150670

Аграрії проти продовження мораторію на продаж землі

В перші дні грудня низка політиків зареєстрували законопроекти, які продовжують мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель. Також були розпочаті публічні акції за участі частини представників агробізнесу.

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Аргументація авторів конкретних законопроектів, які було зареєстровано у Верховній Раді за останні дні (мова - про проекти законів 9355, 9355-5), - невідома. Втім, традиційні аргументи прихильників продовження мораторію полягають в тому, що Верховній Раді потрібно більше часу на розгляд та ухвалення проекту закону Про обіг земель сільскогосподарського призначення, який, згідно чинного законодавства, є передумовою запровадження ринку землі в Україні.

З огляду на це, звертаємо увагу шановних народних депутатів на наступне.

1.Згідно Перехідних положень Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення, мораторій діятиме до моменту, поки не буде ухвалено Закон про обіг землі сільскогосподарського призначення. Таким чином, до ухвалення законопроекту про обіг земель, мораторій діятиме автоматично, незалежно від того, чи буде його продовжено законодавчо, чи ні.

2.Таким чином, формальне продовження мораторію НЕ Є необхідним і жодним чином не допомагає у захисті українських громадян від створення “дикого ринку” землі, яким лякають громадян популісти.  Натомість, таке, чергове продовження мораторію буде приводом для Парламенту вкотре відкласти роботу над проектом закону про обіг земель. Таким саме приводом, яким продовження мораторію було попередні 17 років і 8 голосувань за його продовження.

Таким чином, ми, як представники різних сфер аграрного бізнесу, які створюють реальні робочі місця у сільській місцевості, та створюють реальну додану вартість для економіки України, закликаємо депутатів Верховної Ради не шукати чергових причин для відкладання розгляду та ухвалення вкрай важливого проекту закону про обіг земель, та замість ухвалення мораторію, взятись за розгляд цього, вкрай важливого питання.

Читайте також: Продовження земельного мораторію спровокує "бюджетний Чорнобиль"

Ухвалення проекту закону про обіг земель - і, таким чином, запровадження в Україні цивілізованого ринку землі - є тим більш важливим, що воно дасть потужний імпульс для розвитку як українського села, так і аграрної галузі, і економіки в цілому. Зокрема, з урахуванням наступного:

●  після запровадження ринку землі, фермери та дрібний бізнес зможуть використовувати землю у якості актива - тобто застави для отримання банківського фінансування на розвиток бізнесу та капітальних проектів. Наразі, можливість отримання фінансування від банків для аграрного бізнесу є вкрай обмеженою, а державна система дотацій спрямована на підтримання експортних ринків, а не соціально-оріентованих фермерів.

●  агрокомпанії, які планують працювати в Україні тривалий час, отримають можливість концентрувати сировинну базу поруч із власним виробництвом, що допоможе їм ефективно управляти собівартістю вирощенної та виробленої продукції.

● аграрний бізнес в Україні зможе сфокусуватись на довгоокупних напрямках сг виробництва (у тому числі, через інвестиції в зрошення), в той час як зараз він є сконцентрованим здебільшого на вирощуванні однолітніх культур, які швидко виснажують українські землі. Право на володіння землею зробить довгострокові вкладення захищеними.

Зараз через мораторій ціна оренди паїв значно занижена: їх власники вже зараз недоотримують в середньому 13-18 тис грн на рік. Разом на всіх землевласників - це майже 90 млрд грн на рік (військовий бюджет України - 86,15 млрд грн). Мораторій стримує розвиток виробництва з вищою доданою вартістю. Інвестуючи в однолітні культури замість багаторічних, фермер щороку втрачає до $1000 прибутку  з кожного га. Ці втрати у секторі сягають 72%, але розподіляються нерівномірно – найбільше тут втрачають саме малі та середні фермери. Спотворюється структура агровиробництва через ризики інвестувати в довгоокупні галузі: частка рослинництва вже складає складає 70% об’єму с/г виробництва; серед фермерських господарств понад 90% задіяні у галузі рослинництва. Щороку бюджет втрачає близько 1 млрд грн внаслідок заниженої орендної плати с/г земель державної власності.

Тож закликаємо Голову Верховної Ради А.Парубія не виносити на голосування законопроекти на продовження мораторію як такі, що заважають ефективному розвитку фермерства, аграрного бізнесу та сільських територій, та не підписувати такий закон у разі його ухвалення; Президента П.Порошенка – ветувати закон про продовження мораторію у разі його ухвалення; Прем’єр-міністра В.Гройсмана – внести цього тижня на розгляд парламенту Закон про обіг земель або заявити про підтримку одного із уже внесених; народних депутатів – пам’ятати про наслідки для країни.

Україна - аграрна держава. Але ми маємо бути аграрною державою, яка живе за чіткими та зрозумілими правилами та виробляє якісну продукцію з високою доданою вартістю. З мораторієм це неможливо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У МінАПК назвали отримувачів бюджетних дотацій

Про це у відповідь на запит УНН повідомили у прес-службі Міністерства аграрної політики та продовольства України.

"За програмою "Державна підтримка галузі тваринництва", зокрема за напрямом часткове відшкодування вартості об’єктів, передбачені видатки обсягом 1 200 000,0 тис. гривень, з яких спрямовано 958 690,30 тис. грн", - повідомили у міністерстві.

У міністерстві уточнили, що цьогоріч бюджетні дотації за вказаною програмою отримають 15 підприємств: ТзОВ "Прогрес", ТОВ "Генетік-Інвест", ПОП "Урманське", ПП "Аграрна компанія 2004", ТОВ "МВК "Єкатеринославський", ТОВ "ПК ДНІПРОВСЬКИЙ", СФГ "Мечта", ТОВ "Вінницька птахофабрика", ТОВ "ДФУ Агро", ФГ "Персей Агро", ТОВ "Селекційний центр свинарства", ФГ "Агротрейд-2006", ТОВ "МАРЛЕН-КД", ТОВ "Агро-Рось", ТОВ "КИЩЕНЦІ".

Нагадаємо, що “Вінницька птахофабрика” отримала дотації за розширення своїх потужностей до рівня найбільшого птахокомплексу у світі. Сума інвестицій становила 300 млн дол. або майже 8,5 млрд грн, 30% з яких має компенсувати держава.

Державні дотації також отримало “Урманське” – тваринницький комплекс у невеличкому селі на Тернопільщині, що входить до групи компаній одного їх найбільших агрохолдингів на Західній Україні - "Агропродсервіс" і виробляє молоко.

Реконструкція і будівництво - звична справа для підприємства - одна з останніх реконструкцій була всього три роки тому. Тоді генеральний директор "Агропродсервіс" Іван Чайківський відзначав, що розвиток тваринницької інфраструктури, хоч і потрібний, але вельми затратний, оскільки одне збережене робоче місце обходиться компанії в 1 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Асоціації птахівників спростували дефіцит курятини в Україні

Втім, цю інформацію заперечує Асоціація птахівників України, повідомляє УНН.

В Асоціації підтвердили, що експорт курятини дійсно збільшується, але не за рахунок внутрішнього споживача, а за рахунок зростання виробництва.

Читайте також: Ціни на курятину зростатимуть і надалі

Водночас, цифри, якими апелюють представники Інституту, в Асоціації вважають спотвореними.

"В Інституті аграрної економіки, мабуть, не складають і не ведуть баланси попиту і пропозиції м'яса в Україні.

За 10 місяців 2018 року загальне споживання м'яса птиці в Україні зросло порівняно з аналогічним періодом минулого року на 2,2% або на 19 тис. тонн.

Експорт збільшився фактично лише на той обсяг, який був додатково вироблений підприємствами в цьому році порівняно з минулим.

Виробництво за 10 міс. 2018 року зросло на 48,4 тис. тонн, а експорт на 44,3 тис. тонн", - розповів УНН директор Асоціації Сергій Карпенко.

Обраховуючи статистичні дані, в Інституті ймовірно забули про важливі показники - рівень скорочення населення та купівельної спроможності українця, додав експерт.

"Тому, вважаємо що твердження про скорочення внутрішньої пропозиції м'яса птиці через експорт не відповідає дійсності.

Внутрішнє виробництво зростає, але низька купівельна спроможність та скорочення населення суттєво обмежує споживання на внутрішньому ринку", - підкреслив Карпенко.

Крім того, cеред усіх видів м'яса, ціни на курятину ростуть найповільніше, зауважив експерт.

Читайте також: Українська курятина готує прорив на світових ринках

"З початку року, споживчі ціни на м'ясо птиці зросли лише на 7%, що найменше серед усіх видів м'яса.

Ріст обумовлений збільшенням собівартості, що підтверджується даними Держстатистики - за 10 місяців сукупний індекс витрат на виробництво тваринницької продукції становив 117,1%", - сказав Карпенко.

Водночас, за його словами, лише експорт дає можливості підприємствам розвиватись, що в сьогоднішній ситуації повинно бути пріоритетом для країни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нові правила маркування продуктів: Рада ухвалила закон

Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому законопроект № 8450 про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів. "За" проголосував 231 народний депутат, повідомляє 112.ua.

Законопроект представив нардеп, представник комітету з аграрної політики Петро Юрчишин.

"Проект закону передбачає комплексне врегулювання усіх питань, пов'язаних з наданням споживачам інформації про харчові продукти. При цьому кількість підзаконних актів, необхідних для запровадження нового підходу до надання інформації для споживачів, є мінімальною. Проектом закону забороняється використання інформації, що може ввести споживачів в оману. Зазначена заборона поширюється на рекламування та представлення харчових продуктів", - сказав Юрчишин.

За його словами, найважливіший аспект, який врегульовує законопроект - це забезпечення надання точної, достовірної та зрозумілої пересічному громадянину інформації про харчові продукти.

Законопроект передбачає уніфіковані правила для оператора ринку щодо надання споживачу інформації стосовно харчових продуктів. Очікується, що це дозволить забезпечити правову визначеність та зменшити адміністративний тягар на операторів ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграріям варто відмовитися від вирощування кукурудзи

Уже наступний рік покаже, що кукурудза для України стане не найрентабельнішою культурою, повідомив аналітик компанії Spike Invest Solution Андрій Новосьолов, пише agrotimes.net.

За його словами, зараз найбільшим конкурентом України в постачанні кукурудзи на зовнішні ринки є Бразилія, потенціал якої – дуже великий.

Очікується, що ця країна і далі нарощуватиме площі під кукурудзою, тому конкуренція тільки загострюватиметься.

«Варто розуміти, що в Україні вартість логістики одна, а в Бразилії вона складає $100/тонна. І незважаючи на таку ціну, ця країна вирощує кукурудзи все більше і більше», – зауважив Андрій Новосьолов.

Він підкреслив, що на фоні розширення залізниці та днопоглиблення частини Амазонки логістика в Бразилії може подешевшати вдвічі і тоді українській кукурудзі буде дедалі важче конкурувати з бразильською.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські порти звільняють працівників через конфлікт в Азовському морі

Про це написав міністр інфраструктури Володимир Омелян на своїй Facebook-сторінці.

"Як ми й очікували, Москва здійснює ручне регулювання доступу торговельних суден в українські морські порти Азовського моря за давнім принципом Кремля: "хочу/не хочу", - заявив він.

За словами Омеляна, про дотримання свободи судноплавства та "не перешкоджання проходженню Керченською протокою навіть не йдеться".

"Працюємо з союзниками по антиросійській коаліції з повернення окупованих територій, звільнення захоплених моряків і кораблів, відновленню міжнародного права та припинення економічної блокади Азовського регіону України", - підсумував міністр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview