3 ризики використання емфітевзису для власників земельних паїв

Про це пише AgroPolit.com у матеріалі «Темні води емфітевзису. Плюси та мінуси довгострокової «оренди по-новому»?».

Наразі в Україні під договорами емфітевзису 40 тис. га землі.

«Поки в Україні діє мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, емфітевзис залишається одним із найзручніших інструментів, як для власника, так і для користувача земельної ділянки. Завдяки йому власник отримує можливість «заробити» на своїй землі, а користувач — отримати актив для користування чи застави. Проте, є й ризики укладання договору емфітевзису, і власник має бути уважним, щоб потім не «потрапити на гроші» чи в податкову кабалу», — пише AgroPolit.com.    

Видання розпитало експертів ринку і виділило кілька ключових ризиків використання цього механізму.

"Насамперед потрібно пам’ятати, що податки за землю сплачує не користувач, а власник! Тож у договорі мають бути прописані умови, за яких власникові не потрібно буде платити податок за землю, якою хтось користується. По-друге, в договорі важливо прописати, що право продажу права на використання земельної ділянки чи її відчуження має бути узгоджене з її власником. Інакше ‒ власник може стати жертвою махінацій недобросовісного користувача. І наостанок: договір може бути розірвано у випадку, якщо одна зі сторін повідомила про його розірвання за 1 рік. А як же бути, якщо ви користувач, який розраховує користуватися землею протягом, скажімо, 80 років, а тут власник заявляє про розрив? Щоб у майбутньому не було такої ситуації, пропишіть у договорі умову, що розірвання неможливе раніше від зазначеного термін», — сказано у статті видання.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Корпорація “Рошен” інвестує 90 млн грн у створення Roshen Plaza

Теґи: 

Корпорація “Рошен” у поточному році інвестує 90 млн грн в створення громадського простору на території Київської кондитерської фабрики “Рошен”. Проект під робочою назвою “Рошен Плаза передбачає реконструкції та благоустрій території Київської кондитерської фабрики Roshen, повідомляє Національний Промисловий Портал.

Наприкінці весни на території фабрики буде відкрито демонстраційний центр з лінією виробництва шоколаду, де можна буде побачити тонкощі і особливості виготовлення солодощів, а до кінця року буде завершено перший етап благоустрою площі і відкритий безкоштовний сезонний каток.

Другий етап благоустрою завершиться у 2019 році, він передбачає встановлення динамічного фонтану і створення технічного комплексу для відеопроекції і світло-музичного шоу.

Сама ж фабрика не припинить своє існування, але її потужності будуть зменшені. Зокрема, в компанії “Рошен” запевнили, що “Київський торт” і надалі буде вироблятися на Київській кондитерській фабриці.

"На території фабрики залишиться частина виробничих приміщень, в одному з корпусів буде знаходитися офіс компанії, а також розташуються об’єкти громадського призначення", – повідомили в корпорації.

У корпорації зазначили, що концепція суспільного простору знаходиться в процесі доопрацювання, а роботи з реконструкції, імовірно, будуть закінчені до 2020 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна посіла перше місце в світі з експорту м'яса птиці до ЄС

 Про це повідомляє Євростат, передає УНН.

Друге місце в світі займає Гонконг. У січні-жовтні Гонконг експортував 122,1 тис. тонн м'яса птиці в країни Європейського Союзу. Замикає трійку лідерів Гана із показником експорту м'яса птиці у 113,4 тис. тонн.

Також повідомляється, що за рік (січень-жовтень 2017 до січня-жовтня 2016) Україна наростила експорт м'яса птиці до країн ЄС на 38%.

Нагадаємо, найбільшим виробником та експортером курятини в Україні вважається компанія “Миронівський хлібопродукт” з його брендом “Наша Ряба”.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії ризикують зіштовхнутися з критичним зростанням дефіциту добрив

ВАФ звернувся до Прем’єра-міністра України Володимира Гройсмана від імені організацій-членів: ГС «Аграрний Союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та Союз хіміків України з проханням розглянути можливість внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 року №1022, а саме виключити із п. 3 товарну позицію «3102 21 00 00 Сульфат амонію». Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Згідно з розрахунками вже цієї весни українські аграрії ризикують зіштовхнутися з критичним зростанням дефіциту сірковмісних добрив, потреба в яких оцінюється в 360–400 тис. тонн щорічно.

Протягом 2017 р. вітчизняними хімічними підприємствами вироблено близько 130 тис. тонн сірковмісних добрив, що втричі менше від потреби. На 2018 р. українськими підприємствами заплановано виробити 220–240 тис. тонн азотно-сіркового добрива гранульованого (АСДГ), сировиною для якого є сульфат амонію кристалічний капролактамовий.

Основним постачальником сульфату амонію в Україну був «ГродноАзот» (Білорусь), але після запуску аналогічного виробництва на «БелАгроФерт» (м. Гродно) уся білоруська сировина переробляється на місці. У зв’язку з чим поставки цього продукту в Україну припинено.

В Україні зазначена сировина відсутня, через те, що установка з випуску сульфату амонію на черкаському ПАТ «Азот» (у складі виробництва капролактаму) не працює близько п’яти років. Санітарна установка з виробництва сульфату амонію на ПАТ «Сумихімпром» є малопотужною і не покриває потребу вітчизняних підприємств.

Ситуацію загострено із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 року №1022, відповідно до якої з 01.03.2018 р. забороняється ввезення на митну територію України, зокрема, сульфату амонію російського походження, що на сьогодні є єдиним доступним джерелом постачання сировини для виготовлення сірковмісних азотних добрив.

Таким чином, реалізація положень цієї постанови частині зазначеної товарної позиції призведе до зупинки українських заводів, вивільнення сотень працівників та додаткових навантажень на ринок праці і соціальні страхові фонди. Сума недоотриманих державою податків і зборів лише від Групи компаній «УкрТехноФос» за 10 місяців п.р. складе близько 38,9 млн грн, з них: податку на прибуток – 10,8 млн грн, податку на додану вартість – 21,0 млн грн, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору – 7,1 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які найперспективніші зернові культури для України

Про це в газеті «АгроМаркет» пише аналітик «АПК-Інформ» Андрій Купченко, повідомляє AgroTimes.

За його словами, за експортної орієнтації українського зернового ринку базовим чинником, що має формувати майбутній урожай, є світовий попит на зернові.

Зокрема, відповідно до прогнозів USDA, чи не єдиною зерновою культурою, для якої прогнозується збільшення споживання у 2017/18 МР, є кукурудза. Обсяг світового споживання цієї культури американські експерти оцінюють на рівні 1063 млн тонн +3% до показника попереднього сезону.

Для виробництва цієї культури характерне зниження виробництва поточного сезону – до 1045 млн тонн (-3%), що нижче за обсяги глобального споживання й може бути привабливим сегментом у майбутньому сезоні, зауважив експерт.

Крім цього, він відзначив сегмент ячменю, де спостерігається глобальний тренд зниження виробництва, обсяги якого оцінюють у 142 млн тонн, що на 4% менше за тогорічний показник.

«Водночас попит знизився всього на 2% й становить 147 млн тонн, що також перевищує рівень виробництва. Враховуючи зниження виробництва цієї культури в ключових країнах – Канаді, Австралії та ЄС для України цей сегмент також є цікавим», – підкреслив Андрій Купченко.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Білл Гейтс вклав 40 млн доларів у створення ідеальної корови

Про це повідомляє Business Insider, пише НВ.

Засновник Microsoft має намір допомогти створити корову, яка зможе давати стільки ж молока, скільки і європейські породи, але буде добре переносити спеку, як африканські.

За словами Гейтса, нова порода корів допоможе подолати голод у бідних регіонах планети. В африканських країнах з'являться корови, адаптовані до місцевого клімату, що дають у чотири рази більше надоїв.

Поки що невідомо, як будуть виводити таку корову, але компанія GALVmed займається генетичними дослідженнями, а сам Гейтс пропонує використовувати штучне запліднення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview