178171

Аграріям не вдасться вчасно завершити посівну ранніх зернових

Про це зазначає Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації, пише superagronom.com.

Наразі посівна цукрових буряків завершена на 28% площ, хоча минулого року на цей час було 86%. Разом з тим, у 6 областях почали висівати кукурудзу на зерно, горох засіяно практично 63% запланованих площ, пише golos.com.ua.

На Сумщині весняно-посівна кампанія лишень стартувала. Порівняно з минулим роком це сталось на місяць пізніше: у 2017 році сівбу ярих зернових розпочали ще 13 березня. Як наслідок — зсув графіка змушує прискорювати роботи.

А синоптики уже прогнозують по літньому спекотний травень, у ДСНС оголосили надзвичайний рівень пожежної небезпеки в західних областях, Житомирській, Вінницькій і частині Київської. Тобто неминучі швидкі втрати вологи з ґрунту — що не сприятиме ні проростанню насіння, ні належному розвитку рослин.

Тим не менш, надії на гарний урожай є. Вперше за останні 4-6 років добре перезимував ріпак (95-97%) і головна хлібна культура — пшениця.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Укрзалізниця залучає кошти для будівництва зерновозів

Про це повідомив керівник компанії Євген Кравцов, пише ЕП.

"Зараз ми ведемо переговори з однією з МФО щоб запустити будівництво зерновозів, оскільки цей напрям для нас вже прибуткове. Сподіваюся, ми зможемо завершити це до кінця року, для того, щоб до кінця або середини сезону наші перші зерновози виїхали на мережу", - зазначив в.о. глави УЗ.

За словами Кравцова, компанія вже отримала листи подяки від ряду аграрних компаній, оскільки змогла значно поліпшити ситуацію з перевезенням зерна.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Аграрії вимагають навести лад на ринку мінеральних добрив

Найбільші аграрні асоціації, що входять до складу ГС «Всеукраїнський аграрний форум»: Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР), Аграрний союз України, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, Українська аграрна конфедерація та Український клуб аграрного бізнесу направили офіційне звернення на ім’я прем’єр-міністра Володимира Гройсмана із закликом розібратись у проблемній ситуації, що склалась на вітчизняному ринку через заборону ввезення в Україну деяких мінеральних добрив.

Так, 26 березня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення про розширення дії антидемпінгових заходів на імпорт в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з Російської Федерації, підвищивши мита на імпорт аміачної селітри з РФ до 42,96%.

Водночас ще з початку березня поточного року в Україні почала діяти заборона на імпорт сульфату амонію та суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами.

Тобто щодо деяких добрив застосовуються відразу дві взаємовиключні санкції: заборона ввезення на митну територію України та антидемпінгове мито.

При цьому існує плутанина із конкретним переліком та описом добрив, до яких застосовуються обмежувальні заходи.

Вітчизняні аграрії виступають проти запроваджених обмежень, оскільки вони призведуть до значного росту цін на добрива національних виробників, дефіциту на ринку добрив та девальвації гривні, що позначиться не лише на зменшенні бюджетних та валютних надходжень, а й на підвищенні рівня безробіття та, в свою чергу, негативно вплине на національні інтереси і рівень економічного зростання.

Крім того, сільгоспвиробники звертають увагу на те, що, незважаючи на здійснювані Україною активні заходи у відповідь на введення РФ відповідних торговельних заборон та обмежень, поза увагою уряду залишається ситуація, яка склалася з імпортом в Україну російського аміаку.

Відповідно до даних Державної служби статистики України, на сьогодні спостерігається значне збільшення імпорту аміаку. Зокрема, у період з 2015 по 2017 роки імпорт аміаку з Росії зріс у 6 разів –до 437 тис. кг з 64 тис. кг. Дана ситуація – введення заборон та мит на одну продукцію і ігнорування та не введення на іншу – демонструє вибірковий підхід української влади до запровадження санкцій проти російських компаній.

Аграрні асоціації звертають увагу уряду на те, що вказана ситуація зі збільшенням імпорту аміаку з Російської Федерації, не повинна залишатися поза увагою Кабінету Міністрів України, адже також стосується необхідності забезпечення національної безпеки України.

Довідка. За даними дослідження, яке провели ННЦ «Інститут аграрної економіки», консалтингове агентство «Украгроконсалт» та центр «Соціальний моніторинг» на замовлення ВАР, втрати вітчизняного аграрного сектору через недобір врожаю у зв’язку з високими ціни на азотні добрива всередині країни, щорічно складають понад 32 млрд грн.

Крім того, за даними консалтингового агентства «ААА», через завищені ціни аграрії щорічно переплачують за азотні добрива близько 5 млрд грн.

В Україні ціни на азотні добрива перевищують загальносвітові на 30%. До цього, на думку опитаних фермерів, призводить корупція в органах державної влади та монопольне становище окремого виробника – групи Ostchem, що належить бізнесмену Дмитру Фірташу та диктує свої правила гри на ринку.

Через завищені ціни на добрива аграрії вносять їх набагато менше за норму. В результаті, українські ґрунти виснажуються - щороку кожен гектар українських сільгоспземель втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин.

Парламент ухвалив законопроект про маркування органічної продукції

Відповідний законопроект «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» було прийнято  19 квітня у першому читанні.

Закон сприятиме підвищенню конкурентоспроможності української органічної продукції та розширенню зовнішніх ринків збуту. Крім цього, його норми спрямовані на гарантування споживачам органічного походження товарів та захист операторів органічного ринку від недобросовісної конкуренції.

Також, основні положення документу забезпечать прозорі умови ведення господарської діяльності у сфері виробництва та обігу органічних продуктів.

Загалом, проектом Закону пропонується:

- встановити повноваження центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державне управління та контроль у сфері органічного виробництва;
- визначити права та обов’язки суб’єктів ринку органічної продукції, зокрема, операторів ринку , органів сертифікації;
- встановити вимоги до виробництва, маркування та обігу органічної продукції, процедури сертифікації органічного виробництва з деталізацією за галузями;
- запровадити реєстрацію органів сертифікації, операторів ринку та органічного насіння;
- запровадити чіткий механізм державного контролю (нагляду) за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції та відповідальність за порушення законодавства у цій сфері;
- встановити вимоги до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяються використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання в гранично допустимих кількостях, а також процедуру, за якою вони можуть бути дозволені до використання.
- встановити вимоги до зберігання, перевезення, реалізації, декларування та маркування органічної продукції.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Бізнес на розведенні гусей окупиться протягом року

При достатньо високому попиті на продукцію бізнес з розведення гусей є недостатньо освоєним в Україні, при тому, що його рентабельність складає близько 75% і з ним може впоратися навіть новачок, пише agroday.com.ua.

За собівартістю виробництва гусятина дешевша за яловичину, хоча трохи дорожча за свинину, а ціна при збуті вища, що відповідно говорить і про вищу рентабельність цього бізнесу.

Бізнес з розведення гусей можна розвивати за двома напрямками: вирощування молодняка на м’ясо або племінне розведення. Перший варіант зазвичай потребує невеликих витрат і його обирають невеликі фермерські господарства, другий варіант передбачає інкубацію яєць та продаж молодих особин. Більшість середніх і великих фермерських господарств намагаються поєднати обидва варіанти.

Взагалі ж гусяча ферма може реалізовувати кілька видів продукції, як-то м’ясо, печінка, яйця, перо та пух.

З 1 га пасовища у налагодженому господарстві можна отримати більше 2 тонн м’яса на рік.

Товарної ваги гуси набирають за 3-4 місяці. З розрахунку, що середня вага гусака становить 4-8 кг, за його продаж можна отримати 150–300 грн, пуху можна буде отримати близько 0,6 кг, що в грошовому еквіваленті складе близько 200 гривень. Виходячи з цього, витрати фермера можуть окупитися протягом року.

За бажання, власник господарства може налагодити власне виробництво подушок і ковдр, а також продаж гусячого посліду у якості добрива для дачників та садівників. Кількість посліду, що можна отримати від одного птаха на день – близько 1 кг.

Для вирощування гусей господарству, у першу чергу, необхідне приміщення площею від 150 кв. м на 1000 голів. Приміщення має бути опалюваним, з утепленою підлогою та температурою не нижче 8 град. у холодну пору року. У пташнику має бути сухо та без протягів.

Також необхідно подбати про водойму, розміром від 200 кв. м на 1000 голів. Якщо на ділянці немає водойми, її потрібно викопати, наповнити та обсіяти береги газонною травою.

Важливий нюанс: облаштовувати гусячу ферму у межах населеного пункту чи використовувати природні водойми поряд з ними може бути небезпечним, тому краще починати такий бізнес придбавши або взявши в оренду покинутий пташник чи корівник на певній відстані від населеного пункту. Крім того, відремонтувати його буде дешевше, ніж будувати усе з нуля та буде простіше довести, що місце підходяще для цього бізнесу, при отриманні дозволів.

Що стосується купівлі гусенят, то краще брати кілька різних порід.

До того ж, варто заздалегідь подбати про закупівлю кормів та зерна, і передбачити купівлю інкубатора, брудера та овоскопа, які обійдуться не менше як у10 тис. грн. Хоча, вважається, що вигідніше виводити гусенят природним шляхом – за допомогою гуски-насідки.

Ваш вибір 'Подобається'.

Молокопереробні заводи підозрюють у ціновій змові

Асоціація виробників молока (АВМ) подала заяву до Антимонопольного комітету України щодо необґрунтованого зниження закупівельних цін на молоко-сировину та можливої змови переробних заводів. Про це повідомляє прес-служба АВМ.

До АВМ звернулися керівники господарств-членів асоціації із вимогою негайно втрутитися у кризову ситуацію, спричинену стрімким та одночасним зниженням закупівельних цін на молоко-сировину по всьому ринку. Згідно нових протоколів, отриманих молочнотоварними фермами від переробних заводів, ціни на молоко від 16.04.2018 р. знизяться до 8,50-8,70 грн/кг, що складає понад 10% падіння від початку року.
Таке зниження є критичним для виживання молочного скотарства, оскільки операційна собівартість виробництва молока впродовж 2017 виросла більш ніж на третину і в січні 2018 досягла 8,5-9 грн/кг молока.

Масово та одночасно знижують закупівельні ціни на молоко, в першучергу, молокопереробні компанії із транснаціональним корінням, для яких Україна здебільшого виступає як ринок збуту і які не зацікавлені у розвитку вітчизняного молочного скотарства.

Крім того, варто відмітити, що виробництво молока з року в рік скорочується. За підсумками 2017 року в Україні було вироблено 10,3 млн тон молока, що на 53 тис. т менше, ніж у 2016 році та на 1 млн тон менше докризового 2013-го року. Поголів’я корів скорочується ще більшими темпами — за підсумками 2017 року чисельність худоби скоротилася на 4,5% та склала 2 млн голів.

Асоціація виробників молока вбачає зговір у діях молокопереробних заводів, крім того, вважаємо настільки стрімке зниження цін безпідставним, адже ціни на готову молочну продукцію в супермаркетах не падають, а по низці позицій продовжують зростати.

До того ж, на світових молочних біржах ціни на молочну продукцію майже по всіх позиціях ростуть, підтвердженням того є ріст Індексу цін на молочні продукти ФАО. В березні 2018 року він склав 197,4 пункту, що на 6,2 пункту (3,3%) вище лютневого показника.
Під найбільший удар через змовницькі дії молокопереробних заводів потрапили високотехнологічні господарства, що виробляють молоко ґатунку екстра, якого на українському ринку і так не вистачає – за підсумками 2017-го, лише 16,4% від загального об'єму молока, що надійшло на переробку. Оскільки, наразі, різниця в цінах між ґатунками мізерна, це не спонукає господарства працювати над якістю виробленої сировини, що, в результаті, згубно вплине на імідж української молочної продукції на світовому ринку і на здоров'я українців, які будуть змушені споживати молочні продукти низької якості. Більше того, згадані обставини штовхають господарства до повного згортання молочного напрямку.

Наразі, Асоціація виробників молока просить Антимонопольний комітет України прийняти рішення щодо визнання вищезазначених дій як таких, що порушують права суб’єктів господарювання (господарств-членів Асоціації виробників молока), а також прийняти рішення, щодо припинення та усунення наслідків такого порушення.

АВМ наголошує на важливості врегулювання питання закупівельної ціни на молоко та закликає своїх колег по цеху — переробників до спільного вирішення даної ситуації. Адже її ігнорування призведе до плачевних результатів:
·  вирізання поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ), наслідком чого буде не лише втрата українського тваринництва, а й тисяч робочих місць на фермах;
·  знищення українського молочного бізнесу у зв’язку з відсутністю вітчизняного виробника;
·  завищена ціна на молочну продукцію для населення, адже молоко буде імпортуватися до України.