Аграріям Херсонщини обіцяють допомогти побудувати 17 молочних сімейних ферм та кооперативів

Про це розповів директор облдепартаменту агропромрозвитку Олександр Паливода на засіданні колегії ОДА 30 листопада, пише grivna.ks.ua.

Всього з держбюджету на підтримку тваринництва у 2018 р. планують направити 2,3 млрд. грн.: 2 млрд. грн. на реконструкцію та будівництво нових тваринницьких комплексів, 300 млн. грн. - на закупівлю худоби.

На Херсонщині діє програма «Власний дім», за якою аграрії зможуть закупити близько 100 корів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Судноплавна компанія з Одеси переходить на оплату Bitcoin

Про це повідомляє Українська Служба Інформації.

Компанія вирішила перейти на криптовалюту, щоб прискорити процес оплати за послуги. Справа в тому, що у сфері міжнародних перевезень діє безліч санкцій, пов'язаних з проведенням платежів. Через це клієнтам доводиться проходити складні банківські процедури.

Оформлення документів для операцій – це складна банківська процедура, – розповідає засновник компанії Олександр Варваренко. – Оплата в Bitcoin прискорить процес. Також можуть вирішиться проблеми з оплатою в таких країнах, як Пакистан, Росія, Судан, Ємен і Катар. Там є надійні компанії, які стали жертвою урядових санкцій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Петро Порошенко підписав закон про приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед

Про це повідомляє прес-служба глави держави, пише Інтерфакс-Україна.

Приєднання до конвенції сприятиме спрощенню умов торгівлі та збільшенню використання експортного потенціалу України, посилить торговельні зв'язки та економічну інтеграцію з Євросоюзом", - йдеться в повідомленні прес-служби, оприлюдненому в четвер увечері.

В інформації зазначено, що можливість приєднання України до конвенції передбачена положеннями угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Процес приєднання до неї було розпочато у 2016 році.

У прес-службі президента України зазначають, що на сьогодні учасниками Конвенції є 24 договірні сторони, 6 з яких вже мають угоди про вільну торгівлю з Україною (ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Македонія, Молдова, Грузія). Ще з двома державами-учасницями конвенції тривають переговори про вільну торгівлю, а саме з Туреччиною та Ізраїлем.

"Наступним кроком для повноцінного використання переваг конвенції є внесення змін до відповідних чинних угод про вільну торгівлю в частині заміни протоколів правил походження товарів", - йдеться в повідомленні.

Як повідомлялося, Верховна Рада 8 листопада проголосувала за законопроект про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила (Пан-Євро-Мед). "За" проголосував 231 депутат.

Як повідомляється на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), частка українського експорту до країн-учасниць конвенції Пан-Євро-Мед від загального показника становить 50%, з яких 40% припадає на країни Євросоюзу. "Приєднання України до Пан-Євро-Мед диверсифікує наш експорт і з точки зору географії, і щодо кошику товарів - збільшиться обсяг постачання на ринки ЄС", - зазначила під час парламентського засідання перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - торговий представник України Наталія Микольська.

Раніше МЕРТ повідомляло про можливе приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед із 1 січня 2018 року.

Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження була ухвалена в 2012 році за ініціативою Європейського Союзу. Нині до неї приєдналися, окрім країн ЄС, Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), а також Туреччина, Албанія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Сербія, Чорногорія, Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Сирія, Туніс, Фарерські острови та Молдова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Тернопільщині відновлять роботу спиртозаводу з 110-річною історією

Зустріч із трудовим колективом заводу відбулася у рамках робочої поїздки керівника ДП «Укрспирт» Юрія Лучечка спиртозаводами Тернопілля, пише zik.ua.

До складу делегації увійшли голова профспілки «Укрспирту» Віталій Сосницький, перший заступник голови Тернопільської ОДА Іван Крисак, народні депутати України від Тернопільщини – Олег Барна і Микола Люшняк.

Уже три роки не працює Борщівський спиртозавод, але тепер ДП «Укрспирт» планує відновити його діяльність. Для цього потрібно об’єднати зусилля місцевої влади, Верховної ради України і першого віце-прем’єр-міністра України Степана Кубіва. Цією проблематико займаються депутатські групи Львівщини і Тернопільщини.

«Потрібно об’єднатися, щоби підприємство могло випускати рентабельну і конкурентоздатну продукцію. Для цього потрібна тісна співпраця і депутатського корпусу і керівництва «Укрспирту» і Кабінету Міністрів і органів місцевої влади, – каже народний депутат України Олег Барна. – Тому, очевидно, якщо будемо у цьому напрямку працювати, це дасть нам можливість вийти на ринок. І, головне, зберегти підприємство та дати людям роботу».

«Прийшов керівник «Укрспирту» – йому треба дати мандат довіри мінімум на три роки. Нехай покаже роботу, – каже народний депутат Микола Люшняк. – Спирт сьогодні – це енергія. Ми маємо галузь, яку треба тільки запустити і дати їй поштовх. А тут її коливають. Розуміємо, хто це робить – з 2000 по 2017 року Україна втратила 70 відсотків спиртового ринку».

«Окуповані території і Крим – там був наш клієнт. Спиртова галузь Західної України забезпечувала і горілкою, і спиртом ці регіони. Сьогодні, на жаль, для нас це все втрачено. Внутрішній ринок горілки теж має динаміку до спаду, – окреслив проблематику зустрічі керівник ДП «Укрспирт» Юрій Лучечко. – Основна наша задача – правильно проаналізувати ситуацію. За 2 місяці роботи ми вже бачимо, як можна поступово перепрофільовувати підприємства. Працювати над тим, щоби запрацювало виробництво спиртовмісної продукції. Найголовніше, щоб завод працював, сплачувалися податки, а люди – отримували гідну заробітну плату».

Під час відвідин делегація оглянула виробничі потужності підприємства. Тут обговорили перші кроки, необхідні для запуску спиртозаводу.

Прикладом для інших підприємств є Зарубинський спиртовий завод, який також відвідав керівник «Укрспирту». Тут вже кілька років виробляють компонент до моторного палива – біоетанол. Відбулася нарада з керівниками МПД та сільськогосподарських підприємств Тернопільської області за участі голови Тернопільської ОДА Степана Барни.

«Ті підприємства, які є рентабельними, мають працювати і далі. Ті підприємства, які не здатні виготовляти якісного спирту, мають бути перепрофільовані на виробництво біоетанолу», – зазначив під час зустрічі голова Тернопільської ОДА Степан Барна.

Наприкінці візиту керівник ДП «Укрспирт» Юрій Лучечко особисто випробував продукцію Зарубинського спиртового заводу, заправивши легковий автомобіль виробленим тут пальним.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З початку року ціни на продукти зросли на 115%

Хліб масових сортів подорожчав на 20%, сало – приблизно на 70%, свинина – на 40%, яловичина – на 30%, м’ясо птиці – на 23%, молочні продукти – у межах 20%. Загалом індекс споживчих цін з січня до листопада склав 115,5%. Про це повідомив Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин, пише landlord.ua

«Відразу зазначу, що таке стрімке зростання цін, яке ми спостерігаємо в останні роки не слід пов’язувати з дефіцитом продовольства. Згідно з балансовими розрахунками, Україна виробляє його достатньо для задоволення внутрішнього платоспроможного попиту і має потенціал до нарощування виробництва. Винятком щоправда скоро може стати яловичина та молоко, якщо держава не вживатиме дієвих заходів спрямованих на відродження м’ясного та молочного скотарства на промисловій основі», — додав він.

Економіст зазначив, що цінове регулювання не працює в Україні з 2014 року після запровадження мораторію на здійснення перевірок суб’єктів господарювання, що діє і до сьогодні. До того ж було розформовано спеціальний орган (Держцінінспекцію), який контролював правильність формування цін на товари. А з 1 липня 2017 року уяд взагалі скасував держрегулювання цін на продукти.

«За останні 4 роки продукти дорожчали щороку: у 2014 році індекс споживчих цін на продукти харчування (грудень до грудня попереднього року) склав 124,5%, у 2015 році – 140,1%, у 2016 році – 103,2% (при цьому у минулому році споживчі ціни на хліб зросли на 7,4%, а молочні продукти піднялися в ціні майже на третину)», — зазначив Данилишин.

Натомість купівельна спроможність українців різко впала. Дійшло до того, що 55% всіх  споживчих витрат українців припадає на їжу.

«У населення із найнижчими доходами витрати на їжу перевищують 80% усіх сукупних витрат. Тобто, фактично вони знаходяться у продовольчій небезпеці (за міжнародними критеріями продовольча небезпека настає тоді, коли 60% від загальних витрат – це витрати на продовольство)», — повідомив експерт, додавши, що в ЄС на продукти харчування люди витрачають 12%, у Росії – 32%.

На думку Данилишина, постійне підвищення курсу долара, яке закладається до бюджетних розрахунків, спонукає виробників продовольства формувати собівартість товару, виходячи із песимістичних очікувань подальшого здорожчання її складових (паливо, комунальні послуги, міндобрива, гербіциди тощо). Це може привести до подальшого зросту цін на продукти харчування.

Хоча держава може регулювати ціни ринковими механізмами: проведенням інтервенційних операцій на ринку аграрної продукції (з цією метою навіть було створено державну установу Аграрний фонд), а також застосовувати норми антимонопольного законодавства.  

Економіст пропонує запровадити адресні програми продовольчої підтримки для найбільш вразливих верств населення.

«Практики соціальної продовольчої допомоги існують у багатьох країнах світу незалежно від рівня їх економічного розвитку (Бразилія, ЄС, Великобританія, США). Такі програми, як правило, передбачають надання адресних грошових виплат на придбання продовольства, або безпосереднє забезпечення продуктами харчування» — зазначив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як фермерам захистити врожай квасолі

Захистити цю нішеву бобову культуру від початку вегетації до збирання  одразу в трьох напрямках  - від шкідників, хвороб та бур’янів, а значить і підвищити в декілька разів врожаї, в Україні поки що до снаги лише лідерові вітчизняного ринку в сфері виробництва засобів захисту рослин та мікродобрив Групі Компаній «UKRAVIT». Вона єдина взялась за це комплексно: експерти взяли до уваги масу факторів,  грунтово-кліматичні умови різних областей та специфіку шкідливих організмів (шкідники, хвороби, бур’яни).  

Як повідомив УАК  експерт UKRAVIT Сергій Сальніков, розробляється комплексний підхід до вирощування квасолі, що складатиметься з протруйників,  досходових та післясходових гербіцидів,  інсектицидів, фунгіцидів та мікродобрив. Систему  вже випробували аграрії низки областей, зокрема Київської, Житомирської, Кіровоградської тощо. Наразі препарати знаходяться на стадії реєстрації.

«В Україні, на жаль, досі не має жодного зареєстрованого дієвого препарату для захисту квасолі, яка стає дуже затребуваним  продуктом у світі. Тому  UKRAVIT планує  стати першою українською компанією, яка запропонує вітчизняним (і не тільки) аграріям комплексний підхід для вирощування цієї культури», - вважає Сергій Сальніков.

Крім того, засоби захисту квасолі від UKRAVIT є не лише кращими, а й значно дешевшими за зарубіжні аналоги.

Довідка: UKRAVIT – один із лідерів ринку засобів захисту рослин. Виробляє та продає пестициди, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.