178171

4 тис. локомотивів «Укрзалізниці» зношені на 90%

Про це виданню «Економічна правда» написав перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк, повідомляє АgroРolit.com.

Першопричиною можливого колапсу на залізниці він називає дефіцит локомотивів.

Довгий час існувала думка, що корінь проблеми криється в дефіциті вагонів. Але практика показала, що це не так – до старту минулого сезону ми підійшли з 14 тис. вагонами, рік по тому їх було 18,7 тис. одиниць, але помісячні обсяги зернового експорту від цього не збільшилися, –– зазначив заступник міністра.

Він вважає, що парк отрібно оновлювати і збільшувати, інакше в якийсь момент УЗ не зможе виконати взяті на себе зобов'язання через банальну несправність.

За його даними, на сьогодні у УЗ є близько 2000 електровозів і стільки ж тепловозів, але їх знос перевищує 90%.

"На жаль, обсяг закупівель нової техніки – кілька десятків одиниць – не може зрівнятися з потребою, яка обчислюється сотнями", –  написав М. Мартинюк.

І додав: "Функція забезпечення тягою залишається повністю у віданні держави, хоча реформою УЗ і передбачена поступова лібералізація. Однак, враховуючи, що це найбільш вигідний сегмент cargo-перевезень, УЗ не поспішає розлучатися з ним на користь приватних операторів. Тому в експортному сезоні 2018/2019 ми будемо діяти в умовах залізничного статус-кво".

Він вважає, що у 2018 році можна розраховувати на урожай не нижче торішнього –  60 млн тонн.

Сезон 2018/2019 галузь пройде успішно. Найімовірніше, ми вийдемо на врожай співставний з минулорічним (хоча деякі учасники ринку обережно прогнозують зростання на 2–4 млн тонн) і відповідний експорт – близько 45 млн тонн. Але без радикальних заходів, без лібералізації залізничних перевезень, доступу приватних операторів до ринку тяги, в умовах константи ємності внутрішнього ринку Укрзалізниця може мимоволі стати стопером розвитку агропромислового комплексу і економіки України в цілому, – вважає заступник міністра.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Овочева галузь гине в Україні

Овочева галузь гине в Україні. Так вважає депутат обласної ради, директор сільськогосподарського підприємства "С-Росток" Тахір Садрідінов, про що розповів у коментарі виданню "АгроЮг".

Компанія «С-Росток» була провідною овочевою компанією не тільки в Україні, але і в Європі. Але на даний момент ситуація така, що підприємство скорочує виробництво овочевих культур і більше переходить на технічні та зернові культури.

«На жаль, на сьогоднішній день відбувається стагнація і ми йдемо вниз. Піке таке, що ми напевно не вирулимо цей момент. Йдемо на соняшник, зернові. Ми стали такими ж традиційними сільськими господарниками, ніж городниками. Овочева галузь гине в Україні», – заявив Садрідінов.

Однією з причин занепаду овочівництва є державна політика, оскільки ціни масово ростуть і мати велике виробництво економічно не вигідно.

«Це коли є хороша машина, але немає бензину. Так і у нас. Ми побудували величезний термінал, найбільший в Україні, але, на жаль, він наполовину порожній, а тарифікація, оренда землі, послуги, електроенергія ростуть. Це все потрібно утримувати, що економічно дуже важко», – коментує директор підприємства.

Друга причина – це масова міграція кадрів. Багато спеціалістів їдуть закордон, де їм пропонують значно кращий оклад. Сільськогосподарські підприємства України не можуть конкурувати в цьому питанні.

«У нас сьогодні фахівець вищої кваліфікації не отримує 30 тисяч гривень, може десь на 17-18 тисячах він зупиняється. На сьогоднішній день все працює проти нас. Тому хотілося б, щоб швидше всі ці політичні негаразди закінчилися і економіка диктувала як людям жити. Це був би правильний підхід», – зазначає Садрідінов.

Садрідінов вважає, що незабаром близько 70% великих овочевих підприємств зникнуть і перекваліфіковуються. Оскільки не вигідно утримувати таку інфраструктуру. І щоб це запобігти потрібні квоти, дотації і нові «шовкові шляхи» для овочівників.

«Зерноводство у нас в Україні було завжди. А овочівництво це нововведення, яке впроваджували на промисловому рівні десь з 1965 року. Одним з основоположників цього напряму був мій батько. Ми більше 25 років збирали команду об'єднавши 5-6 колишніх колгоспів. А зараз ми знищуємо своїми руками. За рахунок політики, нераціонального бачення і економічної складової. Міністр сільського господарства повинен думати про сільське господарство: домагатися квот, дотацій...», – резюмував миколаївський аграрій Тахір Садрідінов.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як українські гриби зробити європейським брендом

Теґи: 

До цього Стасик самостійно займався збором грибів в Карпатах, сушив їх і продавав великими партіями, пише agroday.com.ua.

«В наших краях багато людей, які ходять у гумових чоботях по селу, але мають талановиті руки і душу,— каже Стасик. — Вони створюють унікальний продукт, який не потрапляє до нас — втрачається у тих селах, горах. Або люди просто починають спиватися від безвиході і втрачають бачення майбутнього».

Зрозуміло, що всі мрії впираються у фінансування, підкреслює підприємець, а альтернатива натуральним продуктам в Україні — лише супермаркети, які Стасик вважає «обдурюванням» людей.

Тому він вирішив поставити карпатський грибний бізнес на цивілізовані рейки. Зараз у Стасика консалтингова компанія, яка займається аутсорсингом продажів. У тому числі, її айтішники працюють над створенням тренд-платформи, яка б продавала не лише гриби, а й інші продукти, зібрані і перероблені у Карпатах.

Ми приймаємо гриби від збирачів, миємо їх, чистимо, маринуємо в банках, але в основному сушимо і пакуємо. “Одну партію на експорт в Європу вже відправили в Німеччину та Австрію, разом зі своїми знайомими, які возять туди ягоди, — розповідає Стасик. — І вона продалася”.

Поки він відправив гриби як сировину, але зараз налагоджує виробництво під вже зареєстрованим брендом ZKARPAT, розробив маркетинг, упаковку.

В переробку грибів, зібраних від населення у Карпатах, так, щоб виробництво відповідало європейським стандартам якості, потрібно приблизно 500 тис. євро, стверджує підприємець.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

3D-принтер пристосували для друку їжі

Про це пише propozitsiya.com.

Головною відмінною рисою є те, що на першому етапі відбувається кріогенне розмелювання, що дозволяє з продуктів при температурі близько 100 градусів за Цельсієм отримати мікрочастинки вуглеводів і білків. Точний склад і властивості цих аморфних мікрочастинок можна потім контролювати за допомогою перекристалізації в різних умовах.

Після цього порошки, що складаються з таких вуглеводно-білкових частинок, з'єднуються зі сполучною полімерною речовиною, і з отриманої суміші за допомогою 3D-друку отримують пористу плівку заданої форми. За допомогою пошарового друку і полімеризації з масиву таких плівок потім збираються харчові блоки, у яких точно задані форма, внутрішня пориста структура і вміст поживних речовин.

В майбутньому ця технологія може бути використана як в домашньому, так і в промисловому виробництві.
 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Основні імпортери українського вершкового масла

У січні-березні цього року Україна експортувала 9 тис. тонн вершкового масла на загальну суму 38,6 млн дол., передає УНН із посиланням на дані ДФС.

За підсумками 3 місяців цього року, основним імпортером українського вершкового масла була Туреччина. У січні-березні Україна поставила до Туреччини даного продукту на 9,8 млн дол.

Друге місце у списку найбільших країн-імпортерів українського масла посідає Марокко. За 3 місяці Марокко імпортувала даного продукту на 8,8 млн дол.

 

Південна Африка посідає третє місце у списку найбільших країн-імпортерів українського вершкового масла із показником у 3,1 млн дол.

Також зазначається, що за підсумками 3 місяців Україна імпортувала 297 тонн вершкового масла на загальну суму 1,8 млн дол.

 

Тим часом Україна нарощує експорт вершкового масла за кордон на тлі зменшення виробництва олії та тваринних жирів, а також на тлі значного збільшення імпорту пальмових жирів.

 

Така тенденція, на думку народного депутата Сергія Тригубенка, може свідчити про дискримінацію українського споживача з боку вітчизняних молочників.

 

"Наші молочники відправили на ринки, переважно Марокко, Туреччини та Нідерландів, 30,5 тис. тонн цього продукту. В цей же проміжок часу показники імпорту пальмової олії в Україну також зросли - вдвічі. Мова йде про близько 78 тис. тонн, що стали рекордними за останні сім сезонів.

Я хочу помилятися, але така статистика наводить на сумні висновки... Схоже, наш вітчизняний виробник, вибравши експортну стратегію, найбільш якісну продукцію (оскільки вершкове масло з пальмою купувати ніхто не буде) відправляє за кордон, а на внутрішній ринок продає максимально здешевлений і шкідливий продукт?" - зазначив Тригубенко.

 

 

Аграрний сектор став лідером за ухилянням від сплати податків

Торік за результатами позапланових перевірок за підозрою в ухиленні від сплати податків було нараховано близько 16 мільярдів гривень зобов’язань. Половина цієї суми – понад 8 мільярдів гривень – це вже узгоджені зобов’язання. Про це в інтерв’ю «Agravery» розповіла голова Податкового комітету Громадської Ради при Міністерстві економічного розвитку та торгівлі Ольга Богданова.

За її словами, найбільше підозрюваних в ухиленні від сплати податків фірм було виявлено в аграрному секторі. Найпоширеніша проблема - робота з фіктивними підприємствами. У той же час бухгалтерські департаменти допускають левову частку порушень в частині ПДВ і касової дисципліни, зазначила Богданова. Перевірки з касової дисципліни в аграрному секторі теж демонструють погану статистику.

У Податковому комітеті Громадської Ради при МЕРТ заявляють, що найбільшим «головним болем» аграріїв є процедури адміністрування та постійні зміни в податковому законодавстві, які фермерам складно відстежувати.

На думку Ольги Богданової, причина великої кількості порушень в аграрній сфері є недостатня увага до бухгалтерського обліку та податкового планування.

«За рахунок існування пільг - спецрежиму ПДВ і 4-ої групи єдиного податку, на мій погляд, аграрний сектор мало уваги приділяв питанням бухгалтерського обліку, податкового планування. Тому зараз необхідно напрацьовувати легальні схеми оптимізації податків. Потрібно постійно підвищувати кваліфікацію співробітників бухгалтерського департаменту, вкладати кошти в проведення навчальних семінарів, тренінгів, звертатися до відповідних фахівців, аудиторів. Час, коли облік можна було вести як вийде, минув», - каже Богданова.

Крім того, щоби поліпшити ситуацію та мінімізувати порушення, підприємства мають автоматизувати всі процеси та перевіряти бізнес-партнерів: як постачальників, так і покупців.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.