Аграрії не доберуть урожай сої

Вона зазначає, що на врожайності зернобобової вкрай негативно позначилося посушливе літо. Згідно з останніми даними, середня врожайність сої на 15% нижче рівня минулого року і наразі становить 1,81 т/га., повідомляє Latifundist.com.

«Розрив між поточним і торішнім рівнями врожайності зернобобової буде зберігатися приблизно на такому ж рівні до кінця збиральної кампанії, отже середня врожайність української сої в цьому році оцінюється в 1,96 т/га в порівнянні з 2,31 т/га в 2016році», — зазначає аналітик.
При цьому, станом на 6 жовтня середня ціна EXW на сою на внутрішньому ринку України зросла на 750 грн/т до 10,9 тис. грн/т.

«В останній тиждень активне надходження нового врожаю сої загальмувало підвищувальний рух цін, проте дане затишшя має бути тимчасовим і вже в другій половині жовтня ринок знову може піти вгору на тлі активізації попиту переробників і експортерів, а також великого спреда між внутрішніми цінами на сою та ріпак», — підсумувала Вікторія Блажко.
Нагадаємо, що станом на 10 жовтня, українські аграрії зібрали 2,3 млн т сої з 1,2 млн га (62% від 2 млн га).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Азіатські компанії зацікавилися українськими ягодами

"У цілому за результатами виставки був виявлений попит на яблука свіжі — близько 80 тис. тонн, свіжі ягоди — близько 1 тис. тонн, черешні — близько 2 тис. тонн, перероблені ягоди — близько 2 тис. тонн", — повідомив агентству керівник програми сприяння експорту Western NIS Enterprise Fund Віталій Бигдай, пише delo.ua.

За його словами, тільки за перший день роботи виставки, яка відбулася у вересні, українські виробники отримали замовлення на постачання 34 тис. тонн яблук врожаю 2017 року, з них 14 тис. тонн — для європейських покупців і 20 тис. тонн — для азіатських.

У 2017 році Україна вперше взяла участь у виставці Asia Fruit Logistiсa в Гонконзі з національним стендом.

"Завдяки виставці, українські підприємці розширили свої ділові контакти і отримали нові експортні замовлення", — зазначив В. Бигдай.

Він уточнив, що від України у виставці взяли участь чотири українські компанії: кооператив "Агровесна", фермерське господарство "Гадз", СТОВ "Енограй", ТЗОВ "Галфрост".

"У минулому році за ініціативи асоціації "Укрсадпром" Україна почала процедури за погодженням фітосанітарних умов на постачання плодоовочевої продукції в азіатські країни. Тому участь у виставці стало наступним кроком у стратегії виходу українських виробників фруктів і ягід на азіатські ринки", — пояснив керівник програми сприяння експорту Western NIS Enterprise Fund.

Найбільший інтерес до продукції проявили відвідувачі з Індії. Один з українських виробників отримав замовлення на постачання ягід для ресторанів в Австралії.

Як повідомляло Delo.UA експорт української полуниці і суниці за перше півріччя 2017 року склав $1,6 млн (1,58 тис. тонн), що перевищує показник за весь 2016 рік. Експорт української полуниці і суниці в 2016 році склав $1,06 млн (2,27 тис. тонн). Про це повідомляє Міністерство аграрної політики і продовольства.

Головними покупцями українських ягід у січні — червні 2017 року стали Білорусь (1,3 тис. тонн на $1,35 млн) і Молдова (227 тонн на $149,3 тис.).

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Знищення гризунів у полях: що необхідно знати про мишоподібних шкідників та захист від них

Проте й тут перед аграріями постає проблема у вигляді великої кількості мишовидних гризунів. Річ у тім, що кормова база цих шкідників полів істотно зменшилася після збору врожаю основних культур і вони розпочинають активно знищувати вегетативну масу тільки набираючих зростання озимих. Тому подальше збереження майбутнього врожаю напряму залежить від якості обраних засобів захисту рослин. Яких саме - розбиралися журналісти ІА AgroNews.ua.

Проблема навали мишоподібних гризунів не нова – від неї страждають українські поля з року в рік , що ставить під загрозу отримання майбутнього врожаю в запланованих обсягах.

«Цьому сприяє хороша кормова база, особливо при тривалому збиранні зернових культур, соняшнику, кукурудзи, та інших культур, яке, як подекуди, супроводжується великими втратами врожаю. Особливу увагу у знищенні гризунів необхідно приділяти аграріям, які застосовують в своїх господарствах систему землеробства No-till. На таких полях спостерігається підвищена чисельність мишоподібних гризунів, оскільки відсутній будь який обробіток ґрунту. Розпушування ґрунту на глибину 18-25 см руйнує гнізда і кормові камери мишей, полівок та інших шкідників, за рахунок чого гине близько 70-75% гризунів»,- говорить керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

Найбільш шкідливими  для агросектору є представники сімейства хом’якових  і сімейства мишачих (миша курганчикова і будинкова). Харчуються гризуни рослинною їжею, вони здатні швидко розмножуватися, що обумовлено коротким циклом розвитку багатьох видів, відносно великою кількістю малюків в посліді і значною кількістю послідів в рік у окремих видів. На окремих полях у степовій і лісостеповій зонах при наявності 50-60 колоній на 1 га і неправильному або несвоєчасному регулюванні чисельності гризунів втрати зерна пшениці озимої можуть становити на рівні 35-40%. Харчуючись сходами пшениці, полівки утворюють у посівах «пролисини». В роки ж масового розмноження іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів.

«З огляду на характер розмноження і шкідливість гризунів, восени проводять кілька обстежень з фази сходів озимих до настання зимових холодів. Важливо визначити початок заселення посівів гризунами і вчасно провести профілактичну обробку сільгоспугідь. На цілині або на необроблюваних полях потрібно проводити крайові обробки. У контролі чисельності гризунів велике значення має оптимальне поєднання агротехнічних і організаційно-господарських заходів. Перш за все, сівозміни: посів озимих по стерньових попередниках істотно збільшує ймовірність їх пошкодження гризунами. Збирання зернових в ранні терміни і без втрат, а також знищення бур'янів погіршують кормову базу і знижують інтенсивність розмноження мишоподібних гризунів, що сприяє зниженню їх чисельності»,- підкреслює Олександр Мигловець.

Крім того, що мишоподібні гризуни несуть в собі небезпеку втрати частини врожаю, їх масове розмноження є загрозою поширення небезпечних інфекцій серед людей -лептоспіроза, псевдотуберкульозу, туляремії. Тому з гризунами необхідно вести непримиренну боротьбу, особливо на полях.

Зазвичай, задля повноцінного знищення гризунів аграрії використовують родентициди. В портфелі групи компаній UKRAVIT є високоефективний препарат «БРОДІВІТ» - рідкий концентрат для приготування отруйних принад для знищення шкідливих мишоподібних гризунів в закритих приміщеннях різного призначення, на присадибних ділянках та  сільськогосподарських угіддях.

«Його основна відмінність від фосфіду цинку, що часто використовують аграрії, в ефективності використання. Адже за рахунок новітніх допоміжних речовин та сучасної препаративної форми «БРОДІВІТ» міцно утримується на зерні, на відміну від фосфіду цинку. Також він є досить економним – однієї літри препарату «БРОДІВІТ» вистачає для захисту посівів площею понад 30 га та абсолютно нешкідливим для навколишнього природного середовища. Застосування «БРОДІВІТ» дозволяє не лише повністю позбутися мишоподібних гризунів, а й зберегти врожай та головне — запобігти фінансовим збиткам»,- підкреслює Олександр Мигловець.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні необхідно впровадити ефективну модель агрострахування

Проте для успішного розвитку цього сектору необхідно стабільне фінансове забезпечення і гарантування мінімальних доходів. В світі цей інструмент забезпечується страхуванням, але в Україні він ще недостатньо розвинутий. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час круглого столу «Агрострахування – ключовий компонент підвищення конкурентоспроможності сільського господарства», який відбувся  12 жовтня у Києві.

Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, Проекту IFC (International Finance Corporation) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії», аналітичного відділу Агентства з управління ризиками державного департаменту сільського господарства США, бізнесу та громадських організацій. 

«Сільське господарство і аграрний сектор на сьогодні є одним із найбільш перспективних і пріоритетних секторів у розвитку української економіки. Але зараз Україна перебуває в зоні ризикованого землеробства і, тому майже щороку сільгоспвиробники несуть значні збитки від стихійних явищ. Так, до прикладу у 2016-2017 роках було втрачено посівів на площі більше 5 тис. га, відповідно недоотримано значного об’єму зернових. У зв’язку з цим,  аграрії потребують механізмів захисту своєї праці. Одним із інструментів мінімізації збитків для сільгоспвиробників може стати агрострахування. Необхідно поступово прививати культуру страхування ризиків на організованому аграрному ринку», - зауважила Олена Ковальова.

Під час круглого столу учасники дізналися як розвиток агрострахування став рушійним елементом росту конкурентоспроможності сільського господарства в інших країнах, зокрема, у США та обговорити яким чином американський досвід може бути ефективно використаний в Україні.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова відмітила, що зараз відбувається процес пошуку тієї моделі агрострахування, яка може бути успішно впроваджена в Україні. Також вона подякувала представникам Проекту IFC за організацію круглого столу та активну позицію у просуванні найкращого світового досвіду в українське агрострахування.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На які фрукти українці витрачають більше грошей

Теґи: 

Про це розповідає експерт плодоовочевого ринку Тетяна Гетьман, передає Gazeta.ua.

"Всього в Європі зростає споживання екзотичних фруктів. У минулому сезоні на 30 відсотків збільшили імпорт мандаринів і апельсинів в Україні. Найвища ціна на них влітку, коли пропозиція дуже обмежена. Сезон цитрусових починається в жовтні. Мандарини найбільше везуть з Туреччини, а апельсини - з Єгипту. Ціна в цей період знижується і люди починають більше купувати".

В рік в середньому споживаємо 200-270 тис. тонн бананів.

"90 відсотків бананів імпортуємо з Еквадору, на другому місці - Коста-Ріка. Чим нижче ціна, тим більше споживання. До 2014 року Україна стабільно збільшувала споживання бананів. У 2013 році загальний обсяг споживання склав понад 270 тис. тонн, а ось в 2014 році помітно подорожчав банан і обсяги імпорту впали відразу до 200 тис. тонн. У 2015 році ми імпортували трохи більше 145 тис. тонн. У минулому сезоні знову відчули відновлення споживання, загальний обсяг імпорту бананів в 2016 році збільшився відразу до 205 тис. тонн. Цілком можливо, що в поточному сезоні ми знову збільшимо обсяги споживання. Цьому буде сприяти зниження цін на банани на світовому ринку і зростання ціни на яблуко в ЄС та в Україні з-за малого врожаю".

На ринках України падають ціни на банани. Лише за тиждень ціни на банани знизилися в середньому на 10%. Сьогодні великооптові партії цих фруктів надходять у продаж по 18-20 грн/кг. Тиждень тому ціна на банани досягала 22 грн/кг.

Мандарини перших поставок продають на оптових ринках 41 грн за кілограм. У найближчі дні ціни повинні почати падати, запевняють аналітики.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Завдяки зрошенню аграрії встигають збирати по два врожаї з полів

Про це повідомив народний депутат Сергій Хлань, пише khersonline.net

"Перефразовуючи відомий діалог - меліорація на Херсонщині це не тільки 10-20 додаткових центнер з гектара, але ще й другий урожай в рік

Це пожнивная соя, з коротким терміном вегетації. Тут була пшениці, її прибрали і ось тепер, завдяки сонцю і зрошенню аграрії встигнуть зібрати і другий урожай.

Це по-справжньому унікальна особливість Херсонщини", - повідомив Хлань.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview