Аграрії незадоволені розподілом зерновозів Укрзалізниці

Про це повідомив генеральний директор компанії "Гермес-Трейдинг" Юрій Скічко, в ході зустрічі з керівництвом ПАТ "Укрзалізниця" в Американській торговельній палаті в понеділок, пише Мінпром.

"Раніше, до прикладу, нам показували барвисту презентацію з механізмом розподілу зерновозів, але так цей механізм і не запрацював. Ми б хотіли повернутися до питання про прозорість розподілу зерновозів. Поки ми не розуміємо, де і як вони працюють, як формуються ринкові ціни на використання зерновозів", – зазначив він.

Ю. Скічко нагадав, що в грудні 2017 року стало відомо про заплановану дерегуляцію вагонної складової у тарифах на вантажоперевезення. "Але угоди по закупівлі товарів були здійснені на багато місяців вперед, у компаній все було пораховано виходячи з вартості типових позицій, але надалі йде така зміна з 19 лютого. Чому з 19 лютого, для нас незрозуміло, звідки визначена ціна 655 грн (за зерновоз – ред.), теж невідомо, що за механізм визначення – ринок з ним не знайомий", - констатував він.

Між тим, глава "Гермес-Трейдинг" зазначив, що в самому механізмі присутня логіка і, можливо, ринкова складова, але ринок не побачив жодного тендеру, на якому була б визначена вартість зерновоза, так само як і схеми подальшої роботи цього механізму.

"Також, виявляється, залізниця віддала пріоритет маршрутами, а сьогодні ми почули, що йде переоформлення вагонів (філія ПАТ "Центр транспортної логістики"), знову якийсь сюрприз для ринку, знову тисячі заявок не задовольняються. Немає прогнозованості, немає розуміння, як працює ринок, як він буде далі працювати", - резюмував Ю. Скічко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агроінвестиційний злет - «ідеальна висота» ще не близько

Вислів «необхідно збільшувати надходження інвестицій» став мантрою, яку повторюють чиновники усіх рангів. Адже в державному, муніципальному та приватному секторах досі залишається значний рівень зносу техніки, капітальних споруд, інженерних систем та ін.

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Цього року в третьому кварталі 2017 року у секторі АПК було зафіксовано рекордний рівень капітальних інвестицій, що свідчить про відновлення позитивних середньострокових очікувань не тільки серед українських підприємців, але й міжнародної спільноти в Україні. Інвестиції продемонстрували позитивну динаміку паралельно з показником Аграрного бізнес-клімату (АБК), який в листопаді 2017 року сягнув другого максимального значення з серпня 2015 року.

Інвестиції в сільському господарстві Україні відзначаються концентрацією на галузі рослинництва, що формує 88% загального обсягу портфелю фінансування аграрної економіки. У рослинництво було інвестовано рекордні за останні роки суми коштів на рівні 547 млн дол. США, а в тваринництво – 76 млн дол. США, теж максимум, але з четвертого кварталу 2014 року.

Очевидно, що вже в 2018 році, аграрні підприємці зможуть залучити інвестицій більше, ніж будь-коли за останні десятиліття за умови збереження стабільної політично-економічної ситуації, хоча навіть такий рівень залучення коштів є для України далеко не «ідеальною висотою».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво конопляної олії окупиться за два роки

До того ж конопляну олію можна розглядати як сировину для косметології, медицини, хімічної промисловості тощо, що також розширює можливості для реалізації одержаного продукту, пише AgroTimes.

В Інституті луб’яних культур порахували економіку виробництва конопляної олії. До прикладу взяли переробку на олію насіння конопель, вирощених на площі 500 га з урожайністю в межах 700 кг/га.

Отже, сировини для переробки – 350 тонн; уміст олії в насінні – 35%. До стандартного комплекту для виробництва олії входить таке устаткування:

– для приймання, транспортування, зберігання насіння; 

– попередньої підготовки насіння до віджимання; 

– для пресування; 

– для фільтрування й очищення рослинних олій; 

– для фасування олії.

Асортимент отриманої продукції – конопляна олія та макуха.

Річна потужність виробництва олії – 76 986 кг, макухи – 265 356 кг.

Річна виручка від реалізації олії – $1443,5 тис., макухи – $497,5 тис.

Кількість робочих — 11 осіб.

Виробничі витрати – $750 тис. на рік. Чистий прибуток – $952,8 тис. Рентабельність – 127,1%. Термін окупності – до двох років.



 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сільгоспвиробники закликали депутатів відкрити їм доступ до інновацій

До голови Верховної Ради України із відкритим листом звернулася Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» від імені організацій-членів: ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація» та Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Чинна норма статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» зі змінами від 08.12.2015 року фактично унеможливлює ввезення дослідних зразків оригінальних інноваційних засобів захисту рослин, призначених для державних випробувань, внаслідок чого неможливим стають наукові дослідження новітніх препаратів, регламентів їх застосування, включення їх в подальшому до сучасних систем захисту сільськогосподарських культур. Як наслідок,  відбувається гальмування науково-дослідної діяльності уповноважених українських науково-дослідних інститутів, які здійснюють державні випробування та наукові дослідження в цій сфері.

Законопроект №6606 покликаний усунути норму, якої не існує в законодавстві ЄС та інших розвинених країн. «Ухвалення документу розблокує наукові дослідження та державні випробування інноваційних засобів захисту рослин, що стане ще одним кроком на шляху до гармонізації українського законодавства з європейським», - йдеться у листі.

Аграрні асоціації наполягають на терміновості ухвалення даного законопроекту, адже останнім строком для завезення новітніх засобів захисту рослин для державних випробувань та наукових досліджень є березень. Пізніше зазначеного місяця розпочинається період вегетації у рослин й, відповідно, внесення препаратів. Якщо зазначений період буде пропущено, то державні випробування новітніх препаратів знову не зможуть розпочатися й у поточному році, що негативно вплине на доступ для українських фермерів та виробників до світових інноваційних розробок та високоякісних засобів захисту рослин.

«Допустити подальше блокування інноваційних препаратів до державних випробувань не можна, адже під загрозою опиниться не лише вся науково-дослідна діяльність в цій сфері, а й передові позиції української сільськогосподарської продукції через зниження якості, безпечності та урожайності українського збіжжя. Українські аграрії втрачають можливість використовувати передові технології захисту рослин, а Україна – позиції в рейтингу ведення бізнесу через штучно створені дискримінаційні умови виходу міжнародних інноваційних технологій на ринок нашої країни», - зазначається у зверненні.

Нагадаємо, що за результатами обговорення законопроекту на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин 21 вересня 2017 року Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України», реєстр. № 6606 від 21.06.2017.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Єгипет змінив правила для імпортерів зерна

Про це повідомляє АПК-інформ.

Зокрема, з 2 лютого керівництво GASC встановило обмеження на збори за демередж (грошове відшкодування збитків на користь перевізника за простій судна протягом контрсталійного часу).

Згідно з новими умовами, постачальники будуть оплачувати простій судна протягом перших 12 днів по $12 тис./день. Раніше вони змушені були оплачувати увесь період простою та всі нарахування за протермінування. Також була підвищена плата за просіювання пшениці з $2 до $3.

У GASC вважають, що такі зміни дозволять залучити до участі в тендерах постачальників, які раніше уникали цього через зростання зборів за демердж.

Ще одним нововведенням GASC стало зниження мінімального вмісту протеїну з 12% до 11,5% в пшениці, яка імпортується з ключових країн-постачальників — Росії, Румунії та України. Також на 0,5% знижено норму для французької зернової та американської м’якої і твердозернової пшениці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії вимагають запустити програми держпідтримки АПК

Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» від імені організацій-членів: ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до першого Віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва з проханням сприяти якнайскорішому початку реалізації програм державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Як відомо, Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» загальна сума державної підтримки аграрної галузі за різними програмами становить 6 362,9 млн грн. Однак, на сьогодні не прийнято жодного Порядку використання коштів бюджетної підтримки, що, в свою чергу, викликає занепокоєння безпосередньо з боку сільськогосподарських товаровиробників.

Представники аграрного бізнесу зацікавлені в якнайскорішому початку реалізації згаданих програм державної підтримки та, водночас, наголошують на необхідності напрацювання конкретних пропозицій щодо прозорих напрямків і механізмів використання бюджетних коштів.

Враховуючи вище викладене, Всеукраїнський Аграрний Форум просить долучити експертів провідних громадських організацій АПК до участі у розробці відповідних порядків використання коштів бюджетної підтримки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview