Аграріям частково компенсуватимуть вартість закуплених зерновозів

Про це повідомляє ЕП.

Розмір компенсації не може перевищувати 30% вартості закуплених зерновозів.

"Існує державна програма підтримки вітчизняного машинобудування в АПК. На цю програму у нас бюджеті виділено 945 млн грн. Все, що виробляється в Україні з локалізацією не менше 60% (трактори, сівалки), підпадає під цю програму", - пояснив в коментарі ЕП Олег Кришин.

За його словами, значна частина коштів у рамках програми не використовується.

"Що ми цими правками зробили? Ми зерновозам дали статус, який дозволяє їм брати участь у цій програмі. Ми говоримо: разом з вітчизняними сівалками можна замовити зерновоз і отримати компенсацію за цією держпрограмою", - сказав депутат.

Він уточнив, що правки стосуються двох заводів - Крюківського вагонобудівного заводу і Дніпровагонмашу.

Відповідно до даних Мінагрополітики, з початку 2018 року 1130 сільгоспвиробників взяло участь в програмі 25-відсоткової компенсації вартості сільгосптехніки на 112 млн гривень.

Всього у 2018 році на зазначену програму виділено 945 млн гривень.

Раніше повідомлялося, що "Укрзалізниця" веде переговори з одним з міжнародних банків по залученню кредиту для будівництва зерновозів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як українець створив бізнес на мурахах

Олександр Іваніцький – молодий підприємець. Колись він працював на компанію, звільнився та пішов служити в АТО і саме на службі зрозумів, що хоче працювати сам на себе. Ідею для бізнесу, можна сказати, знайшов під ногами, адже Олександр сьогодні розводить, виготовляє та продає мурашині ферми, пише ictv.ua.

«Дуже давно колись мені сподобалися мурашині ферми, тобто я з ними вже мав справу, для себе зробив її сам колись. Вирішив зробити їх декілька, виставив на продаж. Вони зацікавили користувачів», – розповідає Олександр.

Коли Олександр повернувся зі служби, разом із дружиною почав шукати справу, яка не має конкуренції в Україні, незайняту нішу. Вони пробували різні проекти, пошуки зайняли близько півроку.

Для початку Олександр купив колонію мурах і почав їх розводити. Розробив власний дизайн ферм, читав наукові статті про мурах, вивчав їхню поведінку. Перші моделі мурашиних ферми вирізав просто у себе в гаражі. Спочатку робив класичні мурашині ферми – плаский скляний акваріум, заповнений піском. Потім вирішив змінити матеріал задля безпеки на еко-акрил.

Близько року працював у гаражі, дружина допомагала збирати ферми. Щоб справа розвивалася, Олександр дуже заощаджував, адже позичати коштів не збирався.

Зрештою, Олександр і дружина змогли винайняти перший офіс. Там вони складали ферми, годували мурах, а деталі замовляли в іншого підприємства.  Замовлень потрохи більшало, і через кілька місяців вони найняли першого працівника. І з часом довелося шукати ще більше приміщення.

У нове приміщення Олександр накопив ще грошенят та придбав власні станки. Для нього це не просто бізнес, він дійсно захоплюється світом цих комах. Він націлений підкорити зі своїми мурахами європейський ринок, хоч зараз у них клієнти не лише з України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна наростила експорт молочних продуктів

Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока.

Поставки були на рівні травня і забезпечили для України 24,5 млн дол, що на 1,4% вище показників травня, але на 15,6% менше, ніж в минулому році. Все ж, півріччя було закрите в позитивному ключі за рахунок вищих показників експорту в перші місяці року — 139,5 млн дол. (+19%).

Найбільше просідання продажів у червні було по молоку та вершках незгущених — мінус 46% в натуральному виразі — 1,6 тис. т та мінус 46,5% в грошовому виразі — 1,2 млн дол. Найбільше продукції було поставлено до: Польщі (344 тис. дол.), Молдови (303 тис. дол.) та Лівії (241 тис. дол.).

Просідання у 23% відмічають також по сироватці — 1,99 млн дол. Загалом було продано 3 тис. т сироватки, що на 22,9% менше, ніж у травні. Продавали найбільше, як і раніше, до Китаю — 1,1 млн дол.

Скоротилися також продажі масла на 8% в натуральному виразі — 2,4 тис. т. Ціна тонни масла коливалася в межах 4,4−4,5 дол./кг. Продавали його найбільше до Марокко та Нідерландів — 2,7 та 2,3 млн дол., відповідно.

При цьому, значно зросли продажі групи молока та вершки згущені. Загалом було продано 4,4 тис. т (+36,8%, в порівнянні із травнем) на загальну вартість 7 млн дол. (+36%). Продавали до: Бангладеш (2 млн дол.), Казахстану (1,3 млн дол.) та Грузії (455 тис. дол.).

Приріст експорту також було зафіксовано при продажі кисломолочної продукції — на 60,8% в грошовому та 18,2% в натуральному виразі. Загалом було продано 584 т кисломолочних продуктів на загальну вартість 1,37 млн дол. Основними імпортерами були: Казахстан (1 млн дол.), Молдова (176 тис. дол.) та Грузія (102 тис. дол.).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Жнива-2018: вже зібрано 6,2 млн тонн зернових та зернобобових культур

Продовжується збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яких вже намолочено 6,2 млн тонн з 2,09 млн га (22% від прогнозу під цими культурами) при врожайності 29,6 ц/га.

У розрізі культур зібрано:
– озимої пшениці – 3,77 млн тонн з 1,26 тис. га (20% до прогнозу) при врожайності 30,0 ц/га;
– ярої пшениці – 4,9 тис. тонн з 1,9 або (1%) при врожайності 25,1 ц/га;
– озимого ячменю – 2,11 млн тонн з 631,5 тис. га (76%) при врожайності 33,5 ц/га;
– ярого ячменю 138,9 тис. тонн з 73,9 тис. га (5%) при врожайності 18,8 ц/га;
– гороху – 171,5 тис. тонн з 126,8 тис. га (30%) при врожайності 13,5 ц/га.
Крім того, у 22 областях триває збирання озимого ріпаку, який обмолочено на площі 353,4 тис. га (36% до прогнозу) при врожайності 21,4 ц/га та намолочено 756,3 тис. тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери залишилися незадоволені цьогорічним сезоном черешні

В Україні завершується сезон черешні. Як повідомляє видання EastFruit, це літо не стало сприятливим періодом для реалізації черешні. Фермери жаліються на одразу кілька чинників, які змусили їх розчаруватися в сезоні-2018, пише agro-business.com.ua.

Зокрема, на третину подорожчали витрати на зарплати працівникам, які збирали ягоду. Та інші процеси виробництва виявилися більш затратними, ніж торік, кажуть фермери.

Крім того, аграрії залишали черешню на деревах через відносно невисокого попиту на продукцію, а також високу пропозицію на ринку. За даними «АПК-інформ: овочі та фрукти» цього сезону виробництво черешні зросло на 7% в порівнянні з 2017 роком. І ринок, особливо в другій половині сезону, не зміг спожити весь обсяг.

Водночас більш оптимістичні в оцінках результатів сезону виробники-експортери. Вони отримували за свою продукцію в півтора-два рази більше, ніж ті, хто торгує на внутрішньому ринку. Головно черешню в України купувала Білорусь. При цьому намагання розширити ринку збуту цього року були більш активними, ніж у 2017му.

До слова, торік українську черешню купували Польща, Молдова, Гонконг, Німеччина, Великобританія та Нідерланди. Обсяг експорту – 3,7 тисяч тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відкриття ринку землі в Україні збільшить ціну гектара втричі - Світовий банк

Про це розповів консультант Світового банку Денис Нізалов в інтерв'ю "Бізнес. Цензор".

"З відкриттям ринку очікується досить швидке зростання ціни на землю. Якщо зараз ціна за гектар на тіньовому ринку – $1,5 тис., то після відкриття ринку ціна може протягом трьох років вирости до $3,5 тис. та більше. В таких умовах усі, хто має вільні гроші, хотіли би вкладати у активи, які швидко зростають, щоб продати на піку ціни. Це один з об'єктивних ризиків, який пов'язаний з відкриттям ринку", - зазначив він.

Водночас, за словами Нізалова, саме тому наразі обговорюються умови обігу землі, що відкриття ринку землі не може відбуватися абсолютно без будь-яких обмежень.

"Звісно, що для розвинених ринків чим менше обмежень, тим краще. Але для ринку, який тільки відкривається, треба враховувати особливості перехідного періоду, необхідні додаткові запобіжники, оскільки у нас в країні є неоднаковий доступ до фінансів та накопичена за роки мораторію надлишкова пропозиція землі. Але чим більше ми відкладаємо із відкриттям ринку, тим більше ситуація погіршується. Наприклад, політики, чи корумповані чиновники матимуть більше вільних грошей для скупівлі землі, ніж фермери. І для того, щоб не відбулася спекулятивна скупка землі на старті реформи і потрібні запобіжники. Це і обмеження максимальної кількості землі в одних руках і встановлення мінімальної ціни і встановлення податку на перепродаж", - наголосив представник Світового банку.

За його словами, обмеження потрібні, щоб вигоди від відкриття ринку були більш-менш однаково розподілені між власниками та сільгоспвиробниками, щоб вигідно було купувати землю саме для використання у сільськогосподарському виробництві.

"Бо якщо відкрити ринок без запобіжників, то всі переваги від зняття мораторію отримають не фермери, а люди, які мають доступ до фінансових ресурсів", - зазначив він.

В Україні триває мораторій на продаж державних сільгоспземель - щонайменше до кінця 2018 року. Але однією з обо'язкових умов скасування мораторію є ухвалення закону про обіг сільгоспземель. Наразі такий закон не ухвалено.

Скасувати земельний мораторій та створити вільний ринок сільгоспземель в Україні є однією з умов Міжнародного валютного фонду.

Джерело: Укрінформ

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview