Аграрії вимагають зберегти дотації на рівні 2017 року

Система автоматичного розподілу державних дотацій була введена лише у січні і поки що не змогла запрацювати повноцінно через неправильний порядок нарахування коштів, яким користувалася ДФС. Тому в першу чергу потрібно не скорочувати витрати на цей єдиний некорупційний механізм державної допомоги, а допрацювати його.

«За січень аграрії дотацій не отримували, оскільки не було порядку розподілу коштів. Коли він з’явився, за перше півріччя нам все одно не заплатили, тому що порядок був неправильний, про що ми багато разів говорили. Тим часом бюджетні гроші виплачувалися не тим, хто цього дійсно потребує. І ось пропонується скоротити дотації. Це абсолютно неправильне рішення», - сказав заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов.

На сьогодні головною проблемою системи дотацій залишається розроблений ДФС порядок нарахування, який не відповідає законодавству про державну допомогу сільському господарству і позбавляє підтримки тих аграріїв, які виробляють тваринницьку продукцію на власних кормах. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман доручив Мінагрополітики та ДФС виправити невідповідності порядку, і ВАР та інші аграрні асоціації вже підготували необхідні зміни. Мінагрополітики отримало їх місяць тому, однак досі невідомо, чи була пропозиція відправлена до ДФС і чому вона не затверджена.

«Ми піднімемо це питання на найближчій зустрічі з першим заступником міністра агрополітики, ми піднімаємо його перед депутатами, і вони теж будуть обговорювати це на зустрічах з прем’єр-міністром в рамках бюджетного процесу. Нас цікавить, чому, незважаючи на доручення прем’єра, нічого не відбувається. Якщо у Мінагрополітики і ДФС є відмінний він нашого погляд, то тоді він повинен був бути вже оформлений у вигляді документа і наданий громадськості на ознайомлення, але нічого не зроблено», - підкреслив Михайло Соколов.

Крім того, ВАР вважає, що Кабмін необґрунтовано пропонує за рахунок скорочення дотацій збільшити витрати на компенсацію будівництва ферм та придбання сільгоспотехніки. Так, вся заборгованість з компенсації будівництва тваринницьких ферм за минулі періоди становить на сьогодні приблизно 300 млн грн, при цьому на 2018 рік Мінагрополітики просить 2 млрд грн.

«Ми вважаємо, що компенсація повинна бути, але приблизно в тих обсягах, які вже освоювалися в попередні роки, тобто близько кількох сотень мільйонів. Потрібно врахувати, що ці компенсації дуже залежать від дискреції. Вийде, що дотація, яка виплачується автоматично, заміниться на допомогу, яка виплачується з волі чиновника. Звичайно, ми з цим не згодні», - підкреслив Михайло Соколов.

Аналогічна ситуація складається і з допомогою на придбання сільгоспотехніки. Загальна сума, яка виплачена або на яку є заявки, становить на сьогодні близько 100 млн грн. При цьому в новому році Мінагрополітики пропонує виділити 1 млрд грн на цю статтю витрат.

«Якщо зробити ці компенсації на будівництво ферм та придбання техніки відповідними до потреб, то виявиться, що ми цілком можемо зберегти і навіть збільшити обсяг дотацій, який сплачуватиметься за виробництво пільгових видів продукції, і при цьому ще й виділити додатковий 1 млрд грн допомоги фермерам», - підкреслив заступник голови ВАР.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ФАО закликає до широкомасштабної вакцинації худоби, щоб стримати нодулярний дерматит

В офіційному документі, опублікованому сьогодні, ФАО попередила, що навіть країни, які досі не піддавалися епідемії цього захворювання, але вважаються схильними до ризику, повинні провести вакцинацію, щоб запобігти поширенню хвороби, яка може призвести до руйнівних наслідків для фермерського господарства, особливо для дрібних фермерів.

Нодулярный дерматит - це вірус віспи великої рогатої худоби, який переноситься укусами комах, який може виявитися смертельним для великої рогатої худоби, але не впливає на здоров'я людей.

Раніше хвороба зустрічалася тільки в Африці. У 2013 році вона з'явилася в Туреччині, а потім швидко поширилася по дев'яти країнам у Східній Європі та на Балканах.

У розпал поширення захворювання в Європі постраждалі країни зареєстрували до 200 спалахів, що призвело до значних економічних втрат внаслідок падіння виробництва молока і зниження якості шкіри тварин, а також до загибелі приблизно 15 відсотків тварин у постраждалих стадах.

«Незважаючи на те, що спалах в Європі вдалося стримати в квітні завдяки проведенню масових вакцинацій, ми бачимо, що хвороба знову з'являється в останні місяці в Албанії, Греції і Македонії. Це ще один попереджувальний знак про те, що хвороба ще не повністю знищена, і може продовжувати поширюватися, якщо ми не активізуємо зусилля з контролю над нею», - сказав Рен Ванг, заступник Генерального директора ФАО з питань сільського господарства і захисту прав споживачів.

«Незважаючи на прогрес, досягнутий у боротьбі з нодулярним дерматитом, все ще існують деякі прогалини, на яких нам потрібно зосередитися. По-перше, нам необхідно краще розуміти, наприклад, може нодулярный дерматит передаватися через заражене молоко від однієї тварини до іншої, або можуть заражені тварини, які не виявляють клінічних ознак, все ще поширювати вірус», - зазначив Ванг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна встановила історичний рекорд з експорту проса

Про це повідомили експерти «АПК-Інформ».

Найбільшими покупцями українського проса в 2016/17 МР стали держави ЄС, а в лідери вийшли Німеччина, на частку якої припадає 10% загального обсягу відвантажень, Великобританія (10%) і Бельгія (8%).

Крім європейських країн у топ-10 імпортерів українського проса також увійшли ПАР (8%) і Пакистан (5%).

 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт олійних перевищив минулорічні показники

Такі показники експорту олійних із початку поточного маркетингового року наводить Департамент фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби.

Із зазначеної кількості експорт ріпаку теж показує позитивну динаміку зростання – 1,2 млн тонн у порівнянні з минулорічними 0,56 млн тонн.

Загалом станом на сьогодні Україна експортувала уже понад 10 млн тонн зернових культур, зокрема 5,6 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої майже 3 млн тонн та фуражної майже 2,7 млн тонн), ячменю – майже 3 млн тонн, кукурудзи – 1,18 млн тонн. За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано 10,2 млн тонн зернових, зокрема 6,5 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої понад 3,3 млн тонн та фуражної пшениці 3,2 млн тонн), ячменю – понад 3,06 млн тонн, кукурудзи – понад 0,48 млн тонн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Груші приносять у чотири рази більше прибутку ніж яблука

Чистий прибуток за сім років за вирахуванням капітальних витрат становитиме: для яблуневого саду ― 4,42 млн грн, для грушевого ― 18,91 млн грн. Окупність проекту ― з 6-го року вегетації ― для яблуні, з 4-го року ― для груші.

Про це повідомила президент Академії Органічного Садівництва «Ekogarden» Валентина Лановенко,  пише Kurkul.com.

1 га інтенсивного саду яблуні та груші забезпечує урожайність на рівні 40-45 тонн з 4-5-річного періоду вегетації паротягом 15-30 років.

Якщо взяти середню цінову політику для груші ― 20 грн ― валовий дохід з 1 га саду становитиме: 40 т*20 грн = 0,8 млн грн. Доцільніше продавати грушу з лютого-березня: дохідність становитиме ― 40 т*35 грн = 1,4 млн грн. Для цього необхідно мати сховища з регульованим газовим середовищем або ж орендувати холодильники для зберігання продукції.

Витрати на поточне обслуговування яблуневого та грушевого садів знаходяться на одному рівні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

III щорічна Аграрна фінансова конференція + практичний тренінг: разом ефективніше!

У п'ятницю, 22 вересня, в Київському Гольф Центрі пройшла III щорічна Аграрна фінансова конференція, зібравши понад 80 профільних фахівців, які прагнуть підвищити свій професійний рівень.

Пізнавальні, засновані на власному досвіді, доповіді фінансових керівників провідних українських агрохолдингів не залишили байдужими нікого з учасників форуму.

В учасників конференції була можливість послухати виступи представників агрохолдингу «Мрія», компаній «Агродом», DuPont Pioneer Україна, «Сварог Вест Груп», Baker Tilly, Alexandrov&Partners, Smart Consulting Україна та Державної фіскальної служби України. Фахівці охопили широке коло питань, що стосуються фінансових інструментів, внутрішнього контролю, вибудовування системи адміністрування фінансів, використання бізнес-аналізу, трансфертного ціноутворення, питань реєстрації податкових накладних та інші. Після кожного виступу спікерам доводилося відповідати на питання аудиторії, особливо багато роз'яснень просили у представника ДФС. Конференція пройшла в робочій обстановці, під час кава-пауз, обіду і майстер-класу з гольфу обговорення гострих тем і ділове спілкування тривало.

Для бажаючих отримати більш глибокі та практичні знання з окремих аспектів фінансової діяльності агрокомпаній 23 вересня відбувся тренінг «Шахрайство в компанії», де досвідчена бізнес-тренер Оксана Басманова, керуючий партнер Smart Consulting Україна, навчила розпізнавати випадки зловживання в компанії, вибудовувати систему профілактики шахрайства. Учасники тренінгу відзначають високий професіоналізм Оксани Басманова, її вміння доносити знання до слухачів. Приклади з практики були дуже доречними, розгляд окремих випадків проходив у ігровій формі. Учасники бізнес-тренінгу вважають відвідування заходу дуже корисним і впевнені, що отримані знання знадобляться їм у повсякденній роботі.

Перший досвід проведення відразу двох заходів, об'єднаних однією темою, виявився успішним! Спільно з компанією Smart Consulting Україна організатори продовжать проводити тематичні тренінги. Крім того, «ПроАгро» планує радувати своїх гостей новими форматами: семінари, бізнес-сніданки, круглі столи. «ПроАгро» дякує спікерам, бізнес-тренеру, модераторам, усім інформаційним партнерам та учасникам конференції за підтримку, активність і довіру! Чекаємо Вас на наступних заходах «ПроАгро».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview