Аграрії отримали ще одну лобістську площадку

Її засновниками виступили «Асоціація фермерів та приватних землевласників України» (АФЗУ) та «Союз сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів», пише agropolit.com.

Як розповів президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич, мета новоствореної спілки – «поступове зміцнення людського і природного капіталу села, основою якого мають стати фермерські господарства та їх кооперація». «Це альтернатива нинішньому соціально-економічному устрою держави, що полягає у поступовій заміні монополій на кооперації, а агрохолдингів – на розвиток сімейного фермерства», – підкреслив він.

Організація фокусуватиметься на реалізації «Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки». За словами  Томича, членами Спілки розроблено програму зі створення в Україні протягом 3 років 250 тис.  феремерських господарств, знизити у перспективі ціну на сільгосппродукцію на 20-30% і забезпечити роботою більше мільйона українців. Зараз  в Україні – 33,4 тис. фермерських господарств.

Очолив новостворену організацію – Іван Заєць. За його словами, новостворена спілка – аж ніяк не політичний, а виключно соціальний проект, мета якого – захистити українське селянство та розвивати агросектор.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Азійська країна вперше стала топ-покупцем української пшениці

За рахунок рекордних поставок країна стала найбільшим імпортером української зернової в 2017/18 МР, пише agroday.com.ua.

Інтерес до Індонезії з’явився після того, як найбільший покупець української пшениці — Індія — ввів загороджуєче мито на імпорт. Ставка в 20% спрацювала, як і передбачалося: постачання різко скоротилися і на поточний час частка країни в експорті української пшениці складає всього 4%.

Як передає Bloomberg, частка Індонезії в імпорті пшениці з України становить 16%.

«Це реальна зміна, — говорить Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт». — Індія починає покладатися на власний урожай. Природно, що вітчизняні трейдери починають шукати нові ринки збуту, і добре, що Індонезія змогла поглинути ці об’єми».

За спостереженнями аналітиків, вперше азіатська країна стає найбільшим покупцем вітчизняної пшениці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На торги виставили кредити одного з найпотужніших агрохолдингів

Фонд гарантування виставляє на повторні торги права вимоги за кредитами юросіб, що входять до складу одного з найпотужніших в Україні аграрних холдингів за стартовою ціною у 178,33 млн грн.

Про це повідомляє прес-служба ФГВФО, пише Укрінформ.

«7 лютого на повторні торги виставляються права вимоги за кредитами юридичних осіб, що входять до складу одного з найпотужніших в Україні вертикально-інтегрованих аграрних холдингів. Активи ПАТ «ВіЕйБі Банк» торгуватимуться за стандартною для фонду моделлю англійських аукціонів (english forward) востаннє. Початкова ціна реалізації - 178,33 млн грн. У випадку, якщо запланований аукціон не відбудеться, наступного разу активи будуть виставлені на продаж уже за голландською моделлю (зі 100% від загальної заборгованості упродовж одного дня ціна автоматично та покроково максимально може знизитись до 20%). Якщо індивідуальний продаж не відбудеться - далі активи торгуватимуться у складі пулу», - йдеться в повідомленні.

Одним лотом на торги виставлено права вимоги за п'ятьма кредитами. Усі позичальники - п'ять пов'язаних між собою компаній - займаються вирощуванням зернових, бобових та олійних культур, і входять до складу одного з найпотужніших в Україні вертикально інтегрованих аграрних холдингів.

Щодо однієї компанії порушено справу про банкрутство, решта позичальників ведуть господарську діяльність у сфері вирощування зернових, бобових і насіння олійних культур.

Зареєстровані компанії у різних регіонах країни, зокрема у Київській, Херсонській, Сумській та Вінницькій областях.

Загальна заборгованість за кредитами на початок грудня 2017 року становила 1 519,01 млн грн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Польщі банани та цитрусові дешевше, ніж в Україні

Про це повідомив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці в Facebook, пишуть Українські Новини.

Дослідження проходило на оптових ринках "Столичний" у Києві та "Броніше" у Варшаві.

Кілограм апельсинів на "Столичному" ринку коштував 40 грн, а на "Броніше" - 32 грн. В Україні ціна знизилася на 5 грн, або 11%, в той час, як у Польщі вона практично не змінилася.

А ось мандарини і лимони після новорічних свят знизилися в ціні на українському оптовому ринку за перші дві декади січня. У Польщі ж ціни трохи зросли.

На ринку "Столичний" за лимони потрібно викласти 38 грн, а за мандарини - 35 грн за кілограм. Поляки платили за лимони 38 грн, а за мандарини 33 грн. Для нас лимони подешевшали на 7 грн, або 16%, а мандарини на 5 грн., або 12%. У Польщі відбувалося незначне зростання на 1 грн, або 3%. Динаміка цін на цитрусові підкреслює завищення цін на ці фрукти в нашій країні перед Різдвом Христовим та Новим роком.

За перші двадцять днів січня суттєво подорожчали банани. На київському ринку вартість цього продукту становить 37 грн, а на варшавському - 34 грн. У нашій країні банан за 20 днів 2018 додав 7,5 грн, або 25%. У сусідів подорожчання становило 1,8 грн, або 6%. Основною причиною зростання цін на банани є підвищення вартості на міжнародних ринках. Крім того, в Україні подорожчання бананів посилювалося девальвацією гривні і побоюваннями подальшого зниження курсу.

На 19 січня 2018 р. ціна на вітчизняні яблука становила в середньому на "Столичному" ринку 15 грн за кілограм, тоді як на "Броніше" - 49. Таким чином, за перші дві декади січня на київському оптовому ринку ціна піднялася на 2 грн, або 15%. У Варшаві вартість зросла на 10,1 грн, або на 26%. Але вітчизняні яблука і яблука європейські значно відрізняються, як за сортами, так і за розміром. Прийнятий в Європі стандарт - це велике добірне яблуко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У молочній галузі найвищий ступінь фальсифікації продукції

Окремі представники бізнесу випускають псевдомолочну продукцію зі 100% присутністю жирів немолочного походження. Про це у коментарі УНН розповів глава правління громадської організації "Всеукраїнська асоціація захисту прав споживачів "Споживча довіра" Максим Гончар.

"Наша асоціація здійснює моніторинг молочних продуктів і, зокрема, вершкового масла з 2013 року. З плином часу, і з введенням мораторію на перевірки бізнесу у 2014 році, обсяги фальсифікації молочної продукції зростають. І якщо раніше фальсифікували вершкове масло на 20-30%, то зараз є випадки, коли продукція на 100% наповнена жирами немолочного походження", - розповів він.

Експерт пояснив, що чинне законодавство України забороняє використання жирів немолочного походження у молочних продуктах. Проте, це не створює перешкод для недобросовісного бізнесу - українські прилавки переповнені молочним фальсифікатом, сказав Гончар.

Поряд з цим, Україна продовжує нарощувати імпорт пальмової олії, яка є складовою багатьох молочних сумішей. А перевірити достеменний склад та якість імпортованої продукції не в змозі жодна із наявних в Україні лабораторій, зазначив експерт.

"За деякою інформацією, до нас ввозять технічну пальмову олію, яка призначена для змащення обладнання, котре стоїть на заводах. Маємо ще й такі дані - до нас через кіпрські та інші компанії, не напряму, заїхало у 10 разів більше пальмової олії, аніж в Україні існує обладнання, яке потрібно змащувати. Погіршує ситуацію і той факт, що акредитовані в Україні лабораторії будь-якої форми власності не в змозі виявити, яка саме пальмова олія використовується у тих чи інших виробах. Тому економічна складова у період державного послаблення контролю у недобросовісних виробників бере гору", - пояснив Гончар.

На сьогодні основними імпортерами української молочної продукції є Грузія, країни близького Сходу та Корея.

"Це не країни ЄС, бо аби туди поставити продукцію - потрібно отримати єврономер. Простіше кажучи - до ЄС потрібно поставляти дійсно якісну продукцію. І якщо когось зловлять на фальсифікаті - це буде великий скандал, як політичний так і економічний", - зазначив він.

Нагадаємо, Україна продовжує нарощувати експорт вершкового масла та імпорт пальмової олії одночасно. За рік експорт українського вершкового масла за кордон зріс у 2,5 рази. А імпорт пальмової олії в Україну за останні 7 сезонів досяг рекордного максимуму - близько 78 тис. тонн.

На фоні погіршення молочної продукції на внутрішньому ринку така тенденція може свідчити про певну дискримінацію українського споживача з боку вітчизняних виробників-молочників, вважає народний депутат Сергій Тригубенко.

"Я дуже хочу помилятися, проте така статистика наводить на сумні висновки… Схоже, наш вітчизняний виробник, обравши експортну стратегію, найбільш якісну продукцію (бо вершкове масло з пальмою купувати ніхто не буде) відправляє за кордон, а на внутрішній ринок збуває максимально здешевлений та шкідливий продукт?" - заявив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні під сміттям стільки гектарів, скільки в Голландії під теплицями

Теґи: 

За даними Антимонопольного комітету, в країні функціонує 5470 полігонів, третина з них не відповідає нормам екологічної безпеки. І майже всі полігони не відповідають європейським вимогам, пише agroday.com.ua.

Ситуацію, що склалася називають катастрофічною: 5,6% полігонів перезавантажені, і щоб погасити їх дефіцит, необхідно побудувати мінімум 433 нових. Найбільше потребує нових полігонів Дніпропетровська і Запорізька області.

Все це сприяє утворенню стихійних звалищ. Щорічно в Україні утворюється понад 27,5 тис. несанкціонованих звалищ площею 1,2 тис. га. Понад 27 тис. або 1,1 тис. га таких звалищ ліквідовано в 2016 році.

Основним способом поводження з побутовими відходами залишається їх вивезення та захоронення на полігонах і звалищах. Всього 5,8% сміття йде на переробку.

АКМУ зазначає, що за рік в Україні утворюється понад 49 млн кубометрів сміття, або 11 млн тонн. В середньому на одного жителя припадає 300 кг сміття на рік.

Нагадаємо, щорічно європейці викидають 1,3 млрд тонн їжі. Тобто 30% сільськогосподарських земель і 25% прісної води використовуються для виробництва їжі, яка ніколи не буде спожитою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview