150670

Аграрії закликають адаптувати радянські підходи до сезонних робіт в агросекторі

Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» від імені своїх членів звернулася до Міністра аграрної політики та продовольства України з пропозицією щодо необхідності удосконалення нормативно-правового регулювання в сфері сезонних робіт і сезонних галузей. Зокрема, було напрацьовано проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. №278 «Список сезонних робіт і сезонних галузей». Про це повідомляє УКАБ.

Відповідно до п. 1 Указу Президії ВР СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24. 09. 1974 р. №310-I, сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців.

«До даного переліку включено не всі види сільськогосподарських робіт, які фактично є сезонними, - йдеться у листі. – Так, вегетаційний період основних сільськогосподарських культур, залежно від сорту та кліматичних умов, в середньому становить: для ярої пшениці – 85-110 днів; для ярого ячменю – 60-110 днів; для вівса – 95-120 днів; для проса – 70-90 днів; для гречки 70-90 днів; для сорго – 90-115 днів; для кукурудзи – 90-140 днів; для сої – 120-150 днів; для соняшнику – 120-140 днів. Як видно, виробничий період для основних сільськогосподарських культур не перевищує шести місяців, навіть з урахуванням робіт по підготовці ґрунту та збиранню і доробці урожаю».

У ВАФ просять Міністерство аграрної політики та продовольства України ініціювати процедуру погодження зазначеного проекту постанови міністерствами, а також забезпечити його подальше внесення на розгляд Уряду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

120 свиней довелося забити селянам на Тернопільщині через африканську чуму

Про це повідомили в головному управлінні Держпродспоживслужби в області, пише zik.ua.

Хворобу виявили у двох господарствах села Стіжок. Перша підозра на захворювання виникла ще 26 червня, коли загинула тварина в одному з місцевих дворів. Наступного дня повідомлення про захворювання надійшло із сусіднього господарства, загинуло четверо поросят.

Дослідження підтвердили у тварин вірус африканської чуми свиней. Після цього ветеринари визначили зону захисту, до якої увійшло 6 населених пунктів Шумського району.

«За результатами профілактичних заходів у Стіжку, в зоні захисту, здійснено забій 120 свиней і відібрано біоматеріал для подальших досліджень у Львівській регіональній державній лабораторії ветмедицини», – повідомили в управлінні Держспожислужби.

Зазначається, що перед заїздами в населений пункт функціонують ветеринарно-поліцейські блокпости, проводиться перевірка та дезинфекція коліс автотранспорту. Здійснюється також облік та клінічний огляд тварин у прилеглій зоні.

За інформацією управління, на цей час в області числяться на обліку два неблагополучні пункти щодо чуми свиней. Хворобу зафіксували також у шумському селі Антонівці, де проводять профілактичні заходи. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ухвалення нового закону ускладнить процес формування сільськогосподарських кооперативів в Україні в інтересах фермерів

Внесений до Верховної Ради України групою народних депутатів проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. №6527-д від 25.06.2018) містить положення, які суперечать ключовим принципам Міжнародного Кооперативного Альянсу, зауважив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи ситуацію, що склалася навколо даного законопроекту.

З огляду на це, наголосив він, прийняття проекту документу яким пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» та внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, законів України «Про кооперацію», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», значно ускладнить процес розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні.

Запропоновані законопроектом новації передбачають внесення до чинного кооперативного законодавства норми, що не відповідають ідеям і змісту сільськогосподарської кооперації, зауважив академік.

Причому, це стосується фундаментальних основ сільськогосподарської кооперації, застеріг Юрій Лупенко.

Перш за все, йдеться про виключення з чинного законодавства понять «пай» та «пайовий фонд» для кооперативів, що не мають на меті одержання прибутку. Нині в Україні більшість існуючих кооперативів є обслуговуючими, які функціонують саме на неприбутковій основі, розподіляючи доходи між своїми членами. Тим самим члени таких кооперативів позбавляються можливості одержувати виплати на паї, пояснив науковець.

Крім того, законопроектом пропонується збільшити частки прибутку кооперативу, що розподіляється на паї, до 80%. При тому що фундаментальні принципи сільськогосподарської кооперації мають за пріоритет розподіл між членами кооперативу пропорційно до обсягу роботи, виконаної через кооператив, і обмеження виплат на капітал, якщо вони сплачуються. Такий розподіл характерний для господарських товариств і незрозуміло, чому його потрібно привносити до кооперативів, а не створювати товариство, зазначив Юрій Лупенко.

Законопроектом також пропонується наділити окремих членів кооперативу додатковою кількістю голосів залежно від їх участі у діяльності. Фундаментальним же принципом кооперації, який вигідно відрізняє її від інших форм господарської діяльності, є голосування за принципом «один член – один голос», нагадав академік.

Проект закону містить чимало інших спірних та суперечливих норм, спільною рисою яких є або привнесення до кооперації норм, характерних для корпоративного законодавства, або вихолощення найдемократичніших кооперативних принципів, наприклад, щодо компетенції загальних зборів в частині кооперативних виплат.

Зважаючи на згадані суперечності законопроекту №6527-д, його ухвалення ускладнить процес формування сільськогосподарських кооперативів в Україні в інтересах фермерів відповідно до загальновизнаних принципів, а також їх ідентифікацію зарубіжними партнерами. Крім того, цілком вірогідним є сценарій використання кооперативної ідеї в інтересах великого аграрного бізнесу, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Максим Шкіль: «Перша логістична компанія формує власний парк вантажних вагонів»

Про це в інтерв’ю виданню AgroReview розповів власник компанії Максим Шкіль.

«Наразі тарифи Укрзалізниці наблизилися до тарифів приватного парку, і це дає нам можливість купувати власний рухомий склад. Я вважаю, що керівництво Укрзалізниці нині робить правильні дії: перше – закуповує новий рухомий склад; друге – запроваджує систему прозорого розподілення вагонів серед учасників ринку», – пояснив Максим Шкіль.

Власник Першої логістичної компанії уточнив, що мова йде про закупівлю нових багатокубових вагонів для перевезення зернових з елеваторів у порти: «Перша логістична компанія закуповує нові вагони українського виробництва. Вживані вагони не купуємо, оскільки в тих пропозиціях, які ми отримували, вартість б/у вагона – біля 30 тис. дол, термін його експлуатації – 10 років. Новий вагон коштує 60 тис. дол і має термін експлуатації 25 років з можливістю пролонгації. Тому я вважаю економічно недоцільним купувати б/у вагони. Інвестувати економічно вигідніше та перспективніше у нові, хоча спочатку це і виглядає затратніше».

Максим Шкіль додав, що контракти на купівлю власних вагонів з виробниками рухомого складу укладені. Перша логістична компанія вже почала отримувати нові вагони. Крім цього, у планах ПЛК також розширення парку вагонів в управлінні.

Довідка. Перша логістична компанія – це транспортно-експедиційне товариство, яке надає повний комплекс послуг у сфері залізничних перевезень. Компанія є одним з лідерів логістичних послуг в Україні та має багаторічний досвід з організації перевезень Україною, країнам СНД, Балтії, Західної Європи та Азії.

ПЛК працює на ринку надання експедиторських послуг з 2011 року і входить в ТОП-3 перевізників зернових культур залізничним транспортом. Компанія має широку мережу філій та представництв по всій території України.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Суд забрав у Бахматюка птахофабрику та віддав її НБУ

Йдеться про рефінансування, яке НБУ надавав банку Олега Бахматюка в червні 2014 року, пише НВ.

Суд постановив стягнути це майно на користь НБУ в рахунок заборгованості Фінансової ініціативи на 2,1 млрд грн.

Зокрема, НБУ отримав в заставу пташники, корівники, інкубатори та інші технічні будівлі підприємства.

Майно Зугреского племптахопродукту знаходиться в смт Шахнте, Зугресі та Харцизьку Донецької області. Зараз це окупована територія, а вирощуванням курчат займаються бойовики ДНР.

За українським законодавством власниками цієї агрокомпанії є 5 кіпрських компаній, аналітичний сервіс YouControl відносить її до групи Укрлендфармінг Олега Бахматюка, але група заявляла, що не веде бізнес на окупованій території.

Нацбанк проводив оцінку цього майна: за станом на травень 2017 року його оцінили в 8,5 млн грн, що на 237,2 млн грн нижче вартості, яка була узгоджена в іпотечних договорах.

Тепер НБУ буде продавати це майно на відкритих торгах за вказаною ціною.

Цього року НБУ активізувався по стягненню заставного майна з поручителів банку Фінансова ініціатива. Аналогічні позови були направлені і до інших компаній Олега Бахматюка: Станіславська торгова компанія, Птахофабрика Київська, Берегівський м'ясокомбінат та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Конфлікт США і Китаю вигідний для українських постачальників зерна

Загострення торгових відносин між США і Китаєм може сприяти зростанню експорту зерна з країн Чорноморського регіону в Китай та інші країни, стверджують трейдери й економічні аналітики, опитані агентством Reuters, пише mind.ua.

Нові можливості експортних поставок пшениці, кукурудзи та сої в Китай і навіть ЄС можуть відкритися для основних постачальників регіону: України, Казахстану і Росії, які вже присутні на таких ринках, як Нігерія або Мексика, де раніше повністю домінували США.

Країни чорноморського регіону у 2017/18 фінансовому році зайняли близько 37% світового ринку пшениці, згідно з даними International Grains Council, обігнавши США і Канаду разом узятих.

За цей же період США експортували 902,4 тис тонн пшениці в Китай, що нижче, ніж у попередньому сезоні (1,56 млн тонн), випливає з даних держстатистики США.

«Ми тільки почали закуповувати пшеницю у Казахстану в цьому році. Наше перше замовлення було на кілька тисяч тонн, – сказав один із китайських зернотрейдерів. – Якщо продажі і прибутки  будуть хороші, ми без сумніву посилимо імпорт. Це пов'язано з нинішньою торговою війною».

Можливо, пшениця з Чорноморського басейну не зможе повністю замінити пшеницю з США також через різницю в класах якості, що може змусити трейдерів звернутися до закупівель канадської пшениці, додав він.

Згідно зі статистикою, Україна і Росія, традиційними імпортерами для яких зазвичай були країни Північної Африки і Близького Сходу, наростили поставки пшениці до В'єтнаму, Індонезії, на Філіппіни, в Іспанію, Туніс, Танзанію, Судан, Оман, Мексику і Кенію в сезоні 2017/18 років.

Нинішній торговий конфлікт також дає шанс Україні збільшити поставки кукурудзи в ЄС, який у червні ввів 25%-ві імпортні мита на кукурудзу із США, розповіла Світлана Малиш, аналітик Thomson Reuters, яка базується в Києві.

Китай також може закуповувати українську та російську кукурудзу, якщо скоротить закупівлі з США, припустив Метт Аммерманн, ризик-менеджер в INTL FCStone.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview