178171
182818

Ахіллесова п'ята української логістики

Зокрема, зернова галузь скаржиться, що ПАТ «Укрзалізниця» як монополіст, що перевозить близько 70% всього зерна, працює незадовільно, чим наносить збитки експортерам і як внаслідок бюджету країни. Подальше ігнорування Укрзалізницею пропозицій та зауважень громадськості ставить під загрозу весь експорт зернових культур, що оцінюється в 40-45 млн т або близько 6-8 млрд. доларів США.

Як відомо, експорт агропродукції забезпечує близько 30% всіх валютних надходжень до України, в структурі якого частка зернових культур досягає близько 50%. За перше півріччя 2017 року, частка сільськогосподарської продукції у структурі загального експорту України складає 42,2%.

За даними компаній-членів УЗА, останнім часом гостро постала проблема забезпечення подання ПАТ «Українська залізниця» залізничних вагонів під навантаження на зернові склади з метою постачання зерна на експорт через морські порти України. За наявною інформацією, більшість вагонів-зерновозів інвентарного парку ПАТ «Українська залізниця» були введені в експлуатацію в 70-80-х роках минулого століття та строк експлуатації яких вже давно минув.

«Незважаючи на те, що має місце щорічне зростання експортних можливостей зернових українськими експортерами, нам не зрозуміло, чому ПАТ «Українська залізниця» не ставить за мету використання коштів від підвищення тарифів за користування вагонів-зерновозів на будівництво нових вагонів та суттєвого збільшення кількості локомотивної тяги», – підкреслив під час прес-брифінгу, що відбувся в Українській зерновій асоціації 15 березня 2018 року Президент УЗА Микола Горбачьов.

Нагадаємо, ПАТ «Укрзалізниця» вдруге за один маркетинговий рік збільшила вартість залізничних перевезень. Перше підвищення на 15% відбулось у листопаді 2017 році і друге відбулося в лютому 2018 року – ще на 100-200 грн на тоні зерна.

Президент УЗА також додав, що сьогодні залізниця є найбільш проблемною ланкою ланцюга поставки українського зерна, що експортується на зовнішні ринки.

УЗА звертається до ПАТ «Укрзалізниця» з вимогою забезпечити безперебійний експорт зернових, шляхом ефективного перевезення вантажів, а також врахувати зауваження та пропозиції громадськості:

1.Оприлюднити алгоритм розподілу вагонів-зерновозів та локомотивної тяги, в тому числі іноземного парку, що порожнім повертається до країни реєстрації; а також врахувати розподіл вагонних маршрутів в розрізі всієї країни, а не тільки регіонів та окремих компаній. Крім того, оприлюднити результати та архів розподілу вагонів-зерновозів за минулий рік;

2. Збільшити інвестиції у будівництво вагонів-зерновозів та локомотивної тяги, шляхом внесення змін до фінансового плану компанії;

3. Інтенсифікувати питання впровадження приватної тяги, яке передбачене угодою про Асоціацію України з ЄС;

4. Переглянути в цілому процедури проведення дерегуляції в сфері залізничного транспорту та підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення для вагонів-зерновозів і запровадити нову вартість послуг за користування вагонами Укрзалізниці не з 19 лютого 2018 року, а з 1 липня 2018 року, адже компанії, які забезпечують експорт зерна і надходження валютної виручки в країну, працюють за маркетинговим роком, а не календарним. Крім того, передбачити прогнозованість зміни вартості перевезення зерна у майбутньому;

5. Збільшити оборотність вагонів, що зменшилася на 20-40% в порівнянні з минулим роком, а також збільшити показник навантаження зерновозів, що за рік зменшився вдвічі до 800 вагонів на добу, при задоволенні заявок клієнтів порожніми вагонами лише до 20%;

6. Розглядати розподіл вагонних маршрутів в розрізі станцій та елеваторів, їх здатністю до цілодобової щорічної роботи, без урахування власника чи експедитора;

7. Залучити елеватор як єдиного учасника погодження АРМа та єдиної відповідальної сторони за виконання норми завантаження/опрацювання зерновозів, та введення системи штрафів за невиконання норм;

8. Надати інформацію щодо залізничних станцій, на яких буде оптимізовано подача вагонів-зерновозів та локомотивної тяги. Ініціатива ПАТ «Укрзалізниця» щодо закриття малоефективних станцій ускладнює прогнозоване ведення бізнесу, оскільки компанії не можуть передбачити наперед які саме станції УЗ вважає малоефективними та які має намір закрити;

9. Передбачити відповідальності за брудні та технічно несправні подані вагони, несвоєчасну подачу та невідповідність узгодженій кількості поданих порожніх вагонів та локомотивної (маневрової) тяги, а також, за перевищення часу транспортування зерна від елеватора до місця призначення з вини УЗ;

10. Привести пропускну систему ЄТП портів у відповідність до кількості щоденно опрацьовуваних зерновозів.

Інформаційна довідка:

Українська Зернова Асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників та експортерів зерна, що створена в 1998 році та має на меті захист законних спільних інтересів своїх членів, сприяння формуванню та розвитку ринку зерна в Україні, утворення необхідних організаційних yмов для взаємодії своїх членів.

Українська Зернова Асоціація є активним членом International Grain Trade Coalition, партнером European Business Association та American Chamber of Commerce.

Членами УЗА є всесвітньо відомі українські та транснаціональні компанії, найбільші вітчизняні експортери та виробники зерна, що експортують близько 90% українського зерна.

ПАТ «Українська залізниця» – національний перевізник вантажів та пасажирів. Метою діяльності товариства є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо. ПАТ “Українська залізниця” є суб’єктом природної монополії на товарному ринку користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об’єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування, а також, суміжному з ним ринку внутрішніх перевезень вантажів залізничним транспортом.



Частка дикоросів у структурі експорту ягід з України впала з 90% до 50% за останні три роки – УПОА

Але очікується, що обсяг експорту цієї ягоди буде знижуватися, як і її частка в експорті. Основна причина полягає в тому, що кількість людей, які займаються збиранням лісової ягоди знижується, адже багато людей виїхало на сезонні заробітки до ЄС, завдяки безвізу. 

До речі, приблизно 6% експорту ягоди в вартісному та кількісному вимірах припадає на дикорослу лісову ожину. Отже "дикороси" дають 50% всього експорту кількісно та понад 50% у виручці.
 
Але ще три роки тому ситуація була інакшою. Тоді на дикориси припадало близько 90% всього експорту. Отже, можемо зробити висновок, що виробництво та експорт культурної ягоди розвивався в Україні останніми роками досить швидко.
 
Вже зараз малина займає в експорті 29%, а три роки тому її частка сягала лише 5-7%.
 
Зростає і суниця садова – її частка в експорті вже сягнула 12% проти 5% три роки тому.
 
Якщо ж відкинути дикороси, то на малину вже в 2017 році припадало 59% експорту, на суницю садову – 24%, а на лохину (чорницю садову) – 15%.
 
Цікаво відмітити, що частка свіжої ягоди в експорті всіх ягід, включаючи дикорослі, зростає досить помітно, і в 2017 році сягнула вже майже 17% – проти 3% три роки тому. А ось в культурній ягоди тенденція протилежна – зростає частка заморозки, власне завдяки тому, що дуже стрімко зростає експорт малини, яку, переважно, експортують в замороженому вигляді.
 

Структура експорту м’яких ягід з України, 2017 рік, у об’ємах

 

 
 
У 2017 році Україна отримала 66,5 мільйонів доларів США від експорту м'яких ягід. Левову частку виручки – близько 61% – приносять чорниця та лохина.
 
Аналітики Української плодоовочевої асоціації відзначають наступні важливі тенденції в розвитку експорту ягід:
 
☑ Зростання частки малини в експортній виручці за три роки з 5,3% до 22,5%;
☑ Зростання частки експорту свіжих ягід з 2% три роки тому до 16,3% в 2017 році! Що є дуже позитивним, якби не одне "але" – значна частка цих свіжих ягід йшла на переробку до сусідів в ЄС, де вже до них додавали вартість. Натомість, потрібно створювати власну переробку!
☑ Різке падіння цін на заморожену дикорослу чорницю, що негативно впливає на її збір на фоні проблем з робочою силою в Україні. За три роки середня ціна впала більше ніж на третину.
☑ Зростання експорту культурної лохини (чорниці садової) в 5,4 рази протягом всього трьох років!
☑ Зростання експорту малини в 9 разів протягом всього трьох років!
☑ Падіння середньої вартості експортованої продукції внаслідок загострення конкуренції на зовнішніх ринках та дефіциту потужностей з переробки всередині країни приблизно на третину за останні три роки.



Кредит під заставу майбутнього врожаю: які ризики необхідно врахувати фермеру

Отримати фінансування для розвитку бізнесу сільгоспвиробнику не так вже й просто. Банківські кредити інколи невигідні та потребують забезпечення застави у вигляді нерухомості або техніки, яку фермер не завжди може надати. Саме тому останнім часом набувають поширення кредити під заставу майбутнього врожаю та аграрні розписки.

Але що робити, якщо очікуваний врожай так і не вдалося зібрати через погодні умови, такі як град, заморозки або посуха?

«При кредитуванні під заставу майбутнього врожаю фермерам обов’язково потрібно враховувати всі можливі ризики, як втрата врожаю через несприятливі погодні умови або внаслідок протиправних дій.  Відповідно, ці ризики можуть бути як ризиками самого підприємства, так і ризиками банку, який прийняв майбутній врожай в якості застави забезпечення кредитних зобов'язань. Саме тому обов’язково врожай має бути застрахованим. Лише в такому випадку буде стовідсоткова гарантія відшкодування завданих збитків для сільгосппідприємств, а для банку - наявність механізму реалізації заставного права», - підкреслює експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін. 

За його словами, співпраця банку, аграріїв і страхових компаній є важливою для забезпечення передбачуваності агробізнесу та мінімізації ризиків у сільському господарстві.

«Фермери зацікавлені у кредитуванні, банки хочуть бути впевненими у поверненні коштів. Саме тому при кредитуванні під заставу майбутнього врожаю дієвим механізмом управління ризиками є агрострахування. Адже передбачити заздалегідь погодні умови та фактори, які істотно можуть вплинути на врожайність, не може ніхто», - наголошує Володимир Юдін. 

Він зазначив, що страхування посівів сільськогосподарських культур і майбутнього врожаю передбачає страхування від різних подій, викликаних кліматичними, біологічними, техногенними причинами, протиправними діями та ін.

«Незважаючи на те, що ризики аграрного виробництва несуть катастрофічний характер, українські аграрії, на відміну від західних колег, майже не страхують свої посіви, що загалом впливає на рентабельність усього агропромислового комплексу. На мою думку, розвиток вітчизняного ринку агрострахування може вирішити проблему нестачі обігових коштів у сільгосппідприємств, відкривши  їм змогу залучати ресурси від фінансових установ та кредиторів. Крім того, застрахувавши врожай завчасно, в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Для сталого розвитку бізнесу, для впевненості у завтрашньому дні, завжди треба враховувати всі ризики та намагатися мінімізувати можливі збитки», - зазначає Володимир Юдін.

Він переконаний, що агрострахування є оптимальним захистом в першу чергу для малих і середніх агропідприємств, для яких будь-який великий збиток може принести відчутні втрати.

«Враховуючи всі потреби вітчизняних сільгоспвиробників, компанія  «Агрориск» розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для аграріїв. Ми працюємо з надійними страховими компаніями, обговорюємо з фермерами всі умови договору агрострахування та мінімізуємо вплив згубних ризиків на майбутній врожай», - зауважує Володимир Юдін. 

Так, у компанії «Агрориск» на сезон «весна-літо» 2018 року діє програма «МультіРиск», за якою можуть бути застраховані врожаї пшениці, жита, ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Крім таких природних катаклізмів як град, заморозки, крижана кірка, посуха, сель, землетрус, буря, ураган, повінь "МультіРиск" страхує також і від форс-мажорних обставин, як знищення врожаїв шкідниками або вогнем. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільськогосподарської культури, а врегулювання страхового випадку за продуктом здійснюється як по всій застрахованій площі поля, так і за пошкодженою його частиною.

«Це дає змогу фермеру провести, наприклад, пересів культури тільки на пошкодженій ділянці поля. Для цього знадобиться значно менше фінансових та часових витрат, що є вагомою перевагою в особливо активний для фермерів весняно-літній період», - пояснює Володимир Юдін.

На його думку, саме агрострахування є джерелом  фінансової стабільності сільського господарства. «Я сподіваюсь, що вітчизняні аграрії страхуватимуть свої посіви не лише на вимогу фінансових установ та кредиторів, але й задля подальшого забезпечення рентабельності свого агробізнесу. Це дозволить фермерам не лише не перейматися через погодні катаклізми, а й у будь-якому випадку мати обігові кошти для подальшої господарської діяльності», - зауважує Володимир Юдін.

 

Довідкова інформація про компанію «Агрориск» 

Ваш вибір 'Подобається'.


Молочні війни: імперія наносить удар у відповідь

За повідомленням Асоціації тваринників України, акція протесту зібрала близько тисячі тваринників з усієї України. Із гаслами «Не дамо знищити тваринництво!», «Геть чиновників від корита!», «Тваринникам – гроші, чиновникам – нари!» виробники пройшлися вулицею Грушевського до будівлі Уряду.

Голова АТУ Ірина Паламар відзначила, що наприкінці 2016 року держава, відмінивши повернення тваринникам ПДВ, фактично забрала в них близько 10 млрд грн. Режим квазіакуміляції, який було запропоновано натомість у 2017 році, також виявився неефективним, оскільки не всі виробники змогли отримати ці гроші. А в 2018 році взагалі забрали гроші за даними статтями, натомість давши 4 млрд на підтримку тваринництва. 

«Минулого року наша Асоціація цілий рік оббивала пороги владних кабінетів, - відзначила Ірина Паламар. - Ми просили про підтримку, і нас почув Прем’єр-Міністр Володимир Гройсман, віділивши 4 млрд. Проте Міністерство АПК хоче ці гроші пустити за своїми кишеньковими схемами!»

Ірина Паламар відзначила, що лише на утримання свого апарату Мінагрополітики витратило минулого року 2 млрд 607 млн грн. Натомість же тваринництво знищується. Лише за минулий рік було вирізано 10% корів, 8% свиней.

Як красномовне свідчення того, що може статися з тваринництвом, під будівлю Уряду принесли роги й копита тварин, а просто на дорогу вилили цистерну молока.

А на іншому боці столиці упродовж Національного круглого столу "Державна підтримка тваринництва України" Ольга ​Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань Європейської інтеграції, відповідаючи на доповідь Михайла Соколова, заступника голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» зазначила:

Минулоріч програма затрималась в своєму організаційному запуску і фактично почала працювати з кінця вересня - початку жовтня минулого року. За ці 3 місяці 2017 року було використано 136 мільйонів гривень і програмою підтримки скористалася тисяча фермерів по всій Україні. Як на мене, це показник успішності програми.

З огляду на це замміністра підтримує виділення цьогоріч більшої суми, позаяк ще більший відсоток витрат аграріїв буде компенсований. Трофімцева закликала уважно читати офіційні документи, а не орієнтуватись на інтерпретовані презентації. І окремо наголосила, що навіть минулий рік показав, що такі фокусовані програми підтримки аграрного сектору і аграрних виробників працюють. Також спікер пообіцяла, що у 2018 році програми підтримки сільського господарства працюватимуть краще для того, щоб:

«Молочний сектор, і не тільки молочний сектор, а й виробництво яловичини, в якому вбачають великий потенціал в Україні - дійсно почали працювати. Підтримка, яка закладена на 2018 рік є першою цеглинкою, щоб підтримувати цю галузь і цей сектор в довгостроковій перспективі. Тому що ми хочемо будувати довгострокову стратегію підтримки галузі».

За повідомленням голови Всеукраїнської Аграрної Ради Андрія Дикуна серед присутніх в залі молочарів були представники більше ніж половини вітчизняного молочного ринку. Серед виробників упродовж дискусії було проведено декілька голосувань, зокрема стосовно державної підтримки щодо компенсації витрат на будівництво тваринницьких комплексів, присутні висловили таку точку зору: 

 

46,48% респондентів виказали готовність брати участь у програмі підтримки і 53,52% опитуваних відповіли, що не планують звертатися по державну допомогу щодо компенсації витрат на побудову/реконструкцію тваринницьких комплексів.

Андрій Дикун наголосив, що вибірку можна вважати репрезинтативною, адже 760 представників із 280 провідних молочних ферм України виробляють 70% всієї вітчизняної молочної продукції.

Яким буде вітчизняний молочний ринок у наступному сільськогосподарському році, слідкуйте на  AgroReview.

Ваш вибір 'Подобається'.


Найкраща молочна продукція експортується, решта залишається українському споживачеві - Андрій Ярмак

Так, за словами експерта, минулого року ціни на молочні жири продемонстрували безпрецедентний рівень зростання за останні п’ять років, збільшившись на 60 %.

Андрій Ярмак підкреслив, що український молочний бізнес стає більш професійним, про що свідчить відсутність значного коливання закупівельних цін на молоко.

Що стосується прибутковості виробництва молока, то за рік вона зросла на 32 %, а прибутковість переробки навпаки впала.

«Серед негативних тенденцій варто відмітити зниження споживання українцями молочних продуктів як в цілому, так і в порахунку на одну людину. Найбільше зниження споживання спостерігається на цільномолочну продукцію. Позитивним фактором є те, що відбулася реабілітація молочних жирів в очах споживачів. Люди споживають все більше молочних продуктів з нормальною жирністю.  Але, як і раніше, найкраща молочна продукція експортується, а решта  залишається українському споживачеві», -  підкреслив Андрій Ярмак.

За його словами, структура експорту молочної продукції якісно не змінюється. Експерт нагадав, що Україна стала другим за обсягами постачальником вершкового масла до ЄС

10 фактів від Андрія Ярмака про молочну продукцію:

Факт №1. Прибутки виробників молока в лютому 2018 року знову впали. Швидкість падіння прибутковості пришвидшилася, і склала за місяць відчутних 7,6%❗

✅ Факт №2. Прибутки з початку року вже зменшилися на 11,7%❗

✅ Факт №3. Основна причина падіння прибутковості виробництва молока не має майже нічого спільного з молочним ринком – це наслідок девальвації валюти, та підвищення цін на концентровані корми, які ми, переважно, експортуємо.

✅ Факт №4. В лютому 2018 року прибутковість виробництва молока була вже відчутно (на 5%❗) нижчою, ніж в тому ж місяці 2017 року. В січні прибутковість була майже співставною.

✅ Факт №5. Невтішні прогнози поки що справджуються. До подорожчання кормів додався також фактор зниження цін на молоко. І це вже в лютому. І це не зважаючи на те, що глобальні ціни в січні-лютому, переважно росли.

✅ Факт №6. Прибутковість виробництва молока за перші два місяці поточного року на порядок вища, ніж в кризові 2015-2016 роки, але нижча на 3,1% ніж середня за останні шість років.

✅ Факт №7. Світові ціни на молокопродукти лишаються занадто високими, якщо брати до уваги фундаментальні чинники. Це неодмінно спровокує ще більше зростання виробництва, яке буде тиснути на ціни. При цьому дуже дорогі молочні жири спричиняють ще більше тиску на ціни білку. Тому існує імовірність цінового обвалу ще в поточному році. А ми зараз дуже щільно прив’язані до цін експорту, адже наша експортозалежність зростає (про це покажу слайд на конгресі).

✅ Факт №8. Світові ціни на нафту зросли, і лишаються відносно високими. А ось це - дуже позитивний фактор для потенціалу споживання молочних продуктів в тих країнах, які залежать від експорту енергоносіїв. Щоправда за північним забором ціни щось впали так, що там, схоже, хочуть ввести санкції проти всього імпортного молокопродукту. Навіть браття-нереекспортери-білоруси під санкції потрапили.

✅ Факт №9. Сезонність внутрішніх цін на молоко знижується. Це прогнозувалося минулого року, і так і сталося. Якщо ця тенденція збережеться, то ми можемо отримати цілком пристойний рівень УМІ влітку, та відносно низький в другій половині сезону. Але тут забагато "якщо".

✅ Факт №10. Насправді дуже важко зараз прогнозувати будь-що, бо кількість чинників, що не підлягає прогнозуванню, лишається дуже високою, а наша залежність від експорту зростає. Тому висновок простий – не буде ціни на масло, не буде у нас ціни на сире молоко.

Поки що з ціною на масло все добре. То ж саме час розвивати виробництво експортабельної якості сирів та інших молочних продуктів. Бо гратися в казино на чистих commodities дуже небезпечно!

Ваш вибір 'Цікаво'.


Молоко та зернові дорожчають, ціна на м'ясо стабільна – оцінки ФАО

У лютому 2018 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО (ІПЦФ) склало 170,8 пункту, що на 1,1% (1,8 пункту) вище січневого рівня, але на 2,7% нижче відповідного показника минулого року. 
 

Індекси цін ФАО на продовольство, 2017-2018

 

 
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на зернові склало в лютому 160,8 пункту, що на 2,5% (чотири пункти) вище січневого показника і на 6,8% нижче в порівнянні з рівнем лютого 2017 року. У лютому відзначено друге поспіль суттєве збільшення показника індексу після періоду відносної його стабільності з серпня по грудень минулого року. У лютому ціни на зернові в цілому зросли в зв'язку з високою активністю на торгових майданчиках і занепокоєннями щодо несприятливих погодних умов для озимої пшениці в США, а також в районах вирощування кукурудзи в Аргентині. Зросли також світові ціни на рис, проте чинником, що обмежує це зростання, є падіння попиту на індійські сорти.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на рослинні олії в лютому склало 158 пунктів, що на 3,1% (5,1 пункту) нижче рівня січня; таким чином, індекс опустився до мінімального значення за останні 19 місяців. Ціни на більшість видів рослинних олій знизилися в зв'язку з очікуваним зростанням обсягів виробництва в світі в сезоні 2017-2018 років. Найбільше впали котирування цін пальмової олії на тлі більш млявого, ніж передбачалося, експортного ринку і зростання запасів в Малайзії та Індонезії. У той же час, світові котирування цін на сою падають у зв'язку з очікуваним рекордним рівнем виробництва соєвої олії в США, а ціни на рапсову олію падають в результаті млявого попиту – головним чином, з боку сектора виробництва біодизельного пального.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на молочну продукцію склало в лютому 191,1 пункту, що на 11,2 пункту (6,2%) вище січневого показника, але трохи нижче рівня відповідного періоду минулого року. Зросли світові котирування цін по всіх чотирьох групах молочної продукції, чому сприяв активний імпортний попит у зв'язку з меншими, ніж очікувалося, обсягами виробництва молока в Новій Зеландії. Котирування цін на вершкове масло зросли майже на 6% після чотирьох місяців падіння слідом за їх піковими рівнями в вересні 2017 року. Також зросли котирування цін на сир і незбиране сухе молоко в зв'язку з високим попитом в Європі і Азії, а активний попит на світових ринках сприяв зростанню котирувань знежиреного сухого молока.
 
У лютому середнє значення Індексу цін ФАО на м'ясо склало 169 пунктів, залишаючись незмінним щодо переглянутого показника за січень 2018 року, проте воно було майже на 5% вище показника за той же період минулого року. Зростання котирувань цін на яловичину відбувалося на тлі падіння котирувань м'яса птиці і свинини, а котирування цін на баранину майже не змінилися. Ціни на яловичину ростуть другий місяць поспіль у зв'язку з обмеженою експортною пропозицією з боку Нової Зеландії. Четвертий місяць триває падіння котирувань світових цін на м'ясо птиці, що відбувається, головним чином, у зв'язку зі значними обсягами експортної пропозиції в основних регіонах-виробниках. У зв'язку з обмеженим імпортним попитом в світі з вересня 2017 року триває падіння Індексу цін на свинину.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на цукор склало в лютому 193 пункти, що на 3,4% (7 пунктів) нижче його січневого значення, досягнувши найнижчого рівня за останні два роки. Падіння світових цін на цукор триває в зв'язку з неухильним збільшенням виробництва в таких великих країнах-виробниках, як Таїланд і Індія. Продовжується падіння цін на ринках цукру в зв'язку з очікуваннями різкого зростання виробництва в ЄС в 2017-2018 сільгоспсезоні; цьому також сприяли високий урожай цукрових буряків і скасування квот на виробництво в минулому році, в результаті чого було збільшено посівні площі.
 
 

Динаміка зміни індексу цін ФАО, 1961 – 2018 роки

 

Ваш вибір 'Подобається'.