AgroComplex діловий: що представить бізнес-програма виставки?

У рамках виставки буде проходити низка професійних заходів. Відвідувачі зможуть поглибити свої агро-знання, надихнутися цікавими доповідями спікерів, познайомитися з бізнес-партнерами, поспілкуватися з професіоналами та знайти роботу своєї мрії. Буде неймовірно цікаво та пізнавально! Справжній брейнстормінг!

Must visit на AgroComplex 2019:

- Провідний системний інтегратор безпілотних рішень, компанія Drone. UA організовує бізнес-форум IT-Corner 2019: тренди, технології, майбутнє для агро 4.0. 
Коли: 29 жовтня, 12:00 – 17:00.

- Команда AgroComplex 2019 спільно з провідним медіа-агентством для агробізнесу «SAPIENZA» організовує першу конференцію «Збільшення прибутків в агробізнесі 2019». Тут можна почути корисні практики, нові ідеї, тренди та технології, а головне – отримати сучасні інструменти для розвитку свого бізнесу.
Коли: 29 жовтня, 12:00 – 16:00

- За підтримки Спілки пасічників України відбудеться конференція «Продуктивне бджільництво в Україні. Експортний потенціал, стратегічні напрямки розвитку». Всі, хто сприяє розвитку напрямку бджільництва мають бути тут. Це місце консолідації пасічників та експертів галузі. 
Коли: 29 жовтня, 12:30 – 17:00

- Майстер-клас: «Як підвищити ефективність свинарського бізнесу?» .
Коли: 29 жовтня, 10:00 – 17:00

- Асоціація Теплиці України разом з Національним університетом біоресурсів і природокористування України проведе міжнародну конференцію «Ефективна теплиця-нові підходи, реальні прибутки». 
Коли: 30 жовтня, 09:30 – 17:00.

- За підтримки Біоенергетичної асоціації України відбудеться AgroEnergyDAY 2019. Другий міжнародний форум біоенергетичних технологій та альтернативної енергетики в агробізнесі. 
Коли: 30 жовтня, 10:00 – 16:30.

- Особливою агро-it сенсацією стане спільний проект Миколіївського національного аграрного університету та компанії Ландтех, а саме: Презентація результатів експериментального проекту «162 га цифрового поля».
Коли: 30 жовтня, 09:30 – 11:30.

- Команда AgroComplex 2019 готує корисний практичний семінар: «Маркетингові інструменти для реалізації фермерської продукції на місцевих і глобальних ринках». 
Коли: 30 жовтня, 11:00 - 14:00.

- До особливих подій виставки можна віднести інформаційний захід з подіумною дискусією: «Готовність до інвестицій у переробку - німецькі рішення для сталого розвитку сільського господарства в Україні”. Подія відбудеться під патронатом посольства Федеративної Республіки Німечинни в Україні спільно з IFW expo Heidelberg.
Коли: 30 жовтня, 14:00 - 17:00.

- Також пройде технологічний NON-STOP: IT - рішення для агробізнесу. Презентація новинок від компаній учасниць експозиції IT-Corner 2019. 
Коли: 30 жовтня, 14:45 - 17:00.

- Топовий івент для студентів та молодих фахівців 7-й День молодого спеціаліста. Ярмарок вакансій. 
Коли: 31 жовтня, 10:00 - 13:00.

- Для всіх бажаючих інтегрувати нові технології у свій агробізнес пройде воркшоп: “Як опанувати діджитал-технології спеціалістам зі стажем і початківцям?”.
Коли: 31 жовтня, 10:00 - 12:00.

Запускаєте стартап? Виводите на ринок новий продукт? Прагнете прийняти правильні бізнес-рішення стосовно розвитку Вашого агробізнесу або ж Ви студент, який прагне зробити приголомшливу кар’єру в українському АПК?
Прокачайте свої агро-знання! Розвивайтеся разом з AgroComplex 2019 ! 
            
E-mail: [email protected]. Тел. +38 044 461- 93- 68.
Безкоштовна реєстрація  для відвідувачів

 

 
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграріям більше не компенсуватимуть купівлю вітчизняної техніки

Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики Тарас Висоцький, передає Kurkul.com.

За словами Тараса Висоцького, треба розуміти, що є виробники сільгосптехніки, а є аграрії і саме фінансування останніх зараз у пріоритеті. Зважаючи на обмежені фінансові можливості, доводиться обирати.

Він додав, що піковий період, коли виробники техніки потребували підтримки пройшов. Зараз аграрії вже отримали змогу оцінити та протестувати українську техніку. Далі — виробники техніки мають конкурувати та зацікавлювати аграріїв.

Заступник міністра наголосив, що програма виконана і вона була ефективною. Виробники матимуть стимул та можливість для розвитку, а аграрії отримають фінансовий інструмент, яким зможуть розпоряджатися.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для ефективної земельної реформи важливі пропозиції аграріїв - Зеленський

"Глава держави зазначив, що готовий вислухати позиції присутніх з проведення земельної реформи. Він висловив переконання, що для якісного впровадження зазначеної реформи в Україні важливо не тільки вивчити досвід інших країн, а й вислухати думки тих, хто безпосередньо працює на землі", - повідомила прес-служба президента за підсумками зустрічі.

Так, учасники зустрічі розповіли про свої побоювання і бачення того, як буде розвиватися ситуація після відкриття ринку землі в Україні. Зокрема, вони висловилися за поетапне введення ринку землі, коли на першому етапі право придбати землю надаватиметься виключно українцям, а іноземці отримають таку можливість тільки на останньому етапі реформи.

Керівник Офісу президента Андрій Богдан у цьому контексті висловив думку, що легалізація обороту земель сільськогосподарського призначення дасть поштовх для залучення додаткових міжнародних інвестицій в аграрну галузь.

"Щоб тут побудували великі заводи, які перероблятимуть продукцію, на яких працюватимуть тисячі робітників, і щоб ви продавали продукцію з доданою вартістю, - щоб це зробити, привести сюди іноземців і побудувати ці заводи - це дати їм можливість у певній формі володіти цією землею", - пояснив він, зазначивши, що форма такого володіння ще буде обговорюватися.

Учасники зустрічі зазначили також на необхідності забезпечення доступних кредитів для малих і середніх фермерських господарств, недопущення монополізації ринку сільськогосподарської землі, обговорили питання площ земельних ділянок, які зможе придбати фізична особа або фермерське господарство. Крім того, наголосили на важливості прийняття антирейдерського законодавства.

У кінці обговорення Зеленський сказав, що взяв до уваги всі точки зору.

Зустріч відбулася з ініціативи аграріїв - представників всеукраїнських аграрних громадських організацій, галузевих асоціацій, фермерських господарств з різних регіонів України, малих і великих аграрних підприємств. Були присутні також прем'єр-міністр України Олексій Гончарук, міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов, уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко і керівник Офісу президента Андрій Богдан.

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Нагадаємо, у Верховну Раду внесли Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Раніше президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрні держпідприємства передали під контроль Мінекономіки

Державні підприємства агропромислового комплексу України передані у підпорядкування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Про це заявив глава відомства Тимофій Милованов, пише delo.ua.

"На засіданні Кабінету міністрів було прийнято рішення про передачу всіх державних підприємств, які знаходяться у підпорядкуванні Мінапк, у підпорядкування Мінекономіки. Ще необхідно прийняти акти прийому-передачі, тільки тоді я зможу офіційно призначати і звільняти керівництво підприємств", — сказав він.

За словами Мілованова, недоотриманий прибуток від роботи підприємств АПК, що володіють землею, становить близько 1 млрд грн на рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кінець "коньяку" та "шампанському": Президент підписав закон про захист географічних зазначень

Про це повідомила прес-служба глави держави.

Верховна Рада ухвалила цей закон 20 вересня (законопроект №1065). Він передбачає вдосконалення правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності щодо правового захисту географічних зазначень шляхом внесення відповідних змін до Господарського та Цивільного кодексів України, закону "Про захист прав на зазначення походження товарів", декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Уведення в дію закону сприятиме адаптації актів національного законодавства до права Європейського Союзу, а також виконання зобов'язань, узятих Україною відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Згідно з документом, географічне зазначення - це найменування, яке ідентифікує походження товару з певного географічного місця, його особливу якість, репутацію або інші характеристики, зумовлені переважно географічним місцем походження; при цьому хоча б один із етапів виробництва такого товару має здійснюватися на визначеній географічній території.

Право на державну реєстрацію географічного зазначення має об’єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару. Одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення в разі, якщо вона є єдиним виробником, який хоче подати заявку на реєстрацію географічного зазначення, а географічна територія, на якій здійснюється виробництво, має характеристики, що суттєво відрізняються від прилеглих територій.

Заявка на реєстрацію може подаватися і в електронній, і в паперовій формі українською мовою і має містити саму заяву, специфікацію товару, документ, у якому викладено основні положення специфікації товару (найменування, опис товару, особливі правила його упаковки і маркування, а також короткий опис меж географічного місця).

Після експертизи заявки та отримання відповідного висновку щодо держреєстрації дані вносяться до Реєстру відомостей про реєстрацію географічного зазначення.

Міністерство аграрної політики та продовольства затвердило перелік пріоритетних географічних зазначень, над реєстрацією яких працюватиме проект ЄС "Географічні зазначення в Україні". Зокрема, першими українськими продуктами із зареєстрованими в Україні ГЗ будуть: вино - захищена назва походження "Шабський", "Ялпуг", "Закарпаття" і "Білгород-Дністровський", сир - "Гуцульська овеча бриндзя", кавун - "Херсонський кавун", черешня - "Мелітопольська черешня", мед - "Карпатський мед".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Від допуску іноземців до ринку землі пайовики та економіка нічого не виграють

Чому дозвіл на продаж землі іноземцям не вигідний країні та до яких наслідків може призвести такий крок, заступник голови ВАР Михайло Соколов розповів у своїй колонці на сторінках Економічної правди.

Уряд вніс до Верховної Ради України законопроект №2178, яким скасовується дія мораторію на продаж с/г землі в Україні.

Його вже включили в порядок денний сесії та мають розглянути найближчим часом.

Однак згідно з ним, право купувати землю отримують компанії, які зареєстровані за законодавством України, але власниками яких можуть виявитися іноземці.

І уряд та іноземні організації в один голос наполягають на тому, що іноземні компанії повинні отримати право купувати українські с/г землі. Мовляв, це потрібно для того, щоб максимально підвищити ціну покупки с/г землі у пайовиків та їх спадкоємців, яких близько 7 млн.

Здавалося б, логіка залізна, а протести середніх і малих аграріїв спричинені лише їх особистим корисливим інтересом – небажанням конкурувати з іноземцями.

Тому можна не звертати на них увагу, як і на дані соцопитувань, які свідчать, що переважна більшість українців, включаючи пайовиків, також проти допуску іноземців на ринок с/г земель.

Але це не так. У залізній логіці є вада: від допуску іноземців пайовики та економіка нічого не виграють.

А от за відкриттям ринку по урядовій моделі справді стоїть меркантильний інтерес, але не малих та середніх фермерів, а аграрних олігархів, які продали частину своїх компаній іноземцям.

Питання життя та смерті

П'ять з шести найбільших аграрних холдингів України: "Кернел", МХП, "Агропросперіс", "Астарта", "Мрія" мають серед акціонерів іноземні компанії.

Якщо ринок с/г земель буде відкритий тільки для українців, вони не зможуть її купувати, тоді як їх чисто українські конкуренти землю купуватимуть.

Очевидно, що це ставить під питання майбутнє цих компаній, а значить, ціна їх акцій буде знижуватися, як і статки їх господарів-засновників.

Більше того: в довгостроковій перспективі вони будуть змушені або переорієнтуватися на переробку с/г продукції, або піти з аграрного ринку.

Нові господарі землі будуть суттєво відрізнятися від нинішніх пайовиків. Вони сконцентрують у своїх руках ділянки землі розміром з поле – 50-200 га, що збільшить їх ринкову силу.

Такі ділянки цікаві всім с/г виробникам, на відміну від самотнього паю з середнім розміром у 4 га посеред чужого поля.

У результаті холдингам доведеться віддати господарям землі всю земельну ренту, залишивши собі лише підприємницький дохід.

А як підприємці вони програють власникам середніх господарств, які особисто об'їжджають свої поля, перевіряють техніку, стежать за роботою співробітників, іншими словами, не страждають від проблеми агента – господар в середньому краще веде бізнес, ніж найнятий менеджер (агент).

Окрім допуску іноземців, великим холдингам необхідна ще і можливість придбати у власність земельний банк, аналогічний за розмірами тому, що вони обробляють зараз.

Звичайно, вони хотіли б більше, ніж дозволена урядовим законопроектом верхня межа – 200 тис га в одні руки, однак, і вона дуже велика.

Статистика показує, що країні було б вигідно обмежити їх апетити максимум 50 тис га. Справа в тому, що якщо у господарствах до 50 тис га в середньому зайнято 2,2 людини на 100 га, то у тих, хто перевищує цей ліміт, вже 1,1, тобто, в два рази менше.

Те ж саме і з доданою вартістю: вона становить 600 і 430 грн на гектар відповідно.

Суспільний інтерес

Очевидно, що в питанні допуску іноземців та обмежень на максимальний земельний банк, ми маємо конфлікт інтересів середніх і малих аграріїв з одного боку та власників великих холдингів з іншого.

Відповідно, ключове питання в тому що вигідно суспільству і країні.

Якщо піти шляхом відкриття ринку с/г земель для іноземців, чого, до речі, не робив жоден наш східноєвропейський сусід, то великі холдинги продовжать нарощувати свій земельний банк, поступово видавлюючи своїх малих конкурентів.

На кожних 100 гектарах, що підуть від середніх і малих господарств до холдингів ми втратимо, як мінімум, одне робоче місце.

При 20 млн га легально оброблюваних с/г земель, 60% яких обробляють середні господарства, мова буде йти про 120 тис робочих місць, а з урахуванням малих господарств, ціна питання перевищить 150 тис.

Якщо ж ми візьмемо всі 40,5 млн га українських с/г угідь то ціна латифундизації країни гарантовано перевищить 300 тис легальних і нелегальних робочих місць.

Однак справа не тільки в робочих місцях. Справа також і в податках – чим більше зайнято людей, тим більше податків надходить до місцевого бюджету і навпаки.

Крім того, середні і малі фермери живуть там, де розташоване їх господарство, тобто в селі.

Вони хочеш-не-хочеш виявляються занурені в його проблеми і всюди, окрім податків, підтримують місцеві школи, спортивні команди, ремонт доріг, все те, що прийнято називати соціальною сферою села.

Оцінити це в грошах складно тому, що про такі витрати ніхто не звітує. Однак є неформальний показник прийнятного рівня "соціального" навантаження – 100 грн з гектара. Що становить близько 1,2 млрд грн по всій країні тільки від середніх господарств.

Тож не дивно, що жити в селах, де працюють холдинги, в середньому, гірше, ніж в селах, де землю обробляють українські середні та малі аграрії.

Тому більшість пайовиків виступають проти дозволу іноземцям купувати землю.

Вони на власному досвіді знають, до чого це призведе. І що їх сумарні втрати виявляться значно вищими, ніж виграш у ціні землі. При цьому не важливо: продав ти сам свою землю чи ні, головне що її продали твої сусіди.

Україна – не Мадагаскар

Одним з найбільш яскравих світових прикладів провалу ліберального ринку землі є Мадагаскар.

Цей острів став символом негативних наслідків скупки с/г земель іноземними компаніями: зростання безробіття, загострення екологічних проблем і загрози голоду для більшості громадян.

Звичайно, в Україні цього не станеться. Але не тільки тому, що наші аграрії багатші своїх мадагаскарських колег, а в селі живе менше третини всього населення країни, а ще й тому, що українське суспільство цього просто не дозволить

Янукович на момент відмови від підписання Угоди про асоціацію з ЄС знаходився на піку своєї могутності, проте Україна угоду підписала, просто без нього.

Як показують опитування, від 80 до 90% усіх громадян країни проти допуску іноземців на ринок с/г земель.

Навіть якщо закон, що відкриє ринок с/г землі для іноземців, все ж таки буде прийнятий, він завжди буде знаходитись під загрозою скасування. Причому чим активніше буде йти процес скупки с/г земель іноземцями, тим більше невдоволення він буде викликати в суспільстві.

Тому вже в наступному електоральному циклі або ще раніше - як тільки буде прийнятий закон про референдум за народною ініціативою - він буде переглянутий.

Стратегічні інвестори дуже чутливі до подібних ризиків. Тому не дивно, що ніхто з них не заявив про свої плани інвестувати в українські с/г землі.

Вони прийдуть тільки тоді, коли переконаються, що шляху назад вже не буде.

Єдина можливість дати їм відповідні гарантії вже зараз - встановити в країні авторитарний режим, як у Китаї.

Деолігархізація відміняється

Підводячи підсумок сказаному, від відкриття ринку українських с/г земель для іноземних компаній виграють тільки наші аграрні олігархи.

Використовуючи дешевий ресурс, вони зможуть наростити свій земельний банк, тому не дивно, що і Кернел і МХП розпочали підготовку до розміщення своїх євробондів.

Україна та всі її громадяни заплатили високу ціну за появу олігархів в українській політиці і їх вплив на неї.

Аграрний сектор залишається однією з найменш олігархізованих галузей української економіки.

Зниження ліміту на концентрацію с/г землі в одних руках і заборона  допуску іноземців дозволило б деолігархізувати аграрний сектор.

З огляду на його роль в українській економіці, це стало б серйозним кроком вперед до деолігархізації всієї країни. Однак поки політична лінія партії і уряду веде зовсім в іншу сторону. Що ж, є ще час її поміняти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview