Аграрії ризикують зіштовхнутися з критичним зростанням дефіциту добрив

ВАФ звернувся до Прем’єра-міністра України Володимира Гройсмана від імені організацій-членів: ГС «Аграрний Союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та Союз хіміків України з проханням розглянути можливість внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 року №1022, а саме виключити із п. 3 товарну позицію «3102 21 00 00 Сульфат амонію». Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Згідно з розрахунками вже цієї весни українські аграрії ризикують зіштовхнутися з критичним зростанням дефіциту сірковмісних добрив, потреба в яких оцінюється в 360–400 тис. тонн щорічно.

Протягом 2017 р. вітчизняними хімічними підприємствами вироблено близько 130 тис. тонн сірковмісних добрив, що втричі менше від потреби. На 2018 р. українськими підприємствами заплановано виробити 220–240 тис. тонн азотно-сіркового добрива гранульованого (АСДГ), сировиною для якого є сульфат амонію кристалічний капролактамовий.

Основним постачальником сульфату амонію в Україну був «ГродноАзот» (Білорусь), але після запуску аналогічного виробництва на «БелАгроФерт» (м. Гродно) уся білоруська сировина переробляється на місці. У зв’язку з чим поставки цього продукту в Україну припинено.

В Україні зазначена сировина відсутня, через те, що установка з випуску сульфату амонію на черкаському ПАТ «Азот» (у складі виробництва капролактаму) не працює близько п’яти років. Санітарна установка з виробництва сульфату амонію на ПАТ «Сумихімпром» є малопотужною і не покриває потребу вітчизняних підприємств.

Ситуацію загострено із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 року №1022, відповідно до якої з 01.03.2018 р. забороняється ввезення на митну територію України, зокрема, сульфату амонію російського походження, що на сьогодні є єдиним доступним джерелом постачання сировини для виготовлення сірковмісних азотних добрив.

Таким чином, реалізація положень цієї постанови частині зазначеної товарної позиції призведе до зупинки українських заводів, вивільнення сотень працівників та додаткових навантажень на ринок праці і соціальні страхові фонди. Сума недоотриманих державою податків і зборів лише від Групи компаній «УкрТехноФос» за 10 місяців п.р. складе близько 38,9 млн грн, з них: податку на прибуток – 10,8 млн грн, податку на додану вартість – 21,0 млн грн, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору – 7,1 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Білл Гейтс вклав 40 млн доларів у створення ідеальної корови

Про це повідомляє Business Insider, пише НВ.

Засновник Microsoft має намір допомогти створити корову, яка зможе давати стільки ж молока, скільки і європейські породи, але буде добре переносити спеку, як африканські.

За словами Гейтса, нова порода корів допоможе подолати голод у бідних регіонах планети. В африканських країнах з'являться корови, адаптовані до місцевого клімату, що дають у чотири рази більше надоїв.

Поки що невідомо, як будуть виводити таку корову, але компанія GALVmed займається генетичними дослідженнями, а сам Гейтс пропонує використовувати штучне запліднення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Завершено днопоглиблення під майбутній зерновий термінал Cargill

Китайська компанія China Harbour Engineering Company Ltd. завершила реалізацію проекту з днопоглиблення частини акваторії морського порту "Южний" до причалу №25 на три місяці раніше запланованого терміну.

Акт прийому-передачі ділянки днопоглиблювальних робіт сьогодні, 30 січня, підписали начальник Южненської філії АМПУ Максим Широков та генеральний директор CHEС в Україні Лінь Тао, повідомляє Укрінформ.

"Проект з днопоглиблення частини акваторії порту "Южний" до нового причалу номер 25 забезпечить функціонування одного з найбільших терміналів з перевалки зернових вантажів компанії MV Cargo. Це один з потужних інвестиційних проектів портової галузі України, який здійснюється на умовах державно-приватного партнерства. Сьогодні ми завершуємо частину зобов'язань з боку держави, яку взяла на себе Адміністрація морських портів України і успішно її реалізувала", - прокоментував підписання акту міністр інфраструктури Володимир Омелян.

У ході робіт з днопоглиблення було піднято 4,4 млн куб м грунту і досягнуто глибини в 16 м, що дає можливість приймати та обробляти біля новоствореного причалу великотонажні судна типу Panamax.

Роботи розпочалися 20 липня 2017 року, а завершилися на три місяці раніше запланованого терміну.

Нагадаємо, АМПУ реалізує два незалежних один від одного проекти днопоглиблення в порту «Южний». В рамках одного з них здійснюється поглиблення підхідного каналу та акваторії біля причалів №5-6. Новим етапом робіт стане доведення глибин до 21 м. Підрядник - China Harbour Engineering Company Ltd - був визначений в ході тендеру. Вартість реалізації проекту складає 586,045 млн грн, що на 253,56 млн грн менше очікуваної вартості.

Другий проект передбачає створення водних підходів глибиною 19 м і операційної акваторії глибиною 16 м в районі причалу №25. Договір з підрядником, компанією China Harbour Engineering Company Ltd. Вартість реалізації проекту складає 1,064 млрд грн, планувалося, що роботи будуть завершені у березні 2018 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти спрогнозували обсяги виробництва сільгосппродукції

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, обсяги валової продукції сільського господарства у 2018 році становитимуть 248,2 млрд грн (у постійних цінах 2010 року), тобто на 0,1% перевищать показники минулого року, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, валова продукція рослинництва прогнозується майже на рівні минулорічних показників (+0,6%) і може становити 179,8 млрд грн.

Виробництво зернових і зернобобових культур прогнозується на рівні 61,7 млн т проти минулорічних 62,2 млн т, тобто на 0,8% менше.

Очікується збільшення виробництва ріпаку, сої та соняшнику та продовольчих баштанних культур.

За розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, прогнозується зменшення на 1,1 % проти 2017 року виробництва валової продукції тваринництва – до 68,4 млрд грн.

Обсяги виробництва м’яса, молока і вовни зменшаться в межах 1,3-3,1%.

Виробництво яєць зросте на 2,6%, а м’яса птиці – на 2,5%.

За розрахунками Інституту аграрної економіки, у 2018 році збережеться тенденція стабілізації сільгоспвиробництва, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-6 країн імпортерів українських ягід та фруктів

Про це повідомляє проект U open EU, пише agropolit.com.

За даними U open EU, в ТОП-6 европейських імпортерів українських фруктів та ягід ввійшли: Латвія, Естонія, Нідерланди, Австрія, Польща та Велика Британія.

За даними Державної служби статистики, за 9 місяців 2017 року найбільше европейці імпортували:
Кавунів ‒ 9 тис. 890 т.
Слив ‒ 4 тис. 709 т.
Яблук ‒ 1 тис. 846 т.

У поданій інфографіці зазначено і групи овочів та товарів, які постачаються в ЄС. Серед них наступні: лохина, вишня, полуниця, груші  яблука, слива, абрикос, виноград та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Юрій Косюк розповів, як отримати грант від МХП

Про це на своїй сторінці у Facebook написав керівник агрохолдингу МХП Юрій Косюк, передає УНН.

Цими вихідними на Тарасовій горі в Каневі збирався МХП-клуб, члени якого підводили підсумок минулорічного інвестування в розвиток соціальної інфраструктури Черкащини. Ю.Косюк зазначив, що колись Канівський район вважався депресивним та займав останні позиції в рейтингу економічно-соціального розвитку регіону.

“Сьогодні Канівщина перебуває на лідерських позиціях. Особливо приємно усвідомлювати, що такі позитивні економічні зрушення сталися завдяки інвестиційним проектам Миронівського хлібопродукту”, — сказав він.

За словами керівника МХП, після появи на Черкащині “Миронівської птахофабрики” працевлаштовано 3,5 тис. осіб, які отримали минулого року понад 350 млн грн. Бюджет Канева за 2017 рік отримав 70 млн грн.

Механізм програми Корпоративної соціальної відповідальності МХП доволі простий, розповів Ю.Косюк.

“Місцеві громади формують пакет проблем свого населеного пункту, які, на їхню думку, потребують першочергового вирішення. Це і ремонт різних закладів (шкіл, дитячих садочків, закладів культури та об’єктів соціально-культурного призначення), ремонт дорожнього покриття та освітлення вулиць. Керівництво Миронівської птахофабрики розглядає ці пакети та приймає рішення щодо їхньої подальшої долі”, — написав він.

У 2017 року таких грантів було видано на 4,2 млн грн, додав Ю.Косюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview