Аграрії зібрали 58,8 млн тонн зерна

Продовжується збирання зернових та зернобобових культур - при прогнозі 14,6 млн га обмолочено 13,9 млн га або 96% до прогнозованих площ, зібрано 58,8 млн тонн зерна при врожайності 42,3 ц/га. З них, зібрано:

-    гречки - 200 тис. тонн із 181 тис. га (100%) при врожайності 11,0 ц/га;
-    проса - 83 тис. тонн із 56 тис. га (100%) при врожайності 14,9 ц/га;
-    кукурудзи - 20,6 млн тонн із 3,9 млн га (86% від 4,5 млн га) при врожайності 53,2 ц/га.

Крім того, завершується збирання соняшнику, якого зібрано 11,9 млн тонн із 5,91 млн га (99% від 5,96 млн га) при врожайності 20,1 ц/га, та сої - 3,7 млн тонн із 1,9 млн га (96% від 2,0 млн га) при врожайності – 19,2 ц/га.

Поряд із збиранням врожаю проводиться посів озимих.

Посів озимих культур на зерно, під урожай 2018 року, при прогнозі 7,2 млн га проведено на площі 6,9 млн га або 96%. У т.ч. посів проведено:
озимої пшениці та тритикале - 5,9 млн га (97%при прогнозі 6,1 млн га);
жита - 147 тис. га, (93% при прогнозі 158 тис. га);
ячменю - 822 тис. га (89% при прогнозі 924 тис. га).

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 864 тис. га або 112% до прогнозу (прогнозовано 769 тис. га).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Тернопільщині відкрили потужний комплекс для зберігання зерна

Про це повідомляє прес-служба Тернопільської обласної державної адміністрації.

Будівництво комплексу зберігання зерна розпочалося у травні минулого року. Його потужність становить 90 тис. т. Запуск першої черги потужністю 30 тис. т. відбувся 24 листопада. Запуск другої черги потужністю 60 тис. т. планується у 2019 році.       

Загальна вартість будівництва комплексу становить 300 млн. гривень    (10 млн. євро), вартість першої черги комплексу – 150 млн. грн (5 млн. євро). Будівництво проводиться за кошти ТзОВ „Рентком” (м. Львів).

Комплекс створений для закупівлі та зберігання з подальшою переробкою сировини масляних культур на підприємствах ТзОВ „Рентком”, які знаходяться в с. Дзвиняч Заліщицького району та м. Львів.

У подальшому планується будівництво заводу з переробки масляних культур (соя, ріпак, соняшник) потужністю 15 тис. тонн в місяць (180 тис. в рік) на території Дзвиняцької сільської ради.

Після відкриття даний комплекс буде зареєстрований у Заліщицькому районі.

http://www.oda.te.gov.ua/data/upload/news/main/ua/147198/23897794_834518333395172_994874639_n.jpg

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Фінляндії починають продавати перший в світі хліб з цвіркунів

Теґи: 

Про це повідомляється на сайті компанії, передає Європейська правда.

Хліб з цвіркунами спочатку продаватимуть в магазинах Fazer у Гельсінкі, однак згодом він буде доступний у всіх 47 магазинах Fazer по всій країні.

Новинка, яка вже 24 листопада з’явиться в одинадцяти магазинах компанії, називається «Fazer Sirkkaleipä», тобто хліб з цвіркунів від Fazer.

Повідомляється, що тісто такого хліба виготовляється з борошна, яке надходить із власного млина компанії.

Цвіркуни, які містяться в хлібі «Fazer Sirkkaleipä», спочатку висушуються, а потім перемелюються в порошок, який додають до борошна.

На виготовлення одного такого хліба йде приблизно 70 цвіркунів, які складають всього 3% від загальної ваги хліба.

«Ми зробили хрустке тісто, щоб покращити смак і покращити запах. Результат смачний і поживний. Хліб з цвіркунів є гарним джерелом білка. Комахи також містять корисні жирні кислоти, кальцій, залізо і вітамін В12», – розповів Юхані Сібаков, директор Fazer Bakery у Фінляндії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кабмін має намір визначити конкретні механізми бюджетної підтримки агропідприємств

Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час наради, присвяченої питанням  розвитку сектору АПК, передає прес-служба Кабміну.

Глава Уряду підкреслив, що є всі підстави сподіватися на ухвалення Державного бюджету вже на початку грудня. А отже механізми реалізації бюджетних програм на наступний рік мають бути оголошені не пізніше середини грудня - аби аграрії могли спланувати свої можливості.

"З наступного року ми маємо вирішити три завдання - наситити ринок продукцією, зберегти експортний потенціал, допомогти фермерам, - сказав Володимир Гройсман. - Бюджет плануємо затвердити вже 7 грудня, тож у нас буде ще три тижні, аби підготувати всю нормативну базу. Тож аграрії будуть знати свої можливості".

Учасники наради наголосили, що попередній обсяг бюджетних асигнувань, який буде направлено безпосередньо в сегмент фермерських господарств наступного року, становитиме не менше 1 млрд грн. Причому допомогу зможуть отримати фермери з земельним банком до 500 га та виручкою до 10 млн грн. Пріоритетні проекти для надання фінансування – виробництво плодово-ягідних культур, рослинництво (за винятком зернових та олійних культур), виноградарство, бджільництво, тваринництво (повний спектр), розведення риб та вироблення органічної продукції. Асигнування можуть направлятися як на поповнення обігових коштів, так і на безпосереднє нарощування виробництва.   

В цілому, за планом, бюджетна підтримка аграріїв становитиме наступного року 7,3 млрд грн. Як очікується, ключовими напрямками підтримки стануть суттєве здешевлення кредитних ресурсів, передусім для тваринників, які останніми роками зазнали значних втрат через епідемії та вирізання поголів'я, оформлення компенсацій, в тому числі при закупці техніки вітчизняного виробництва, будівництві нових агрокомплексів, закупці племінних тварин, а також інші види допомоги, серед яких - навчання, дорадчі послуги, яких, за оцінками USAID, потребують майже 45% невеликих господарств країни.

Здешевлення кредитних ресурсів, за однією з пропозицій учасників наради, відбуватиметься шляхом компенсації тіла кредиту для отримання ресурсу за привабливою відсотковою ставкою, яка може бути встановлена в діапазоні навіть до 1% по найбільш затребуваних проектах. Сторони погодилися, що умови кредитування - розміри, строк та критерії для заявника можуть бути предметом дискусій, але сама схема доступу до коштів буде спрощена до 4 кроків - заява на кредит, визначення можливостей для кредитування, перевірка заявника задля унеможливлення зловживань, отримання кредиту. Такий механізм, на думку учасників наради, стане у пригоді тваринницьким господарствам.

"Наголошую, ми говоримо, передусім, про підтримку фермерів, тваринництва, малих господарств. В середині грудня всі порядки мають бути опрацьовані. Вже в січні маємо розпочинати роботу з реальним сектором", - зазначив Глава Уряду. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняний малий агробізнес не зможе скористатися перевагами державної фінансової підтримки

Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

За його словами, специфіка державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства у 2017 році полягає у концентрації бюджетних ресурсів у рамках однієї бюджетної програми – «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 2801580). За нею перерозподіляється понад 84% загального обсягу бюджетних асигнувань, передбаченого на державне стимулювання розвитку аграрної галузі. Участь представників малого аграрного бізнесу в обох напрямах даної програми підтримки – бюджетні дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ та часткова компенсація вартості сільгосптехніки й обладнання вітчизняного виробництва – в силу об’єктивних причин є вкрай обмеженою.

Загалом з п’яти бюджетних програм для аграріїв, що реалізуються цього року, лише одна – «Надання кредитів фермерським господарствам» (код 2801460) – є більш-менш «заточеною» під суб’єктів малого підприємництва на селі. Однак у рамках цієї програми кошти виділяються на поворотній основі, а обсяги фінансування є незначними – лише 65 млн грн, тобто 1,2% всього «бюджету підтримки». З огляду на кількість фермерських господарств на одне господарство припадає, в середньому, по 1,5 тис. грн, пояснив Леонід Тулуш.

Державним бюджетом на 2017 рік передбачена дія ще однієї важливої програми – «Фінансова підтримка шляхом здешевлення кредитів» (код 2801030; частка у загальному «бюджеті підтримки» – 5,6%), використання коштів в межах якої визначається Порядком, затвердженим постановою КМУ №300 від 29.04.2015. Однак цією програмою не передбачено пільгового доступу представників малого аграрного бізнесу до відповідних бюджетних ресурсів – вони беруть участь у конкурсному відборі на загальних умовах. Змінами, внесеними до Порядку у поточному році, передбачено лише зняття обмежень щодо вартості залученого кредиту та запровадження підвищеного розміру компенсації для суб’єктів, обороти яких не перевищують 10 млн грн. Враховуючи це, можна спрогнозувати, що частка суб’єктів малого підприємництва у даній програмі з об’єктивних причин буде суттєво нижчою за частку представників великого та середнього бізнесу, зауважив експерт.

Особливостями фінансування заходів в рамках ще двох бюджетних програм підтримки є першочергове погашення накопиченої кредиторської заборгованості, а не фінансування поточних заходів. Це, зокрема, стосується програм «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і догляд за ними» (код 2801350) та «Державна підтримка галузі тваринництва» (код 2801540). Наявна кредиторська заборгованість з запланованих на 2017 рік обсягів фінансування за цими програмами перевищує 60% та 90% відповідно. При цьому, обсяг бюджетних асигнувань за даними програмами становить близько 10% від запланованого на 2017 рік «бюджету підтримки» сільгосптоваровиробників.

Отже, внаслідок специфіки формування аграрної складової Держбюджету-2017 та особливостей фінансування у поточному році заходів в рамках окремих бюджетних програм, спрямованих на підтримку розвитку сільського господарства, вітчизняний малий агробізнес не зможе скористатися перевагами державної фінансової підтримки. Відповідно, зазначена проблема повинна бути врахована при формуванні аграрної складової Держбюджету-2018, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво яловичини в Україні на порозі нових прибутків

Ця подія – частина продовольчої виставки Ukrainian Food Expo – була організована ФАО та Європейським банком реконструкції та розвитку спільно з Українською Радою з експорту продовольства і Асоціацією виробників молока.

Очікується, що Конгрес підсумує трирічну роботу в рамках проекту ФАО «Публічно-приватний політичний діалог у м'ясній галузі» і зосередиться на «дорожній карті» галузі до успіху. Зокрема, будуть розглянуті питання розробленого експертами довідника з експорту м'ясних продуктів, а також  бізнес-плану з відгодівлі великої рогатої худоби в фідлотах і бізнес-плану із забою та переробки яловичини.

Очікуються також дискусії про більш зелене і стійке виробництво яловичини. Нові технології і більш висока ефективність можуть допомогти не тільки тваринництву, а й усьому сільськогосподарському сектору знизити викиди парникових газів в умовах забезпечення  продовольчої безпеки.

За словами заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої, виробництво яловичини розглядається Міністерством як один з найбільш перспективних секторів сільського господарства країни, незважаючи на досить незначні обсяги.

Відкриваючи захід, Трофімцева сказала: «Я впевнена, що акцент сільськогосподарської політики, в тому числі – державних програм підтримки – на розвитку тваринництва, в поєднанні зі світовим попитом і нашими конкурентними перевагами, незабаром дадуть відчутні результати як у секторі виробництва яловичини, так і в молочному секторі».

«Ми розуміємо, що розвиток виробництва яловичини важливий не лише в рамках окремого сектору – він також прискорить розвиток суміжних секторів з доданою вартістю», – продовжила заступник Міністра. «Наша мета – високоякісна яловичина, що вироблена в Україні і продається у всьому світі в супермаркетах або ресторанах та є впізнаваним брендом».

Використання конкурентних переваг

За словами Андрія Ярмака, економіста ФАО, що працює над проектами молочного і м'ясного секторів в Україні, українські виробники яловичини мають дуже хороші перспективи. Українські ціни на фуражне зерно і білкові корми є одними з найнижчих в світі, а країна знаходиться набагато ближче до основних ринків збуту яловичини на Близькому Сході і в Північній Африці, ніж їхні нинішні постачальники. До недавнього часу відсутньою ланкою для створення ефективного ланцюга вартості було знання, але зараз ситуація покращується.

Сьогодні український сектор великої рогатої худоби загалом працює на молочну промисловість. Щороку близько 1 мільйона молочних биків вбивають, не догодовуючи до кондицій, необхідних для виробництва яловичини. Передові технології зернової відгодівлі та переробки в поєднанні з експортом можуть допомогти фермерам збільшити свій дохід з 1,5 до 3,5 доларів США за кілограм живої ваги.

«Яловичина – найбільша незайнята ніша українського агробізнесу», – сказав Ярмак. «Річний дохід, який наразі складає менше 100 мільйонів доларів США, може зрости до 2 мільярдів доларів США без збільшення стад».

«Сьогодні ми надаємо нашим фермерам детальні технологічні та маркетингові дорожні карти на основі кращих світових практик, повністю адаптовані до умов України і підтверджені розрахунками», – додав він.

За словами Ярмака , збільшення виробництва яловичини в Україні може знизити забруднення, скоротивши потреби у використанні транспорту. Кормове зерно і шроти олійних культур, які в даний час експортуються у великих обсягах, можуть бути використані для годівлі тварин в Україні. Передбачаються також більш зелені підходи до тваринництва, і ФАО та ЄБРР, як очікується, зосередяться на цьому аспекті в найближчі місяці.

Інклюзивні ланцюжки доданої вартості

Оскільки більшість молочних господарств не мають достатньої кількості биків для забезпечення прибутковості, найбільш ефективним підходом стане кооперація для створення великих фідлотів і центрів забою. ФАО і ЄБРР також підтримали розробку нового законопроекту для забезпечення прозорої та ефективної кооперації в сільському господарстві.

Оскільки більше 50 відсотків молочної худоби належать некомерційним виробникам – домашнім господарствам, ФАО і ЄБРР розробили стратегію, яка включатиме їх до цього прибуткового ланцюжка створення вартості. Сюди входить надання домогосподарствам доступу до ветеринарних послуг, що дозволить їм штучно запліднювати своїх корів спермою м'ясних порід з кормових кооперативів, надалі продаючи биків назад до кооперативів і, тим самим, отримуючи значні додаткові доходи при збереженні здоров'я тварин.

Знання відкриває двері

Впродовж останніх трьох років команда ФАО і ЄБРР з просування експорту провадили дослідження ринків, допомагаючи Україні диверсифікувати експортні поставки. Складені на основі результатів досліджень, детальні довідники для експортерів тепер доступні для всіх, хто зацікавлений в експорті м'яса і молочних продуктів. Заходи з підтримки експорту також включали навчання з просування експорту для галузевих асоціацій, допомогу в організації торговельних місій та сприяння переговорам з потенційними покупцями.

«Наша мета – допомогти галузевим асоціаціям і провідним гравцям ринку вивчити всі особливості кожного критичного кроку, що веде до успішного і систематичного експорту», ​​– сказав Василь Говгера, економіст і координатор проекту з боку ЄБРР. «Ми завжди наголошуємо, що навчання – це нескінченний процес».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview