Аграрії нарікають на малий заробіток на малині

Торік у приватних господарствах Волині ягоди вирощували і здавали по 1,1 євро/кг, за збір працівникам платили від 3 грн/кг, повідомляє landlord.ua.

«Цього літа ціна за кіло малини не перевищувала 25 гривень. Якщо здавати ягоду на місці, то вартість відразу падає на 5-7 гривень. Виходить 18-20 гривень за кіло. Це при тому, що працівнику, який її збирає, треба заплатити 7 гривень за кілограм. Восени ціна на малину знизилася до 10-12 гривень. Як на цьому можна щось заробити?», — каже Михайло Середа із села Рудка-Козинська Рожищенського району Волині. Три роки тому він засадив малиною 40 сотих.

«До того моменту, поки фермери, одноосібники не об’єднаються в обслуговуючі кооперативи, асоціації тощо, ціна на будь-яку сільгосппродукцію прогнозованою не буде, – вважає заступник начальника департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА Людмила Петриканин. – Якби дрібні господарі об’єдналися, купили морозильні камери, мали би більші обсяги і, відповідно, більшу ціну».

Другий сорт малини іде у Польщу на переробку, а перший – у Німеччину, Францію на полиці супермаркетів. Узимку лоток малини вагою 400 грамів вартує 2,5 євро.

Понад три роки тому відбувся поштовх до стрімкого розвитку малинового бізнесу в Україні. Аграрії отримували до 45 грн/кг при реалізації малини на заморозку. Це покривало інвестиції уже в перший рік.

Вирощування малини на 10 сотих гектара може приносити понад 20 000 грн чистого прибутку на рік. Перспективна у вирощуванні малини Львівська область.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польські аграрії зіткнулись з найбільшим за останні 10 років дефіцитом робочих рук

Фахівці галузі пов’язують поточний стан з відтоком польських робітників в інші галузі та інші країни. Навіть збільшення трудової міграції з України не змогло компенсувати втрати власної робочої сили, пише "Інфо-Шувар"

«Перші тривожні сигнали ми помітили ще в період збирання суниці, малини та лохини, проте, коли розпочався сезон яблук, потреба в робітниках стала ще більш гострою. Останній раз таку складну ситуацію в країні ми спостерігали більш, ніж 10 років тому”, - розповів порталу sadyogrody.pl Мирослав Малішевський, голова Товариства садівників Польщі.

”Ми завжди створювали всі необхідні умови для сезонних працівників, щоб робота була ефективною. Ситуація кардинально змінилася після запровадження мінімальних годинних ставок, а також варто брати до уваги відтік робочої сили до інших галузей, зокрема будівництва. Ті, робітники, які хто колись працювали тільки в сільському господарстві сьогодні вже задіяні на будівельних майданчиках, у супермаркетах, на складах, бо там їм пропонують кращі умови та вигіднішу платню, яку садівники, відповідно, собі дозволити не можуть ”, - коментує ситуацію пан Малішевський.

Згідно слів експерта, ситуація може навіть погіршитися в 2018 році, коли вступить в силу новий закон про працевлаштування сезонних працівників.

“Ситуація, яку ми зараз спостерігаємо в Польщі, поширена у багатьох країнах Західної Європи. Відсутність достатньої кількості робітників, особливо сезонних, в умовах обмеженого фінансового ресурсу , є серйозним фактором негативного впливу на обсяги виробництва. Ми маємо підозри що така ситуація в нашій країні цілком може набути довготривалого характеру. Саме тому, ми повинні серйозно підійти до цього питання та знайти шлях, щоб забезпечити господарства в країні достатньою кількістю робочих рук”, - підсумував Мирослав

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Білорусі почали випуск вологих серветок «тільки для корів»

Поки зроблено лише три тисячі упаковок, які вже були відправлені споживачам — на Кобринський маслосирзавод, Березовський сироробний комбінат, гродненську компанію «Молочний Світ», а також Барановичский молочний комбінат, пише Аgroportal.ua.

Як зазначається, на реалізацію даного імпортозамінного проекту з обласного інноваційного фонду було спеціально виділено 480 тисяч рублів.

Виробники підкреслюють, що без таких серветок, які раніше в Білорусі не вироблялися, можна отримувати молоко екстра-класу. Вони також є засобом профілактики захворювань у ВРХ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відтепер щорічно фермери святкуватимуть професійне свято

Відповідний проект Указу Президента України було схвалено на засіданні Уряду сьогодні, 11 жовтня. Після підписання, Указ Президента набуде чинності з дня його опублікування.

Дата 19 червня була обрана у зв’язку з прийняттям у цей день у 2003 році Закону України "Про фермерське господарство".

«Розвиток фермерства та робота самих фермерів відіграють важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки та збереженні українського села. Підтвердженням цього є значна увага Уряду до розвитку фермерського руху та схвалена ним відповідна концепція держпідтримки. Встановлення офіційного свята, яке б вшановувало працю фермерів, стане ще одним поштовхом до сприяння підприємницькій ініціативі на селі та підкреслить важливість професії фермера як такої», - прокоментував рішення Кабінету Міністрів України Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Проект Указу Президента «Про День фермера» розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України за ініціативи громадськості з метою сприяння розвитку фермерського руху в Україні.

Довідка:

Сьогодні у сільському господарстві України свою діяльність здійснюють майже 48 тисяч сільськогосподарських підприємств. Серед них - 70,6 % фермерські господарства.

13 вересня 2017 року розпорядженням № 664-р Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки. Також, у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», схваленого Урядом, на розвиток та підтримку фермерства пропонується направити 1 млрд гривень

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 експортери українських овець і кіз

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, пише AgroTimes.

Наразі такий обсяг вчетверо перевищив увесь експорт овець і кіз за 2016 рік, коли за кордон було відправлено 211 тонн живих тварин на суму $271 тис.

Водночас Україна за січень-вересень цього року імпортувала 89 тонн живих овець і кіз на $708 тис. Тоді як протягом 2016 року було ввезено у 5,5 разів менше овець і кіз (16 тонн). У вартісному вираженні – $121 тис., що майже вшестеро менше від показника за дев’ять місяців поточного року.

Найбільше українських овець і кіз протягом дев’яти місяців цього року продали в Туреччину (74% від усього обсягу), Ліван (20,3%) та Грузію (2,5%).

Основні країни, в яких Україна купувала живих овець і кіз цього року, – це Німеччина (62% від усього обсягу), Австрія (31%) та Франція (5,4%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стали виробляти менше молока

Як повідомила Державна служба статистики, виробництво яєць за дев'ять місяців 2017 року зросло на 1,6% порівняно з аналогічним періодом 2016 року – до 12,117 млрд шт.

Виробництво м'яса (у живій вазі) за вказаний період зросло на 0,1% - до 2,275 млн тонн.

Виробництво молока в Україні в 2016 році скоротилося на 2,2% порівняно з аналогічним періодом 2015 року – до 10,382 млн тонн, яєць – на 10% - до 15,1 млрд шт. В 2016 році м'яса (у живій вазі) в країні було вироблено 2,324 млн тонн - на 0,04% більше, ніж у 2015 році.

Джерело: УкрАгроКонсалт

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview