Аграрії оцінили роботу антирейдерських штабів

Робота оперативних штабів, до яких входять представники територіальних управлінь Міністерства юстиції, Національної поліції, прокуратури, Держгеокадастру та громадських об’єднань, допомагає швидко донести інформацію про випадок рейдерства та отримати реакцію всіх органів, переконаний директор агропідприємства «Пісківське» (Чернігівська обл.) Валерій Колоша.

«Дуже добре, що створені ці штаби і що до селян почали прислухатися. У штабі працюють представники силових структур і Мін’юсту, присутні місцеві ЗМІ. Фермери нарешті сіли з ними за один стіл. Тепер, якщо десь відбуватиметься напад, туди одразу будуть виїжджати представники Мін’юсту, Нацполіції і прокуратури. Однак у нас ще багато роботи, якщо ми хочемо організувати дійсно ефективні штаби», - розповів Валерій Колоша.

Поки що штаби мають дуже обмежене коло повноважень та функцій, зауважив партнер Юридичної фірми «ОМП», керівник юридичного напряму Служби корпоративної безпеки Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Кирило Левтеров, який є учасником штабу Київської області.

«Зараз відбуваються організаційно-установчі збори, на яких учасники штабів намагаються зрозуміти, чим вони мають займатися. Ніяких рішень оперативні штаби виносити не можуть, вирішувати спори – тим більше. Єдина можлива функція для них – бути «провідниками» між постраждалими від рейдерства та органами влади і правоохоронцями. Вони можуть лише збирати інформацію про випадки захоплень і передавати її правоохоронцям та органам юстиції», - сказав юрист.

Так чи інакше, в боротьбі з рейдерством аграрії мають покладатися в першу чергу на свої власні сили та об’єднуватися для ефективного протистояння. 6 вересня в ТРЦ «Термінал» (м. Бровари) відбудеться Антирейдерський форум ВАР, ініційований аграріями України. Юристи та силовики на реальних прикладах розкажуть аграріям про методи «профілактики», систему «раннього оповіщення», захисту активів і дадуть перелік конкретних кроків, якщо рейдери вже на полі. З програмою заходу можна ознайомитися за посиланням.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дефіцит потужностей зі зберігання зерна

Про це повідомив завідуючий відділом інвестицій ННЦ «Інститут аграрної економіки» Микола Кисіль  в інтерв'ю, «АгроПерспектива», пише agravery.com.

«Незважаючи на те, що галузь розвивається ― за останні 10 років ємність зерносховищ збільшилася на 10-12 млн тонн, ― попит перевищує пропозицію. Досить багато сільськогосподарських товаровиробників, перш за все мова йде про малий і середній бізнес, потребують елеваторів для зберігання власного врожаю перед продажем його великим трейдерам», ― зазначив Кисіль.

За його словами, дефіцит потужностей зі зберігання зерна спостерігається в усіх регіонах.

«Найменш забезпеченими є чотири області. Зокрема, елеватори в Донецькій області покривають лише 24,3% від загальної потреби регіону, Закарпатській ― 25,9%, Івано-Франківській ― 27,2%, Львівській ― 30,1%», ― зауважив експерт.

Він додав, що найбільш благополучна ситуація щодо співвідношення обсягу виробництва зерна ― ємності зерносховищ в Одеській області ― 69,3% з урахуванням коефіцієнта обороту 1,2, Житомирській ― 65,2%, Миколаївській ― 63,9%, Полтавській ― 60,6% і Херсонській ― 57,9%.

«Ще одна проблема - старі елеватори, які працюють неефективно, де в принципі проблематично якісно зберігати зерно. Через неправильне зберігання зерна втрати становлять близько 15% врожаю. Старі зерносховища більш енерговитратні, через що ціни на їхні послуги вище не менш ніж на 10% в порівнянні з сучасними», ― наголосив Кисіль.

Крім того, за його словами, через застаріле обладнання збільшується час на завантаження і розвантаження вагонів-зерновозів. В результаті цього виникають додаткові витрати і з'являються ризики втрат.

«В Україні зараз тільки чверть елеваторів сучасні, з повним технологічним циклом і можливістю відвантаження до 5 тис. тонн на добу», ― сказав експерт.

«Ми як інститут для вирішення цих проблем пропонуємо стимулювати розвиток сільськогосподарської інфраструктури, в тому числі щодо збільшення сучасних потужностей для зберігання зерна і поліпшенню логістики, а також надавати державну підтримку малих і середніх виробників для будівництва елеваторів на основі кооперації», ― підсумував він

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Закупівельні ціни ДПЗКУ і "Аграрного фонду" планують перевести в долари

Про це йдеться в аналітичному огляді Міністерства економічного розвитку і торгівлі "Топ-100 найбільших держкомпаній в 2016 році", пише БізнесЦензор.


Як наголошується в документі, девальвація гривні є головною перешкодою для підписання нових форвардних контрактів між держкомпаніями і місцевими агровиробниками.

Міністерство також вказує, що необхідними умовами для поліпшення корпоративного управління компаніями і запобігання випадкам шахрайства в ДПЗКУ і "Аграрний фонд" є прозорість операцій і контроль з боку професійного наглядової ради.

Крім того, ДПЗКУ має визначити бажаний рівень вертикальної інтеграції (виключно зерновий трейдинг з відповідною інфраструктурою або переробка зернових на борошно). Рівень зносу потужностей компанії для зберігання і перевалки становить 80%, що свідчить про термінову необхідність в інвестиціях.

Мінекономрозвитку також зазначає, що "Аграрний фонд" може купувати або продавати сільгосппродукцію тільки на організованому ринку (через Аграрну біржу).

"Ця платформа залишається дуже неліквідною, що призводить до появи неринкових комерційних пропозицій і неефективності спотових закупівель. Необхідно створити більш надійну систему порівняльного аналізу цін, можливо з використанням позабіржових цін, наданих промисловими консультантами, або котирувань Чиказької товарної біржі", - йдеться в звіті.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держгеокадастр ініціює збільшення розміру орендної плати

І вибору в орендаря, швидше за все, не буде. Про це повідомив юрист Олександр Степанюк, пише propozitsiya.com.

Крім того, він вважає, що орендаря спонукатимуть розробити агрохімічні паспорти на земельні ділянки (поля). Агрохімічний паспорт земельної ділянки (поля) – документ, що містить дані щодо агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами. Агрохімічна паспортизація орних земель здійснюється через кожні 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень через кожні 5-10 років і є обов’язковою для всіх землевласників та землекористувачів. Відповідно до наказу Мінагрополітики України від 20.03.2013 №198 «Про перейменування та затвердження нової редакції Положення про державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» проведення агрохімічної паспортизації земель покладено на державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» та обласні філії.

«Отже, орендарі за діючими договорами оренди державних земельних ділянок або погодяться платити визначений розмір орендної плати і розробляти агрохімічні паспорти, або втратять перспективу поновити договір оренди. Зрозуміло, що такі новації суттєво збільшать витрати орендарів, які будуть по кишені тільки заможним сільгоспвиробникам», - вважає О. Степанюк.

Якщо ж територіальні органи Держгеокадастру дійдуть висновку, що договори оренди земель сільськогосподарського призначення державної власності, укладені з порушенням вимог законодавства, зокрема у разі заниження нормативної грошової оцінки або несплати орендної плати у строки, встановлені договором, останній буде розриватися.

«Поки що не зрозуміло, як діятиме Держгеокадастр в такому випадку. Адже нормативну грошову оцінку ділянки проводить не орендар і вини його в «заниженні» не може бути. А орендну плату потрібно буде вносити своєчасно, тому що зі змісту постанови випливає що будь-яке прострочення платежу є підставою для розірвання договору», - зазначає юрист.

Орендарям земельних ділянок державної власності потрібно бути готовим і до паперово-формальних процедур, які найближчим часом для них настануть, і до значного «здорожчення» права використання державними землями, і до перевірок територіальних органів Держгеокадастру, вважає О. Степанюк.

Нагадаємо, Кабмін постановою від 07 червня 2017 року №413 затвердив Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільсьгосппризначення державної власності та розпорядження ними.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які кораблі не зможуть заходити в Азовське море після будівництва Керченського мосту

Крім того, Мінтранс Росії має намір продовжити обмеження на судноплавство в Керченській протоці до 5 жовтня 2017 року.

Про це повідомляє
delo.ua. з посиланням на проект відповідного наказу, опублікованого на Федеральному порталі для розміщення нормативно-правових актів.

Раніше очікувалося, що будівельні роботи закінчаться у вересні поточного року. Однак продовження термінів пов'язане з тривалим періодом несприятливих погодних умов в Керченській протоці в серпні. При цьому в рамках зазначеного періоду обмеження судноплавства не перевищуватиме 72 години.

"Точні дати проведення операцій буде визначено за дві доби до їх початку (в залежності від погодних умов в зоні проведення операцій)", - уточнюється в документі.

Судноплавство, включаючи транзит по Керч-Єнікальському каналі, буде регулюватися в рамках компетенції капітана морського порту Керч і заборонятися лише безпосередньо під час проведення операцій.

У той же час в Міністерстві України з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб нагадали, що Російська Федерація встановлює обмеження для проходження суден через Керченську протоку всупереч Конвенції ООН з морського права.

Згідно з даними Міністерства висота арки буде мати обмеження в 33 метри над рівнем моря. "Крім того, якщо раніше прохід Керченської протоки був дозволений суднам довжиною до 200 метрів, то тепер Російська Федерація заявляє про обмеження дозволеної довжини в 160 метрів", - підкреслюють в прес-службі відомства.

За їхніми даними таким вимогам не відповідають як мінімум 144 судна, які заходили в Маріупольський морський торговельний порт протягом минулого року, що становить 23% від загальної кількості. На ці суда припадає 43% вантажоперевалки порту.

Встановлені обмеження призведуть до того, що в Маріупольський МТП зможуть заходити тільки суда з порівняно меншою повною вантажопідйомністю (10 тис.тонн). Це буде впливати на його конкурентоспроможність. Адже такими судами можна перевозити вантажі в межах Чорного і Середземного морів. На інші континенти - в Азію, Африку і в американські країни перевезення здійснюється судами океанських класів. Більше за розміром судно дозволяє зменшити вартість морського перевезення в розрахунку на одну тонну вантажу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд схвалив пілотний проект щодо моніторингу земельних відносин

Таке рішення було ухвалено на засіданні уряду, повідомляє УНН.

"Мова йде про об’єднання баз даних декількох відомств й узагальнення цієї інформації щодо землекористування. Ми здійснювали в режимі експерименту. І в цьому проекті бере участь Світовий банк," - розповів під час обговорення перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

Він також зазначив, що вперше інформація в різних відомств буде об’єднуватися, аналізуватися та узагальнюватися.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview