зазначено у п. 2 ст. 34 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

В тому  ж таки законі є ще одна дата: через 7 років із м’ясом забитих удома тварин вже навіть на базар не вийдеш — хіба що в сусіднє село.

"Якщо розглядати його з точки зору харчової безпеки, то така заборона цілком виправдана. Зрозуміло, що приватна особа навряд чи зможе дотриматися усіх вимог до цієї процедури. Однак перед тим, як впроваджувати якісь заборони, потрібно дати відповідну альтернативу. Тобто, принаймні розширити мережу забійних пунктів, відповідно обладнаних, і щоб доступ до них для селянина був якомога простішим. Поки що нічого схожого у нас немає", — пише видання.

Експерти теж налаштовані скептично.

"Заборону на подвірний забій запроваджують, але при цьому Мінагрополітики не організувало підготовчої роботи для реалізації такого рішення. Потрібно порахувати кількість сіл  і в кожному з них побудувати забійний пункт. А то складається ситуація, що житель села буде тримати свиню, поки вона не здохне? Як можна забороняти подвірний забій і не запропонувати людям нічого взамін? Тож для впровадження даного рішення вже мають бути побудовані сертифіковані забійні цехи, в яких буде дотримано всіх норм та правил біобезпеки", — наголошує голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які ключові переваги використання технології no-till

Про переваги та недоліки, а також про власний досвід використання no-till superagronom.com розповів експерт Сергій Прядко.

«Я прийшов до no-till випадково. Дізнався вперше про дану технологію із журналу саме в період кризи 2008 року — і побачив перспективу в агробізнесі в цілому та в технології no-till зокрема. Потужну школу no-till пройшов, працюючи в компанії «Агромир». Навчався також і в компанії «Агро-Союз». Продовжую навчатися й досі, адже якщо щось цікавить, то процес навчання не зупиняється ніколи», — розповідає пан Сергій.

За його словами, впроваджувати no-till на початку було важко, проте надзвичайно цікаво. При цьому, говорячи про переваги, варто зазначити, що в залежності від потреби технологія може бути корисною для широкого спектру потреб.

«Переваг у технології no-till багато, але кожен фермер знаходить для себе якусь одну головну перевагу, а решта йдуть уже як бонус. Для когось це 5 працівників на 2 000 га; для когось — вища врожайність у зоні недостатнього зволоження; для когось — відновлення природної родючості ґрунту та збільшення вмісту гумусу. Інші зменшують витрати на виробництво і таким чином виживають, не втрачаючи господарство. Дехто зупиняє ерозію на своїх полях завдяки no-till», — розповідає експерт.

Зазначаючи, що за правильного переходу вже у перший рік рентабельність щонайменше така ж, або й вища, ніж раніше з оранкою. А в подальшому рентабельність лише зростає, оскільки відшліфовується технологія, відновлюється кругообіг природних процесів та збільшується кількість гумусу в ґрунті.

"Більшість культур, які вирощуються в рослинництві України, прекрасно себе почувають за технології no-till, винятком є цукрові буряки та картопля оскільки під час збирання урожаю порушується структура ґрунту. Практичний досвід говорить про те, що в посушливих регіонах України врожайність за no-till є завжди вищою від урожайності за традиційних технологій. А от у регіонах із достатньою вологозабезпеченістю різниці у врожайності щодо традиційних та no-till технологій майже немає", — додає Сергій Прядко.

Наразі, використання технології no-till не є широко поширеним серед українських аграріїв, і за словами експерта, може бути викликане якимось зовнішнім чинником, який змусить аграріїв зменшити навантаження на ґрунт та змінити підходи до вирощування культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Син Черновецького скуповує українські агроактиви

Про це Економічній правді розповіли в компанії CIG, що належить українському бізнесменові Степану Черновецькому (синові екс-мера Києва Леоніда Черновецького).

У CIG розглядають варіанти придбання сучасних агропідприємств, пов'язаних з переробкою, зберіганням або транспортуванням продукції.

У минулому році компанія інвестувала відразу в два агропроекти.

У вересні 2017 року CIG вклалася в Kray Technologies, виробника найбільших в Україні агродронів для оприскування рослин на полях.

Вартість угоди з Kray Technologies - кілька мільйонів гривень. Серійне виробництво безпілотних пристроїв в Києві заплановано на 2018 рік.

Українськими дронами вже зацікавилася одна з американських компаній.

За оцінкою президента CIG Степана Черновецького, виробництво агродронів - дуже перспективний напрям у всьому світі.

Безпілотні пристрої оптимізують витрати середніх і великих фермерів на захист рослин, оскільки навіть зараз для обробки полів традиційно використовують дорогі наземний транспорт і малу авіацію.

 "Також ми інвестували у виробництво готової сільгосппродукції. Більш докладно розповісти про це зможемо трохи пізніше", - прокоментував президент і власник CIG Степан Черновецький.

Компанія має намір інвестувати в проекти, що виробляють продукти і технології, які затребувані на міжнародних ринках.

"Ми не прагнемо конкурувати з найбільшими українськими агрохолдингами, а більшою мірою зацікавлені в нішевих продуктах і послугах", - підкреслив Степан Черновецький.

Chernovetskyi Investment Group (CIG) - інвестиційна компанія на ринку СНД, заснована в 2013 році. Інвестиційний потенціал - понад 100 млн доларів.

У портфель компанії входять українські IТ-компанії: Eda.ua (входить в Foodout Group), Doc.ua, Softcube і Zakaz.ua. У 2015 році CIG інвестувала 1 млн доларів в платформу для дітей KIDO'Z (Ізраїль) і 1 млн доларів в міжнародний сервіс з продажу автобусних квитків Busfor.

У 2017 році проінвестувано індійський проект по доставці готових страв Inner Chef, а також компанію Kray Technologies, виробника комерційних дронів для агропідприємств.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рада відхилила президентський законопроект про земельну децентралізацію

Верховна Рада України відхилила президентський законопроект №7363 про передачу в комунальну власність об'єднаним територіальним громадам земель державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів.

Як інформує Цензор.НЕТ, на пленарному засіданні у вівторок на підтримку цього законопроекту не набралося достатньо голосів народних депутатів.

Крім того, парламент не прийняв альтернативні законопроекти №7363-1 авторства Олега Ляшка та №7363-2 Вадима Івченко.

19 грудня 2017 року комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав проект закону №7363 і рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект про земельну децентралізацію.

За словами заступника голови аграрного комітету Олександра Бакуменко в цей документ увійшов ряд ініціатив аграрного комітету, зокрема, щодо захисту майнових прав власників і користувачів землею, протидії протиправному поглинанню та захопленню аграрних підприємств, ведення Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на нерухоме майно, оподаткування земель.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Подобається'.

Українці з часом не стають прихильниками вільного продажу землі (інфографіка)

Про це свідчать дані, викладені на сайті Інституту соціології НАН України. Як вказано у файлі, дані соціологічних досліджень різних років зібрав та звів у таблиці кандидат соціологічних наук М.А.Паращевін. Останні викладені дані з цьогопитання - за 2014 рік, пише texty.org.ua.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview