Аграрії отримають доступ до безкоштовних кредитів на відновлення тваринництва

Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час святкування Дня сільського господарства, передає кореспондент УНН.

"Я хочу, щоб у 2018 році наші агропромислові агровиробники отримували доступ і вони отримають доступ до безкоштовних кредитів на відновлення тваринництва в країні", - запевнив Глава уряду.

За його словами, це додаткові десятки мільярдів, які будуть направлені сільгоспвиробниками на відновлення тваринництва, будівництво нових ферм, нових молочнотоварних комплексів.

Він також зазначив, що близько 3 млрд грн уряд зможе направити у наступному році на розвиток тваринництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські кабани заразили російських побратимів африканською чумою свиней

В ході обстеження території одного з мисливських господарств, розташованих на кордоні з Україною, співробітники управління екологічного нагляду і мисливці виявили сліди диких кабанів, які вели з території України вглиб району, пише strana.ua.
 

Пішовши по сліду, вони виявили трупи шести тварин - дорослої самки і п'яти поросят. Про цей випадок відразу ж було повідомлено міжрайонну ветлабораторію, яка відібрала проби патологічного матеріалу. Їх дослідження виявило смертоносний вірус африканської чуми свиней (АЧС).

В даний час на території мисливського господарства проводяться заходи з локалізації вірусу.

Як зазначає Россільгоспнагляд, це не перший випадок виявлення трупів кабанів в безпосередній близькості від державного кордону з Україною.

За даними Євросоюзу, з 2014 року в Україні зареєстровано 239 спалахів АЧС серед домашніх свиней і 30 серед диких кабанів. При цьому в 2017 році поширення захворювання прийняло більш агресивний характер, ніж у попередні роки, констатує служба.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З професійним святом - Днем працівників сільського господарства

Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята та подяку за плідну працю.

Хай і надалі рясно колосяться щедрими врожаями ниви, хай втілюються в життя Ваші плани, задуми та сподівання на радість Вашим рідним, на благо розквіту рідної України та піднесення добробуту всього українського народу. Хай обходять Вас стороною природні стихії, а Ваші родини живуть у сімейному затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров'ї!

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бренд Roshen посів третє місце за вартістю в Україні

Теґи: 

Рейтинг "100 найдорожчих брендів України" був складений виданням «Новое время», пише Олігарх.

В сотню найдорожчих в Україні зараховують бренди різних галузей. Так, відкриває першу п'ятірку бренд «Моршинська» вартістю $507 млн. На другому місці Sandora — $312 млн, на третьому місці Roshen — $274 млн. На четвертому місці розмістився бренд Nemiroff вартістю $255 млн, на п'ятому — «Нова пошта» ($255 млн).

Перелік найдорожчих закривають бренди «КЮЗ» ($5,1 млн), «Шабо» ($4,6 млн), Flagman ($4,5 млн), Prom.ua ($4,3 млн), «Водний світ» ($4,2 млн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якісної "молочки" в Україні більше немає

Подібний ребус експерти пояснюють просто, нашу молочку часто роблять з чого завгодно, тільки не з молока.

При цьому вартість її на прилавках магазинів практично досягла європейського рівня, пише
u-news.com.ua.

Корови скінчилися

За останні 27 років поголів'я великої рогатої худоби в Україні скоротилося більш ніж в 8 разів. Якщо в 90-му році в країні було 25,2 млн голів, то в 2017 році - близько 3 млн. Разом з таким скороченням поголів'я падало і виробництво молока. Якщо в 2000 році ми виробляли 12 млн тонн молока, то в 2017-му порядку 9,5-10 млн тонн. «При цьому 75% корів знаходяться в приватних домогосподарствах, і це обумовлює досить низьку якість молока, що поставляється на переробку.

Наше молокосировина за своїми мікробіологічними якостям значно гірше, ніж стандарти ЄС. При цьому із загального обсягу виробленого молока тільки 50% доходять до підприємств, які його переробляють », - відзначив виконавчий директор Громадської організації "Економічний дискусійний клуб" Олег Пендзин.

Зменшення поголів'я і, відповідно, кількості молокосировини, природно, призводить до подорожчання молочної продукції. Експерт зазначив, що з початку року вартість молока 2,5% жирності зросла на 23%, сметани - на 28%, масла вершкового 73% жирності - на 23%, сиру - на 28%. Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко вважає, що виробляти молочну продукцію в Україні не вигідно для інвесторів - через терміни окупності. Наприклад, виробництво цукру окупається за 1 рік, виробництво птиці - за 1,5 року, а ось виробництво молочної продукції окупиться лише за 7 років. «І в нашій країні єдина галузь в сільському господарстві, в якій ми ще не встигли отримати інвестиції ні вітчизняні, ні іноземні, це як раз молочна галузь. І в найближчі роки ця проблема не вирішиться», - вважає експерт. Завозити молокосировину з сусідніх країн зараз не представляється можливим.

Оскільки процедура митного оформлення настільки довга, що молочні продукти її не «переживають". Якщо немає молока, то з чого ж "молочка" на наших прилавках? Але незважаючи на дефіцит сировини, який росте з кожним роком, виробництво молочної продукції тільки збільшується. З чого складається українське молоко, яке продається в магазинах, можна тільки здогадуватися, відзначає Дорошенко. «Більшість виробників молочної продукції не хочуть писати на упаковці, що насправді входить до складу продукту. Зараз держава не має права перевіряти підприємства через мораторій. Також на сьогоднішній день немає обов'язкової реєстрації технічних умов, стандартів, ГОСТів. І тому молочні підприємства виробляють те, що виробляють», - сказав він. Доброго згущеного молока більше не буде На його думку, в Україні немає стабільної якості продукції в жодного виробника "молочки".

У свою чергу голова правління Всеукраїнської асоціації захисту прав споживачів "Споживча довіра" Максим Гончар, помітив, що, крім того, що виробники дуже часто вказують на упаковці неправдиву інформацію щодо складу продукту, вони ще й лобіюють прийняття нових, менш суворих ГОСТів. Наприклад, з 1 січня 2018 року набирає чинності новий ГОСТ щодо згущеного молока. «Цей ГОСТ буде називатися «Продукти харчові згущені з молоком», де молока повинно бути не менше 10%, а жиру мінімум 3,5%. Що буде входити до складу, лише одним неякісним виробникам відомо.

І найголовніше, не існує методики перевірки під конкретно цей ГОСТ. Тут я бачу пряме лобіювання бізнесу. Цей ГОСТ - це обман, і весь неліквід, який робився, зараз під егідою Державного стандарту буде експортуватися в різні країни», - вважає Гончар.

З його слів, перший фактор, на який варто звертати увагу, купуючи молочку, - це ціна. Чим дорожчий продукт, тим, швидше за все, він якісніше. Крім цього, він не радить купувати акційну продукцію. Гончар помітив, що за інсайдерською інформацією, частина торгових мереж під акції завозить фальсифіковану продукцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агроекспорт: оптимістичні очікування, незважаючи на зниження цін

Товарна структура агроекспорту не зазнала змін і переважно складається із зернових, бобових та олійних культур, продукції харчової промисловості. Їх загальний обсяг становить близько 90% від загального обсягу експорту. Основними ринками збуту виступають Азія, Африка і ЄС, пише zn.ua.

Найістотніше ми збільшили поставки в Європу — на 1,2 млрд дол., Африку — на
0,4 млрд і Азію — на 0,7 млрд дол. Також нарощуються поставки на ринок СНД при падінні обсягу загального збуту в останні роки.

321
 

 

При цьому показників експорту було досягнуто на тлі скорочення обсягів виробництва агропродукції в останній посівній кампанії. Зниження врожайності було характерне для всіх регіонів нашої країни, і в середньому цей показник зменшився на 4%. Для нівелювання несприятливих умов багато виробників удавалися до різних вивертів, збільшуючи підгодівлю і захищаючи рослини від бур'янів і шкідників, у зв'язку з чим собівартість одиниці агропродукції значно зросла.

Незважаючи на вчасно завершену кампанію збору врожаю, багато аграріїв не хотіли продавати свій товар, очікуючи підвищення цін. Сформувався певний дефіцит, і вже до вересня ціни показали висхідну тенденцію, перевищивши відпускні ціни минулого року. Так, фуражна пшениця подорожчала в жовтні на 500 грн за тонну порівняно з минулим роком. З розвитком перевалочних пунктів і зерносховищ виробники пшениці з легкістю можуть дочекатися зимового періоду, не продаючи її восени. Узимку ціни на агропродукцію будуть на максимальних рівнях.

Згідно з опитуванням, проведеним Держстатом, прогнози й очікування виробників у наступному році досить оптимістичні. Приміром, за останні місяці обсяг реалізації їхньої продукції за кордоном виріс, і насамперед за рахунок експорту в ЄС. Відкриття європейського ринку надає
значні можливості для наших виробників, які вони й використовують. З урахуванням збільшення експортних квот у ЄС для України ми можемо очікувати збільшення обсягів реалізації продукції і наступного року.

Динаміка світових ринків цього року суттєво змінилася й вийшла із затяжного спадного тренда, у рамках якого влітку нинішнього року ціни продемонстрували найактивніше зниження за останні
15 років. Тоді вони впали до нижньої позначки в 5,785 дол. за бушель. Урагани й посуха поточного року також вплинули на стан ринку, скоротивши обсяги врожаю в цьому сезоні, що привело до збільшення вартості зернових і бобових у всьому світі буквально за лічені тижні.

На цей час, за прогнозами USDA, майбутнє у цін на пшеницю вкрай складне. Згідно зі звітом американського Мінсільгоспу, світове виробництво пшениці в сезоні 2017–2018 досягне позначки в 751,9 млн т, світовий експорт зернових становитиме 182 млн т, а кінцеві запаси у світі — 267,5 млн т, що є максимальним показником за останні п'ять років.

Таким чином, ми бачимо профіцит даного товару на ринку. Єдине, що може вберегти ціни від подальшого падіння, це світове споживання, яке в поточному сезоні також показує зростання на 2,09 млн т. Таким чином, надлишки пшениці буде поглинено зростаючим попитом, але не повною мірою. Виробництво пшениці в цьому сезоні також було збільшене основними гравцями — Росією (+1 млн т), Канадою (+0,5 млн), ЄС (+2,17 млн т). Великі запаси посилюють конкуренцію серед експортерів, що сильніше тисне на ціну. У зв'язку з цим зростання цін на пшеницю на цей сезон очікувати не варто.

Динаміка інших культур залишається більш оптимістичною. Так, за рахунок високих літніх температур в основних регіонах посіву кукурудзи її врожай різко скоротився. Аналогічна ситуація і з соєю. На цей час обсяг експорту цих двох культур у США знизився на 18,6% для кукурудзи й на 3,1% для сої. Динаміка збирання кукурудзи в США не дозволяє говорити про швидке нарощування обсягу експорту. За даними на кінець жовтня, зібрано урожай з 54% площ порівняно з середнім показником 72%. Обсяг виробництва сої також під сумнівом у зв'язку зі складними погодними умовами й інформацією про зниження посівних площ Аргентиною в наступному звітному періоді. Таким чином, відпускні ціни продовжать своє зростання і в наших портах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview