150670

Аграрії підготували звернення до Конституційного суду щодо незаконності «олійних правок»

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) спільно з народними депутатами підготували звернення до Конституційного суду щодо незаконності прийнятих норм про НЕвідшкодування ПДВ при експорті олійних, оскільки вони були прийняті із порушенням регламенту.

Про це зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов у рамках V Міжнародної конференції аграрних інвесторів Agri Invest Forum 16 травня у Києві.

«Ми спільно з народними депутатами підготували звернення до Конституційного суду. Якщо закон був прийнятий із порушенням регламенту, він не може бути проголосований і підлягає скасуванню. Коли депутати приймали 180 правку (щодо скасування відшкодування експортного ПДВ для олійних), регламент був порушений на кожному етапі голосування. Тому ми просимо Конституційний суд розглянути і скасувати цю правку», - відмітив Соколов.

За його словами, для того, щоб відповідне звернення було направлено, необхідно зібрати як мінімум 45 підписів народних депутатів.

Як зазначив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин Іван Мірошніченко, фракція «Самопоміч» підтримує відповідне звернення до Конституційного суду.

«Я підтримую звернення до Конституційного суду – 24 підписи від фракції «Самопоміч» у вас уже є. Я думаю, що 45 ми зберемо, і навіть більше», - сказав нардеп.

За словами Мірошніченко, завтра, 17 травня, буде проведене внутрішнє засідання парламентського аграрного комітету, у ході якого він разом з народним депутатом від фракції «Воля народу» Сергієм Лабазюком закликатимуть народних обранців направити звернення на ім’я президента Петра Порошенко та прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням прийняти рішення щодо «соєвих правок».

Крім того, Мірошніченко пропонує направити до посольств Європейського Союзу, США, а також представництв міжнародних фінансових організацій експертні висновки щодо наслідків від прийняття «олійних правок».

За підрахунками ВАР, збитки малих та середніх аграріїв в результаті «олійних правок» сягнуть понад 8 млрд грн.

Невідшкодування при експорті окремих категорій товарів – це прояв податкової дискримінації та порушення основного із принципів Податкового кодексу України – рівність усіх платників перед законом незалежно від здійснюваного виду діяльності. Крім того, дана норма є також грубим порушенням зобов'язань, взятих Україною при вступі до СОТ і підписанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Вже завтра, 17 травня, Верховна Рада планує розглянути законопроект №7403-2, яким відміняються норми про Невідшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Однак цей законопроект вкотре стоїть у «непрохідній» частині порядку денного.

Якщо депутати вкотре проігнорують вимоги аграріїв та не проголосують за повернення відшкодування ПДВ при експорті олійних, сільгоспвиробники продовжать масштабні акції протесту по всій країні.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

86% аграріїв відмітили згубні наслідки «олійних правок» для АПК

Такий варіант відповіді обрали 86% сільгоспвиробників під час голосування, що відбулось у рамках V Міжнародної конференції аграрних інвесторів Agri Invest Forum 16 травня у Києві.

У той же час лише 14% респондентів зазначили, що наслідком скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку стане розвиток національної переробки сої.

У голосуванні взяли участь 450 представників аграрних підприємств з різних куточків України, тому вибірка є репрезентативною.

Справа в тому, що переробка олійних в Україні вже рентабельна. А тому аргументи прихильників «соєвих правок» щодо необхідності збільшення переробних потужностей за рахунок малих та середніх агровиробників не мають сенсу. Тим більше, за даними Національної академії аграрних наук України, переробні потужності ріпаку перевищують загальні об’єми виробництва цієї культури в нашій країні.

«Ми робили свої запити до Інституту аграрної економіки, також - до асоціації "Укроліяпром", хотіли дізнатись обсяг наявних потужностей переробки сої. В обох випадках отримали однакові відповіді: 1 млн тон спеціалізованої переробки сої, та 5 млн тон багатофункціональної переробки олійних, сої зокрема», - зазначив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

Як зазначив народний депутат Іван Мірошниченко, збитки малих та середніх аграріїв в результаті «олійних правок» сягнуть понад 8 млрд грн.

Зрештою це призведе до скорочення посівних площ під соєю та ріпаком.

За даними опитування, 76% сільгоспвиробників не будуть вирощувати сою у 2019 році, якщо норми про невідшкодування ПДВ при експорті олійних не будуть відмінені. Згідно з результатами голосування, минулого року сою вирощували 67,8% опитаних аграріїв. У 2018 році цей показник скоротився до 55,4%.

Для відновлення справедливості і повернення відшкодування експортного ПДВ для сої та ріпаку аграрії розробили законопроект №7403-2. Цей документ підтримали 15 обласних рад, міжнародні установи, ряд народних депутатів та усі найбільші аграрні асоціації.

Верховна Рада планує розглянути цей законопроект завтра, 17 травня. У разі, якщо депутати вкотре проігнорують вимоги аграріїв та не проголосують за повернення відшкодування ПДВ при експорті олійних, сільгоспвиробники продовжать масштабні акції протесту по всій країні.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни купують українські яйця

Даний показник перевищує минулорічний в 1,85 рази. У січні-квітні нашу продукцію активно купували Катар, Ірак і Об'єднані Арабські Емірати, пише zerno-ua.

У структурі експорту яєць з України Катар зайняв третє місце ($2,94 млн), Ірак - друге ($5,79 млн), лідером закупівель стали ОАЕ, де придбали нашої продукції навіть більше, ніж Катар та Ірак разом узяті на $ 9,79 млн.   Європа також спробувала нашу продукцію: з початку поточного року Україна опинилася в числі найбільших експортерів яєць до  країн Європейського Союзу (тільки в січні було закуплено 874 тонни яєць і яєчних продуктів). Наша частка яєчної продукції склала 38%, і навіть перевищила показник США.  

Слід зазначити, що в лютому поточного року на внутрішньому ринку яйця подорожчали на 50,9%. У звіті Антимонопольного комітету України (АМКУ) за минулий рік йдеться про те, що незважаючи на конкуренцію, структура ринку курячих яєць багато в чому близька до олігополії. Основні виробники яєць в Україні: корпорація «Інтер-АГРОСИСТЕМА», а також агрохолдинги «Овостар Юніон» і «Авангард».    

 
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На ринку гречки встановлено надійний бар’єр для неякісного імпорту з СНД

Теґи: 

Зокрема, Головним Управлінням Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області через виявлення карантинного організму затримано вантаж гречаної крупи із Казахстану. Обсяг партії, що надійшла на митницю призначення ВМО № 1 митного поста «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці ДФС 14.05.2018 року складав 68 тон. Під час здійснення фітосанітарного контролю крупи гречаної було виявлено гербологічний карантинний організм – Ambrosia artemisiifolia L.

Засмічений вантаж повернено до країни експорту, про що повідомлено нотифікацією Національну організацію з карантину та захисту рослин Казахстану.

Як відзначають учасники ринку, останнім часом почастішали спроби заміщення вітчизняного товару неякісними імпортними аналогами. Тому цій товарній категорії спеціалістами  Держпродспоживслужби буде приділено особливу увагу, щоб не допустити спотворення ринкової кон’юнктури під час проведення польових робіт під врожай 2018 року.

Посівні площі під гречкою прогнозуються на рівні 150,9 тис. га, що на 4% більше ніж в минулому році (145 тис. га). Станом на 15 травня посіяно 52,3 тис. га або 35% до прогнозу.

Рентабельність виробництва гречки є циклічною і у сільськогосподарських підприємствах (великих та середніх) становила у 2013 році – -1%, у 2014 році – 29,5%, у 2015 році – 100%. У 2016 році почався процес зменшення рівня рентабельності і зараз слід очікувати переходу на цикл збільшення привабливості виробництва гречки. Для зменшення собівартості виробництва гречки для фермерів запропонована державна підтримка – компенсація 80% вартості закупленого насіння української селекції.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні експортери агропродукції мають можливість посилити свої позиції на ринку ЄС

При цьому додатне для нашої держави сальдо склало 845 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, у І кварталі відбулося збільшення як імпорту – до 669 млн дол. США (+27%), так і експорту – до 1513 млн дол. США (+15%), порівняно з відповідним періодом 2017 року.

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн – Іспанія, Нідерланди, Італія, Польща, Німеччина і Франція. Їх сукупна частка в обороті агропродукції перевищує 72%.

Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії та макухи.

В свою чергу, Україна імпортує з країн – членів Європейського Союзу переважно зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, відходи переробної промисловості, спирт і алкогольні напої.

За три місяця 2018 року вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти на пшеницю, кукурудзу, мед, яблучний і виноградний соки, солод, квартальну квоту на м’ясо птиці, а також піврічну – на вершкове масло, зауважив Микола Пугачов. Водночас по більшості інших продуктів середній відсоток використання квот є досить низьким.

2018 року планово зростають квоти на окремі товарні позиції. Серед них, зокрема, цукор, крохмаль, соки, висівки, ячмінна крупа, пшениця, кукурудза, баранина тощо. Крім того, діють додаткові преференційні квоти для України на 8 товарів: мед, виноградний сік, ячмінну крупу, оброблені томати, овес, пшеницю, кукурудзу і ячмінь, нагадав експерт.

Таким чином, цього року вітчизняні експортери агропродукції мають можливість посилити свої позиції на ринках країн – членів ЄС, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Піднебесна зацікавлена в імпорті української черешні

Про це йдеться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, пише agroinsider.com.ua.

У зв’язку з цим голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа закликав виробників черешні, які зацікавлені в експорті своєї продукції до Китаю, звертатися з відповідною інформацією у відомство і профільні асоціації.

Відзначається, що завдяки плідній роботі всіх зацікавлених центральних органів виконавчої влади за останні 2 роки Україна і КНР досягли серйозного прогресу в розвитку двосторонніх відносин, зокрема в аграрній сфері.

Так, Китай відкрив свій ринок для української яловичини. Україна отримала право експорту молочної продукції в КНР, і зараз вже 27 операторів ринку мають право експортувати молочну продукцію в Китай. У 2017 році також були підписані протоколи фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту шроту соняшникового та жому бурякового з України в КНР.

Разом з тим, ринок Китаю відкритий для української кукурудзи, ячменю та  сої. Зараз компетентні органи обох країн працюють над розширенням номенклатури рибної продукції, яка може імпортуватися на китайський ринок, постачанням української яєчної продукції, продукції птахівництва, лохини тощо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview