150670

8 світових трендів агроінновацій в 2018

І якщо десь інновації перетворюються вже в тенденції (а ви побачите нижче, як ці тенденції взаємопов'язані), то рано чи пізно український аграрний сектор адаптує їх. Причому зможе скористатися перевагою late adopters: застосовувати вже налаштовану, ефективно працюючу систему, не проходячи весь шлях еволюції. Про це пише в своєму блозі на НВ Юлія Порошенко, засновник Agrohub.

Ми виділили вісім світових трендів, які вплинуть на галузь в 2018 році.

1.
Інтеграція агротехнологій в цілісну цифрову виробничу систему

Агросектор вже накопичив значний банк технологій, і в 2018-му перейде до фази їх інтеграції. Нові агротехнології, які тільки зароджуються в середовищі стартапів, будуть вже приєднуватися до цих цілісним IT систем.

Лідерами процесу виступають компанії Hortau і CropX, які розробляють інтегровані бездротові мережі, до яких підключається техніка.

Поширення IT систем збору, зберігання, обробки і видачі інформації створить базу для широкомасштабного застосування Big Data і AI в агросекторі.

2. Вертикальні ферми у мегаполісах

Чисельність міського населення в світі продовжує зростати, при цьому міські жителі змінюють і свої робочі звички (більше працюють з дому, у них більше вільного часу) і установки (отримують задоволення від вирощеної своїми руками органічної їжі).

Це призведе до розвитку вертикальних ферм, що дозволяють на невеликій площі в межах міста вирощувати безліч с / г культур. Хоча технологія була вперше втілена тільки в 2017 році в Японії, вона так «зайшла», що вже 2018 може стати роком її розквіту.

Наприклад, стартап Plenty з Сан-Франциско вирощує в 350 разів більше продукції, ніж зазвичай на аналогічній площі, при зниженому споживанні води. «Чи може капуста радувати вас?», - так ставить питання Plenty на головній сторінці свого сайту.

Вертикальні ферми - один з кращих прикладів симбіозу IT і агросектора, їх ефективність як раз базується на комплексних інформаційних системах.

Цей тренд підтверджується інтересом з боку інвесторів: Plenty залучив $ 200 млн інвестицій.

3. Моделювання с / г культур

Цей тренд також пов'язаний з розвитком цілісних цифрових систем для контролю агровиробництва. Так як аграрії тепер можуть збирати максимальну кількість інформації про свої культури і легко аналізувати її, то і модифікація рослин стає простіше.

Дрони, супутники, сенсори та інші технології будуть сприяти накопиченню ще більшого обсягу даних, тому зростання якості R & D в модифіцїюванні існуючих с / г культур - це експоненціальний тренд.

4. Transparency 2.0 по відношенню до продуктів харчування

Люди хочуть більше знати про походження їжі і її властивості. Маркування продуктів харчування, історії про те, хто, де і як їх вирощує. Прозорість і доступність цієї інформації - принцип, закладений в роботу ряду агроінновацій. Те, що на це є попит у споживачів, робить такі інновації привабливими для інвесторів.

5. «Персоналізація» ділянок землі

Конкретна ділянка землі може краще підходити для вирощування однієї культури і гірше - для іншої. Знову ж, технології збору та обробки даних дозволяють виявити це. Таким чином, фермери зможуть максимізувати корисність кожної окремої земельної ділянки. Це дозволить фермерам підвищити продуктивність і краще розпоряджатися наявними ресурсами.

Ми бачимо, що великі українські агрохолдинги все активніше застосовують у себе технології точного землеробства. Поки це виміри, аналіз ґрунтів, збільшення врожайності, економія добрив і засобів захисту, спостереження за полем в режимі реального часу. Але персоналізація ділянок, за нашою оцінкою, це - інновація найближчого часу.

6. Біоінформатика

Біоінформатика заснована на комп'ютерному зберіганні, аналізі та обміні великими обсягами біологічних даних. Вже існують величезні бази даних геномів в Європі, США і Японії. Є бази даних протеїнів, США і Швейцарія запустили майданчик Uniprot.

Цілеспрямоване нагромадження великого обсягу інформації сприятиме збагаченню знань про біологію, що на практиці призведе до кращого розуміння біологічних процесів і явищ та більш активному моделюванню с / г культур.

7. Впровадження систем онлайн-моніторингу стану тварин

У 2011 році індійський стартап StellApps розробив трекер життєвих показників, який надягає на корову і веде моніторинг її стану в реальному часі. Ця технологія дозволяє своєчасно реагувати на раптові події та будувати нові стратегії поводження з тваринами.

Сьогодні такі трекери ще не дуже поширені, але в 2018 році ми очікуємо зростання попиту на них. Це пов'язано і з першим трендом - створенням цілісних цифрових систем в агрокомпаніях.

8. Альтернативні джерела протеїну

Ціна одного бургера з альтернативного білка вже 11 доларів проти тисяч три роки тому. У 2018 році прогрес у цьому напрямку може бути стрімким.

Ці тенденції змушують задуматися про уміння і навички аграрія майбутнього. Уже сьогодні знання в сфері технологій визначають успішність в сільському господарстві. Можливо, майбутній фермер - це вчений, який більшу частину часу проводить в лабораторіях, де схрещує культури. Все більше сільськогосподарської праці автоматизується, все більше цифрових технологій працює на підвищення продуктивності агробізнесу. Змінюється сама професія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 покупці українського шоколаду

Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Так, протягом звітного періоду Україні експортувала до Казахстану шоколаду на 22,6 млн дол., до Білорусі — на 14,7 млн дол., до Грузії — на 10,7 млн дол, до інших країн — на 103,8 млн дол.

У той же час за звітний період Україна імпортувала шоколаду на 92 млн 269 тис. дол. США.

Так, протягом 2017 року Україна імпортувала шоколад із Польщі — на 32,1 млн дол., із Німеччини — на 16,02 млн дол., із Нідерландів — на 14,8 млн дол, із інших країн — на 29,2 млн дол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки яєць можна купити на середню зарплату в різних країнах

Наприклад, в Україні дуже дешеві яйця (близько 0,8 євро за десяток), а у Франції – досить дорогі (3-4 євро за десяток). Але українець за середню зарплату може купити лише 270 десятків цих дешевих яєць, а француз за свою – 1300 десятків.

Такий незвичайний рейтинг – скільки десятків яєць можна придбати за середню заробітну плату в різних країнах Європи – склало видання «Птахофабрики України».

Українці – 270 десятків (середня зарплата – 223 євро, десяток яєць – 0,78-0,89 євро);

Молдавани – 288 десятків (середня зарплата – 283 євро, десяток яєць – 0,98 євро);

Литовці – 400 десятків (середня зарплата – 880 євро, десяток яєць – 1,8-2,2 євро);

Росіяни – 440 десятків (середня зарплата – 511 євро, десяток яєць – 1,16 євро);

Іранці – 455 десятків (середня зарплата – 744 євро, три десятка яєць – 4,9 євро);

Білоруси – 464 десятка (середня зарплата – 353 євро, десяток яєць – 0,76 євро);

Поляки – 663 десятка (середня зарплата – 1114 євро, десяток яєць – 1,44-1,68 євро);

Казахи – 694 десятка (середня зарплата – 375 євро, десяток яєць – 0,54 євро);

Румуни – 700 десятків (середня зарплата – 742 євро, десяток яєць – 1-1,5 євро);

Французи – до 1300 десятків (середня зарплата – 3929 євро, десяток яєць – 3-4 євро);

Італійці – 2000 десятків (середня зарплата – 3141 євро, десяток яєць – 1,65-2,5 євро)

Британці – 2176 десятків (середня зарплата – 3482 євро, десяток яєць – 1,8 євро)

Німці – 3800 десятків (середня зарплата – 3800 євро, десяток яєць – близько 1 євро).

Джерело: atmagro.ru

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільші одержувачі відшкодування ПДВ в грудні

За підсумками грудня 2017 р. найбільшим отримувачем відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) другий місяць поспіль залишався експортер соняшникової олії та іншої агропродукції «Кернел Трейд» – 732,545 млн. грн. (у листопаді - 1,04 млрд. грн.), пише АПК-Інформ.

Четвірку ТОП-одержувачів відшкодування в грудні замкнув ще один агротрейдер – «АДМ Трейдінг Україна» з показником 477,041 (343,4) млн. грн. На 6 місці ТОВ «Нібулон» - 388,452 (335,704) млн. грн., на 8-9 місцях – «Миронівський хлібопродукт» – 340 (300) млн. грн. і Катеринопільський елеватор – 248,374 (230,169) млн. грн.

11 і 12 місця за підсумками грудня зайняли «Кофко агрі ресорсіз Україна» – 162,849 (100,259) млн. грн. і Державна продовольчо-зернова корпорація України - 148,678 (527,694) млн. грн.

Ще двом компаніям у грудні було перераховано понад 80 млн. грн. відшкодування податку на додану вартість: «ТД «Дельта Вілмар» – 86,195 млн. грн. і Пологівський ОЕЗ – 83,383 млн. грн.

У цілому в грудні показник відшкодування ПДВ українським компаніям скоротився на 81 млн. грн. у порівнянні з показником листопада – до 11,34 млрд. грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП факторів, які вплинули на аграрну галузь у 2017 році

Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

Серед перших дефініцій у списку – послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.

Крім того, у підсумковому списку – синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони "Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів" та "Про безпеку та гігієну кормів").

На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн.), можна сподіватись на позитивну динаміку.

Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», - зазначив перший заступник Міністра.

Завершує short-list  усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки заробляють найбільші виробники горілки

Легальне виробництво міцного алкоголю в Україні падає вже який рік поспіль. За даними Держстату, якщо в 2015 році виробництво горілки скоротилося на 13%, то в 2016 році — на 10,9%, до 16,581 млн дал. За підсумками дев'яти місяців 2017 року темпи падіння виробництва горілки прискорилися до 16,5%. За цей період було вироблено 9,6 млн дал продукції, пише delo.ua.

Легальні виробники заявляють, що падіння обсягів виробництва відбувається не через бажання українців пити менше, а із-за непродуманої фіскальної політики та безконтрольного виробництва фальсифікату. "Акцизний податок у 2014 році підвищився на 50%, в 2016 році — ще на 50%, в 2017 році — на 20%. Яка ще галузь в Україні може "похвалитися" такими високими темпами оподаткування? Природно, що високі ставки призводять до зниження легального виробництва алкогольної продукції", — стверджує Юрій Сорочинський, директор компанії Nemiroff.

"З урахуванням усіх політичних чинників ринок міцного алкоголю становить близько 36 млн дал на рік. Державна статистика показує цифру істотно менше. Решта — це розмір тіньового ринку із-за бездіяльності держави. Якщо в минулому році в держбюджет від легальних виробників надійшло близько 6 млрд грн акцизного податку, то ціна бездіяльності державних органів — як мінімум ще 6 млрд грн знаходиться в тіні алкоголю", — продовжує Юрій Сорочинський.

В кінці 2016 року Кабмін підвищив мінімальну роздрібну ціну на горілку до 69,78 грн за пляшку 0,5 л. Разом з тим легальні виробники стверджують, що, беручи до уваги зростання акцизу, підвищення вартості спирту і девальваційні фактори, економічно справедлива ціна за "півлітра" повинна складати 80 грн, але покупець просто не готовий платити стільки за пляшку горілки.

Щоб якось привабити споживачів, виробники почали хитрувати — знижувати вміст спирту у продукті (не 40%, а 35%), а також розливати в меншу тару. "Це всього лише спроба вижити в неринковій конкурентній боротьбі з фальсифікатом", — нарікають "горілчаники".

Ще одна паличка-виручалочка легальних виробників — зростання експорту. За даними Держстату, у 2016 році порівняно з 2015 роком експорт горілки виріс практично на чверть. На пострадянському просторі найбільше української горілки в Казахстані та Молдові. В Європі лідерами по закупівлі нашої продукції є Латвія, Польща і Німеччина. Зростає експорт і на американський ринок.

ТОП_5 виробників горілки

1. Українська дистрибуційна компанія

2. ЛВН Лімітед (Nemiroff)

3. Укрспирт

4. Національна горілчана компанія

5. Науково-виробниче підприємство "Гетьман"
   

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview