Аграрії очікують нових підходів до роботи Комісії по боротьбі з рейдерством при Мін’юсті

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Міністр юстиції Павло Петренко представив Олену Сукманову громадськості в новій посаді на прес-конференції 25 липня. Комісія, яку вона тепер очолює (так звана, Комісія по боротьбі з рейдерством), почала працювати у січні 2016 року, як орган, покликаний виправляти помилки державних реєстраторів. Однак аграрії повідомляють про схеми рейдерських захоплень, які вчиняються за участі Комісії.

Нагадаємо, що на початку липня члени Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) звернулися до служби корпоративної безпеки ВАР щодо декількох ідентичних випадків захоплення їхніх земель з боку великих агрохолдингів. Аграрії заявляли, що рейдерству сприяє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

На згаданій прес-конференції генеральний директор сільськогосподарської компанії «Перлина Поділля» Сергій Іващук представив міністру Петренку документальні докази, що Комісія не дотрималася процедури розгляду справи, приймаючи рішення про передачу частини його земельного банку одному з українських агрохолдингів.

«Я ствердно заявляю, що сьогодні Комісія з державної реєстрації стала фактично головним рейдером країни. Шановні журналісти, увечері 26 червня засідання Комісії призначається на 27 червня об 11:00. А висновки Комісії публікуються о 10:40, 10:55. Тобто на засідання вас запрошують на 11:00, а вже о 10:40 є висновки. На основі скарги від фірми, яка зареєстрована в офшорі, на основі договорів оренди, які зареєстровані від 31 грудня 2012 року, Комісія скасовує реєстрацію договорів оренди землі, хоча стаття 35 Закону «Про оренду землі» каже, що виключно суди мають право це робити», - розповів Іващук.

Служба корпоративної безпеки ВАР вже направила відповідні звернення до Національного антикорупційного бюро України, Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ і очікує результатів їхнього розгляду. Аграрії закликають Мін’юст сприяти роботі антикорупційних органів, а всіх постраждалих – не мовчати, а публічно відстоювати свою позицію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Запаси на зиму: скільки коштують фрукти і ягоди на українських ринках

Про те, скільки коштують ягоди і фрукти на оптових ринках України і як змінюються ціни протягом літнього сезону, повідомляє  "Інфо-Шувар".

Станом на 25 липня, ціни на вишню в Україні на оптових ринках підвищилися на 12%, і на даний момент складають 20-50 грн/кг. найвища ціна на вишню зафіксована в Одесі - 50 грн/кг. Середня ціна по Україні - 25 грн/кг

Також спостерігається негативна динаміка в ціні на грушу. За даними сайту "Інфо-Шувар", середня ціна на грушу на оптових ринках України збільшилася на 17% до 17,50 грн/кг

Лохину на оптових ринках країни пропонують за ціною 150-200 грн/кг. Мінімальна ціна на лохину на даний момент встановлена на ринку "Столичний" (Київ) - 150 грн/кг. Максимальна ціна на лохину в Херсоні (ринок "Нежданий") - 200 грн/кг. Середня ціна на лохину в Україні становить 160 грн/кг.

Ціни на малину знизилися на 14%. Вартість малини на оптових ринках країни становить 32-40 грн/кг. Згідно з даними Укрстата, найвища ціна на малину зафіксована в Одесі (ринок "Початок") - 40 гривень. Середня ціна малини по Україні - 33,5 грн/кг.

Ціни на ожину впали на 25%. Сьогодні продавці на ринках за ожину просять 40-45 грн/кг.

Персик підвищився в ціні на 6% до 25,50 грн/кг. Мінімальна ціна на персики в Одесі - 15 грн/кг, а найвища - у Львові (ринок "Шувар") - 25 грн/кг

Слива подешевшала на 16% до 16 грн/кг. Мінімальна ціна на сливу в Україні встановлена на ринку "Нежданий" (Херсон) - 10 грн/кг, найвища - на ринку "Столичний" (Київ) - 28 грн/кг

Ціна на чорну смородину становить 16-28 грн/кг. Середня ціна смородини на ринках України - 17 грн/кг

Мінімальна ціна на чорницю на даний момент становить 40 грн/кг (ринок "Нежданий", Херсон). Найвищу ціну за чорницю просять на одеському ринку "Початок" - 100 грн/кг. Середня ціна чорниці в Україні - 78 грн/кг.

В цей же час, середня ціна на абрикос стала вище на 9% до 25 грн/кг. Мінімальна ціна на абрикоси в Херсонській області становить 10 грн/кг. Максимальна ціна на абрикоси в Одесі - від 20 грн/кг

Яблука на оптових ринках України знизилися в ціні на 33%. На даний момент середня ціна яблук становить 11,50 грн/кг.

Аґрус на ринках України сьогодні пропонують за ціною 25-28 грн/кг.

Крім того, кавун подешевшав на 9%. Середня ціна кавуна зараз становить 2,70 грн/кг, а середня ціна дині підвищилася на 5% і становить 11,50 грн/кг.

Кавун на даний момент знаходиться на першому місці в рейтингу продажів серед ягід і фруктів - (57,6%), на другому - абрикос (15,3%), на третьому - диня (7,7%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні створять координаційні центри з перевезення зерна

На цьому наголосив заступник Міністра інфраструктури Юрій Лавренюк під час наради за участі представників профільного департаменту Мінінфраструктури, ПАТ «Укрзалізниця» та МінАПК щодо актуальних питань транспортування зерна.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури.

«Я просив би керівництво Міністерства аграрної політики створити координаційний центр по комунікаціям із учасниками зернового ринку щодо перевезення зернових культур у порти чи одразу на експорт. У свою чергу, Укрзалізниця аналогічно має створити свій координаційний центр з числа відповідальних осіб, які взаємодіятимуть зі всіма профільними службами в Укрзалізниці, а також з координаційним центром МінАПК і профільним департаментом Міністерства інфраструктури», - зазначив Юрій Лавренюк. Він підкреслив, що нинішня кампанії з перевезення зерна повинна пройти у штатному режимі та ефективній взаємодії усіх дотичних до цього процесу структур.

За словам заступника Міністра інфраструктури, координація зусиль профільних державних відомств та безпосередніх виробників і експортерів зернових культур дозволить оперативно й результативно вирішувати всі поточні проблеми, які виникають у ході доставляння вантажів. Крім того, Юрій Лавренюк звернув увагу присутніх на необхідність перекласти більшу частину обсягів перевезень зерна на залізничний транспорт. На його думку, це сприятиме зменшенню випадківперевищення автотранспортом габаритно-вагових норм і, як наслідок, псування доріг.

У ході наради було обговорено також ситуацію зі станом локомотивного та вагонного парків Укрзалізниці для забезпечення транспортування зернових. «Ми повинні пройти нинішній сезон збору врожаю без збитків для бізнесу, тому важливо, щоб усі структури ефективно взаємодіяли в цьому напрямку, координували зусилля й швидко вирішували нагальні питання щодо транспортування зерна», - наголосив Юрій Лавренюк. Заступник Міністра інфраструктури також доручив всім морським торговельним портам, через які здійснюються перевезення зерна, подати дані щодо своєї переробної спроможності, а Укрзалізниці - надати інформацію щодо пропускної спроможності припортових залізничних станцій, щоб врегулювати ситуацію із завантаженістю портів і залізниці та уникнути можливого простоювання зерновозів у чергах на під’їздах до портів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відсутність обігу земель посилює розвиток тіньових схем

Про це зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

Вкрай важливо, на її думку, розробити механізми, які забезпечать прозорість переходу прав власності і користування на земельні ділянки, убезпечать від поглиблення існуючих та створення нових тіньових схем щодо відчуження сільськогосподарських угідь.

Невизначеність стосовно ринкового обігу сільськогосподарських земель спровокувала появу механізмів переходу прав на земельні ділянки в обхід мораторію, що справедливо викликало масові обурення серед фермерів та землевласників.

Зволікання із запровадженням цивілізованого ринку сільгоспземель призводить, крім іншого, до поширення інституту емфітевзису як прихованої форми купівлі-продажу земель, а також до збільшення кількості власників земель, які не проживають у сільській місцевості та не займаються веденням сільськогосподарського виробництва.

Ще однією загрозою, за результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, є розвиток латифундизації у сільському господарстві.

Зазначені негативні процеси, у свою чергу, посилюватимуть соціальну напругу в суспільстві та подальшу заполітизованість земельного питання.

Тому нині усі зусилля мають спрямовуватися на підготовку якісної земельної реформи, оскільки необдумані рішення несуть серйозну загрозу національним інтересам. Потрібно чітко уявляти, заради чого, і саме головне, заради кого вона здійснюється. Для цього має бути чіткий план дій та бачення того, що ми отримаємо на виході, підсумувала Ольга Ходаківська.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держпродспоживслужбі хочуть дозволити закривати інтернет-магазини

Про це повідомляє Українська правда.

Зокрема, депутати з фракції "Блок Петра Порошенка" внести в парламент законопроект №6754, в якому пропонується посилити вимоги ідентифікації інтернет-торговців і надавачів послуг, а також дати право Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів закривати сайти порушників і штрафувати провайдерів, які не виконають її вимоги.

Необхідність внесення таких змін, на думку депутатів, викликана тим, що галузь електронної комерції в Україні все ще мало врегульована законодавчо.

Так, у законі "Про електронну комерцію" від 2015 року немає чітко визначених вимог до ідентифікації продавця товарів/послуг "з метою захисту прав споживачів і забезпечення можливості проведення перевірок дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства". Дієвих механізмів реагування на порушення в ньому теж не прописано, як і не врегульоване питання щодо оформлення проведення розрахункових операцій.

У результаті на багатьох сайтах відсутня інформація про продавця, а при отриманні товарів, замовлених через інтернет з готівковою оплатою, споживачам не надають розрахункові документи. І якщо з товаром потім виникають проблеми, контролюючі органи не можуть допомогти споживачеві захистити його права.

Для вирішення вищевказаних проблем депутати запропонували внести низку змін, по-перше, до закону про захист прав споживачів:

- зобов'язати продавців надавати необхідну інформацію про себе і підвищити суму штрафу за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця;

- надати Держпродспоживслужбі повноваження видавати продавцям приписи про усунення порушень щодо інформації, що підлягає оприлюдненню;

- надати Держпродспоживслужбі приймати рішення про призупинення доступу до сайту у випадках, якщо порушення не будуть усунуті.

Також депутати пропонують внести зміни до закону про електронну комерцію:

- доповнити перелік ідентифікаційної інформації, яка має бути доведена до споживачів;

- ввести обов'язок чіткої ідентифікації кожного продавця, інформація про товари (роботи, послуги) якого розміщена на сайті;

- врегулювати механізм призупинення доступу до сайту в разі порушення вимог щодо обсягу інформації, яка повинна бути доведена до споживачів, на підставі рішення Держпродспоживслужби, прийнятого після направлення відповідного припису продавцеві (якщо воно не було виконано);

- врегулювати механізм призупинення доступу до сайту в разі порушення вимог щодо обсягу інформації на підставі рішення Держпродспоживслужби, прийнятого без направлення розпорядження (в разі, якщо продавця неможливо встановити);

- врегулювати питання застосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених законом для суб'єктів електронної комерції, а також питання видання покупцеві/споживачеві розрахункових документів і документів, що свідчать про угоду;

- ввести штрафи за невиконання провайдерами вимог про призупинення доступу до сайту;

- ввести норми щодо здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України "Про електронну комерцію".

На думку авторів законопроекту, ці зміни дозволять створити рівні конкурентні умови в сфері електронної комерції і виведуть інтернет-торговців з тіні.

Однак в Інтернет-асоціації України (ІнАУ) виступили з різкою критикою даного законопроекту і закликали його не погоджувати. В ІнАУ стурбовані тим, що законопроект сильно збільшує повноваження Держпродспоживслужби аж до закриття сайтів і накладання штрафів на провайдерів за невиконання цих рішень.

"Законопроект передбачає і низку інших "новацій" в сфері електронної комерції, які навряд чи допоможуть споживачам, але точно створять нові чудові можливості для тиску чиновників на бізнес", - підкреслюють в ІнАУ.

В асоціації вважають, що на сьогодні в Україні немає необхідності посилювати вплив на взаємини в сфері електронної комерції. Більш того, деякі пропозиції, за даними аналітиків ІнАУ, суперечать Конституції України.

Як відомо, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – відносно новий орган в Україні, вона офіційно розпочала роботу у квітні 2016 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні скорочується споживання риби

Про це повідомляє Економічний дискусійний клуб (ЕДК).

У січні-червні поточного року спостерігається погіршення ситуації із наповненням внутрішнього ринку рибними ресурсами, яке відбулося внаслідок скорочення внутрішнього промислового добування водних біоресурсів.

За даними статистики, за шість місяців поточного року підприємствами та фізичними особами-підприємствами добуто 27,5 тис. тонн водних біоресурсів, що на 9,3% менше, ніж у відповідному періоді минулого року. При цьому, падіння вилову відбулося за рахунок суттєвого скорочення (-21,6%) вилову біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України. Натомість добування біоресурсів у внутрішніх водоймах зросло на 0,5%.

У регіональному розрізі найсуттєвіше падіння зафіксовано у Житомирській області (на 73,3%). Натомість найбільше зріс вилов риби у Хмельницькій області ― на 20,2%.

Зазначається, що промисловим добуванням водних біоресурсів займаються у всіх регіонах України, за винятком Сумської області. Найбільший обсяг поставок риби та рибопродуктів на внутрішній ринок забезпечувала у січні-червні поточного року Запорізька область (33,7%).

За оцінками ЕДК, разом із виловом риби у домогосподарствах, загальна пропозиція водних живих ресурсів в Україні у першому півріччі поточного року орієнтовно становила 47 тис. тонн, що на 15% менше, ніж торік.

За оперативними даними митниці, обсяг імпорту риби та рибопродуктів протягом шести місяців залишився на рівні першого півріччя 2016 року та склав, в перерахунку на основний продукт, 157 тис. тонн. Близько 80% імпортних поставок рибної продукції ― це риба морожена, основними постачальниками якої до України є Норвегія та Ісландія. У першому півріччі поточного року активізувався імпорт мороженої риби із США, частка якої у загальній вартості імпорту по групі 303 УКТ ЗЕД склала майже 13%.

Експорт рибопродуктів у січні-червні 2017 року становив символічні 6 тис. тонн.

Таким чином, загальний фонд споживання риби і рибопродуктів населенням у першому півріччі оцінюється у 197 тис. тонн, або у розрахунку на особу ― 4,6 кг, що на 4% менше, ніж у відповідному періоді 2016 року.

При цьому, майже на 80% фонд споживання складався із продукції іноземного походження.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview