86% аграріїв відмітили згубні наслідки «олійних правок» для АПК

Такий варіант відповіді обрали 86% сільгоспвиробників під час голосування, що відбулось у рамках V Міжнародної конференції аграрних інвесторів Agri Invest Forum 16 травня у Києві.

У той же час лише 14% респондентів зазначили, що наслідком скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку стане розвиток національної переробки сої.

У голосуванні взяли участь 450 представників аграрних підприємств з різних куточків України, тому вибірка є репрезентативною.

Справа в тому, що переробка олійних в Україні вже рентабельна. А тому аргументи прихильників «соєвих правок» щодо необхідності збільшення переробних потужностей за рахунок малих та середніх агровиробників не мають сенсу. Тим більше, за даними Національної академії аграрних наук України, переробні потужності ріпаку перевищують загальні об’єми виробництва цієї культури в нашій країні.

«Ми робили свої запити до Інституту аграрної економіки, також - до асоціації "Укроліяпром", хотіли дізнатись обсяг наявних потужностей переробки сої. В обох випадках отримали однакові відповіді: 1 млн тон спеціалізованої переробки сої, та 5 млн тон багатофункціональної переробки олійних, сої зокрема», - зазначив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

Як зазначив народний депутат Іван Мірошниченко, збитки малих та середніх аграріїв в результаті «олійних правок» сягнуть понад 8 млрд грн.

Зрештою це призведе до скорочення посівних площ під соєю та ріпаком.

За даними опитування, 76% сільгоспвиробників не будуть вирощувати сою у 2019 році, якщо норми про невідшкодування ПДВ при експорті олійних не будуть відмінені. Згідно з результатами голосування, минулого року сою вирощували 67,8% опитаних аграріїв. У 2018 році цей показник скоротився до 55,4%.

Для відновлення справедливості і повернення відшкодування експортного ПДВ для сої та ріпаку аграрії розробили законопроект №7403-2. Цей документ підтримали 15 обласних рад, міжнародні установи, ряд народних депутатів та усі найбільші аграрні асоціації.

Верховна Рада планує розглянути цей законопроект завтра, 17 травня. У разі, якщо депутати вкотре проігнорують вимоги аграріїв та не проголосують за повернення відшкодування ПДВ при експорті олійних, сільгоспвиробники продовжать масштабні акції протесту по всій країні.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На ринку гречки встановлено надійний бар’єр для неякісного імпорту з СНД

Теґи: 

Зокрема, Головним Управлінням Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області через виявлення карантинного організму затримано вантаж гречаної крупи із Казахстану. Обсяг партії, що надійшла на митницю призначення ВМО № 1 митного поста «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці ДФС 14.05.2018 року складав 68 тон. Під час здійснення фітосанітарного контролю крупи гречаної було виявлено гербологічний карантинний організм – Ambrosia artemisiifolia L.

Засмічений вантаж повернено до країни експорту, про що повідомлено нотифікацією Національну організацію з карантину та захисту рослин Казахстану.

Як відзначають учасники ринку, останнім часом почастішали спроби заміщення вітчизняного товару неякісними імпортними аналогами. Тому цій товарній категорії спеціалістами  Держпродспоживслужби буде приділено особливу увагу, щоб не допустити спотворення ринкової кон’юнктури під час проведення польових робіт під врожай 2018 року.

Посівні площі під гречкою прогнозуються на рівні 150,9 тис. га, що на 4% більше ніж в минулому році (145 тис. га). Станом на 15 травня посіяно 52,3 тис. га або 35% до прогнозу.

Рентабельність виробництва гречки є циклічною і у сільськогосподарських підприємствах (великих та середніх) становила у 2013 році – -1%, у 2014 році – 29,5%, у 2015 році – 100%. У 2016 році почався процес зменшення рівня рентабельності і зараз слід очікувати переходу на цикл збільшення привабливості виробництва гречки. Для зменшення собівартості виробництва гречки для фермерів запропонована державна підтримка – компенсація 80% вартості закупленого насіння української селекції.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні експортери агропродукції мають можливість посилити свої позиції на ринку ЄС

При цьому додатне для нашої держави сальдо склало 845 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, у І кварталі відбулося збільшення як імпорту – до 669 млн дол. США (+27%), так і експорту – до 1513 млн дол. США (+15%), порівняно з відповідним періодом 2017 року.

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн – Іспанія, Нідерланди, Італія, Польща, Німеччина і Франція. Їх сукупна частка в обороті агропродукції перевищує 72%.

Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії та макухи.

В свою чергу, Україна імпортує з країн – членів Європейського Союзу переважно зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, відходи переробної промисловості, спирт і алкогольні напої.

За три місяця 2018 року вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти на пшеницю, кукурудзу, мед, яблучний і виноградний соки, солод, квартальну квоту на м’ясо птиці, а також піврічну – на вершкове масло, зауважив Микола Пугачов. Водночас по більшості інших продуктів середній відсоток використання квот є досить низьким.

2018 року планово зростають квоти на окремі товарні позиції. Серед них, зокрема, цукор, крохмаль, соки, висівки, ячмінна крупа, пшениця, кукурудза, баранина тощо. Крім того, діють додаткові преференційні квоти для України на 8 товарів: мед, виноградний сік, ячмінну крупу, оброблені томати, овес, пшеницю, кукурудзу і ячмінь, нагадав експерт.

Таким чином, цього року вітчизняні експортери агропродукції мають можливість посилити свої позиції на ринках країн – членів ЄС, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Піднебесна зацікавлена в імпорті української черешні

Про це йдеться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, пише agroinsider.com.ua.

У зв’язку з цим голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа закликав виробників черешні, які зацікавлені в експорті своєї продукції до Китаю, звертатися з відповідною інформацією у відомство і профільні асоціації.

Відзначається, що завдяки плідній роботі всіх зацікавлених центральних органів виконавчої влади за останні 2 роки Україна і КНР досягли серйозного прогресу в розвитку двосторонніх відносин, зокрема в аграрній сфері.

Так, Китай відкрив свій ринок для української яловичини. Україна отримала право експорту молочної продукції в КНР, і зараз вже 27 операторів ринку мають право експортувати молочну продукцію в Китай. У 2017 році також були підписані протоколи фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту шроту соняшникового та жому бурякового з України в КНР.

Разом з тим, ринок Китаю відкритий для української кукурудзи, ячменю та  сої. Зараз компетентні органи обох країн працюють над розширенням номенклатури рибної продукції, яка може імпортуватися на китайський ринок, постачанням української яєчної продукції, продукції птахівництва, лохини тощо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яким буде урожай фруктів і ягід у 2018 році

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ.

За оцінками експертів, у разі сприятливих погодних умов, валовий збір зерняткових, кісточкових, ягідних та горіхоплідних культур у промислових господарствах може сягнути середнього показника для останніх років на рівні 400-500 тис. тонн. Урожай-2018 може перевищити минулорічний показник на 10-30%.

«Нагадаємо, що минулого року втрати врожаю фруктів через несприятливі погодні умови оцінюється на рівні 0,5 млн. тонн, – зауважив голова Асоціації «УКРСАДПРОМ» Дмитро Крошка. – Однак і цього року погода залишається основним фактором ризику, через який більшість виробників не поспішають оцінювати майбутній врожай. Так, внаслідок різкого весняного потепління спостерігається занадто швидкий термін цвітіння (5-10 днів замість 2-3 тижнів), одночасна активізація різноманітних шкідників і хвороб, пришвидшення дозрівання окремих плодів і ягід, дефіцит вологи. Вирішальне значення в оцінці врожаю фруктів для садівників матиме червневе опадання зав’язі, коли стане зрозумілим, скільки плодів насправді виросте на деревах і, відповідно, яким буде валовий урожай».

Ліліана Дмітрієва, директор розсадника «Брусвяна», що на ринку ягідних культур буде кілька факторів, що впливатимуть на обсяги врожаю. В першу чергу, збільшиться площа під насадженнями у плодоносному віці – цього року почнуть давати врожай плантації, закладені три роки тому, коли спостерігався підвищений інтерес до закладання ягідників. Крім того, помітно збільшуються площі, на яких ягоди вирощуються у тунелях, що дозволяє дещо знизити негативний вплив несприятливих погодних умов, а також збільшити «період перебування українських ягід на полицях магазинів». Втім, за словами Л.Дмітрієвой, очікувані гради можуть завдати значної шкоди врожаю-2018.

Олег Китаєв, канд. с.-г. наук, ст. науковий співробітник Інституту садівництва НААН України, уточнив, що в Україні в період вегетації багаторічних насаджень була нижчою в 2-2,5 рази за середньокліматичну норму. «З урахуванням того, що восени йшли дощі по листу, такі значні перепади зволоження значно підвищують ризик пошкодження плодових дерев під час різких перепадів температур. На щастя, зниження температури взимку було поступовим». Негативним фактором впливу на плодові дерева в період вегетації, за словами експерта, окрім короткого періоду цвітіння, також в деяких регіонах стали потужні вітри. «Вітер підсушує приймочку, від чого погіршується зав’язування. Однак, дійсно ще рано прогнозувати врожай кісточкових і зерняткових культур, оскільки попереду ще три хвилі опадання зав’язі. Остання буде в червні, після чого вже можна робити більш точні прогнози», – підкреслив О.Китаєв.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські вчені вивели нові сорти винограду для виготовлення вин

Про це розповів директор Інститут В'ячеслав Власов, передає УНН з посиланням на прес-службу Національної академії аграрних наук України.

“Розробки вчених Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова останніх років у напрямі селекції технічних сортів винограду дали змогу поповнити сортимент України білими сортами: Загрей, Ароматний, Іскорка, Ярило, Селена, що використовуються для приготування столових білих вин високої якості”, — повідомив директор інституту В’ячеслав Власов.

За його словами, серед червоних сортів винограду нового покоління перспективними є Одеський жемчуг, Чарівний (раннього строку достигання) та Отрада (пізнього строку достигання).

“Встановлено, що виноград названих сортів має високу здатність до накопичення та віддачі фенольних та барвних речовин і, таким чином, є потенціал для виробництва високоякісних червоних вин”, — додав В’ячеслав Власов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview