Аграріям обіцяють зменшити кредитне навантаження у 2018 році

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, пише AgroPolit.com.

За словами Мартинюка, програма квазіакумуляції ПДВ не дала очікуваних результатів.

«Велика її частина була спрямована на тваринництво. Ми хотіли стабільних цін, а отримали їх підвищення. Хотіли стабілізації чи нарощення поголів’я, а отримали скорочення. Це програма, за великим рахунком, поїдання», — сказав перший заступник міністра.

За його словами, наступного року хочеться все ж досягти бажаного розвитку.

«Я спілкувався з бізнесом. Він готовий, але є недовіра до влади. Тому наступного року ми маємо розробити порядки та їх опублікувати. Основний інструмент підтримки — це мінімізація вартості грошей. Ми ставимо перед собою амбітні цілі в 3—4% за рахунок погашення старого кредиту. Це буде виділено з 4 млрд коштів на підтримку тваринництва. Це кредити на будівництво та реконструкцію тваринницьких приміщень, включаючи обладнання», — розповів Мартинюк.

На його думку, переважно бізнес буде брати кредити на реконструкцію.

Для того, щоб не влізти в зобов’язання, як минулого періоду (адже ніхто не знає, яким буде бюджет 2019 року), то наступного року перейдемо до трирічного планування. Тому сьогодні працюємо з банками, щоб вони погашали на трирічний період ті відсотки, які має заплатити бізнес. У бізнесу виникнуть інші зобов’язання. Серед банків будуть і не державні, але точно вітчизняні (близько 10)», — підсумував Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Володимир Гройсман ініціює прискорення запуску експортно-кредитного агентства

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціює прискорення запуску експортно-кредитного агентства, яке має стати ефективним інструментом підтримки українського експорту, передусім сегменту продукції з додатковою вартістю. Про це повідомляє прес-служба Кабміну.

Прем’єр-міністр нагадав, що наразі українські виробники освоюють нові ринки фактично самостійно. Разом з тим, запуск інструментів підтримки експортерів дозволить не тільки розширити географію поставок продукції, а й наростити обсяги виробництва, що у свою чергу стане точкою зростання економіки.

При цьому Глава Уряду звернув увагу на те, що розпочинати роботу з підтримки експортерів потрібно якомога швидше – прозоро, зрозуміло і для початку на рівні ключових галузевих виробництв. «Таким чином ми збільшимо обсяги виробництва, а наші міжнародні партнери будуть дивитися на нас по-іншому», - сказав Володимир Гройсман.

Він запропонував вже до кінця січня 2018 року визначити основні параметри роботи ЕКА, а саме – визначити календарний графік запуску агентства та його програмних продуктів, окреслити орієнтовний фінансовий ресурс на 2018-2020 роки з огляду на середньострокове планування, запропонувати формулу переговорів з міжнародними фінансовими організаціями щодо підтримки агентства.

«До кінця січня видаємо відповіді на всі ці питання. Прошу також (урядовців та народних депутатів) об’єднатися, аби ми змогли знайти спільні рішення та точки зростання», - додав Володимир Гройсман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Все в шоколаді: Roshen наторгував торік на 11,4 млрд грн

Такі дані за минулий рік подає Держстат. При цьому кількість печива й вафель не змінилася з 2015 року, виробництво карамелі знизилося на 3,2%, а шоколаду – на 6,7%, пише agroday.com.ua.

Торік найбільший вітчизняний виробник солодощів – корпорація Roshen, власником якої є Петро Порошенко, виручила 11,4 млрд грн, чистий прибуток склав 2,7 млрд гривень. У 2015 році дохід від реалізації склав 10,6 млрд гривень.

Компанія «Монделіс Україна» продала солодощів на 4,4 млрд грн проти 4,6 млрд грн роком раніше. Прибуток склав 156 млн гривень.

Львівська кондитерська фабрика «Світоч» озвучила дохід в 2,3 млрд грн з прибутком в 235 млн гривень.

Корпорація «АВК» звітує про торговельний вал 834 млн грн, прибуток з яких склав лише 9 млн грн.

Відчувши незначне зростання у деяких сегментах, гравці кондитерського ринку знову почали активно вкладатися у розвиток виробництва. Найбільшою інвестицією відзначилась корпорація Roshen – вона будує в Борисполі на Київщині бісквітний цех вартістю 1,5 млрд грн. Інвестпроект буде реалізований до кінця 2017 року. Сюди перенесуть виробництво усіх борошняних виробів, окрім тортів. Їх так само випікатимуть на Київській кондитерській фабриці.

150 млн грн у виробничі потужності основного майданчика з виробництва солодощів інвестувала компанія «АВК». Компанія відновила асортимент печива, запустивши нову лінію з інвестиціями у 6 млн грн. Близько 150 млн грн в лінію для виробництва вафель «Артек» на Львівській кондитерській фабриці “Світоч» вклала компанія Nestlé.

За даними Ради з питань експорту продовольства, на корпорацію Roshen припадає 44,2% всієї експортованої в першому півріччі 2017 року карамелі, а також 24,8% від загального експорту шоколаду. 65% своєї продукції Roshen продає в Україні, частка продажів в ЄС становить 5% від загального обсягу. На другому місці по експорту – «АВК»с із 18,3% від загального експорту шоколадних солодощів. У першому півріччі 2017 року продажі компанії в тоннах виросли на 20%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як покращити експорт української агропродукції – думки експертів

Тільки в Євросоюз Україна відправила аграрної продукції на $1,3 млрд більше в порівнянні з попереднім роком.

Відзначимо, що суттєво зріс експорт не лише традиційних сировинних продуктів, таких як зерно і соняшникова олія, а й продуктів з високою доданою вартістю: ягід, фруктів, сиру та кондитерських виробів.

Найбільші темпи зростання експорту показали такі продукти як цукор (на $121,4 млн), м'ясо птиці ($83 млн), масло ($69,1 млн), крупи ($52,6 млн) та яловичина ($36,1 млн).

У п'ятірку основних покупців української агропродукції за цей період увійшли Індія, Єгипет, Нідерланди, Іспанія та Китай. До країн Азії поставлено понад 42% української продукції, до країн ЄС - 31,9% і до країн Африки - 14,7%.

Проте сьогоднішні обсяги продажів - далеко максимум, на який здатен український агросектор.

Про те, які заходи потрібно вжити для розвитку експорту агропродукції України та як можна збільшити обсяг продажів, НВ Бізнес дізнався у експертів.

Тарас Висоцький, генеральний директор асоціації Український клуб аграрного бізнесу

Ми виступаємо за відкритий ринок земель сільськогосподарського призначення. Агросектор забезпечує близько 15-17% ВВП, у майбутньому може забезпечувати до 25%. Першим кроком для нарощування експорту продукції з більшою доданою вартістю є розвиток тваринництва. У принципі 85% аграрного експорту – рослинництво. Наступний крок – переробляти цю продукцію рослинництва в тваринницьку продукцію. Що для цього потрібно? Перший сигнал від держави – довгострокові правила гри і їх дотримання. Друге – залучення інвестицій як приватними компаніями, так й інвестування державою. І тоді третє – допомога виробникам вийти на продаж на зовнішніх ринках. Є перспективи рекордного аграрного експорту за підсумками року. Частково був ціновий перерозподіл, а також ріст продукції інших сегментів. Виробники однозначно відчули це. Збільшення валютної виручки покращує фінансовий стан виробників-експортерів, і вони вкладаються в розвиток. У перспективі 2-3 років це відчують не тільки виробники, а й сільське населення. Тому що буде розвиток виробництва, додаткові робочі місця, підвищення зарплат. І чим швидше аграрний експорт зростатиме, тим кращим стане фінансовий стан як компаній, так і сільських жителів.

Мар'ян Заблоцький, заступник голови Української аграрної асоціації

У світі залишилось 5 країн, яке ще мають земельний мораторій різного роду. Серед них і Україна. Зараз є 7 млн людей, які підпали під мораторій і втрачають доходи. Мораторій на сільськогосподарську землю точно знижує вартість оренди, тому що немає іншого вибору. Український аграрний сектор щороку росте, здобуває певну додану вартість. Але граничну точку ефективності визначити дуже важко. Ми точно знаємо, що у нас вкладення добрив, використання техніки у 2-3 рази менше, ніж в ЄС. Минулого тижня Верховна Рада прийняла рішення про не відшкодування ПДВ при експорті олійних культур, сировини. Зараз приблизно 85-90% експорту сої відбувається у вигляді сировини. Тоді як переважно інші країни вживають певні заходи для того, щоб утримати сировину всередині країни і експортувати вже готову продукцію. Це один з прикладів тих нових заходів, які були здійснені для того, щоб ми експортували більше сировини з доданої вартістю. Аграрії кожного року здобувають більше ресурсів. З одного боку, вони  збільшують ефективність і продають більше за кордон, але також у них зросли витрати на обробіток земель. 

Наталя Шпигоцька, старший аналітик інвесткомпанії Dragon Capital

Чергове продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель є негативним для нашої країни. Це стримує інвестиції в агросекторі, його розвиток в цілому. Якщо ми говоримо в цілому про сектор, про валову додану вартість на гектар, то потенціал зростання приблизно 30-60%. Як шляхом підвищення ефективності у рослинництві, так і шляхом збільшення секторів з більшою часткою доданої вартості. Перш за все необхідно наростити виробництво продукції з доданою вартістю. Для цього потрібно ввести ринок сільськогосподарських земель. Тому що на даний момент у структурі виробництва в агросекторі домінує рослинництво з часткою 70%. При цьому серед цього рослинництва домінують культури з високим темпом окупності. Тобто поточний статус-кво мотивує проекти з коротким терміном окупності, з низькою часткою доданої вартості.  Оскільки уже останні 4 роки ціни на класичні сільськогосподарські культури, які Україна експортує, залишаються на низькому рівні, у виробників є два ключові шляхи: або шукати нові продукти, нішеві культури, які забезпечуватимуть високі доходи, або підвищити ефективність виробництва зернових та інших культур. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Томати в Україні продовжують дорожчати

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За інформацією учасників ринку, на даний момент томати пропонуються великим оптом в Україні за 50-55 грн/кг (1,52-1,67 євро/кг), що на 19-22% дорожче, ніж тижнем раніше. Ціновий тренд, за словами продавців, є наслідком зростання цін на томати в Туреччині, оскільки пропозиція цієї продукції на турецькому ринку досить обмежена. Позначаються на формуванні цін і проблеми з логістикою через несприятливі погодні умови у ряді областей України, які тягнуть за собою перебої з поставками.

Додамо, що на даний момент ціни на томати в Україні вже перевищують на 38-39% рівень на аналогічний минулорічний період. Однак при цьому гравці ринку не виключають, що темпи подорожчання цієї продукції найближчим часом можуть сповільнитися, оскільки багато покупців вже почали відмовлятися від закупівлі нових партій із-за низького попиту населення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Арештовані рахунки найбільшого вітчизняного зернотрейдера

На вимогу китайської сторони "Укрексімбанк" заблокував рахунки корпорації у зв'язку з боргами за кредитом. Про це УНН повідомило джерело, близьке до роботи ДПЗКУ.

Корпорація, за його словами, перейшла в аварійний режим роботи, адже напередодні, за розпорядженням КНР, банк в Україні ("Укрексімбанк") заблокував рахунки корпорації, "на яких перебувають китайські гроші".

"За них ДПЗКУ вела торгівлю. А це 70% прибутку. Тепер, коли кошти заблоковані, за вказівкою керівника Гавриша з усіх підприємств корпорації стягуються гроші для розрахунку за поставлений товар. Їм залишили по 25 тис. грн, все інше перевели на рахунки центрального апарату", - розповів співрозмовник агентства.

Така ситуація загрожує зупинкою торгівлі, невиплатою зарплат, нарощуванням боргів і іншими неприємностями, уточнив він.

Як довго кошти можуть перебувати під арештом - невідомо.

Як повідомляв УНН, в цьому місяці ДПЗКУ відвідала урядова делегація Китаю. Представники КНР також зустрілися і з Прем'єр-міністром України В.Гройсманом.

Серед іншого, як писали ЗМІ, метою візиту делегації стали борги ДПЗКУ за півторамільярдним кредитом. Китайська сторона запідозрила небажання корпорації і українського уряду в цілому виконувати взяті на себе кредитні зобов'язання. Приводом для підозр стало виведення активів ДПЗКУ на інше збанкрутіле підприємство (ДАК "Хліб України").

Як писали "Економічні вісті", процес відчуження підприємств зернової корпорації активізувався відразу із призначенням на посаду в.о. керівника ДПЗКУ Дмитра Гавриша. Останній раніше в корпорації ніколи не працював. Однак був найнятим менеджером в компанії екс-регіонала В.Продивуса.

Призначення Гавриша стало несподіванкою для галузі, а його представлення колективу проходило за закритими для журналістів дверима.

Експерти і політики не виключають, що активи ДПЗКУ намагаються вивести з метою подальшої приватизації "за безцінь".

Китайський кредитор в такому разі опиниться в ситуації, коли вимагати подальшого погашення кредиту доведеться у банкрута.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.