7 трендів агро аналітики 2018 року

ТРЕНД №1

Інформації, що знаходиться у відкритому доступі, не просто стало більше, її кількість зростає в геометричній прогресії. А якщо говорити про достовірність, то якість, м'яко кажучи, поступається кількості. Аграрний ринок усього світу постійно знаходиться в стані «фільтра» від отримання неправдивих, некоректних, а часто взагалі фейковий даних. Але що робити далі? Адже це всього лише цифри, а не відповіді на питання.

ТРЕНД №2

Ринок тяжіє до зростання компетентності як виконавців послуг, так і замовників. Великим замовникам давно недостатньо стандартних звітів. Потрібен глибокий аналіз. Наприклад, ще кілька років тому стандартний запит по нішевим культурам стосувався однієї-двох позицій. Зараз для прийняття рішення потрібні дані про 10 і більше суміжних культур з історією, прогнозами і оновленнями.

ТРЕНД №3

Передові агрофірми впроваджують або впровадили так звану «агроаналітику повного циклу». Вона охоплює всі внутрішні процеси компанії і навіть здатна змоделювати ефективність діяльності агропідприємства на 10 років вперед одним натисканням кнопки на клавіатурі. Таким програмним продуктам поки не вистачає тільки однієї цінної ланки - актуальної ринкової аналітики. Тобто розрахунку своєї поточної оперативної позиції і перспектив щодо інших гравців ринку.

ТРЕНД №4

Ринок шукає нові ніші, і аналітикам є що запропонувати в цьому плані. Моніторинг нових напрямків для інвестування - ще один тренд, що набирає обертів. Незалежно від того, власні це кошти або позикові, потрібен достовірний прогноз окупності вкладень з урахуванням максимального набору факторів.

ТРЕНД №5

Перехід на онлайн-платформи, що акумулюють великі дані. Тема особливо актуальна для компаній, які або працюють по всьому світу, або в процесі розширення географії своєї діяльності. Це вигідно економічно. Всі дані знаходяться в одному місці і доступні з будь-якої точки земної кулі. Однак, хто сильний в одному ринку - не завжди настільки ж хороший в іншому. Більш достовірну картину, як відомо, легше отримати зсередини. Великі аналітичні компанії, транснаціональні компанії часто йдуть старим перевіреним шляхом, відкриваючи власне представництво. Більш економічний варіант - використовувати онлайн-платформи, що спеціалізуються на конкретному регіоні.

ТРЕНД №6

Математичне моделювання на основі аналізу великого масиву великих даних показало себе з кращого боку в багатьох галузях. Штучний інтелект все частіше здатний поставити діагноз точніше середньостатистичного дільничного терапевта. Однак в аналітиці аграрного ринку, технології поки не здатні конкурувати з людиною в навичках стратегічного мислення. Агробізнесу як ніколи потрібні висококласні фахівці, здатні будувати достовірні прогнози і сценарії.

ТРЕНД №7

Конкуренція на ринку консалтингових компаній, що працюють в агропромисловому секторі, змушує ставати все більш прозорими у своїй роботі і робити якісніший аналітичний продукт. Згадка прогнозів, заявлених раніше не обмежується тими, щодо яких припущення підтвердилися.

Володіти горою інформації - не цінність. Справжня цінність закладена в інструментах, які вже сьогодні автоматично відрізнять цінне від зайвого, перевіряють на достовірність кожну літеру, цифру і піксель. Незалежно від того виходите ви в агробізнес чи шукаєте нові ринки збуту агропродукції, вам потрібно мати під рукою якісний аналіз, прогноз, готові сценарії на ближню і дальню перспективу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Трійка лідерів експорту українських аграрних та харчових товарів

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«За результатами 2017 року, експорт українських аграрних та харчових товарів показав дуже позитивні результати та склав понад $17,9 млрд. Минулого року цей показник становив $15,5 млрд. На сьогодні в загальному обсязі зовнішньої торгівлі аграрною та харчовою продукцією доля експорту становить 79,4%», - розповіла заступник Міністра Ольга Трофімцева.

За її словами, трійку лідерів експорту українських аграрних та харчових товарів очолюють зернові культури з часткою 36,2%, друге місце посідають рослинні олії – 25,1% та третє – насіння олійних культур з часткою в структурі 11,3%.

«Але збільшення українського експорту відбулось не лише завдяки даним групам продуктів. За минулий рік помітно зросло постачання українських перероблених та харчових товарів. Наприклад, йдеться про експорт масла вершкового, який зріс на $92,2 млн порівняно з 2016 роком, цукру – на $49,7 млн, екстрактів солодових, продуктів з борошна та крупи – на $48,8 млн, бобових овочів, свіжих або охолоджених – на $44,3 млн, яловичини мороженої – на $39,2 млн та інших перероблених харчових товарів», - відмітила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що загалом сума експорту продукції рослинництва збільшилась на $2,1 млрд та склала $16,7 млрд. А експорт продуктів тваринництва зріс на $371,4 млн та сягнув майже $1,3 млрд.

«На сьогодні мапа нашого аграрного експорту виглядає наступним чином: країни Азії – 42,6%, Європейський Союз – 32,4%, Африканські країни – 14,2%, СНД – 7,6%, США – 0,4% та інші країни – 2,8%. До п’ятірки країн-лідерів, кожна з яких придбала української аграрної та харчової продукції на більш ніж $1 млрд в 2017 році, входять Індія, Нідерланди, Єгипет, Іспанія та Китай», - резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хто з агросектора потрапив до ТОП-100 найбільших платників податків

Про це повідомляє УНН з посиланням на інформацію Державної фіскальної служби.

Очолюють рейтинг виробники тютюнових виробів: "Прилуки", "ФІЛІП МОРРІС УКРАЇНА" і "ДЖЕЙ ТІ ІНТЕРНЕШНЛ УКРАЇНА". Ці компанії не є власністю українців, оскільки входять до складу найбільших міжнародних корпорацій.

Далі за списком йдуть виробники пива. Головні платники податків у цьому секторі: "КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА", "САН ІНБЕВ УКРАЇНА", "ОБОЛОНЬ". Перші дві компанії також є підрозділом міжнародних корпорацій, і лише "ОБОЛОНЬ" залишається у власності українця Олександра Слободяна, президента однойменного футбольного клубу "Оболонь".

Що стосується сільгосппідприємців, то за сукупністю найбільшим платником податків країни можна вважати Юрія Косюка і його компанію "Миронівський хлібопродукт" (МХП), яка присутня відразу у двох секторах - вирощуванні курей і зерна. Це "Миронівська птахофабрика", "Вінницька птахофабрика" та "Зернопродукт МХП".

За даними ДФС, саме "Вінницька птахофабрика" Ю.Косюка дозволила регіону вибитися в лідери агропромислового комплексу України.

У рейтингу також вказані компанії Олега Бахматюка - "Агрохолдинг Авангард" і Андрія Веревського - "Кернел-Груп". Нагадаємо, А.Веревський володіє "Кернел-Груп" спільно з народним депутатом, членом податкового комітету ВР Віталієм Хомутинніком.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

10 культурних цінностей виробництва продуктів харчування

Певний час виробники вивчали досвід, зокрема і сусідніх Європейських країн, і після подорожі до Чехії зародилась ідея створення громадської спілки, яка б професійно займалася цими питаннями, пише zaholovok.com.ua.

За підтримки Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL) понад 20 виробників з 4 областей об’єдналися в громадську спілку «Карпатський смак», та створили власні правила, систему перевірки якості, та разом під торговою маркою «Смак Українських Карпат», йдуть до споживачів продуктів харчування. Об’єднання охоплює кілька різних виробничих груп: молочну, м’ясну, зернову, продукування меду, лекварів, соків, харчові олії.

Всі виробники різні, але цінності у них спільні і стоять вище, ніж виключно заробляння грошей. Найголовніше- виробляти продукцію, яка несе у собі певну культуру. Це всіх і об’єднує. Ось що ставлять в основу своєї роботи сучасні фермери і підприємці сільськогосподарської сфери.

1. Культура виробництва та екологічність (місце, технології, сировини (з регіону)

Ферми та господарства, що об’єднались у спілці «Карпатський смак», де вирощують тварин, рослини, дерева, це справжнє джерело життя. Оскільки турбота про захист навколишнього середовища є одним з найважливіших аргументів, які відстоюють виробники. Це підтверджує й система внутрішніх інспекцій, такий собі контроль на дотримання внутрішніх правил. Серед яких заборона використання пестицидів, фунгіцидів, інсектицидів для боротьби з шкідниками на полях, можна застосовувати лише натуральні добрива, не використовувати стимулятори росту та захисту рослин. Можна використовувати лише натуральні препарати.

Деякі фермери спілки мають сертифікати відповідності органік та біоконтроль, що засвідчується іншими органами контролю та визнається у світі. До прикладу, фермер Богдан Костів із Львівщини формує життєдайне виробництво,  завдяки чому, виробництво продуктів харчування, відповідає європейським стандартам органічного виробництва.

Важливим принципом є заборона застосовувати гормони та стимулятори росту при вирощуванні тварин. Тварини, зокрема свині, кози, вівці, корови живуть у відкритих просторах, з доступом до землі, трави, води, у зимовий період їдять виключно натуральні корми.

2.Культура споживання

Коли ми говоримо про смак, то починаємо думати. А що ми їмо? Чи має їжа смак, що його формує? Виробники з українських Карпат, що вирішили об’єднатись у громадську спілку поставили собі це питання, та дійшли спільної думки, що їх їжу не можна швидко їсти. Лише через те, що вона смачна, вона традиційна, виготовляється в регіоні, та має свої, як спільні  так і відмінні риси.

Члени спілки переконані, що добру їжу, треба споживати у натуральному виді (сир, м’ясні вироби, мед, зерно для пророщування, та ощадливо застосовувати термічну обробку при приготування), що б передати все багатство природної сили та енергію вітамінів, мікроелементів, калорії.

3.Культура унікальності  - продукти з регіону

Коли чуємо Карпати, часто згадуємо про бринзу та вівчарів на полонинах, про білі гриби, про карпатські чаї, про м’ясні делікатеси, про смачну кухню Карпат, з місцевих продуктів.  Якщо згадати ту ж бринзу, то лише в Закарпатті ми маємо поєднання унікальних смаків, з спільними та відмінними рисами. Мова про Рахівську, Тячівську, Хустську чи Міжгірську бринзу. Один і той же продукт, який виготовляють в 4-х районах однієї області дає нам 4-и різні смаки, що пов’язано з певними особливостями географічних ландшафтів, клімату, трави яку їдять тварини, пропорції овечого та козячого молока. Але це насправді багатство смаків для гурманів.

У спілці ми говоримо про те, що треба створити реєстр смаків гастрономічних різноманітностей українських Карпат. Адже індустріальні смаки дуже легко розмивають натуральний смак, а споживач часто й не знайомий з еталоном смаку. То ж спілка, це група виробників, які бережуть, шукають, та відтворюють технології вирощування  традиційних сортів, видів, тварин, та виробництво продуктів харчування.

4.Культура ставлення до споживача

Виробники продуктів переконані, що споживач, який купує саме їх продукт, повинен отримати бездоганну якість. Вони розуміють, що часто продукція, яка виготовляється на їх підприємствах, фермах є дорожчою ніж в традиційних супермаркетах, де звикли покупці купувати продукти харчування. Але є ті, хто розуміє, що таке виробництво без стимуляторів росту, без хімічних засобів захисту рослин, без барвників та підсилювачів смаку.

Через участь у фестивалях, ярмарках виробники мають можливість знайомитись зі своїми покупцями. Саме тут формується ланцюг довіри, та поваги сторін між собою. Покупець, що розуміє, що таке натуральний смак, та наскільки відрізняється якість продуктів у звичному магазині та у фермера, виробника стає прихильником та час від часу повертається до повторної покупки.

Одним з найкращих варіантів таких знайомств є дегустація на фермі чи виробництвах, де можна побачити частково й процес виробництва, зберігання сировини чи продуктів, процес роботи та ближче познайомитись. Так, формування лояльності та прихильності покупців, це важка робота, тим більше, що неймовірна конкуренція. Але для дрібних виробників, це чудова нагода знати свого покупця краще. Це повага до нього, до його ставлення. Смакуючи без поспіху сиром у Селиській сироварні чи ковбасами, м’ясною нарізкою у ФГ Зелений гай., починаєш розуміти переваги саме культури споживання та довіри до споживача.

5. Культура ставлення до родини

Дуже часто на виробництвах працює вся родина. Тим самим не лише створюються джерело доходу для родини, але й формується сталість та життєздатність виробництва.

Ще важливим акцентом, є розвиток компетенції, та професійних навиків, передача досвіду, розуміння того, що робиться, звісно довіра, відповідальність та комунікація між поколіннями, працівниками.

6.Культура віри в себе (працюю вдома)

У складний економічний період, період масових міграцій українців  за кордон, це приклад того, як дома можна теж працювати. Лише щоденна робота здатна принести результат. Що б почати робити сир, не потрібно дуже багато зусиль. Але, що б почати робити – потрібно вірити у свої сили та у те, що робиш. Більшість говорить, це елементарно, так зможе хоч хто. Але одиниці роблять.
Ті хто робить якісного, успішно конкурують на ринку виробників, посередників та покупців. Кожен член спілки «Карпатський смак» це доводить на своєму прикладі. Звісно, хтось заробляє, як виробник, хтось, як посередник. Але факт, що якісний продукт продається. А головне, що це продукт зроблено в Україні.

7.Культура гордості за професію

Кожен виробник, не залежно від професії та спеціалізації відчуває гордість за те, що робить, та може годинами розповідати про продукти. 

Наприклад, як каже пасічник Роман Тур зі Стрия, пасіка – це чисте спілкування з бджолою, яка не змінена людиною на свій лад і не є свійською твариною. А мед, пилок та молоко – це три продукти, які ми вживаємо, не вбиваючи нічого живого. Тут закладено глибокий зміст. Пан Роман переконаний, що працювати з бджолами не просто, адже вони надзвичайно розумні, відчувають, хто до них прийшов та з якою метою. Через це, коли пасічник підходить до них, то повністю налаштовує організм на позитив. Бджоли люблять спокій, тому спокійна робота принесе свій результат.

8.Культура здоров’я та смаку

Покупці все частіше прагнуть купити щось, що не зважаючи на швидкість руху, дає їм відчуття, що вони вживають щось високоякісне, здорове, смачне. Члени спілки об’єднали зусилля, що б результати їх праці, продукти та сировина були максимально корисними, здоровими та смачними. Під час дегустацій, фестивалів та ярмарків, де є можливість спілкування з споживачами, проводять роз’яснювальну роботу, щодо підвищення рівня обізнаності про смак натуральних продуктів.

У своїй діяльності багато часу приділяють збереженню та використанню регіональних традицій, страв кухні, підтримці здорового харчування та культури прийому їж.

9.Культура робити разом

Побудувати роботу спілки, яка об’єднує 4 області Карпатського регіону України не просто, адже географічні відстані, специфічність умов, все ж таки впливає. Слід відзначити, що громадська спілка «Карпатський смак» – професійне, але неприбуткове, об`єднання дрібних виробників продуктів харчування регіону Українських Карпат, та експертів, що працюють у напрямку відновлення традицій та смаку натуральних продуктів, збереження виробництва традиційних сільськогосподарських продуктів харчування.

Основна ціль нашої спільноти - підвищення конкурентоспроможності та забезпечення виходу на ринок малих і середніх підприємств, які знаходяться в Українських Карпатах.

Разом виробники шукають відповіді на питання, щодо формування привабливості власних брендів, просування та виходу на нові ринки збуту, консультації щодо технологій вирощування та виробництва продукції. Разом з фахівцями та експертами з Швейцарії (Дослідний інститут органічного сільського господарства (ФіБЛ) вивчають кращі практики та підсилюють свою унікальність, специфічність та автентичність, а також формують власні еталони смаку натуральних продуктів з Карпат.

10.Соціальна відповідальність та підтримка

Виробники члени спілки «Карпатський смак» сплачують податки у місцях здійснення діяльності. Тим самим інвестують кошти у розвиток інфраструктури своїх населених пунктів.  До прикладу, у селі Нижнє Селище, за сприяння «Селиської сироварні» у партнерстві громадськими організаціями та партнерами з ЄС реалізовано ряд проектів для освітніх закладів села, зокрема водогін, септик, біо туалет для школи, перекрито дах у сільському клубі, та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-імпортерів українського цукру

«Експорт цукру за результатами календарного року збільшився майже на 30%. Також, змінилась і його географія – найбільшими імпортерами цього року стали Шрі-Ланка – 69,03 тис. т, Туреччина – 49,1 тис. т, Азербайджан – 44,9 тис. т, Судан – 40,0 тис. т, Лівія – 39,9 тис. т та Кот-д'Івуар – 34,5 тис. т, в той час як минулоріч основними країнами-покупцями були Шрі-Ланка, Грузія, Туніс, Румунія, Єгипет», - пояснила керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

Окрім того, за грудень експортовано 46, 6 тис. т цукру. Таким чином, за 4 місяці поточного маркетингового року 174,0 тис. т цукру уже поставлено на зовнішні ринки, що вдвічі менше ніж на аналогічний період минулого року – 343,9 тис. т.

«Цей рік був не надто сприятливим для вітчизняних експортерів, адже ціни на зовнішньому ринку були нижчими. Окрім того погодні умови відіграли визначальну роль на якості цукрового буряку, в результаті чого маємо нижчу цукристість. Проте, Україна змогла все ж реалізувати всі заплановані контракти», - підсумувала експерт.

Нагадаємо, станом на 23 січня виготовлено 2,05 млн т цукру та перероблено 14,26 млн т цукрових буряків. З початку виробничого сезону працювало 46 цукрових заводів, з яких ще 3 продовжують варити цукор.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-експортерів українського сухого молока та масла

Про це поінформували в  аналітичному відділі Асоціації виробників молока.

У листопаді експорт сухого збираного молока склав 1,7 тис. т. До топ-3 експортерів увійшли: ПАТ «Вінницький молочний завод «Рошен»» (725 тонн), ПП "Білоцерківська агропромислова група" (244 тонн) та ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (180 тонн).

Експорт сухого незбираного молока склав 346 тис. тонн, 260 тонн з яких експортував «Вінницький молочний завод «Рошен»» та по 42 тонни - ПрАТ "Куп'янський МКК" і ТОВ "Мілкіленд ".

Масла на зовнішні ринки було поставлено 3,8 тис. тонн. При цьому 711 тонн експортував «Вінницький молочний завод «Рошен»», 310 тонн ТДВ "Рожищенський сирзавод" та 222 тонн ПАТ "Яготинський маслозавод".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview