Аграрії просять Президента захистити їхні інтереси

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Слід виділити скасування бюджетного відшкодування податку на додану вартість при вивезенні за межі митної території України в митному режимі експорту олійних культур (сої, ріпаку та соняшника), фінансування бюджетної дотації для розвитку сільгосптоваровиробників та стимулювання виробництва с/г продукції, кошти на яку передбачені програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників».

Відтак, учасники асоціацій ГС «Всеукраїнський аграрний форум», ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор», ГС «Аграрний союз України», Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», Асоціація «Союз птахівників України», Асоціація «Свинарі України», Асоціація виробників молока України, обурені ситуацією. Вони вважають, що вона створена задля збагачення великих олігархічних компаній (володіють більшістю олійноекстракційних заводів країни), які забирають в українських аграріїв 10-16 млрд грн на рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виклики дають можливості: зміна клімату та вплив на сільське господарство

Адже без використання інструментарію агрострахування важко розвивати власні підприємства та керувати стратегією розвитку. На сьогоднішній день актуальною темою, яку підіймають на світових форумах та конференціях, є зміна клімату,  її вплив на сільське господарство, а також те, як аграріям протистояти геополітичним викликам. Про досвід Ізраїлю у цьому питанні пише AgroNews.ua.

Надав Галон, колишній головний ветеринарний службовець ветеринарних служб Міністерства сільського господарства Ізраїлю у своїй доповіді «Зміни клімату та проблеми геополітичних викликів» у Варшаві під час  34-го конгресу AIAG - Міжнародної організації, що об'єднала страховиків cільгоспризиків з усього світу. зазначив, що  підтримувати розвиток сільськогогосподарства в умовах високих аграрних ризиків– це справжній виклик. Природні, культурні та геополітичні виклики спричиняють високі ризики захворювань, як у тварин, так і людей, як наслідок. До того ж, високий ризик несе глобальне потепління, і збільшення попиту на їжу у світі.

За словами експерта, технічні знання, аналіз даних щодо ризиків допоможуть запобігти та контролювати їх. Також має бути міжнародне співробітництво та регіональна підтримка по стратегії WIN-WIN (коли кожен переможець) за участю таких структур, як EuFMD, EFSA, PVS, USDA, TWINING та іншими.

Надзвичайна кампанія вакцинації худоби в Лівані проводилася ФАО у наслідок побоювання щодо розповсюдження високошвидкісних транскордонних хвороб тварин, які зростають у Лівані та сусідніх країнах, які принесли з собою мільйони біженців, що втекли від конфлікту в Сирії. Це велика кількість овець, кіз, великої рогатої худоби. У 2015 році ФАО вдалося здійснити кампанію щодо вакцинації тварин при фінансуванні від Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства.

Щодо Ізраїлю, то також певні ризики несе озброєний конфлікт, у якому фермери мають працювати у небезпечних умовах.
Снаряди потрапляють до ферм, вбивають або пошкоджують тварин. Це призводить до значних втрат.


Один з ризиків є розповсюдження хвороб, які впливають на тварин.

Наприклад, вірус  H5N1.  Або серйозна загроза – пташиний грип - спалахи HPAI (H5N8) та гостра Ефемерна Лихорадка (BEF) у худоби.

Ще одним ризиком в Ізраїлі є птахи. «Міграція птахів по території Ізраїлю – це загроза для худоби», - зазначає Надав Галон.

Нестача збаласнованого харчування тварин та кормів -  це підвищений ризик для фермерства.

«Оскільки Ізраїль успішно розвиває сільське господарство, незважаючи на негативний вплив дефіциту клімату та водних ресурсів на його сільськогосподарське виробництво, розроблено методики, які можуть також використовуватися для пом'якшення впливу зміни клімату та збільшення сільськогосподарського виробництва. Один з інструментів – це агрострахування»,  - зазначає експерт агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

«Захиститися від примх погоди, тим самим створивши собі певну подушку безпеки,  в Україні фермеру успішно допоможе агрострахування від впливу можливих погодних ризиків. Сьогодні в портфелях українських страховиків існує чимало продуктів, які вони пропонують своїм клієнтам. Наприклад, компанія «Агрориск» пропонує програму «Тотальний збиток». На страхування за даною програмою приймаються врожаї озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку та озимої гірчиці.

Страхування за даною програмою носить катастрофічний характер, тобто відшкодування проводиться за умови, що страхувальник, з огляду на загибель понад 50% сходів на конкретному полі, приймає рішення про не продовження робіт на даному полі і проводить його культивацію.

Важливим моментом є те, що клієнт сам вирішує, що йому вигідніше: продовжувати роботи або отримувати відшкодування.

«Своїм клієнтам ми також пропонуємо програму «Мультириск». За цією програмою можуть бути застраховані врожаї озимої і ярої пшениці, озимого і ярового жита, озимого і ярового ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Вартість тони врожаю може бути прийнята за домовленістю зі страховою компанією, тобто страхування може бути за рівнем витрат», - зазначає Володимир Юдін.

До речі, наслідки глобальної зміни клімату стають все більш відчутними в Україні. За останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого - на 1-2⁰С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ - весняних паводків, початку цвітіння та випадіння снігу. Тому зміна клімату ще більше підштовхує аграріїв замислитися над інструментами попередження наслідків для власної справи від таких змін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині знищили 186 свиней через АЧС

Небезпечну хворобу виявили на тваринницькій фермі приватно-орендного сільгосппідприємства агрофірми «Мир» (с. Горностаївка Новотроїцького району).

З цього приводу відбулось засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при ОДА. За інформацією власника агрофірми, на тваринницькій фермі «Мир» безкровним методом знищено наявне поголів'я свиней у кількості 186 голів та спалено на її території.

З метою координації заходів з ліквідації та недопущення поширення АЧС 13 грудня проведено засідання ДНПК при Новотроїцькій районній державній адміністрації «Про накладання карантину щодо африканської чуми свиней в агрофірми «Мир» та затверджено «План заходів щодо недопущення поширення та ліквідації африканської чуми свиней на території Новотроїцького району».

Визначено межі епізоотичного осередку, зони захисту, зони нагляду та виставлено 2 ветеринарно-поліцейські пости. Всі ґрунтові шляхи переорано.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

АПК не буде у майбутньому головним роботодавцем у сільській місцевості

Про це заявив заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин, пише agropolit.com.

За словами Мартина, сьогодні сільське господарство, на жаль, не генерує стільки грошей, щоб прокормити ті 10 мільйонів людей, які проживають у сільській місцевості.

«Там, де в радянському колгоспі працювали 300 людей, сьогодні ту ж саму роботу можуть зробити 10 людей, завдяки сучасним технологіям», – зазначив він.

І додав, що щорічно у цій галузі втрачається понад 100 тисяч робочих місць.

"Тому сільське господарство не буде у майбутньому головним роботодавцем у сільській місцевості. І людям треба шукати іншу роботу. Бо розраховувати на те, що працюючи на 2-3 гектарах вони зможуть себе прогодувати, на жаль, не варто", – підсумував Андрій Мартин.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відшкодування ПДВ на олійні можуть повернути

Депутати пропонують внести зміни до Податкового кодексу, якими передбачається скасування відшкодування ПДВ на експорт сої, соняшнику і ріпаку тільки на один місяць, а не на постійній основі, як передбачалося раніше.

Відповідний проект закону зареєстрований у Верховній Раді, пише Економічна Правда.

Пропонується скасувати відшкодування експортного ПДВ на один місяць – з 1 березня по 1 квітня 2018 року.

7 грудня парламент ухвалив зміни до Податкового кодексу, якими відшкодування ПДВ на експорт сої, соняшнику і ріпаку було скасовано на постійній основі.

За словами експертів, зміни, ухвалені 7 грудня означають, що за все заплатять аграрії, бо експортери не матимуть можливості відшкодовувати ПДВ.

Гендиректор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Тарас Висоцький наголошував, що це призведе до того, що експортерам доведеться знизити ціну на внутрішні закупки.

За його словами, повне скасування відшкодування ПДВ призвело б до трьох ризиків:

Перший. Прямі фінансові втрати, які за попередніми розрахунками становлять 6 мільярдів гривень.

Другий. Погіршення торгівельних відносин з ЄС. Правка суперечить Асоціації про вільну торгівлю, а більша частина експорту цих культур йшла саме туди.

Третій. Величезні збитки, які доведеться покривати експортерам, або розривати контракти, бо рішення прийнято посеред маркетингового сезону. Контракти і договори на поставку вже укладені, а ціну зафіксовано.

Як зазначив Висоцький, від цього виграли б компанії, у яких є великі потужності по переробці цих культур в України, бо вони зможуть закупати їх дешевше, що призведе до викривлення конкурентної переваги.

За словами експерта, експорт непереробленого ріпаку і сої становить близько 800 мільйонів доларів на рік. У разі, якщо повністю скасовується відшкодування ПДВ, близько 100 мільйонів доларів зможуть заробити на аграрних виробниках власники переробних потужностей.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

4 млрд грн дотацій тваринництву поширять і на птахівників

Про це під час он-лайн конференції заявив перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк, пише agravery.com.

За його словами, суму дотації на одного агровиробника планують обмежити до 150 млн грн на рік. Дотація нараховуватиметься в форматі компенсації відсоткової ставки за кредитами, залученими на будівництво тваринницьких комплексів

«У птахівництві ми б хотіли підтримати галузь індиківництва, але зрозуміло, що не в масштабі 4 млрд гривень», — додав Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview