Аграрії вимагають запустити програми держпідтримки АПК

Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» від імені організацій-членів: ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до першого Віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва з проханням сприяти якнайскорішому початку реалізації програм державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Як відомо, Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» загальна сума державної підтримки аграрної галузі за різними програмами становить 6 362,9 млн грн. Однак, на сьогодні не прийнято жодного Порядку використання коштів бюджетної підтримки, що, в свою чергу, викликає занепокоєння безпосередньо з боку сільськогосподарських товаровиробників.

Представники аграрного бізнесу зацікавлені в якнайскорішому початку реалізації згаданих програм державної підтримки та, водночас, наголошують на необхідності напрацювання конкретних пропозицій щодо прозорих напрямків і механізмів використання бюджетних коштів.

Враховуючи вище викладене, Всеукраїнський Аграрний Форум просить долучити експертів провідних громадських організацій АПК до участі у розробці відповідних порядків використання коштів бюджетної підтримки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МінАПК майже рік ігнорує Програму боротьби з АЧС

Майже рік тому Асоціація тваринників України (АТУ) разом із науковцями та представниками Держпродспоживслужби розробили і передали на затвердження до Міністерства аграрної політики програму боротьби з африканською чумою свиней ( АЧС), однак документ досі так і не було затверджено. Про це у коментарі УНН повідомила голова АТУ Ірина Паламар.

За її словами, над Програмою боротьби з АЧС працювали представники Національної академії наук, АТУ, незалежні експерти та самі представники Мінагрополітики, а також Держпродпоживслужби. 27 лютого минулого року програма була передана на затвердження МінАПК. За процедурою, після затвердження там, Програму мають передати на затвердження уряду.

“На жаль, до сьогодні ця Програма боротьби з АЧС не прийнята. Мінагрополітики не передало її на розгляд уряду. Асоціація тваринників України робила декілька запитів до Мінагрополітики про те, на якому етапі перебуває процес розгляду та погодження Програми? Чому вона не передається на розгляд уряду? По суті запитуваного питання, Асоціація зрозумілу та чітку відповідь так жодного разу і не отримала”, — сказала І.Паламар.

Вона додала, що в Мінагрополітики перебувають ще декілька документів, спрямованих на боротьбу з АЧС, схвалення яких також затягується. Асоціація тваринників вже зверталася до відомства з проханням якнайшвидше прийняти ці документи, зворотної реакції немає.

Голова АТУ зауважила, що прийняття Програми боротьби з АЧС на офіційному рівні не тільки стала б дієвим інструментом в боротьбі з чумою, а й продемонструвала б міжнародним партнерам, що Україна таки працює над подоланням проблеми.

Нагадаємо, за підрахунками експертів, АЧС завадила Україні заробити додаткові 12 млн дол. на експорті свинини. А збитки від хвороби перевищують вже 1 млрд грн.

Нездатність влади ефективно реагувати на поширення хвороби привела до значного подорожчання свинини і сала, констатують фахівці.

Додамо, що за словами нардепа С.Тригубенка, подолати АЧС уповноваженим органам заважає відсутність професійних кадрів та неефективне використання бюджетних коштів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки коштів отримає Україна від запуску ринку землі

Про це розповів співзасновник “Українського інституту майбутнього”, директор програми “Економіка” Анатолій Амелін, пише uifuture.org.

"Найбільший інтересант того, щоб український ринок землі не з'явився - це аграрні холдинги. Ми боїмося приходу іноземців. А подивіться список власників великих аграрних холдингів - вони належать вже іноземцям, тільки вони не володіють землею, вони її орендують.

А тепер скажіть до якої землі відносяться більш дбайливо, до своєї або до орендованої? Звичайно до своєї. А якщо з'явиться ринок землі, земля буде коштувати дорожче, відповідно доведеться дорожче платити за оренду. Вони готові будь-які ресурси витрачати для того, щоб ринок землі не з'явився

Якщо ми знімаємо мораторій на землю, якщо ми запускаємо ринок землі, то протягом 8 років Україна в цілому може отримати до 50 млрд доларів інвестицій. Це сьогодні приблизно половина ВВП.

Також, це десятки тисяч робочих місць, причому не тільки в агросекторі. Більш того, як це пов'язано з доходами кожного громадянина? Якщо економіка зростає на 10%, то доходи населення зростуть на 12-15%. Відповідно, якщо ми зростаємо на половину, тобто за 8 років економіка виросте хоча б на 50%, то доходи населення зростуть у доларовому обчисленні в 1,5 рази", - сказав він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Соціальні продукти стануть драйвером інфляції

Про це у коментарі УНН розповів голова Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Впродовж року вартість продуктів харчування зростатиме, в тому числі, через збільшення цін на пальне, розповів експерт.

“Вартість пального в Україні є однією із складових формування ціни на продукти харчування. Якщо пальне протягом року зросте в ціні на 10%, як прогнозує НБУ, то ми можемо чекати погіршення прогнозу середньорічної інфляції на 1 процентний пункт — з 9% до 10%. По факту — 10-12%.

Це досить сильний фактор, тим паче що у бюджетні на 2018 рік він закладений не був. Продукти харчування у 2018 році будуть драйвером зростання цін, а соціальні продукти — знову будуть у лідерах. І хоч темпи зростання цін будуть нижчими, ніж минулого року, все одно вони будуть досить відчутними для українців”, — сказав він.

О.Дорошенко додав, що попередньо експерти прогнозували подорожчання м’яса у 2018 році на 15%.

“Прогноз НБУ щодо зростання вартості палива погіршує розрахунки. Додаткові 10% у паливі відобразяться ще 2% у цінах на м’ясо. Тепер можемо говорити, що є ризик зростання вартості м’яса впродовж 2018 року щонайменше на 17%”, — сказав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці з’їли півтонни чорної ікри з Німеччини та Польщі

Це на 12% більше, ніж у попередньому році і відповідає 1 470 тоннам в натуральному обчисленні, повідомляє Державна служба статистики.

Найбільше ікри в Україну завезли США (на $4,6 млн), Білорусь ($3,4 млн), а також Італія ($1,6 млн).

Особливо за вказаний період зростав імпорт чорної ікри: Україна закупила на зовнішньому ринку 463 кг «чорного золота» або на 35% більше, ніж за січень-жовтень 2016 року. Переважно продукція постачалась з Німеччини та Польщі.

А ось експорт фасованої ікри зріс на 25% і склав майже 65 тонн. За цей обсяг трейдери виручили $1,27 млн. Найбільше української продукції купував Ізраїль, тоді як у 2016-му в країну не було ні єдиної поставки.

Крім того, вітчизняні підприємства стартували з експортом до США. За 10 місяців туди відправили продукції майже на $30 тис.

До слова, за останні роки виробництвом чорної ікри в Україні вже зайнялося 7 компаній. Найбільші серед них — «Бестер» і Osetr.

В кінці минулого року «Бестер» стартувала з поставками чорної ікри у Францію.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Справа часу: коли в Україні з’явиться штучне м’ясо

У продажу новий продукт може з’явитися вже в 2021 році, пише etcetera.media.

Прогноз щодо швидкого розвитку технологій штучного м’яса зробило аналітичне агентство GlobalData. Експерти звернули увагу на великі інвестиції, вкладені в стартап Memphis Meat – раніше його творці виростили в лабораторних умовах фрикадельки. Інтерес до техно-м’яса вже проявили продовольчі корпорації Cargill, Nestle і Tyson. Їх маркетологи вважають, що штучне м’ясо з’явиться в продажу в 2021 році, а в найближчі 25 років займе 20% ринку м’яса.

Сьогодні котлета зі штучного м’яса коштує 11,5 доларів. За 4 роки ціна продукту знизилася в 30 тисяч разів. Експерти вважають, що до 2021 року лабораторне м’ясо буде коштувати дешевше за натуральне.

Користь лабораторного м’яса – в екологічності. Воно має той самий смак, але не “накачане” антибіотиками. Відзначимо, що скотарство завдає шкоди екології – тварини витоптують величезні території, сприяючи їх опустелюванню. Крім того, худоба видихає СО2 в кількостях, порівнянних з промисловим забрудненням в деяких країнах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview